В Україні хочуть заборонити електронні сигарети: досвід інших країн, штрафи та шкода здоров'ю

Більше про законопроєкт, досвід заборони електронних сигарет в інших країнах і про шкоду куріння — далі в матеріалі журналістки ІА Дивись.info.

Що відомо про зареєстрований законопроєкт

Декілька народних депутатів, серед яких Михайло Бондар, Яна Зінкевич, Ярослав Юрчишин та інші, 28 липня зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №13548. Документ передбачає повну заборону виробництва, імпорту, продажу та обігу електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин, які використовують у таких пристроях.

Зі слів ініціаторів, мета законопроєкту — захистити здоров’я громадян, насамперед молоді. За наведеними у пояснювальній записці даними, майже 40% українських підлітків віком 13–15 років уже пробували електронні сигарети, а близько 20% користуються ними постійно. Серед опитаних у віці 15 – 16 років половина мають досвід вейпінгу, а кожен п’ятий вживав електронні сигарети протягом останнього місяця.

Автори документа наголошують, що, попри відносну новизну цього продукту, вже доведено його негативний вплив на здоров’я. Йдеться, зокрема, про респіраторні захворювання та токсичне ураження легень. Окрему загрозу становить нелегальне виробництво рідин із невідомим складом. Ініціатори законопроєкту зазначають, що у фальсифікованій продукції трапляються небезпечні домішки. Крім того, використані картриджі та батареї забруднюють довкілля, містячи важкі метали й пластик.

У зв’язку з цим депутати пропонують на законодавчому рівні заборонити весь ланцюг обігу такої продукції: від виробництва та імпорту — до продажу й реклами.

Для цього передбачено зміни до закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів», де має з’явитися окрема стаття про заборону електронних сигарет. Водночас із закону про державне регулювання алкогольного та тютюнового ринків вилучать положення, які стосуються ліцензування та обігу рідин для вейпів.

Також документ передбачає запровадження відповідальності за порушення нових правил, зокрема штрафи.

Чи забороняють продаж електронних сигарет в інших країнах

Бельгія стала першою країною Європейського Союзу, яка запровадила повну заборону на продаж одноразових електронних сигарет. Обмеження набули чинності з 1 січня 2025 року.

Рішення ухвалили через ризики для здоров’я молоді та шкоду довкіллю. За словами міністра охорони здоров’я Бельгії Франка Ванденбрука, дешеві вейпи стали «легким входом у нікотинову залежність» для підлітків.

Крім того, фахівці зазначили, що одноразові пристрої часто містять небезпечні хімічні речовини і складні для утилізації батареї. Після використання вони забруднюють навколишнє середовище, адже залишають у собі токсичні залишки навіть після викидання.

Пізніше Парламент Франції, 13 лютого 2025 року, підтримав закон, який повністю забороняє продаж і розповсюдження одноразових електронних сигарет.

Згідно з документом, обмеження стосується всіх пристроїв для вейпінгу, які попередньо заповнені рідиною — незалежно від того, чи мають вони акумулятор. За порушення заборони передбачено штраф у 100 тисяч євро.

За даними дослідження, яке провели на замовлення Альянсу проти тютюну, 15% підліток у віці від 13 до 16 років у Франції вже пробував одноразові електронні сигарети.

Також по всій Великій Британії 1 червня 2025 року почала діяти заборона на продаж одноразових електронних сигарет.

Згідно з новими правилами, жоден роздрібний продавець — ні офлайн, ні онлайн — більше не має права продавати одноразові вейпи, незалежно від того, чи містять вони нікотин. Натомість багаторазові пристрої залишаються легальними для продажу.

Британські фахівці зазначають, що обмеження пов’язані зі стрімким зростанням популярності одноразових вейпів серед підлітків, особливо в навчальних закладах. За оцінками екологів, щотижня у сміття викидають близько 5 мільйонів таких пристроїв, хоча їх можна було б переробити.

18 червня 2025 року президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до законодавства, які забороняють продаж електронних сигарет і нікотинових пакетиків людям, які не досягли 18-річного віку. Йдеться про поправки до закону «Про охорону здоров’я від наслідків вживання тютюну та тютюнових виробів».

Згідно з новими нормами, продавці мають розміщувати у торгових точках оголошення про заборону продажу таких товарів неповнолітнім. Обмеження поширюються також на онлайн-торгівлю та продаж через торговельні автомати.

Окрім того, вживання електронних сигарет, навіть із безнікотиновими рідинами, тепер у Польщі заборонене в громадських місцях — на зупинках транспорту, дитячих майданчиках, у закладах харчування та школах.

Чи можна курити електронні сигарети в громадських місцях в Україні

З 11 липня 2022 року в Україні почали діяти оновлені норми статті 13 закону №2899-IV, які спрямовані на захист людей від впливу тютюнового диму, а також викидів від електронних сигарет і систем нагрівання тютюну.

Згідно зі законом, електронні сигарети, системи для нагрівання тютюну, звичайні сигарети, кальяни та інші подібні вироби заборонено курити в громадських місцях по всій території України.

Куріння заборонено:

• у ліфтах;
• у приміщеннях та на території медичних і навчальних закладів;
• у спортивних спорудах та фітнес-залах;
• у ресторанах, кафе, барах;
• у приміщеннях закладів культури;
• в установах органів влади, місцевого самоврядування, на підприємствах і в організаціях;
• у готелях, гуртожитках, під'їздах житлових будинків;
• на дитячих майданчиках і зупинках громадського транспорту;
• у підземних переходах, на вокзалах, у транспорті, включно з таксі;
• в аеропортах, за винятком спеціально відведених місць для куріння.

Порушення заборони на куріння у визначених місцях тягне за собою адміністративну відповідальність — штраф від 51 до 170 грн. Якщо порушення повторюється протягом року — сума зростає до 170 – 340 грн (стаття 175 – 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Що робити, якщо хтось курить у забороненому місці:

• Попросіть людину припинити куріння — якщо ситуація безпечна для вас.
• Зверніться до адміністрації закладу чи установи.
• У разі ігнорування — телефонуйте до поліції за номером 102.
• Подайте скаргу до Держпродспоживслужби, якщо порушення створює адміністрація закладу.

Чи поменшало курців в Україні

Згідно з дослідженням Міністерства охорони здоров'я, попри позитивну динаміку в зменшенні поширеності куріння серед українських підлітків у період із 2005 до 2017 року, останні дані засвідчують нову тривожну тенденцію — зростання споживання тютюнових і нікотинових виробів серед учнів 13–15 років. Якщо у 2005 році тютюн вживав кожен четвертий підліток (26%), то в 2017 — 14,9%. Однак у 2023 році показник знову зріс до 17,6%.

Наразі є висока популярність електронних сигарет — у 2023 році їх вживали 19,6% підлітків, що більше, ніж у 2017 році (18,4%), коли ці дані вперше почали відстежувати. Майже половина підлітків-курців (47%) висловлюють бажання кинути курити, однак рівень успішних спроб відмови знижується.

Зростання поширеності куріння серед молоді відбувається на тлі високої доступності тютюнових виробів, як повідомляють у міністерстві. Майже половина підлітків (47,3%) не мали жодних труднощів із купівлею сигарет, попри вікові обмеження. При цьому маркетингові зусилля виробників тютюнових і нікотинових виробів дедалі більше орієнтовані на молодіжну аудиторію, що підтверджується даними спостережень.

У МОЗ зазначають, що на загострення ситуації впливають і зовнішні фактори — передусім повномасштабна війна та гуманітарна криза. Вони ускладнюють реалізацію профілактичних програм і впровадження політик охорони здоров’я. У нових обставинах ризики формування нікотинової залежності серед підлітків суттєво зростають.

Як електронні сигарети шкодять здоров'ю

Попри популярність електронних сигарет серед молоді, особливо підлітків, львівська пульмонологиня Надія Рудницька наголошує: вейпи не є безпечнішою альтернативою традиційному курінню. Вона пояснює, що електронні сигарети, або ж вейпи, також містять продукти згоряння, а в організм людини потрапляє нікотин у високих дозах.

«Сам нікотин, який потрапляє у великій кількості в організм при використанні електронних сигарет, теж згубно впливає на судини та загальний стан людини», — каже лікарка. У пацієнтів часто з’являються ознаки нервового збудження, дратівливість і неврологічні симптоми.

Надія Рудницька наголошує, що початкове враження про заспокійливий ефект тютюнового диму — оманливе. Надалі розвивається каскад інших захворювань, з якими, за її словами, лікарям доводиться боротися роками.

Особливу небезпеку становить так звана ліпоїдна пневмонія — рідкісне, але тяжке ураження легень, яке часто не піддається лікуванню. «Багато смертей у світі пов’язано саме з цими препаратами», — каже фахівчиня про вейпи.

Лікарка зауважує, що механізми роботи вейпів базуються на використанні хімічних речовин, розпилювачів і елементів живлення — усіх компонентів, що мають потенційну токсичність. Вона додає, що у вже й так забрудненому середовищі людина свідомо вносить до свого організму додаткову кількість малодосліджених сполук, що провокує розвиток широкого спектру захворювань.

Як приклад, Надія Рудницька згадує саркоїдоз легень — патологію, що виникає, коли сторонні речовини потрапляють у дихальні шляхи. Імунна система намагається усунути ці елементи, але часто не справляється. «Макрофаги, які мають це "з’їсти" і видалити, не справляються — і тоді утворюються пухлинні вогнища в легенях», — пояснює вона.

Такі зміни можуть вимагати тривалого лікування — до двох років або ж переходити в хронічну форму, яка супроводжує людину пожиттєво.

Більше про шкоду куріння — у нашому матеріалі за посиланням.