Як на Львівщині працює система моніторингу довкілля та де можна відслідковувати стан екології

Про те, де мешканці Львівщини можуть перевірити екологічну ситуацію в області та які найчастіше фіксують забруднювальні речовини, для ІА Дивись.info розповів Ігор Кравець — начальник відділу департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації.

Як виникла система моніторингу довкілля

Ідея створення обласної системи моніторингу природного довкілля вперше з’явилася ще у 1999 році. Тоді презентували Концепцію системи моніторингу Львівщини, а вже в 2000 році її розвинули на рівні Львова у рамках Комплексної місцевої екологічної програми «Львів 2000. Порядок денний на XXI сторіччя».

Протягом наступних років спроби налагодити комплексну систему моніторингу були поодинокими й здебільшого стосувалися окремих природних ресурсів. Це, зі слів фахівців, не відповідало базовим вимогам таких досліджень — комплексності та регулярності.

Чому потрібна система моніторингу

Через сучасні вимоги управління екологічною безпекою та міжнародних стандартів є потреби створити регіональні системи оцінювання стану довкілля.

Основними причинами для її створення є:

• необхідність оперативно реагувати на негативні зміни в екологічному стані;
• інтеграцію різних суб’єктів моніторингу для оптимізації збору та обміну даними;
• узагальнення інформації про стан природних ресурсів та підготовку довідок для органів влади;
• оперативне інформування під час надзвичайних ситуацій;
• покращення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;
• ефективну реалізацію екологічних програм, зокрема міжнародних;
• інформування населення про стан довкілля та підвищення екологічної культури.

Систему моніторингу фахівці розглядали як інтегровану інформаційну платформу для збору, обробки та збереження екологічних даних. Також вони очікували, що вона забезпечить науково обґрунтовані рекомендації для органів влади та сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України у сфері охорони довкілля.

Про реформу системи моніторингу довкілля

В Україні триває реформа державної системи моніторингу довкілля. У 2024 році Кабінет Міністрів затвердив новий порядок функціонування цієї системи, яку розробили фахівці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

Як пояснив Ігор Кравець, реформа передбачає системне спостереження за станом довкілля на чотирьох рівнях — від національного до об’єктового. Сама система буде складатися з восьми підсистем моніторингу. Уряд оновлює порядки кожної системи моніторингу відповідно до європейських стандартів.

Порядок визначає основні завдання суб’єктів моніторингу, єдині підходи до організації та проведення спостережень, а також процедури взаємодії між підсистемами та державними органами, які приймають управлінські рішення у сфері охорони довкілля.

У Львівській області, за словами начальника відділу департаменту, вже систематично здійснюють моніторинг таких підсистем, як: атмосферне повітря, водні ресурси, землі та ґрунти, радіаційне забруднення та інші.

«Загальний моніторинг області всіх ресурсів навколишнього природного середовища та впливу забруднень від різних секторів промисловості відображається в екологічному паспорті та регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища Львівської області», — додав він. Зокрема, ці документи щорічно публікують на офіційному сайті Львівської ОВА.

Наразі департамент екології та природних ресурсів Львівської області розробляє нову програму державного моніторингу охорони атмосферного повітря на 2026-2030 роки, яку необхідно погодити в Міністерстві (колишнє Міндовкілля), де передбачать розширення мережі моніторингу з впровадженням інновацій до сучасних викликів.

Як перевіряють якість повтіря на Львівщині

Ігор Кравець пояснив, що для виконання положень директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та природоохоронного законодавства України в області на сьогодні встановили стаціонарні пункти моніторингу в шести населених пунктах.

«Ці пункти враховують як локальні джерела забруднення, так і транскордонні впливи. Наприклад, у Стрию фіксують вплив промислової зони, автомагістралі Київ – Чоп та навітряного перенесення з Дрогобича і Борислава», — зазначив він.

Серед інших пунктів:

• м. Борислав — вплив підприємств нафтовидобувної промисловості, зокрема НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта»;
• с. Сокільники — вплив автомагістралі Київ – Чоп і на агломерацію «Львів»;
• с. Шабельня (Рава — Руська ТГ) — транскордонний вплив з Польщі, автомагістраль Тернопіль — Львів — Рава-Руська, промислові об’єкти Рави-Руської;
• м. Шептицький — вплив шахт ДП «Львіввугілля», центральної збагачувальної фабрики;
• с. Добротвір — вплив Добротвірської ТЕС ПАТ ДТЕК «Західенерго» та допоміжних підприємств.

У цих пунктах вимірюють вміст семи основних забруднювальних речовин:

• оксиди азоту (NOx);
• діоксид сірки (SO₂);
• оксид вуглецю (CO);
• озон (O₃);
• дрібнодисперсний пил (ТЧ2,5 і ТЧ10);
• леткі органічні сполуки (VOC — у Бориславі, через специфіку нафтовидобутку).

«Автоматизовані пункти обладнані метеостанціями, які вимірюють вологість, температуру, атмосферний тиск та параметри вітру. Усі станції — іноземного виробництва: чотири французькі та дві австрійські, і працюють відповідно до стандартів ЄС», — додав фахівець.

Окрім цього, у Львові атмосферне повітря додатково контролює Львівський регіональний центр з гідрометеорології ДСНС України — на чотирьох постах. Ще 37 точок контролюють спеціалісти міської екологічної лабораторії на ключових перехрестях міста.

Дані з моніторингу в реальному часі доступні онлайн:

• на платформі Міндовкілля: ecozagroza.gov.ua,
• на сайті Львівської ОДА: airquality.loda.gov.ua,
• а також на сервісі: saveecobot.com.

Як перевіряють якість води

У Львівській області також здійснюють систематичний моніторинг водних ресурсів. У спостереженнях беруть участь кілька установ, які щомісяця виконують понад дві тисячі вимірювань за десятками показників.

За словами Ігоря Кравця, до суб’єктів моніторингу вод належать:

• Агентство водних ресурсів України,
• Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну,
• Дністровський БУВР,
• Міжрегіональний офіс захисних масивів Дніпровських водосховищ,
• Гідрометеослужба.

«Відбір проб включає щомісячне виконання близько 2550 лабораторно-інструментальних вимірювань по 95 показниках, які розміщені в 42 точках спостережень з визначення біологічних, фізико-хімічних, хімічних та специфічних показників», — зазначив він.

Також, за його словами, визначають пріоритетні забруднювальні речовини для встановлення хімічного стану масивів поверхневих вод:

• пестицидів, які використовують у сільському господарстві для боротьби із шкідниками;
• поліароматичних вуглеводнів;
• летких органічних сполук, які використовують у хімічній галузі та медицині.

Фахівці також визначають хімічні та фізико-хімічні показники якості води, зокрема показники кисневого режиму та інших.

Більше про ситуацію у всіх річках Львівської області та України загалом — можна дізнатися на платформах Агентства водних ресурсів України та на сайті Міндовкілля в розділі «Екосистема».

Як перевіряють якість ґрунтів

Зі слів директора департаменту, моніторинг ґрунтів у Львівській області здійснюють частково. На сьогодні відповідних програм немає, а нормативна база потребує оновлення.

Ігор Кравець додає, що порядок моніторингу ґрунтів є застарілим, а державні програми наразі не діють. Серед суб’єктів моніторингу — Держгеокадастр, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Станом на сьогодні частковий моніторинг ґрунтів проводить Львівський регіональний центр Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" (Мінагрополітики)», — розповів він.

У межах спостережень визначають вміст гумусу, азоту, фосфору, калію та реакції ґрунтового розчину (рН) на землях сільськогосподарського призначення. Також проводять відбір понад 4500 проб для виявлення вмісту радіонуклідів та солей важких металів. Узагальнення результатів проводять раз на рік та раз на п’ять років.

Окрім того, за словами фахівця, департамент екології та природних ресурсів Львівської ОВА залучив кошти міжнародної технічної допомоги в межах проєкту «Трансформація вугільних регіонів України», який реалізують спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального міністерства економіки і захисту клімату Німеччини (BMWK).

Метою є уніфікакувати звітну інформацію від суб’єктів державного моніторингу довкілля щодо підсистем атмосферного повітря, вод та ґрунтів для щомісячного інформування Львівської обласної військової адміністрації, а також створити єдину публічну карту (ІТ-платформу) із шарами кожної підсистеми моніторингу.

Окрім цього, мешканці Львівщини можуть повідомляти про екологічні правопорушення, свідками яких вони стали. Йдеться, зокрема, про горіння військової техніки, лісові пожежі, розлив нафтопродуктів чи отруйних речовин у ґрунт або водойми, а також про викиди шкідливих речовин. Це можна зробити через офіційний вебресурс або мобільний застосунок Міндовкілля за посиланням.

---

Більше про те, які є на Львівщині екологічні виклики — дивись у нашому матеріалі за посиланням.