Якою є якість води у львівській річці Зубрі та чи є шанси, що її «відкриють» для мешканців області

Про те, чому для Львова важлива річка Зубра та який її стан сьогодні для ІА Дивись.info розповіли начальник Басейнового управління водними ресурсами Західного Бугу та Сяну Роман Туцький та Олександра Сладкова, яка є авторкою проєкту «Водна візія до 2100 року».

Яке значення має Зубра для Львова та де її витоки

Зі слів Олександри Сладкової, у контексті зміни клімату, кризи біорізноманіття та зменшення кількості й якості води у поверхневих водних об’єктах малі річки стають критично важливими для міст, адже дають можливість адаптації та забезпечення вищої якості життя у міському середовищі.

Фахівчиня зазначила, що річка Зубра є найбільшою серед тих, що протікають територією Львова і ще не повністю закуті в каналізаційний колектор, на відміну від Полтви. «Фактично ревіталізація річки Зубри — єдиний шанс міста Львова отримати повноцінну малу річку», — наголосила вона.

Витоки Зубри розташовані на вулиці Зубрівській. «Звідти вона проходить 3,5 км у колекторі, аж до території ринку “Шувар”, де ми можемо бачити її русло», — додала експертка. Річка має кілька приток, які також закуті в колектори дощової каналізації: «Найбільші з них — з території ДБК (вул. Зелена), з території заводу “Іскра”, далі по колекторі йде по проєктованій вул. Вернадського і велика притока йде з території місцевості Боднарівка (вул. Гашека)».

За межами Львова Зубра протікає через однойменне село, де вона історично була в центрі громади. У багатьох ділянках русла ще збереглися природні заплавні території, які, зі слів фахівчині, мають екологічне значення. Зокрема, в районі сіл Демня та Задорожнє ландшафти значно трансформовані, але долина річки все ще зберігає частину природних характеристик.

Так, стан річки Зубра можна розділити на три основні ділянки, як зазначає фахівчиня:

1. Від витоку у Львові до віддалених частин села Зубра — тут річка проходить через щільну забудову, має синюватий відтінок води і характерний запах. Незважаючи на перекачування каналізаційних стоків насосними станціями, побутові стоки все ще потрапляють у річку.
2. Від села Жирівка до села Красів — ділянка з відносно природним станом русла, де річка самоочищається практично до прозорості завдяки меншим втручанням людини.
3. Від села Красів до впадіння в Дністер — русло спрямоване, долина розорана, що погіршує екологічний стан річки.

Зі слів Олекандри Сладкової, місцеві мешканці часто не цінують річку Зубру, сприймаючи її як перешкоду або забруднену територію, через що немає належних місць для відпочинку вздовж річки. У Львові ж Зубру значною мірою закрили в колектор, що унеможливлює доступ до неї і обмежує її природне функціонування.

Що сталось з річкою за останні десятиліття

Закривали річку Зубру у колектор під час будівництва мікрорайонів Сихова у 70–80-х роках ХХ століття. Зі слів Олександри Сладкової, зміни останніх десятиліть пов’язані насамперед із різким зростанням рівня забруднення води. «Розвиток малого бізнесу, як-от автомийки, кіоски, автомайстерні, дрібні виробництва, а також будівництво нового житла (що помилково або навмисне підключене до колектору дощової каналізації) в комплексі з неканалізованими районами приватної забудови створюють велике забруднення річки», — зазначила вона.

Фахівчиня додає, що мінімальні розміри штрафів та нестача повноважень щодо контролю як на місцевому, так і на державному рівні не дають змоги ефективно боротися з такими забрудненнями. «Отримуючи річку з міста вже забрудненою, населені пункти нижче за течією ставляться до річки як до брудної канави, куди можна відвести свої каналізаційні стоки, мотивуючи це тим, що мереж централізованого каналізування просто немає», — пояснила Олександра Сладкова.

Вона наголосила, що така ситуація призводить до деградації малих річок, які перетворюються на відкриті каналізаційні колектори. «Ще 20–30 років тому в більшості малих річок поблизу Львова жила риба. Зараз ці річки є переважно мертвими», — каже фахівчиня.

Також раніше існувало так зване «Сихівське озеро» площею 20 гектарів, яке раншіе живилося Зуброю. «Став на Сихові проіснував недовго — буквально з 50-х до початку 80-х років. Водойма була у масштабах Львова великою, але дуже швидко якість води стала погіршуватись, і було прийняте рішення її спустити», — розповіла Олександра Сладкова.

За її словами, став є природною формою, тому в ньому завжди відбуваються процеси накопичення органіки та замулення. «Але швидкість цих процесів залежить від розміру водойми і навантаження від забруднення. Тут все відбулося максимально швидко», — зазначила експертка.

Вона додала, що це, найімовірніше, пов’язано з розбудовою Сихова та наявністю значних і донині неканалізованих територій колишнього села Козельники.

Чому Зубра вийшла з берегів

Зі слів фахівчині, каналізування русел потоків і малих річок було й досі залишається передбаченим міськими планувальними документами способом поводження з річками під час розвитку територій під забудову. «На жаль, це не суперечить жодним нормам. Навпаки, якщо залишити потік відкритим — необхідно зберігати санітарну зону в 25 метрів. А якщо каналізувати — будуватися можна практично впритул, обмеження накладають уже так звані червоні лінії», — пояснила вона.

Нагадаємо, що 10 липня цього року через сильні дощі вночі у Львові та передмісті фіксували підтоплення. Зокрема, вийшла з берегів річка Зубра. В селах Скнилів, Зубра і Сокільники підтопило житлові будинки, вулиці, автомобілі, а також частину автодороги «Львів – Пустомити – Меденичі». Зокрема, у селі Скнилів рятувальники евакуювали чотирьох осіб, серед яких двоє дітей. Також вдалося врятувати двох собак.

Олександра Сладкова додала, що вихід річок із берегів під час великих дощів є природним явищем. «Для цього в річках завжди були заплави. Територію заплав люди переважно не використовували, або використовували як пасовища. Такі території є дуже цінні для природи та збереження водних ресурсів, очистки води. Річки мають розливатися», — пояснила фахівчиня.

Водночас, як вона зазначила, проблемою розлиття річки стає тоді, коли її простір забирають та проводять модифікацію природного стану русла, а також будують через річку мостові переходи, що фактично є перешкодами. «Річка під час великих злив намагається позбутися всіх цих нашарувань і повернутися в природний стан. Відтак річка руйнує і затоплює те, що стоїть на її природному шляху», — каже експертка.

Якою є якість води в Зубрі

Олександра Сладкова зазначила, що якість води в річці Зубрі на території Львова ніколи не відповідала нормам щодо забруднення, але різниця полягає в рівні цього забруднення. «Управління екології та природних ресурсів з 2020 року здійснює моніторинг усіх потоків і річок, що перетинають об’їзну Львова, включно з Полтвою після очисних споруд», — пояснила вона.

З її слів, ситуація із Зуброю дещо покращувалася завдяки роботі Львівського комунального підприємства «Львівводоканал», яке проводило переключення помилкових приєднань багатоквартирних будинків до мереж дощової каналізації. «Така програма триває дотепер. Але проблема є не лише в багатоквартирних будинках», — додала фахівчиня.

Вона наголосила, що нині якість води в Зубрі переважно відповідає рівню Полтви після очисних споруд. «Є значно більше забруднені малі річки і потоки в межах Львівської громади, але стан води в Зубрі є досі дуже далеким від можливості використання її води навіть для рекреаційних цілей», — зазначила експертка.

Щодо найбільших забруднювачів Олександра Сладкова додала: «Для того, щоб фахово відповісти на це питання, а не оціночно, важливо створити так звану мапу забруднювачів. Так починається робота з будь-якою річкою».

Роман Туцький додав, що моніторинг якості води річки Зубри фахівці Басейнового управління водними ресурсами Західного Бугу та Сяну ведуть з 2012 року у селі Зубра, під мостом окружної дороги Львова. Від початку 2025 року спостереження розширили й на нижню течію — у село Демня.

За словами фахівця, у пункті спостереження «р. Зубра – с. Зубра» фіксують підвищений вміст органічних і біогенних речовин. Протягом останнього року зафіксували перевищення показника БСК5 (біохімічне споживання кисню на п'ять діб — приміт. ред.) — від 2 до 10,7 разів, вмісту нітрогену амонійного — від 4,9 до 39 разів і нітритів — до 23 разів. В окремих пробах також виявляли знижений рівень розчиненого кисню — до 1,7 разів, що вказує на низьку якість води.

Крім того, у річці фахівці зафіксували підвищений вміст поліароматичних вуглеводнів: бензо(а)пірену (у 2 рази), флуорантену (у 1,7 разів), а також біоциду цибутрину (у 5 разів) та антибіотика триклозану (до 4,6 разів). На якість води впливають дощові стоки від «Ринок сільськогосподарської продукції "Шувар"», а також можливі несанкціоновані скиди від житлових будинків і дощові стоки із території Сихівського району Львова та села Зубра. Підвищений вміст органічних, біогенних речовин та антибіотиків, за словами Романа Туцького, зумовлений впливом господарсько-побутових стоків, а поліароматичні вуглеводні надходять разом із дощовими стоками.

Водночас, за даними фахівця, у пункті спостереження «р. Зубра — с. Демня» якість води є значно кращою. Тут фіксують підвищений вміст органічних речовин за показником БСК5 (від 1,1 до 1,6 разів), нітрогену амонійного (до 6 разів) і нітритів (до 10,6 разів). На якість води в цьому місці впливають стічні води МКП «Миколаївводоканал» (дільниця с. Липівка). Нижче за течією додатковий вплив мають виробничі та дощові стоки ПрАТ «Миколаївцемент».

Торік у вересні Солонківська громада Львівщини звинуватила Львів у забрудненні Зубри та ігноруванні цієї екологічної проблеми. Місцеві повідомляли про поганий запах, чорний колір води, замулене дно та загибель риби.

«Десь більше, десь менше, але всі села вздовж її русла потерпають від цього жахіття. Люди скаржаться, качки покинули водойму, в річці гине риба, вода чорна і замулена — це екологічна катастрофа!» — зазначали тоді в громаді.

За інформацією сільради, на місце приїжджала Екоінспекція та двічі Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну. Місцеві жителі припускають, що причиною забруднення є аварійні скиди зі Львова. «Очевидно, забруднення приходить зі Львова, звідти річка бере свій початок, з каналізаційно-насосної станції в Сихівському районі через аварійні скиди неочищені стоки потрапляють у нашу річку», — йдеться у зверненні громади.

У громаді нагадали, на очищення Зубри сільрада вже витрачала п'ять мільйонів гривень.

Перед цим інцидентом фахівці Державної екологічної інспекції відібрали проби води з річки Зубри. За результатами дослідження, відходи з каналізаційної мережі Львова потрапили у водойму в районі вулиці Хоткевича на Сихові. Саме з місцевого колектора, зафіксували інспектори, витікає забруднена вода.

Зі слів заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Василя Стрищака, найвищий рівень перевищення допустимих норм виявили саме біля цієї вулиці. Рівень азоту амонійного у воді перевищено у 18 разів. Далі за течією його концентрація поступово знижується. Це свідчило про те, що азот потрапив у воду саме на вулиці Хоткевича.

Чи може Зубра відновиться

Олександра Сладкова пояснила, що річка Зубра дуже швидко відновлюється — буквально протягом трьох років — якщо в неї потрапляє менше забруднень. «Тому без сумніву, перспектива є. Але лежить вона в найскладнішому напрямку — контролювати забруднювачів без особливих повноважень і важелів впливу і з мізерними штрафами», — зауважила вона.

Щодо того, як можна покращити стан річки, Олександра Сладкова зазначила, що найважливіше — працювати над зменшенням забруднень, які потрапляють у водойму. «Лише як другий етап роботи варто допомагати річці самоочищуватися», — додала вона. За її словами, серед можливих заходів є відновлення або створення нових заплав, де річка могла б розливатися, повернення русла до більш природного стану — меандрування, а також уможливлення росту прибережної рослинності, яка затінює русло і сприяє розвитку екосистеми аборигенної флори та фауни.

Фахівчиня також вважає, що важливим етапом ревіталізації може стати відкриття річки на вулицях Бережанській і Монастирського. «Дуже важливо, щоб річка повернулася в життя мешканців саме як рекреаційний об’єкт, тобто важливо покращувати доступ і створювати рекреаційні простори на березі річки. Тоді більше людей відчують цінність річки і сприятимуть подальшому зменшенню забруднень», — підкреслила вона.

---

Більше про те, які є слабкі та сильні сторони львівських водойм — дивись у нашому матеріалі за посиланням.