Чи потрібне на Львівщині дистанційне навчання, яка ситуація з інклюзивною освітою та кількістю вчителів

На Львівщині система освіти продовжує пристосовуватися до нових умов: школи поєднують очне та дистанційне навчання, розширюють інклюзивні практики для дітей з особливими потребами та водночас стикаються з викликами у кадровому забезпеченні, адже кількість педагогів у регіоні поступово зменшується.
Про це для ІА Дивись.info розповів директор департаменту освіти і науки військової адміністрації регіону Олег Паска.
Чи буде дистанційне начання та за яких умов
Олег Паска розповів, що всі школи на Львівщині готові за потреби перейти на дистанційне чи змішане навчання.
«У 2020–2021 роках педагоги пройшли підвищення кваліфікації, тому технічно до цього готові. Але наразі такої потреби немає, згідно з інформацією, яку подали громади. Практично всі школи будуть навчатися очно, умови для цього є», — зазначив він.
Зокрема, у лютому на Львівщині через різке зростання кількості хворих на грип та ГРВІ школярів рекомендували перевести на дистанційне навчання. Підставою стало те, що за тиждень захворюваність зросла на понад 20%, а кількість зареєстрованих випадків збільшилася майже наполовину. Лише за сім днів зафіксували понад 15 тисяч випадків хвороби, більшість серед дітей віком від 5 до 14 років.
Водночас у Львівській громаді загальнообласні обмеження не запроваджували. Тут рівень відсутності учнів через хворобу був нижчим, а школи отримали можливість самостійно ухвалювати рішення — переводити на дистанційне навчання окремі класи у разі спалаху захворюваності.
Серед останніх випадків — на Львівщині зросла кількість хворих на коронавірус. Лише за минулий тиждень зафіксували 663 випадки хворих на коронавірус, з них — 178 дітей (проти 193 за попередній тиждень). Госпіталізували до лікарень 177 людей, з них — 74 дитини. Зокрема, підтвердили циркуляцію коронавірусу Stratus.
За словами Олега Паски, прикладом нововведень є Українська дистанційна школа, що працює виключно онлайн. «Зазвичай вона функціонує для дітей за кордоном чи на окупованих територіях. Лише кілька дітей зі Львівської області навчаються там. Як правило, це учні, які мають інклюзійні потреби або тимчасово втратили можливість пересування. Наприклад, якщо дитина зламала ногу, вона може навчатися дистанційно місяць, поки відновиться», — пояснив він.

Цю школу заснували у Львові у березні 2022 року для дітей, які були змушені покинути свої домівки через війну. В онлайн-форматі навчаються учні 5–11 класів, а навчальні програми відповідають типовим освітнім стандартам для закладів загальної середньої освіти. Там викладають педагоги-волонтери із різних регіонів України — Львівщини, Київщини, Запоріжжя та Тернопільщини.
Водночас учні, які є вимушеними переселенцями, та діти учасників бойових дій, які тимчасово проживають у Львівській області та зареєстровані у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, виконавчих органах сільських, селищних чи міських рад і мають статус переселенця — можуть навчатися безкоштовно.
Освітянин також підтвердив, що фактично всі школи області станом на серпень 2025 року забезпечені укриттями. «Це або власні укриття, або приміщення, визначені відповідно до угод, які школи уклали», — додав Олег Паска.
Інклюзивна освіта
Олег Паска зазначив, що на Львівщині існує проблема з асистентами вчителів через низькі заробітні плати. «Зазвичай асистентами стають рідні або опікуни дітей», — пояснив він.
Разом із тим посадовець наголосив, що система інклюзії в області працює. «Субвенцію на інклюзію не завжди активно використовують громади. Але за дев’ять років кількість шкіл з інклюзивним навчанням зросла з 600 до 8000», — розповів освітянин.
Він також додав, що у регіоні діють навчально-реабілітаційні центри та спеціальні школи, у яких займаються дітьми з особливими освітніми потребами, які, зі слів посадовця, дають школярам можливість спеціалізуватися і знайти себе в житті.
Щодо кількості дітей з інвалідністю, які щороку йдуть до шкіл на Львівщині, Олег Паска зауважив, що такої статистики наразі немає: «Це залежить від висновків інклюзивно-ресурсних центрів. Саме вони скеровують дітей на інклюзивне навчання».

Водночас у закладах професійно-технічної освіти на Львівщині зростає кількість учнів з особливими освітніми потребами. За даними департаменту освіти і науки ЛОВА, у 2024/2025 навчальному році таких дітей — 5152. Це на сотню більше, ніж торік, коли у закладах навчалося 4414 таких учнів.
Загалом кількість дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються за інклюзивною формою в області, станом на лютий 2025 року уже вдвічі перевищує число учнів у спеціальних школах. Якщо порівняти з 2016 роком, цей показник зріс у 28 разів. За даними департаменту освіти і науки, нині на Львівщині є 9 спеціальних шкіл обласного підпорядкування. Це такі навчальні заклади, які надають освіту та корекційно-розвиткову роботу дітям, які потребують специфічної підтримки у зв'язку з фізичними чи розумовими вадами.
Станом на початок 2025 року в області функціонує 47 закладів професійної освіти. Лише два з них — ПТУ-інтернат у Самборі та Добротвірський ліцей — повністю відповідають вимогам безбар’єрності. Ще 39 мають часткову доступність для учнів з інвалідністю.
Інклюзивну освіту підтримує й мережа інклюзивно-ресурсних центрів. Нині у Львівській області працює 37 ІРЦ, що співпрацюють із 39 громадами. У таких центрах діти проходять комплексну психолого-педагогічну оцінку, після якої школа отримує план для роботи з учнем. Фахівці ІРЦ також надають методичну підтримку вчителям та, у разі потреби, проводять із дітьми корекційно-розвиткові заняття.
Чи достатньо вчителів
Олег Паска підтвердив, що на Львівщині є кадровий дефіцит серед вчителів: «Найчастіше відчувається нестача вчителів англійської мови, інформатики, математики, фізики, хімії. Іноді — образотворчого мистецтва, музики, фізкультури чи трудового навчання. Це залежить від території та розташування школи, громади. Основна причина — рівень заробітної плати».
Освітянин наголосив, що дефіцит стосується не певної вікової категорії педагогів, а саме фахових учителів. «Незалежно від того, молодого чи старшого віку вчитель, щоб працювати в школі, потрібна висока мотивація. А зараз частина педагогів іде в ІТ чи інші сфери, де зарплата вища», — пояснив він.
«Держава повинна навчитися платити вчителям. Тому що саме вчитель визначає майбутнє кожної дитини. Від того, наскільки дитина навчена, залежить майбутнє сім’ї, громади і країни. І це треба нарешті всім зрозуміти», — підкреслив Олег Паска.
На Львівщині у минулому навчальному році працювало понад 33 тисячі вчителів. Зокрема, у 361 міському закладі освіти навчальний процес забезпечували близько 18,4 тисячі педагогів, а у 741 сільській школі — ще 14,7 тисячі.
За статистикою, на одного вчителя в області в середньому припадало 9 учнів (для порівняння: по Україні цей показник становив 10 учнів). У міських школах навантаження було більшим — у середньому 11 учнів на одного педагога, тоді як у сільських — лише 6. Найвищий показник зафіксували у Львівському районі — 10 учнів на вчителя, найнижчий — у Самбірському, де на одного педагога припадало 6 учнів.
Якщо рахувати у розрізі закладів, то на одну школу Львівщини торік припадало в середньому 30 вчителів (по Україні — 31). У містах цей показник був удвічі вищим — 51 педагог на заклад, тоді як у селах — лише 20.
За словами Зої Литвин, голови громадської спілки «Освіторії», яка спільно зі львівською агенцією Fama провели дослідження, яке стосується українських вчителів, 30% учителів — це люди пенсійного віку. Вона наголосила, що вік не визначає відкритість до інновацій, проте така ситуація є ризикованою з точки зору наступності поколінь: бракує молодих спеціалістів, які могли б прийти на зміну досвідченим кадрам.

За підрахунками соціологів, кількість молодих освітян скоротилася в півтора рази. З-поміж 40 тисяч педагогів, які пішли з професії, приблизно 15 тисяч — це молоді фахівці, які працювали в системі від одного до трьох років і не змогли залишитися через складні умови.
Більше про дослідження кадрового потенціалу вчителів — у нашому матеріалі за посиланням.