Що впливає на грамотність та як її покращити

 У «Словнику української мови» слово «грамотний» означає, як «той, хто вміє читати і писати». За останніми дослідженнями (UNESCO Institute for Statistics), в Україні є високий індекс грамотності серед населення у світі (віком від 15 років) — 99.8% у 2021 році. 

Водночас є й друге значення слова «грамотний»: коли йдеться про людину, яка вміє граматично правильно писати, себто дотримуватися основних правил граматики мови. Тож, грамотність також про те, як ми послуговуємося українською мовою в щоденному житті, комунікуючи одне з одним. 

Тут я би виокремила кілька чинників, що можуть  допомогти покращити рівень грамотності.

Не боятися заглядати у словники

«Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля…», — радить письменник Максим Рильський у своїй поезії «Мова».

Саме у словниках і довідниках можна перевірити правильне написання, вживання, вимову та значення слів (залежить від його типу). Вони підвищують рівень культури мови та збагачують лексику. 

Варто позбутися стереотипу, що словники — тільки для філологів чи педагогів, адже можуть стати в пригоді кожному.

Перелік корисних словників української мови:

• «Практичний словник синонімів» (С. Караванський).
• «Пунктуаційний словник-довідник» (З. Терлак).
• «Правописний словник» (Г. Голоскевич).
• «Мова — не калька» (Т. Береза).
• «Словник-довідник з культури української мови» (Д. Гринчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Терлак).
• «Культура слова. Мовностилістичні поради» (О. Пономарів).

Крім того, є онлайн-ресурси, де також можна перевірити написання чи значення слів, як-от: «Словотвір» (можна знайти українські переклади запозичених слів); тренажер з правопису української мови; тлумачний словник української мови.

Пам’ятати про розділові знаки

Соціальні мережі так чи інакше впливають на грамотність. Вони можуть спрощувати комунікацію та письмову мову, і це не тільки про використання смайликів чи коротких, обірваних речень. У повідомленнях через месенджер ми часто забуваємо про розділові знаки. Однак саме вони допомагають краще передати сенс на письмі й уникнути двозначності тексту, підкреслити емоційний відтінок тексту.

Наприклад, як різне розставлення розділових знаків змінює відтінок значення одного речення:

• Вони зробили це! Нарешті!
• Вони зробили це нарешті?
• Вони зробили це. Нарешті…

Стежити за тенденціями та змінами

Правила мови також час від часу змінюються. Крім того, в мові постійно з’являються нові слова чи актуалізуються різні відтінки їхніх значень.

Так, у 2019 році в Україні схвалили нову редакцію правопису, що передбачає різні нововведення. Для прикладу: числівники «пів» у значенні «половина» тепер пишуться з іменниками окремо (пів яблука, пів Європи); слово «священник» потрібно писати з двома «н»; а Святвечір — з великої літери тощо.

Тепер також твориться нова етика спілкування. Тому слово «інвалід» вважається застарілим терміном, який не рекомендують вживати. Натомість — використовувати «людина з інвалідністю» для того, щоб насамперед акцентувати на особистості, а вже опісля — на її певній характеристиці. Також краще казати — колісне крісло, незряча людина, жестова мова тощо. Детальніше, як коректно говорити про людей з інвалідністю — у матеріалі тут.

Часто та вдумливо читати

На грамотність впливає також, як часто, як та які книжки ми читаємо. Йдеться саме про книги, адже читання маленький фрагментів у соціальних мережах – більше про поверхневе читання. Водночас, коли ми читаємо книжку (особливо паперову), то сконцентровуємо свою увагу виключно на тексті, заглиблюємося у його зміст. Відповідно — краще запам’ятовуємо прочитане.

У такому разі я б рекомендувала, звісно, читати більше художньої літератури, зокрема перевідкривати для себе українську класику, а також відривати нові твори сучасних авторів. Тексти Івана-Нечуя Левицького, Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Лесі Українки, Юрія Яновського, Гната Хоткевича, Ірини Вільде, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Марії Матіос, Богдана Коломійчука — список, який можна ще довго продовжувати. Навіть декілька сторінок кожного дня — збагатять словниковий запас і навички письма та мовлення.

Формування власної грамотності — це процес, який не закінчується у школі чи університеті, а триває й опісля. Досліджувати та вивчати українську мову та відкривати для себе нові її виміри можна протягом усього життя. Так, мовознавець Іван Огієнко у своїх «Десяти мовних заповідях свідомого громадянина» писав:

«Головний обов’язок кожного свідомого громадянина — працювати для збільшення культури своєї літературної мови».