У жовтні львівські театри підготували для глядачів різножанрові постановки — від інтерпретацій класичних текстів до сучасних драм і музичних експериментів. На сценах міста оживатимуть казкові історії, філософські притчі та сюжети, що перегукуються з нинішніми реаліями.
Журналістка ІА Дивись.іnfo щомісяця складає добірку вистав, які можна подивитися у театрах міста та Львівській опері.
«Казка про Мару»
Львівський академічний обласний театр ляльок
У Львівському театрі ляльок відбудеться прем'єра постановки на міфопоему Ліни Костенко — «Казка про Мару». Цей твір вперше покажуть на сцені як виставку. Постановка поєднюватиме поетичність тексту з візуальною химерністю.
Організатори розповідають, що сюжет вистави переносить у простір темних лісів і широких степів, де ніч шепоче крізь трави, а світлячки малюють стежки у пітьмі. Саме там живе дівчина Марися, яку люди прозвали Марою через її дволике обличчя: одна половина сяє ніжною красою, інша — відштовхує потворністю. У пошуках зцілення Марися зустрічає Мудру Бабу — всесильну у злих справах і безпорадну у добрих — та Дурного Чоловіка, який пропонує вирішити її проблему, але ціною чеснот та щирості душі. Її мандрівка перетворюється на притчу про вибір і наслідки, де казкове переплітається з філософським.
Над виставою працювала режисерка Яна Титаренко та художниця Інесса Кульчицька.
«Для мене ця вистава — не казка, а притча про вибір і відповідальність. Тут і внутрішній конфлікт, і прагнення героїні довести щось суспільству, і протиставлення людини та природи. Мені було цікаво дослідити, де проходить межа між традицією та забобоном», — коментує режисерка Яна Титаренко.
«Казка про Мару» відкриває світ символів і метафор, у якому діти вчаться мислити абстрактно, розпізнавати підтексти й робити власні висновки.
Коли: 2 жовтня та 25 жовтня.
«Пенелопея»
Театр Лесі Українки
У Львівському Театрі Лесі Українки в жовтні покажуть постановку «Пенелопея». Її створили на основі п’єси драматургині та ветеранки Аліни Сарнацької «Плем’я чекання».
За словами творців вистави, у ній через сучасні українські реалії переосмислюють античний сюжет Гомерової «Одіссеї». У цьому творі розповідається про царицю острова Ітаки, де Пенелопа понад двадцять років чекала свого чоловіка з мандрів. Водночас у тексті Аліни Сарнацької вона реальна жінка, яка зустрічається з неприйняттям суспільства та ізоляцією через свій статус. Вона змушена сама виховувати свою дитину у стані постійної тривоги та стресу. Одного дня жінка отримує звістку про те, що її чоловік безвісти зник.
Режисерка — Світлана Федєшова.
«Тема партнерок військових та їхнього досвіду — це досить така сліпа пляма у суспільстві в плані розуміння цієї ідентичності. Усім відома сторона подорожі Одіссея, але як щодо тої сторони, яка залишається непоміченою? Тому вистава “Пенелопея” саме про подорож жінки, як вона проходить цей шлях з чоловіком», — коментує режисерка вистави Світлана Федєшова.
Акторська команда “Пенелопеї” –— це жінки, які працюють в різних театрах Львова і в реальному житті теж є дружинами або цивільними партнерками військових.
Музична режисура –— Уляни Горбачевської.
“Дуже часто я спостерігала на тренажах Уляни цікаву річ: коли до нас доєднювались люди, які зазнали втрату, зокрема вдови, і перебуваючи у процесі виспівування, вони раптом починали плакати. І я їх дуже в тому розумію, бо в цей момент звучання ти наче щось таке з себе випускаєш, що не має абсолютно ніякої можливості вияву в житті. Адже суспільство дуже часто на нас нагромаджує якісь стереотипні обов’язковості, по типу “не ний” ,“ти маєш бути такою-то”, “а от комусь ще гірше” і так далі. А потім ти все це блокуєш і знецінюєш, або просто мовчиш, бо і так все погано. Можливість прозвучати розблоковує всі ці речі і зменшує емоційний біль”, — додає Світлан Федєшов.
Сценографію та костюми виконала Оксана Шпакович. Вона за основний матеріал обрала полотно піскового кольору. Воно заповнює увесь простір сцени та захоплює глядацькому залу.
Коли дивитися: 4 жовтня.
«Марія Заньковецька. Заручена зі сценою»
Національний театр імені Марії Заньковецької
Вистава-подорож «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» поставлена за п’єсою Людмили Тимошенко. Тут життя української актриси відтворюють на 14 локаціях театру: в глядацьких залах та в гримерках, у майстернях і музеї, що не працював десятиліттями. Глядачі відкриють для себе біографію видатної акторки та досі не відомі місця будівлі театру.
Режисер — Ігор Білиць. Художниця — Вероніка Риженко.
«Марія Заньковецька є генійкою української сцени. З біографії, спогадів про неї зрозуміло, що вона була надзвичайною особистістю, емансипованою супержінкою, впертою та талановитою. Є небезпека сприйняття визначних діячів/ок мистецтва як пам’ятників, яких не можна торкатися — лише офіційне “серйозне” сприйняття, жодного гумору. Така позиція мені не близька, адже так ми повертаємося в Радянський союз, який з людей робив кам’яні глиби, геть не думаючи про їх особистість, а про возвеличення імперії. Чим “живіша” людина, тим ближча вона до мене, до глядача», — розповів режисер Ігор Білиць.
На кожній локації театру будуть втілювати різні актриси — Христина Тхоровська, Єлизавета Цілик, Марта Шпеник, Дарина Федина, Шорена Шонія, Анна Ярмоленко, Галина Далявська, Діана Каландарішвілі, Наталія Боймук та Олександра Люта, Альбіна Сотнікова, Ірина Швайківська та Олександра Бонковська.
Коли дивитися: 3, 9 жовтня.
«Благодарний Еродій»
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса
Третього жовтня відбудеться особливий показ вистави «Благодарний Еродій», що відзначає десять років від дня прем’єри другої редакції цієї постановки.
У центрі вистави — діалог Григорія Сковороди між мавпою Пишеком та лелекою Еродієм. У цьому діалозі порушується тема вдячності як ключа до життєвої радості й внутрішньої гармонії людини.
«Постановка поєднує глибинні філософські тексти з візуальними образами, натхненними живописом Ієроніма Босха, що оживають у костюмах та проекціях. "Благодарний Еродій" є однією з найбільш візуально виразних вистав театру, історія якої розпочалася ще у 1993 році з першої редакції. Відтоді ця постановка стала важливим явищем у сучасному українському театрі», — розповідають у театрі.
Крім того, у святкування десятиліття вистави у фоє другого поверху Театру імені Леся Курбаса триває виставка, присвячена історії «Благодарного Еродія». Тут можна побачити унікальні архівні матеріали.
За словами творців виставки, ця експозиція не лише відтворює історію створення й сценічного життя «Благодарного Еродія», а й дозволяє відчути атмосферу, у якій поставала одна із найважливіших вистав театру.
Коли дивитися: 3 та 19 жовтня.
«Урок»
Львівський академічний театр «Воскресіння»
Виставу створили за однойменним твором румунського і французького письменника Ежена Йонеско. У інтерпретації української режисерки метою п'єси є попередити, що будь-яка тиранія, як і російська агресія проти України, є неприпустимою.
На глядачів чекають: екстравагантні костюми, рок-гурт та шокуючий сюжет створюють вибухову суміш гротеску і драйву.
«Що станеться, якщо абсурд класики поєднати з бунтівною енергією рок-музики? Вистава «Урок» — це більш ніж театр. Це вибух фарб, звуків, емоцій, де кожна нота і кожне слово бунтує проти диктату», — зазначають у театрі.
Режисура, сценографія та костюми — Алла Федоришина. Музичний супровід — гурт «Sunflowers». Вікове обмеження: 16+.
Коли дивитися: 2 жовтня. Вікове обмеження —16+.
«Тото Відважний»
Театр «І люди, і ляльки»
У виставі розповідається про стародавнє місто, де панує хаос і розруха. Його очолює невмілий ватажок — чванькуватий півень Жан-Жак. Одного разу на фортецю нападає ворог.
Так врятувати місто зможе лише справжній герой і відданий друг. Ним стає песик-таксик Тото, який покликаний захистити усіх.
Режисер-постановник, композитор — Роман Козак. Художник-постановник — Катерина Діжевська. Переклад — Надія Крат.
Коли дивитися: 12 жовтня.
«Діалоги кармеліток»
Львівська національна опера
У цій постановці зображені події, які пов'язані з періодом Великої французької революції (кінця 18 ст.) та якубінським терором у ХІХ ст. Водночас у сюжеті опери також можна знайти відсилки до теперішньої російсько-української війни.
За словами режисера-постановника Василя Вовкуна, у постановці особливу увагу закцентовано на постаті Матінки Марії, через яку Бланш передчуває майбутню руйнацію монастирського укладу життя, і не лише.
«Наскрізною лінією сюжету ми акцентуємо на долі юної аристократки Бланш де ля Форс: від психічно травмованої дівчинки до мужньої героїні, яка протестує на тлі гекатомби, тобто добровільної самопожертви кармеліток. Колективний образ монахинь є тим постійним планом й водночас підтекстом, на фоні якого народжується і новий зміст, і нова розвʼязка твору», — підкреслює режисер.
Диригент-постановник — Іван Чередніченко. Режисер-постановник — Василь Вовкун. Хормейстер-постановник — Вадим Яценко. Художник-постановник — Микола Молчан.
Художниця костюмів — Оксана Караванська. Художник світла — Олександр Мезенцев.
Коли дивитися: 3 та 9 жовтня.
«Пливе човен»
Перший театр
«Пливе човен» — вистава, яку глядачі не зможуть побачити, а лише відчути. Постановку створили за мотивами п’єси «Івасик-Телесик» Марка Кропивницького. Тут можна почути виконання українських автентичних пісень
«Уявіть виставу, що не обмежує Вашу фантазію, не ставить візуальних меж. Кожен герой виглядає так, як Ви цього хочете, простір – який забажаєте. Уявили? Наскільки добре у Вас працює фантазія? Перевіримо? Шум вітру. Шелест очерету. Поруч тече річка. А Ви, разом з Івасиком та Оленкою тікаєте від злих Відьом. Але, до цього ще треба дійти», — розповідають у театрі.
Режисерка-постановниця — Ірина Ципіна. Художник-постановник — заслужений художник України Дарія Зав’ялова. Музичний режисер — Уляна Горбачевська.
Коли дивитися: 17 жовтня.
«Політ Птахів»
Театральний центр «Слово і Голос»
«Політ Птахів» — постановка, що створена на основі софійської поеми Аттара та текстів Григорія Сковороди. За словами творців, вона — це подорож у просторі міфу, мудрості та внутрішньої перемоги.
«Птахи — вічні подорожні між світом земним і небесним. У поемі суфійського поета Аттара Птахи на заклик Одуда летять шукати Царя — мудрості. Перелітають вони сім полів: поле пошуку любові- відсторонення, і долітають до великого озера. І бачать Царя — своє відображення у чистій воді», — розповідають про постановку в театрі.
У виставі можна почути поезії та пісні українською, латиною, вірменською та грецькою мовами.
Режисерка — Наталія Половинка. Дизайнер костюмів — Оксана Караванська. Художник зі світла — Богдан Дворник. Графіка руху — Марія Бакало.
Коли дивитися: 6 жовтня.
«Наша квітка»
«ОКО»
У театрі покажуть першу у Львові постановку про українську та американська співачку, яка стала однією з найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — Квітку Цісик.
«Наша Квітка — це вистава про голос, який знають мільйони, та історію, яку знають одиниці. Ми разом шукаємо відповідь, чому Квітка Цісик так потрібна нам сьогодні. Це не про сухі факти, а про пам’ять, пісню й відчуття дому. "Наша Квітка" — про те, що нас об’єднує», — розповідають про постановку в театрі.
Режисер — Дмитро Захоженко. Драматургиня — Марина Смілянець. Художниця — Оксана Радкевич. Аранжування — Володимир Помірко. Художник по світлу — Григорій Риба. Звукорежисер — Ростислав Онищак.
Коли дивитися: 4, 5, 19 жовтня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів, книжок та подій. Їх дивіться на нашому сайті в розділі «культура».
