Екотуризм восени на Львівщині: маршрути та розвиток цього виду відпочинку
Львівська область активно приймає туристів. Цієї пори регіон пропонує маршрути й локації, що дозволяють мандрувати без шкоди довкіллю.
З настанням осіннього сезону активного відпочинку, журналістка ІА Дивись.info вирішила дізнатись, у якому стані маршрути і локації на Львівщині.
Парки на Львівщині
У департаменті екології та природних ресурсів кажуть, що Львівщина вже має сформовану екотуристичну базу, а саме — 5 національних і 5 регіональних парків, що охоплюють понад 136 тисяч гектарів територій. Найактивніше розвиваються «Сколівські Бескиди» та «Яворівський» національний природний парк.
«При національному природному парку "Сколівські Бескиди" функціонують два еколого-просвітницьких центри. Також ведеться робота зі створення музею природи. При Яворівському нацпарку функціонує еколого-просвітницький центр, в якому є постійно діючі виставки на природничу тематику. Важливо зазначити, що в часі війни не до всіх рекреаційних об’єктів є доступ, тому бажаючим відвідати парк потрібно узгоджувати візит з адміністрацією», — розповідає заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної військової адміністрації Ганна Башта.
Екостежки на Львівщині
Популярність екотуризму як виду відпочинку тягне за собою і потребу якісної інфраструктури на маршрутах. У департаменті спорту, молоді та туризму Львівської ОВА зазначають:
«На Львівщині облаштування екостежок ведеться постійно. Найкраще ця робота організована у великих природоохоронних установах — насамперед у національних природних парках "Сколівські Бескиди", "Яворівський", та "Бойківщина". Там регулярно маркують і поновлюють шляхи, встановлюють вказівники, інформаційні стенди, карти та облаштовують місця відпочинку».
Прикладом цього є понад двадцять облаштованих маршрутів у «Сколівських Бескидах». На території національного природного парку впроваджено QR-коди на стендах та інтерактивні карти, що дозволяють туристам орієнтуватися під час мандрівки. Подібні роботи тривають і у «Яворівському» та «Бойківщині».
Географ Микита, який має досвід створення освітньо-туристичного маршруту та багато мандрує Україною, поділився своїми рекомендаціями стежок та локацій у Львівській області.
- Національний парк «Сколівські Бескиди».
«Його привабливість зумовлена мальовничими ландшафтами, наявністю знакових природних об'єктів та, що важливо, високою транспортною доступністю», — ділиться враженнями географ.
Парк має декілька туристичних локацій: від гір до водоспадів. Наприклад, найвища вершина, популярний об'єкт для пішохідних сходжень — Парашка.
Один з найвідоміших та найвідвідуваніших водоспадів Карпат є Кам’янка. Поруч з ним розташоване Журавлине (мертве) озеро. Воно унікальне тим, що його вода насичена сірководнем, через що в ньому практично відсутнє життя.
Також мандрівник радить побачити й водоспад Гуркало, який, на його думку, є «не менш мальовничим».
- Заповідник «Тустань» (Урицькі скелі).
«Тустань — це не просто скелі, а залишки унікального оборонного комплексу IX–XIII століть. У часи Київської Русі та Галицько-Волинського князівства тут існувала фортеця-град та митниця на важливому соляному шляху, що вів до Західної Європи. Дерев'яні конструкції фортеці кріпилися безпосередньо до скель, для яких в камені були видовбані спеціальні пази та вруби, які збереглися до наших днів», — розповідає Микита.
На території парку розташована наскельна фортеця, яку можна оглянути. Тут же є музей Тустані, де є експозиція, що розповідає про історію фортеці, результати археологічних досліджень та демонструє 3D-реконструкції її вигляду.
Натомість, щоб ознайомитись з побутом та культурою місцевих жителів — бойків — є Центр локальної історії «Хата у Глубокім».
- Біосферний резерват «Розточчя» (Яворівський НПП).
«Розточчя» має старовікові букові ліси, а також рідкісні для України сосново-буково-дубові лісові угруповання, які, крім цього місця, можна побачити лише в Криму.
На думку Микити, «Яворівський» НПП є взірцем розвитку велосипедної інфраструктури: «На його території прокладено та промарковано мережу веломаршрутів різного рівня складності, що дозволяє задовольнити потреби як початківців, так і досвідчених велотуристів». Детальніше про ці велостежки можна дізнатися на сайті парку.
Пішохідний туризм тут не менш розвинений. Мандрівник називає два відомих екомаршрутів, що є центрами паломництва — Крехова та Страдча.
У Крехові є Василіанський монастир XVI ст., заснований монахами у печері, а поруч б'є цілюще джерело. У Страдчі розташований печерний монастир XI–XIII ст., що також приваблює численних відвідувачів.
- «Стільське городище».
«Це варіант для тих, хто шукає “дикого” екотуризму, місць сили та історії без туристичної інфраструктури», — зазначає Микита.
Це місце підходить для самостійних піших мандрівок, оскільки маршрут легкий, проходить переважно польовими та лісовими стежками. З цікавого, крім природи, на території заповідника є загублене місто. Це залишки столиці племені білих хорватів (VIII–X ст.).
Також можна відвідати місцеві печерні комплекси, які, ймовірно, були язичницькими святилищами або пізніше житлом для монахів. Інформація про деталі та вартість квитків є на сайті історико-культурного заповідника.
Географ поділився і думкою стосовно неконтрольованого джипінгу: «Екологічними наслідками є ерозія (руйнування) ґрунтів та деградація ландшафту, знищення флори та фауни, хімічне забруднення та соціальний конфлікт з пішими туристами». Детальніше про проблему джипінгу ІА Дивись.info раніше вже писала тут.
У департаменті екології кажуть: «Унікальність, збереженість, екологічний стан, естетична і пізнавальна цінність особливо охоронюваних природних об’єктів і територій обумовлює їх високу цінність для туриста».
При цьому, слід зауважити, що в залежності від мети створення та категорії заповідання законодавство диференціює території природно-заповідного фонду: об’єкти, які повинні бути збережені в природному стані та ті, де дозволена рекреаційна діяльність.
«Деякі громади облаштовують власні локальні маршрути. Наприклад, новий туристичний шлях "Стежками героїв" (№4906) завдовжки 10 км, нещодавно було відкрито на Золочівщині. Це історико-патріотичний шлях, що знайомить із минулим повстанського руху», — розповідає т.в.о. начальниці управління туризму та курортів ЛОВА Мар’яна Кукса.
І додає, що торік у національному парку «Сколівські Бескиди» впровадили послугу — «електронний квиток» для задоволення потреб відвідувачів за оплату туристичних послуг. Це дозволяє вести облік точніше й формувати статистику у реальному часі.
За даними департаменту, у «Сколівських бескидах» збільшилась відвідуваність: 2023 року парк прийняв близько 70 тис. осіб, а вже у 2025 — понад 230 тисяч. Інші заповідники та парки, такі як «Тустань», «Яворівський» та «Бойківщина», теж стабільно приймає тисячі відвідувачів.
