Велостежки на Львівщині: популярні стежки і маршрути
Гіди та велосипедисти на Львівщині пропонують низку маршрутів для дослідження природи, історії й культури — від легких велопрогулянок до серйозних випробувань з підйомами та спусками. Також досвідчені мандрівники говорять про проблеми, з якими зіштовхується місцева велоспільнота.
Журналістка ІА Дивись.info дізналась, які велостежки є на Львівщині. Також поговорила на тему велоспорту з велосипедистом Павлом Ковальчуком, гірським провідником Микитою Плотниковим та членом громадської організації «Львівський велоклуб» Антоном Шишкіним.
Гірський провідник Микита Плотников рекомендує декілька веломаршрутів, а саме природного заповідника «Розточчя».
«Яворівський національний природний парк є взірцем розвитку велосипедної інфраструктури. На його території прокладено та промарковано мережу веломаршрутів різного рівня складності, що дозволяє задовольнити потреби як початківців, так і досвідчених велотуристів», — говорить Микита.
- Велостежка «Легенди Яворівського краю»: маршрут середньої складності протяжністю 28 км. Він поєднує природні та історичні об'єкти: проходить повз військовий цвинтар XVI століття, мальовниче урочище «Вовча Яма» з буковими схилами та закинуту 30-метрову криницю. Маршрут має зручне завершення у рекреаційному осередку «Верещиця», де можна відпочити, розпалити багаття та навіть залишитися на ночівлю.
- Велостежка «Головним Європейським вододілом»: маршрут, що фокусується на унікальній географічній особливості регіону, дозволяючи мандрівникам буквально проїхати вздовж межі між басейнами двох морів.
- Велостежка «Крехівські святині»: маршрут з культурно-пізнавальним акцентом, рекомендований для повільних та спокійних подорожей. Він проходить повз старовинні монастирі, дерев'яні церкви та цілющі джерела, зокрема Крехівський монастир.
- Велостежка «Страдч — Чорні озера»: найдинамічніший та найскладніший маршрут, що включає круті підйоми, швидкісні спуски та відкриті ландшафти. Він розрахований на досвідчених велотуристів, які шукають викликів.
Один з цікавих способів подивитися найбільш популярні ділянки доріг, по яких їздять велосипедисти, це є велоспільнота, яка називається «Тур де Львів» у Telegram, розповідає член громадської організації «Львівський велоклуб» Антон Шишкін:
«Тобто ви можете вибрати, наприклад, Золоту підкову. Є учасники спільноти, які проїжджали її на велосипеді. Це близько 200 кілометрів. А є учасники, які під'їжджають електричкою, наприклад, до Золочева, і вже звідти починають свій рух велосипедами».
Антон Шишкін говорить, що є люди, яким цікаві й, наприклад, закинуті храми. Відповідно, сам їх веломаршрут фокусується на цій темі. Є й любителі гірських доріг, вони багато часу проводять у Східниці, Трускавці, тощо.
Також він поділився сервісом «Страва», що дозволяє відмітити найбільш популярні ділянки доріг в залежності від виду спорту, У них це називається сегменти, де їздять тренуватися велосипедисти.
«В нас є декілька маршрутів, вони вже такі історично виважені, з дуже незначними змінами. Тобто це класична львівська сотка "Весна", осіння львівська сотка вже теж має плюс-мінус класичний маршрут. Останні 6 років є певні ділянки, які змінилися, але не критично. З відстанню на 50 км для "Стартерів" та "Донор Старт" вже мають відносно стандартні маршрути.
Дві львівські «двохсотки» (200 км відстань) вже мають такі сталі маршрути, на них ми проводимо класичні змагання і відпрацювання», — каже він.
Велосипедист Павло Ковальчук акцентує й на проблемах велоспорту на Львівщині:
«Я займаюсь тільки одним дуже вузьконаправленим видом велоспорту, тому думаю, що для початку в нас має бути організація, що об'єднає в собі представників різних видів велоспорту і зможе стати певним посередником між спортсменами і представниками влади в галузі велоспорту».
Павло займається видом спорту dirt jumping і розповідає, що він зараз тримається виключно на ентузіастах, «Відповідно ні фінансової, ні організаційної підтримки немає».
Натомість член громадської організації «Львівський велоклуб» Антон Шишкін розповідає:
«Ми проводимо змагання, так звані аматорські велозаїзди. По факту, різні велогонщики-аматори до них підходять дуже відповідально. Вони до цього ставляться дуже серйозно. Для них це можливість позмагатися з собірівними. Це так звані львівські «сотки» (100 км) та «п'ятдесятки» (50 км)».
Член організації додає, що випускники різних спортивних шкіл також беруть участь у цих змаганнях та на подіях організації вони часто присутні і виступають.
«Львівський велоклуб» комунікує з місцевою владою у Львові та області. «На жаль, єдиний вплив, який ми можемо зробити, це писати листи, звернення, брати участь у нарадах і доносити інформацію про те, що наявність велодоріжок чи хороших доріг місцевого значення, тобто доріг без великого автомобільного трафіку, це є важливим і працюємо над цим», — говорить Антон Шишкін.
Він також розповідає, що влада йде на зустріч та залежно від типу дороги ведуться відповідні роботи для покращення, проте це залежить від бюджету.
«Зі своєї сторони, ми уважно слідкуємо за ремонтами доріг та магістрали для того, щоб прокласти маршрут для учасників заїздів таким чином, аби це було безпечно», — додає член організації.
Читайте також, про що потрібно пам'ятати львівським велосипедистам — поради Асоціації.
