«Без допомоги вони можуть загинути»: які птахи зимують на Львівщині та чим їх підгодовувати

Про те, які у Львові зимують птахи, як їм допомогти та не нашкодити під час морозів, — для ІА Дивись.info розповів професор кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка, провідний науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України, голова Західноукраїнського орнітологічного товариства Андрій Бокотей.

Які птахи зимують на Львівщині та як на це впливає зміна клімату

Зі слів науковця, у Львові та в області взимку можна побачити кілька категорій птахів — осілих, перелітних і тих, що прилітають лише на зимівлю. До перелітних належать види, які гніздяться на Львівщині, але назиму відлітають у теплі краї. Найчастіше це пов’язано з особливостями їхнього харчування.

«Здебільшого це птахи, які живляться комахами. Узимку комахи зникають, і птахам просто немає чим харчуватися, тому вони змушені відлітати туди, де пожива доступна», — пояснює Андрій Бокотей.

Друга категорія — осілі птахи, які перебувають у регіоні протягом усього року. Серед них — горобці, синиці, більшість воронових: крук, сіра ворона, галка, а також деякі інші види.

Окрему групу становлять птахи, які прилітають на Львівщину саме взимку. Це, зокрема, снігурі, омелюхи, чечітки, а також хижий птах зимняк — близький родич канюка звичайного. За словами орнітолога, загалом таких «зимових гостей» небагато, однак їхня присутність добре помітна у холодну пору року.

Водночас фахівець наголошує, що видовий склад птахів у регіоні поступово змінюється через кліматичні чинники: «Ми всі бачимо, що клімат змінюється в бік потепління і посушливості. Види, які потребують холодних умов, поступово відступають північніше. Натомість до нас приходять птахи, яким комфортніші теплі зими».

Через м’які зими дедалі частіше залишаються на зимівлю і ті види, яких раніше вважали тільки перелітними. Як приклад, орнітолог наводить білого лелеку. «Зараз у Львові зимує один білий лелека — на вулиці Тершаківців. Його можна побачити. Подібні випадки фіксують і в інших частинах області, особливо біля водойм, які не замерзають», — розповідає він.

Більше про те, як українські науковці намагаються вберегти популяцію лелек, — читайте тут.

Особливу роль відіграють річки й водойми, що залишаються відкритими навіть у сильні морози. Зокрема, Полтва за межами Львова практично ніколи не замерзає, тому взимку там концентрується багато різних видів птахів, які знаходять захист і корм.

Коли варто підгодовувати птахів

Андрій Бокотей наголошує, що підгодовувати птахів узимку варто лише за певних погодних умов — коли є глибокий сніг і сильні морози.

Нагадаємо, якої погоди варто очікувати на Львівщині взимку.

«Коли лежить багато снігу і сильний мороз, птахам дуже складно знайти корм. У цей період допомога людей є вкрай необхідною. Частина птахів, які залишаються зимувати, щороку гине — це природний процес. Але, підгодовуючи їх у такі суворі періоди, ми можемо врятувати комусь життя. Якщо підгодовувати птахів тоді, коли немає снігу і морозів нижче 10 градусів, ми робимо їм ведмежу послугу. Вони перестають самостійно шукати поживу, втрачають природні навички. А коли людина раптово припиняє підгодівлю, це може коштувати їм життя», — пояснює науковець.

Особливо важливо дотримуватися регулярності. «Птахи добре запам’ятовують місця, де є корм. У сильні морози вони розраховують саме на годівнички. У дрібних птахів — синиць, в’юркових — дуже швидкий обмін речовин. Якщо взимку вони кілька годин не поїдять, то можуть просто загинути», — каже Андрій Бокотей.

Щодо корму, він має бути натуральним і обов’язково несоленим. Для синиць, дятлів і воронових підходять шматочки сала або шкірки — але без солі. Сіль, за словами фахівця, висушує організм птахів, позбавляє їх води й енергії.

Також можна використовувати соняшникове насіння, різні крупи для зерноїдних птахів — горобців, зябликів, які теж залишаються на зимівлю. Хлібні крихти допустимі, але поживної користі вони майже не мають, тому краще віддавати перевагу натуральному зерну.

Крім того, для підгодівлі підходять сушені ягоди — горобина, глід, шипшина. Це ті плоди, якими птахи живляться в природі восени, і вони добре сприймаються взимку.

Які мають бути годівниці

У зимовий період між птахами постійно триває конкуренція, особливо помітна вона біля годівничок. «Хто сильніший — той відганяє слабших. Навіть у межах одного виду птахи можуть чубитися й битися за корм. Це нормально, так виглядає боротьба за виживання в природі», — пояснює Андрій Бокотей.

За його словами, природний відбір працює завжди, і людина не повинна намагатися повністю втручатися в ці процеси.

Окремо фахівець звертає увагу на вигляд і конструкцію годівничок. «Птахи не люблять яскравих речей. У крайній потребі вони і туди підуть, але краще, щоб годівнички були нейтральних кольорів і не привертали зайвої уваги», — зазначає Андрій Бокотей.

Також важливо, щоб доступ до годівничок був обмежений спеціальними планками або невеликими отворами. Це допоможе захистити корм для дрібних птахів. Натомість великі птахи — ворони чи граки — зазвичай не потребують підгодівлі так гостро.

Коти — серед загроз

Зі слів Андрія Бокотея, окрім морозів і нестачі корму, однією з головних загроз для птахів узимку є домашні кішки. Науковець додає, що у зимовий період активність птахів загалом знижується, тому серйозних природних загроз для них небагато. Водночас саме ослаблений стан робить птахів особливо вразливими до хижаків.

«Домашня кішка — це фактор, який у нас дуже і дуже недооцінений. Поза межами помешкання кішка за своєю природою є хижаком. Вона буде вбивати птахів і мишоподібних гризунів незалежно від того, чи вона нагодована. Мисливський інстинкт у неї працює завжди, і ми нічого з цим не зробимо», — пояснює Андрій Бокотей.

Орнітолог зазначає, що якщо власники все ж випускають кішку надвір, варто мінімізувати шкоду для дикої фауни. Для цього радять використовувати яскраві нашийники або дзвіночки, які можна придбати у будь-яких зоомагазинах.

«В Україні такої статистики немає, але у США за рік кішки вбивають близько чотирьох мільярдів птахів. Це величезна цифра, але вона є загальновизнаною і підтвердженою. Якщо ми подбаємо про те, щоб наші кішки не полювали на диких птахів, навесні матимемо більше співу, більше яскравих і гарних птахів у місті», — зазначає Андрій Бокотей.

До України залітають рідкісні птахи

Зі слів науковця, останнім часом в Україні фіксують поодинокі появи рідкісних для нашої фауни видів птахів. Він додає, що такі випадки найчастіше стають відомими завдяки професійним спільнотам орнітологів у соціальних мережах.

«Кілька днів тому з’явилося повідомлення, що в Кіровоградській області сфотографували велику горлицю. Це вид, який в Україні спостерігали лише один раз — у 1902 році. Тобто понад 120 років цього птаха у нас не фіксували. Очевидно, що це випадковий заліт, але птах все ж був», — зазначає Андрій Бокотей.

Паралельно з цим, за словами фахівця, дедалі більше видів, яких раніше вважали перелітними, починають залишатися на зимівлю в Україні. Зокрема, все частіше фіксують зимівлю лелек, а також чепури великої — великої білої чаплі. Він підкреслює, що в природі немає сталих схем: в одні роки певних видів стає більше, в інші — менше; в один рік птахи зимують, в інший — ні. Багато в чому це залежить від погодних умов.

Більше про те, які рідкісні тварини є на Львівщині, ми розповідали у нашому матеріалі.

«Зараз настають сильні морози, є сніги. На жаль, загине багато птахів і тварин. Це прикро, але це природний відбір. Так було і так буде. Я би дуже просив людей, які знаходять мертвих птахів, не залишати їх. Це цінний науковий матеріал. Якщо їх не забрати, вони просто зникнуть — їх з’їдять кішки, собаки, пацюки, куниці, лисиці», — закликає орнітолог.

За його словами, у Львові є кілька установ, які приймають такі знахідки: Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка на вулиці Грушевського, 4, а також Державний природознавчий музей на вулиці Театральній, 18.

Чи можуть лебеді зимувати та чи потрібна їм допомога

Андрій Бокотей наголошує, що лебеді добре пристосовані до зимових умов і не потребують втручання людини, навіть якщо здається, що птах перебуває у небезпеці. За його словами, для зимівлі цим птахам достатньо відкритої води або ополонки, адже саме там вони почуваються найбільш безпечно — хижаки не можуть до них дістатися. Водночас і сам птах здатен себе захистити.

Тож підстав для паніки зазвичай немає. Лебеді часто ночують просто на льоду, не примерзають до нього і добре переносять низькі температури. Це пояснено особливостями їхньої фізіології: потужним теплообміном, товстим шаром пуху та пір’я, а також адаптованими до холоду лапами.

Проблеми можуть виникнути лише у винятках — наприклад, якщо після дощу різко вдарить мороз і птах обледеніє. Проте за сухого снігу і сильних морозів навіть повністю засипаний снігом лебідь здатен вижити.

«Коли лебідь, лелека чи чапля стоять у сувору погоду нерухомо, це не означає, що їм погано. Вони зберігають енергію і тепло. У такому стані великі птахи можуть перебувати до тижня — і з ними нічого не станеться. Будь-яке турбування — це втрата енергії. Якщо нетурбований птах простоїть тиждень без наслідків, то після втручання людини його може вистачити на день-два», — каже науковець.

Він також радить не приносити лебедям їжу й не кидати у воду хліб чи рибу — це не допомагає пережити морози. Найкраще рішення — залишити птаха в спокої.

Що робити, якщо птах залетів до домівки

Андрій Бокотей радить, що якщо птах випадково залетів у приміщення, найважливіше — не панікувати й допомогти йому без зайвого стресу вибратися назовні.

«Потрібно зробити так, щоб відкрите вікно було найсвітлішою частиною кімнати. Закрийте штори, але залиште світло — птахи летять саме на нього. Якщо вони потрапили в пастку, вони будуть намагатися вилетіти туди, де світліше», — пояснює фахівець.

У більшості випадків цього достатньо, аби птах самостійно залишив приміщення. Якщо ж він не може знайти вихід, варто діяти обережно й без різких рухів.

Причини, з яких птахи залітають у помешкання, можуть бути різними й зазвичай не мають містичного підтексту. За словами Андрія Бокотея, інколи птахи летять на тепло, інколи — на їжу, яку побачили крізь вікно. Фахівець наголошує: народні прикмети про те, що птах, який стукає у вікно, нібито віщує смерть, не мають жодного наукового підґрунтя.

«У дзеркалі птах бачить не себе, а конкурента, особливо в гніздовий період. Він думає, що на його території з’явився інший самець, налаштований агресивно. Тому він буде кидатися, скакати, спушуватися і “проганяти” суперника. Це абсолютно нормальна поведінка», — пояснює Андрій Бокотей.

Більше про те, чому у Львові немає горобців та як годівниці шкодять птахам, — у нашому матеріалі.