Освітні реформи на Львівщині 2026 року: що потрібно знати освітянам, батькам та учням

Про те, що реалізовуватимуть на Львівщині 2026 року у сфері освіти, для ІА Дивись.info розповів Олег Паска — директор департаменту освіти і науки військової адміністрації регіону.

Що вдалося реалізувати торік

Зі слів Олега Паски, реформа старшої профільної школи нині є однією з ключових світових освітніх трансформацій, і Львівщина стала однією з перших областей України, які розпочали її практичну реалізацію. У 2021 році на Львівщині сформували мережу академічних ліцеїв, після чого область перейшла до визначення їхніх профілів. Цей етап, як зазначає посадовець, став одним із найскладніших.

«У 2021 році в нас створили мережу академічних ліцеїв. Потім ми визначалися з профілями цих ліцеїв. І це, до речі, мало хто робив. Мало хто знаходив баланс між профілями. Принаймні мені про це невідомо», — наголошує Олег Паска.

Новий державний стандарт передбачає, що у 10 класі понад 66% навчального часу припадатиме на обов’язкові предмети для вирівнювання рівня знань учнів, а у 12 класі лише 33% годин —  обов’язкові, решта — варіативна частина, яку школа формує під профіль. Завдяки цьому учні отримають більше можливостей для самореалізації та підготовки до майбутньої професії без потреби у додаткових репетиторах.

Для організації повноцінних профільних ліцеїв враховують чисельність учнів: мінімум 60 учнів на паралелі дозволяє створити три профільні групи та поєднати до 9 освітніх галузей у межах навчального року.

Він пояснює, що на початковому етапі в області існував суттєвий дисбаланс між гуманітарними та природничо-математичними напрямами навчання.

«Коли ми почали аналізувати, які профілі є — гуманітарні і які є природничо-математичні науки, то побачили дуже серйозний дисбаланс. Він становив приблизно 80 на 20 відсотків», — зазначає освітянин.

Після масштабної роз’яснювальної роботи ситуацію вдалося суттєво змінити. «Ми провели дуже велику роз’яснювальну роботу. І після цього майже вирівняли цей баланс на Львівщині — до 37 на 41 відсоток», — каже Олег Паска. Цього року ще триває процес пілотування проєкту. З наступного — заплановане впровадження.

Наступним етапом реформи стало налагодження системної співпраці між майбутніми академічними ліцеями, вже створеними закладами та установами вищої освіти. «Реформа полягає також у тому, що ми почали налагоджувати контакти між майбутніми академічними ліцеями і тими, які вже сьогодні є, адже на Львівщині вже створена частина таких ліцеїв. А також між ліцеями і закладами вищої освіти», — пояснив він.

За словами Олега Паски, в області вже відбулися інтеграційні зустрічі за участі представників ліцеїв та органів управління освітою: «Ми вже провели інтеграційні зустрічі всіх ліцеїв і відділів освіти у Дрогобицькому державному педагогічному університеті, у Львівському національному університеті імені Івана Франка». Наступна така зустріч, за його словами, запланована на лютий –березень і відбудеться у Національному університеті «Львівська політехніка».

Окремим напрямом роботи, як повідомляє Олег Паска, стала підготовка програми підтримки обдарованих дітей, яка вже завершена і перебуває на етапі впровадження. «Це програма підтримки обдарованих дітей. Її мета — не стільки підтримка обдарованості, скільки її виявлення. Бо кожна дитина є обдарована від природи», — підкреслює він.

Посадовець зазначає, що проблема часто полягає не у відсутності здібностей, а в тому, що їх вчасно не помічають і не розвивають: «На жаль, не у всіх дітей цю обдарованість вчасно виявляють і розвивають. Тому в програмі передбачена система заходів, мета яких — виявити цю обдарованість і допомогти батькам та вчителям розвивати цей напрямок у кожній дитині. Ми зараз будемо проводити експериментальний етап. А вже з березня цього року до реалізації цієї програми будуть залучені всі п’яті класи».

Крім реформування старшої профільної школи, на Львівщині паралельно триває модернізація системи професійно-технічної освіти. За словами Олега Паски, область системно працює над оновленням матеріально-технічної бази закладів та створенням сучасних умов для підготовки робітничих кадрів. Департамент виграв конкурс на відкриття різних майстерень і навчально-практичних центрів. Освітянин додає, що вже в найближчі три місяці будуть їх відкривати та запускати в роботу.

«Загалом у нас уже є 60 навчально-практичних центрів. У 2025 році було відкрито дев’ять нових центрів, у 2024-му — вісім, і в 2023 році також додалося вісім. Усі ці навчально-практичні центри дають нові можливості для учнів у професійно-технічній освіті», — підкреслив він.

Окремо Олег Паска наголошує на завершенні облаштування кабінетів предмета «Захист України», які, за його словами, на Львівщині почали модернізувати одними з перших в державі: «Ми завершили облаштування кабінетів “Захисту України”. Хочу нагадати, що саме Львівщина першою в Україні ще у 2021 році започаткувала цю ініціативу. Тоді ми дали можливість усім командам, які перемогли у конкурсі гри “Джура”, отримати кошти на модернізацію кабінетів», — каже він. За словами посадовця, програму розвивають і надалі.

«У 2022 і 2023 роках ми цю роботу продовжили, а вже у 2024 році її реалізувало Міністерство освіти і науки на загальноукраїнському рівні. Сьогодні це вже зовсім інший рівень обладнання — значно більше оснащення і значно більше пристосування до тих викликів, які показала нам війна Росії проти України», — зазначає освітянин.

Ще одним важливим напрямом діяльності департаменту освіти, за словами Олега Паски, є підтримка педагогічних інновацій. «У межах програмного розвитку освіти є конкурс педагогічних інновацій. Тобто вчителі мають можливість писати програми, підручники, методичні розробки. Це конкурс спонукає вчителів створювати такі напрацювання, які згодом використовують на рівні всієї країни», — пояснює він.

За словами Олега Паски за останні чотири роки вчителі зі Львівщини написали 32 підручники. Серед них, зокрема, підручники з фізики для 7–8 класів, які, як зазначає освітянин — прості, доступні, популярні, такі, що дозволяють легше і зрозуміліше вивчати фізику.

Також департамент освіти Львівської області відповідає за організацію та проведення премії імені митрополита Андрея Шептицького, яку щорічно вручають 1 листопада.

Окремо посадовець звертає увагу на розвиток позашкільної освіти, яку вважає ключовою складовою освітніх змін: «Ми щороку проводимо форум позашкілля, адже переконані, що позашкілля є однією з ключових рамок, якщо не ключовою рамкою реформування старшої профільної школи. Неможливо обрати профіль для учня, якщо він фактично не випробував і не спробував різні види діяльності», — зазначає Олег Паска.

Також Олег Паска згадує і про процес сертифікації педагогів, який уже кілька років реалізує Міністерство освіти і науки України. Це є визначений перелік предметів, з яких учителі можуть проходити сертифікацію. «Це своєрідне ЗНО для вчителів. Фактично, це підтвердження рівня знань педагога з того предмета, який він викладає учням», — каже посадовець.

Що планують 2026 року

Щодо реформ цього року, то один з ключових моментів — підвищення зарплат педагогам. «Це добре, що Міністерство освіти разом із Верховною Радою ухвалили таке рішення. З 1 січня заробітні плати було підвищено на 30 відсотків, а з 1 вересня передбачене додаткове підвищення ще на 20 відсотків», — зазначає Олег Паска. За його словами, це рішення має позитивний ефект для освітньої галузі.

Підвищення стосується усіх категорій освітян: від дошкільної та загальної середньої освіти до позашкільної, професійної, фахової передвищої та вищої освіти. На це у державному бюджеті на 2026 рік закладено

Окрім базового підвищення, педагоги у школах можуть отримувати доплати за роботу в несприятливих умовах. Проте наразі у Львівській обаласті шукають ресурс, звідки фінансуватимуть такі доплати, адже поки у департаменті фінансів Львівської області не передбачили коштів на це.

Говорячи про плани на поточний рік у межах повноважень департаменту освіти Львівщини, освітянин зазначає, що одним із ключових акцентів стане зміст освіти.

Одним із пріоритетів у цьому напрямку, за його словами, стане розвиток читання: «Ми будемо працювати над розвитком читальних навичок. І в цьому напрямку надалі розвиватимемо платформу “Книгокрай”. Це унікальна платформа, мета якої спонукати дітей читати художню та іншу літературу, зокрема професійну».

Цей проєкт, який почали створювати з 2021 року, складається з кількох інтерактивних модулів: онлайн-крамниці книг із короткими описами, аудіоверсій літератури, форуму для обговорення прочитаного, ігрових і аналітичних матеріалів – тестів, вікторин, кросвордів, а також інтерактивних завдань.

Особливу увагу приділено системі мотивації – школярі та громади беруть участь у рейтинговому змаганні на звання найбільш читацьких. Учні можуть виконувати завдання, отримувати бали та призи, а завдання адаптовані для учнів різного віку — від 1 до 12 класу. На платформі також є особисті кабінети для учнів, де можна відстежити їхній читацький прогрес, а для педагогів створили службовий кабінет для аналізу результатів та підтримки учнів.

Також департамент планує продовжити конкурс педагогічних освітніх інновацій. За словами Олега Паски, він є дуже успішним, і цьогоріч розпочинається вже шостий рік реалізації. Завдяки цьому конкурсу на всеукраїнському рівні можуть реалізувати авторські навчальні програми та підручники педагогів. Кожного року обирають певні номінації для участі.

Окремий блок роботи, за словами посадовця, стосуватиметься розвитку дошкільної освіти.

«Далі ми будемо працювати над розвитком дошкілля, тобто дитячих садків. У нас є кілька програм, над якими ми вже працюємо. Це програми “Афлатот” (соціально-фінансова освіта), “Зерно любові” (патріотичне виховання), “Нехворійко” (психічне та фізичне здоров’я дитини). Із нових напрямів — це STEM-освіта, тобто цифрова освіта, яку ми починаємо впроваджувати саме в дошкіллі», — зазначив він.

Ще одним важливим блоком роботи у 2026 році, за словами Олега Паски, стане розвиток освітнього середовища в закладах освіти Львівщини.

«Ми будемо працювати над “Е-оцінюванням”. Це унікальна система, якої більше ніде немає, і яка оцінює саме освітнє середовище. Вона показує, наскільки освітнє середовище є комфортним для учнів, учителів і батьків, наскільки воно сприяє розвитку дитини», — пояснює Олег Паска.

Основою його оцінювання є анонімне анкетування учнів, батьків та педагогів. Результати бачить лише адміністрація школи, а управління освіти отримують узагальнені дані по громадах, районах та області.

Далі у школах проводять спостереження за поведінкою учнів, інтерв’ю з лідерами освітніх спільнот та аналіз шкільної документації. Для цього створюють спеціальні групи, до яких можуть входити педагоги, батьки, представники органів управління освітою та центрів професійного розвитку. За підсумками кожен заклад підготує звіт про те, наскільки школа забезпечує якісне навчання і розвиток учнів.

Оцінювання проводять за критеріями, які визначені у Стратегії розвитку освіти Львівщини до 2027 року. Згідно з нею, шкільне середовище має бути безпечним, доброзичливим, відкритим, демократичним і патріотично спрямованим. Завдяки участі шкіл вже вдалося вдосконалити анкети та програму обробки результатів, які тепер використовують у всіх закладах області.

Окремий акцент у 2026 році, за його словами, буде зроблено на розвитку спеціалізованих закладів освіти. Це наукові ліцеї, спортивні ліцеї, мистецькі ліцеї, а також обласні ліцеї, які розвивають дітей у таких напрямках, як фізика, хімія, біологія, математика, інформатика

Серед пріоритетів департаменту залишається і питання здоров’я здобувачів освіти. Це стосується шкільного харчування і фізичного виховання. «Ми продовжуємо реформу шкільного харчування, яку ініціювала перша леді. Також серйозно працюватимемо над фізичним вихованням, адже ми бачимо, що проблеми тут є суттєвими», — каже посадовець.

Говорячи про позашкільну освіту, він зазначає, що цей напрямок залишається стратегічно важливим: «У позашкіллі, тобто в гуртках, ми знову будемо проводити форум позашкілля. Крім того, плануємо відкрити дві нові лабораторії Малої академії наук уже в наступному році. Із нового — ми плануємо започаткувати конкурс ракетомоделювання. Також будемо далі розвивати учнівське самоврядування», — зазначає Олег Паска.

У сфері професійно-технічної освіти, коледжів і вищої освіти департамент, за словами освітянина, продовжить роботу над створенням навчально-практичних центрів. Цьогоріч фахівці планують відкрити десять таких центрів. Посадовець додає, що для цього спочатку потрібно виграти конкурс. Станом на сьогодні у департамента вже є понад 30 заявок і пропозицій щодо створення таких просторів.

Також серед запланованих напрямів — розвиток безбар’єрного освітнього простору та співпраця з партнерами. Крім того, департамент планує продовжити конкурс фахової майстерності та конкурс української автентичної кухні. Щодо останньої загаданої ініціативи, то торік в ній взяли участь 27 закладів професійної освіти. У межах конкурсу учасники відтворювали старовинні українські рецепти.

Окремо Паска згадує про намір відновити масштабний профорієнтаційний захід. «Ми хочемо цього року знову провести форум "ВАЙБ" — великий профорієнтаційний форум, який ми проводили позаминулого року. Тоді він зібрав близько чотирьох тисяч учасників», — каже він.

«Ми далі плануємо співпрацювати з міжнародною організацією Junior Achievement і розвивати молодіжне підприємництво — навчати учнів створювати власні малі бізнес-проєкти і розвивати їх. До речі, у попередні роки ми мали в цьому напрямку серйозні успіхи», — наголошує посадовець.

Коментуючи питання оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти, зокрема щодо шкіл із малою кількістю учнів (про що ми більше розповідали у торішньому матеріалі), Олег Паска зауважує, що йдеться про технічне рішення, запроваджене урядом.

«Якщо ми маємо дев’ятирічну школу, або ми її називаємо ще школу першого-другого ступеня, то згідно із законодавством в кожній школі мінімальна кількість учнів-класів є п’ять. Якщо ми припустимо, що в кожному класі є мінімальна кількість, це є 45. Якщо ж менше 45, це означає, що якісь два класи об’єднані. Так званий клас-комплект, наприклад, 6 і 7 чи 8 і 9. І тоді виникає питання, яка має бути якість навчання в двох об’єднаних класів — ніяка. Тому це дуже логічний крок уряду, і він є відповіддю на зменшення кількості дітей», — пояснює освітянин.

Він також зауважує, що держава зацікавлена у відкритті нових шкіл, однак демографічна ситуація об’єктивно обмежує такі можливості. Водночас Олег Паска нагадує, що в попередні роки в області було реалізовано низку інфраструктурних освітніх проєктів, зокрема завершено будівництво довгобудів у сільській місцевості.

Що може бути корисним батькам

Олег Паска окреслює декілька реформ, про які важливо знати батькам школярів. «Перше —це програма «Обдаровані діти». З 1 вересня цього року ми будемо допомагати шкільним психологам, яких ми будемо навчати, щоб вони могли виявляти обдарованості дітей і радити батькам, вчителям, в якому напрямку краще розвивати дитину. Але, звичайно, кінцеве рішення за дитиною і за батьками», — пояснює він.

За його словами, цей механізм працюватиме як своєрідне консультування — не про кар’єру, а про розвиток таланту та уміння знайти себе у житті.

Також освітянин повідомляє про відновлення фінансової підтримки студентів і молодих науковців: «Ми повертаємося до премій для студентів, бо у попередні роки це було зупинено з огляду на брак коштів. Зараз ми запроваджуємо гранти на дослідження для молодих науковців. Найближчим часом оприлюднять положення».

Окрім цього, Олег Паска акцентує на розвитку читання у молодших класах, назвавши його ключовим показником успіху дитини. «Найбільше, що можуть зробити батьки для майбутнього своїх дітей і для освіти дітей, — це самим читати цікаві книжки, і тоді діти будуть брати з них приклад і також читати. І друге, цікавитися щоденно інтересами своїх дітей, їхніми успіхами і невдачами, і бути завжди поруч, і мудро підтримувати, допомагати», — зазначає Олег Паска.

Більше про реформи освіти у Львові торік ми розповідали тут: