«Драйвер для розвитку громад»: як на Львівщині розвиватимуть кемпінги та де вони будуть

Про те, як на Львівщині будуть розвивати систему кемпінгів та де вони будуть розташовані, для ІА Дивись.info розповів Роман Хім'як — директор департаменту спорту, молоді та туризму Львівської обласної військової адміністрації.

Чому вирішили створювати кемпінги

Зі слів Романа Хім'яка, ідея створення мережі кемпінгів на Львівщині сформувалася як відповідь на запити, що одночасно проявилися на глобальному та локальному рівнях.

«З одного боку, ми бачимо світові туристичні тренди, а з іншого — досвід повномасштабної війни та потребу людей у відновленні, тиші й безпечному контакті з природою», — зазначає він.

Посадовець додає, що ключовим поштовхом до формування ідеї стали безпосередні розмови з ветеранами та їхніми родинами під час мандрівок у межах проєкту «Терапія мандрами».

«Під час поїздок захисники говорили про дуже прості, але критично важливі речі: можливість побути на природі без бар’єрів, у тиші, з відчуттям безпеки й гідного комфорту. Саме ці запити стали для нас визначальними», — пояснює він.

Ці потреби, за словами Романа Хім'яка, повністю взаємозалежні із глобальними туристичними тенденціями. Роман Хім’як посилається на міжнародні дослідження, які фіксують зміну мотивацій мандрівників: «Згідно зі звітом Booking Travel Predictions, у 2026 році 43% опитаних мандрівників у світі обиратимуть подорожі заради тиші та єднання з природою. Туризм дедалі більше відходить від формату “все включено” і повертається до базових цінностей — спокою, автентичності й сенсів».

Саме тому кемпінги розглядають не як тимчасове рішення, а як стратегічний туристичний продукт для регіону.

«Кемпінги мають закрити проблему нестачі якісного, організованого відпочинку на природі. Водночас це інструмент розвитку громад: нові робочі місця, підтримка малого бізнесу довкола локацій, додаткові надходження до місцевих бюджетів і популяризація зеленого туризму», — каже фахівець.

Де хочуть створити кемпінги

Роман Хім'як зазначає, що в межах проєкту вже визначили п’ять перспективних локацій на Львівщині, які мають необхідні передумови для створення сучасних кемпінгів.

За його словами, пріоритетною територією є Національний природний парк «Сколівські Бескиди» — торік його відвідали 258 тисяч 650 людей. Це гірський регіон на Львівщині, який охоплює території поблизу Східниці, Славського та Тисовця. У межах природного парку збереглися лісові масиви, полонини та оглядові природні локації. Тут є шість водоспадів, а також високогірне озеро Журавлине. Для туристів нині облаштовано 146 кілометрів маршрутів і 27 природних джерел мінеральної води.

До слова, Східницька та Сколівська територіальні громади отримають мінігранти на розвиток природного парку «Сколівські бескиди».

Зокрема, локація «Дубравка» вже підготовлена до реалізації проєкту: «Локація “Дубравка” має затверджений план використання території та базові інженерні рішення. Це дає змогу оперативно перейти від планування до практичної реалізації проєкту». Це рекреаційний пункт, який дає можливість туристам зупинитися та перепочити.

Другою ключовою локацією Роман Хім'як називає Національний природний парк «Яворівський», зону стаціонарної рекреації «Верещиця» (площа якої площа 17,6 га). Тут вже сформована інфраструктурна база, яка може стати основою для створення екологічного кемпінгу. Також для туристів доступна однойменна екологічно-пізнавальна стежка завдовжки 4,4 км.

«У зоні “Верещиця” вже є водойми, будинки для відпочинку, еколого-освітній центр, сцена та дитячі майданчики. Простір потребує модернізації, але має значний потенціал для розвитку сучасного кемпінгу з екологічним спрямуванням», — пояснює він.

Ще однією перспективною локацією є урочище «Ровінь» у селі Верхнє Гусне Боринської громади. За словами Хім’яка, ця територія орієнтована передусім на активний туризм. «Урочище “Ровінь” розташоване біля підніжжя гори Пікуй — популярної стартової точки для сходжень на найвищу вершину Львівщини. Це місце вже приваблює туристів і прихильників трекінгу», — зазначив він.

Одними з найбільш відвідуваних гірських маршрутів у Львівській області залишається вершина гори Пікуй. Маршрут має попит серед туристів, туроператорів і гірських провідників, а його протяжність перевищує 8 кілометрів. Зокрема, гора Пікуй є найвищою вершиною Львівської області. Вона розташована на Верховинському Вододільному хребті, на межі Львівської та Закарпатської областей. Висота гори становить 1408 метрів над рівнем моря.

Більше про гірські маршрути ми розповідали у нашому матеріалі.

Кемпінг також планують розвивати в урочищі «Спаський Камінь», яке входить до туристичного маршруту «Шляхами князя Лева». Спаський Камінь — це геологічна пам’ятка природи місцевого значення, розташована поблизу села Спас у Старосамбірському районі на Львівщині. Це група скель на лісистому пагорбі на південь від села Спас, неподалік річки Дністер. Ця територія входить до складу регіонального ландшафтного парку «Верхньодністровські Бескиди».

П’ятою визначеною локацією є село Урич, де розташований історико-культурний заповідник «Тустань» — 2025 року його відвідали 188 тисяч 205 людей. Це давньоруський наскельний оборонний комплекс і функціонував як укріплене місто та митниця у IX–XIII століттях. За період існування фортеця зазнала п’яти етапів перебудови: від початкової одноповерхової споруди до багаторівневого комплексу, що налічував до п’яти поверхів. До слова, заповідник «Тустань» торік опинився на другому місці серед найпопулярніших локацій Львівщини.

«Урич входить до переліку “Найкращих туристичних сіл” за версією Всесвітньої туристичної організації ООН і вже має стабільний туристичний потік. Тут можливе створення тематичного кемпінгу, який поєднуватиме природну складову з історичною», — зазначає Роман Хім’як.

Що буде передбачено для туристів та які вже є приклади кемпінгів

Посадовець розповідає, що кемпінги на Львівщині планують створювати як багатофункціональні простори, а не лише локації для ночівлі туристів. З його слів, під час проєктування закладатимуть принципи універсального дизайну та мінімального втручання в природний ландшафт. Йдеться про облаштування наметових майданчиків з рівним покриттям, сучасних санітарних блоків, стабільного доступу до питної води та електроенергії, а також продуманого освітлення територій.

Окремий акцент робитимуть на зонах тихої рекреації — місцях для читання, медитації та споглядання природи.

«Кемпінги одразу планують як інклюзивні та безбар’єрні — зручні для людей з інвалідністю, сімей з дітьми та туристів, які цінують автономність, але потребують сервісу», — зазначає Роман Хім’як.

Він додає, що ключовою складовою концепції є партнерство з національними природними парками, які в подальшому відповідатимуть за господарювання та утримання кемпінгових територій.

За його словами, для кемпінгів передбачать чітко визначені правила користування та інформаційні матеріали для туристів. «Йдеться про зрозумілі правила перебування, навігацію, пояснення екологічних обмежень, а також наявність відповідального персоналу або визначених осіб, які слідкуватимуть за порядком, чистотою та збереженням інфраструктури», — зазначає фахівець.

Він наголошує, що в межах чинного законодавства можливе застосування адміністративних санкцій за порушення правил перебування на території національних парківе: «Зокрема штрафів — за порушення правил перебування на території національних парків: засмічення, пошкодження інфраструктури, розведення вогню у заборонених місцях тощо. Основний акцент при цьому ми будем робити не на покаранні, а на формуванні культури відповідального відпочинку».

Чи переймають досвід іноземних фахівців

Щодо міжнародного досвіду, Роман Хім’як зазначає, що розвиток кемпінгової інфраструктури на Львівщині базуватиметься на кращих європейських практиках.

«Ми вже налагодили співпрацю з Франкфуртським зоологічним товариством з Німеччини — це одна з провідних у світі організацій, яка працює з розвитком екотуризму в межах національних природних парків», — пояснює він. Зокрема, лише в Німеччині діють понад 3200 кемпінгів, а кількість ночівель у кемпінгах у 2024 році сягнула 42,9 млн.

Окремо Хім’як виділяє досвід Польщі, який вважає особливо релевантним для України. «Досвід Польщі є важливий через схожість географії та клімату. У Польщі близько 260 сертифікованих кемпінгів, 97% яких об’єднані в Федерацію. Це дозволяє тримати єдиний стандарт якості. Близько 61% польських кемпінгів керуються приватним бізнесом, що забезпечує гнучкість», — зазначає він.

Водночас Україна, за його словами, вже формує власну унікальну експертизу, якою може ділитися з міжнародними партнерами. «Ми можемо поділитися з міжнародною спільнотою досвідом інклюзії в екстремальних умовах, адаптивної рекреації для ветеранів», — наголошує він.

Що з фінансуванням та коли запрацюють кемпінги

Коментуючи питання фінансування, Роман Хім’як пояснює, що перші кемпінги планують реалізовувати на умовах співфінансування обласного бюджету та коштів національних природних парків. «Такий підхід дозволяє поєднати ресурси регіону й установ, які безпосередньо відповідають за території, забезпечивши відповідальне та поетапне впровадження проєкту», — зазначає він.

Він додає, що фінансова модель не обмежується лише бюджетними коштами. «Надалі ми розглядаємо залучення грантових програм, міжнародної технічної допомоги, а також партнерства з приватним сектором», — каже посадовець.

За його словами, кемпінгова інфраструктура має відносно невисоку вартість створення, але водночас демонструє довгостроковий ефект: «Саме тому проєкт ми розглядаємо як сталий і економічно доцільний, із перспективою самопідтримки та розвитку без постійного додаткового навантаження на бюджет».

Роман Хім’як зазначає, що першими можуть запрацювати кемпінги на тих локаціях, де вже підготовлено необхідну документацію та є базова інфраструктура.

«Насамперед йдеться про Національний природний парк “Сколівські Бескиди”, який має значний рекреаційний потенціал і багаторічний досвід прийому туристів», — каже він.

За його словами, наразі проєкт перебуває на етапі формування концепції та підготовки до практичної реалізації. «Запуск кемпінгів відбуватиметься поетапно — з урахуванням безпекової ситуації, екологічних вимог і реальних можливостей кожної конкретної території. Такий підхід дозволить якісно реалізувати перші об’єкти і надалі масштабувати успішний досвід на інші природні локації Львівщини», — пояснює фахівець.

Він додає, що повномасштабна війна суттєво вплинула на туристичні потреби українців і трансформувала підходи до відпочинку. Зі слів фахівця, дедалі більшого попиту набувають прості, доступні формати подорожей — короткі виїзди, піші маршрути, трекінг і перебування в природному середовищі без елементів масового або розважального туризму.

«Ми бачимо зростання інтересу до так званого "нелакшері-туризму". Для багатьох людей природа сьогодні стала одним із ключових ресурсів ментального відновлення — як для цивільних, так і для військових», — зазначає він.

Водночас посадовець звертає увагу на низку ризиків, які можуть виникнути під час реалізації цього проєкту. Серед них — безпекові виклики, обмежені фінансові ресурси та можливе надмірне навантаження на природні території. Але, попри виклики, на думку Романа Хім'яка, кемпінги нині впливатимуть на відновлення, безпеку та близькість до природи.

Нагадаємо, що на Львівщині презентували новий туристичний путівник.