Випуск у 18 років: на якому етапі реформування старшої школи та яка ситуація у Львові

Про це під час публічного обговорення реформи навчальних закладів у Львові розповіли Ігор Хворостяний — керівник Проєктного офісу впровадження Нової української школи (НУШ) при Міністерстві освіти і науки України та Андрій Закалюк — директор департаменту освіти та культури Львівської міської ради.

Журналістка ІА Дивись.info розповідає ключове зі слів спікерів.

Чому відбуваються зміни в освіті

Зі слів Ігоря Хворостяного, реформа Нової української школи у частині профільної середньої освіти, зокрема академічних ліцеїв, є відповіддю на глибинні зміни, які відбуваються у світі та безпосередньо впливають на систему освіти.

Освітянин наголошує, що сьогодні в публічному просторі нерідко звучать заклики призупинити імплементацію реформи. Водночас Міністерство освіти і науки України та Офіс упровадження НУШ аналізували результати змін, спираючись на наукові та соціологічні дослідження, зокрема міжнародні.

«Пандемія, війна, трансформації ринку праці, поява штучного інтелекту — усе це свідчить про те, що вчити так, як учили ще за радянських часів чи на початку Незалежності, вже неможливо», — пояснює він, посилаючись, зокрема, на дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку, з якою Україна співпрацювала під час моделювання реформи.

Окрему увагу спікер звертає на зміну уявлень про майбутні професії. За результатами відповідних досліджень, сьогодні неможливо точно передбачити, які спеціальності будуть затребуваними. Єдиною сталою характеристикою є постійні зміни. У такому контексті ключовими для людини стають аналітичне й творче мислення, вміння працювати зі штучним інтелектом, лідерство, соціальний вплив, стійкість, гнучкість, допитливість і готовність навчатися впродовж життя.

Ігор Хворостяний наголошує, що механічне накопичення знань не формує цих компетентностей. Разом із тим, доступ до інформації та її обсяг сьогодні значно більші, ніж раніше, а соціальні мережі створюють постійний інформаційний тиск, який фізично неможливо повністю засвоїти.

У такій ситуації, за його словами, учні вибірково сприймають інформацію, орієнтуючись на власні інтереси, і потребують активної мотивації, можливостей для самовираження та усвідомленого вибору. Це підтверджують і результати масштабного соціологічного опитування, проведеного 2024 року.

Дослідження охопило понад 80 тисяч учасників — учнів, батьків, учителів та керівників закладів освіти. За словами освітянина, його результати засвідчили запит на практичні навички, потрібні в реальному житті, можливість самостійно обирати навчальні предмети та курси, зменшення кількості обов’язкових дисциплін і фокус на тих, які справді цікавлять. Також серед очікувань — осучаснення навчальних кабінетів і лабораторій.

Позиції учнів і батьків у цьому питанні, за результатами опитування, здебільшого збігаються. Саме ці суспільні запити, як підкреслює Ігор Хворостяний, і стали одним із ключових підґрунтів для продовження реформи профільної середньої освіти.

Які зміни вже відбуваються в НУШ

За результатами досліджень, про які йшлося раніше, рівень підтримки реформи профільної середньої освіти залишається високим. Ігор Хворостяний наголошує, що водночас реформа «Нової української школи» не є новою ініціативою — вона триває вже від 2018 року.

Старша профільна школа, за його словами, є наступним логічним етапом реформи та поступово реалізовувалася рік за роком. Цей процес супроводжувався змінами в освітньому законодавстві: ухвалили Закон «Про освіту», згодом — Закон «Про повну загальну середню освіту».

Наразі учні, які навчаються за програмою НУШ, перебувають у 9 класі в межах пілотного впровадження. Відповідно, з наступного року має стартувати пілот у 10 класі, а ще через рік — загальнонаціональне впровадження. У 2027 році передбачений перший випуск 9 класу НУШ і, відповідно, перший загальнонаціональний набір до 10 класів, що працюватимуть за новою моделлю. Ці терміни визначило законодавств і вони мають стартувати з 1 вересня 2027 року.

Освітянин уточнює, що єдина зміна в підходах, яке ініціювало Міністерство освіти і науки України, стосується більш ранньої підготовки до пілотування. «У базовій школі через ковід і низку інших обставин система освіти не була належним чином готова до якісного впровадження реформи», — зазначає він, додаючи, що навіть року пілоту виявилося недостатньо для своєчасного забезпечення програмами, підручниками та розв’язання інших викликів.

Саме з цією метою у 2025–2026 роках було відібрано обмежену кількість закладів освіти для попередньої роботи над моделями імплементації, які згодом мають бути масштабовані.

При цьому, як підкреслює Ігор Хворостяний, у цих закладах не запроваджували трирічну старшу школу, оскільки це неможливо з огляду на чинне законодавство. Відібрані 30 закладів освіти, за його словами, стали майданчиком для збору зворотного зв’язку від практиків — директорів, заступників директорів і вчителів. Це дало змогу детально обговорити напрацьовану модель, визначити, які рішення працюють, які потребують доопрацювання, і врахувати ці результати перед масштабним пілотом.

Завдяки цій підготовчій роботі, з 1 вересня 2026 року пілотування старшої профільної школи розпочнеться не з нуля. До нього долучиться частина ліцеїв — не всі заклади країни. Наразі триває відбір охочих взяти участь у цьому процесі.

Перший випуск учнів із 12 класу в пілотних закладах очікують у 2029 році. Загальнонаціональний перший випуск 12 класу, за словами Ігоря Хворостяного, запланований на 2030 рік.

Пояснюючи подальші кроки реформи, освітянин окреслює, що станом на сьогодні для впровадження та пілотування профільної середньої освіти вже сформовано необхідну нормативну й організаційну базу.

Першим і базовим елементом є державний освітній стандарт. Саме він визначає, які знання, уміння, компетентності та цінності мають бути сформовані в учнів і учениць після завершення 12 класу. Без такого стандарту, як наголошує Ігор Хворостяний, неможливе ані пілотування, ані подальше впровадження реформи. Державний стандарт профільної середньої освіти затверджений ще у липні 2024 року.

Наступним кроком стала розробка типової освітньої програми — документа, з яким безпосередньо працюють адміністрації ліцеїв і закладів освіти. Вона визначає перелік предметів і курсів, а також кількість годин, за допомогою яких можуть бути досягнені результати, закладені в стандарті. Типову освітню програму затвердили наказом Міністерства освіти і науки України у травні 2025 року.

Окремо створили законодавчу рамку для пілотування. У серпні 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка визначає етапи та зміст пілоту старшої профільної школи. Наразі, за словами Хворостяного, 30 ліцеїв-амбасадорів уже працюють у практичному режимі над моделлю профільної освіти.

Нагадаємо, що у Львові десять шкіл стали ліцеями та гімназіями.

Ця робота охоплює формування профілів навчання, зважаючи на кадровий потенціал кожного закладу. Він наголошує, що можливості шкіл різняться: в одних сильніша математична складова, в інших — природничі або мовно-літературні дисципліни. Саме це враховують під час визначення профілів, які кожен ліцей формує самостійно.

У межах пілоту заклади також напрацьовують навчальні плани, створюють змінні групи та вибудовують розклад. Крайнє, за словами освітянина, стає окремим управлінським викликом в умовах профільного навчання, коли учні й учениці обирають предмети для поглибленого вивчення.

Окрім організаційних питань, пілотування передбачає розвиток шкільних команд, професійний розвиток учителів, налагодження внутрішньої та зовнішньої комунікації, а також оновлення освітніх просторів. З 1 вересня 2026 року кількість ліцеїв-амбасадорів планують розширити до 150 закладів — це гранична кількість, остаточний перелік якої сформують під час поточного відбору.

За його словами фахівця, участь у пілоті дає закладам можливість ще до масштабного запуску опанувати всі ключові процеси й підготуватися до роботи в умовах трирічної старшої школи. Водночас пілот має і практичний, фінансово чинник. Для перших 30 ліцеїв держава вже виділила субвенцію на облаштування навчальних просторів. Крім того, ухвалено рішення, що з 1 вересня 2026 року для вибірки до 150 пілотних ліцеїв буде спрямовано 1,2 мільярда гривень субвенцій. За підрахунками, це орієнтовно близько 10 мільйонів гривень на один заклад, які можна використати на оснащення лабораторій, кабінетів і створення сучасного, якісного освітнього простору.

Які є профілі та хто їх визначає

«Профілі визначають самі заклади освіти, тому що вони перебувають у різному контексті. Десь поруч є бізнес або галузь, які формують запит, наприклад, на хіміко-біологічні чи медичні напрями, і це логічно враховувати», — зазначає Ігор Хворостяний.

Водночас держава, за його словами, впорядковує систему профілів, об’єднуючи їх у кілька великих напрямів.

Перший блок — STEM-кластер, який охоплює напрями, пов’язані з технологіями, природничими науками, інженерією та математикою. Другий — мовно-літературний кластер, що передбачає поглиблене вивчення української та іноземних мов, літератур, а також другої іноземної мови. Третій — суспільно-гуманітарний, до якого належать профілі з акцентом на історію, правознавство, громадянську освіту, економіку та суміжні дисципліни.

За словами Ігоря Хворостяного, нормативні документи передбачають обов’язкову наявність усіх трьох кластерів щонайменше на рівні області. «Ідеальний сценарій — коли в одному ліцеї представлені всі три кластери, і дитина має вибір між STEM-напрямами, мовно-літературними та суспільно-гуманітарними профілями», — зазначає він.

«Пілот потрібен для того, щоб допомогти закладам визначитися зі своїм профілем і апробувати різні моделі профілів у межах різних навчальних закладів», — каже освітянин.

Що з реформою старшої школи у Львові

Андрій Закалюк наголошує, що реформа є складною не через свою структуру, а через масштаб залучення: вона стосується великої кількості дітей, батьків і педагогів. У Львові, за його даними, близько 90 тисяч дітей навчаються у школах, ще приблизно 25 тисяч відвідують дитячі садочки.

Освітянин зазначає, що місто пропонує той підхід, який станом на сьогодні вважає найбільш оптимальним і ефективним. Він підкреслює, що збереження чинної моделі без змін також є варіантом, однак такий шлях, на його думку, не розв’язує наявних проблем.

Фахівець наголошує, що в нинішніх умовах 11 клас фактично не виконує своєї освітньої функції. Він пояснює, що наразі школа і підготовка до вступу існують паралельно, зокрема зберігається поширена практика навчання з репетиторами, яка витісняє шкільний процес.

Окремо він звертає увагу на запровадження усвідомленого вибору освітньої траєкторії. Освітянин зазначає, що з 1 вересня 2027 року всі учні Львова, які завершуватимуть 9 клас, зможуть зробити свій перший свідомий вибір — визначитися з напрямом і профілем подальшого навчання.

Він нагадує, що система загальної середньої освіти традиційно складалася з трьох рівнів: початкової школи, базової школи (5–9 класи) та старшої школи (10–11 класи). У межах реформи старша школа охоплюватиме 10–12 класи, а тривалість навчання збільшиться на один рік.

За словами Андрія Закалюка, це матиме і системні наслідки для вищої освіти. Зокрема, у 2029 році очікують суттєве зменшення кількості вступників до закладів вищої освіти, адже учні вперше навчатимуться у 12 класі й не завершуватимуть школу цього року.

Більше про реформи освіти у Львові ми розповідали тут:

Серед ключових аргументів на користь реформи старшої школи — право дитини на свідомий вибір. Зі слів Андрія Закалюка, сьогодні більшість учнів завершують навчання у 17 років і протягом 11 років фактично не мають можливості обирати власну освітню траєкторію. Навіть у тих школах, де декларується вибір предметів, він залишається мінімальним.

У результаті учні 11 класу однаково вивчають всесвітню історію, хімію, фізику та інші дисципліни, паралельно готуючись до ЗНО. Водночас поглиблене вивчення профільних предметів часто відсутнє. Освітянин наводить приклад, що абітурієнти медичних університетів мають лише одну годину хімії на тиждень, що змушує їх звертатися до репетиторів. Натомість профільна старша школа дозволить мати по 5–6 уроків хімії чи біології на тиждень у 12 класі.

Ще один важливий аспект, за словами Андрія Закалюка, — якість освіти в контексті міжнародних порівнянь. Результати міжнародного дослідження PISA свідчать: Україна має серйозні прогалини у низці галузей. Це означає, що система потребує змін, якщо країна прагне відповідати рівню держав, на які орієнтується.

Фахівець зазначає, що опитування учнів 9 класів показують: більшість із них готові змінити школу після базової середньої освіти, щоб уже на цьому етапі обрати напрям, у якому хочуть розвиватися. Крім того, зі слів Андрія Закалюка, школа має випускати повнолітніх громадян — у 18 років. Це зніме проблему для університетів, які змушені працювати з неповнолітніми студентами, зокрема у питаннях проживання в гуртожитках і відповідальності за них.

Чи зупиниться реформа через війну

Зі слів Ігоря Хворостяного, наразі немає жодних відомих законодавчих чи нормативно-правових актів, які б передбачали сповільнення або відтермінування реформи профільної середньої освіти.

За його словами, можливе відтермінування ключових елементів реформи — зокрема розроблення змісту навчання, оснащення закладів освіти та створення сучасних освітніх просторів — матиме негативні наслідки для учнів.

«Чим більше ми відтерміновуємо в часі розроблення змісту, обладнання закладів освіти, створення просторів, тим більшу кількість учнів і учениць ми позбавляємо можливості навчатися в сучасному середовищі та працювати за новими підходами», — пояснює освітянин.

Андрій Закалюк також зауважує, що реформа є своєчасною й актуальною, адже її старт відбувся ще у 2018 році. «Якщо ми зупинимося зараз, то пізніше відновлювати ці процеси буде і складніше, і значно дорожче», — додає він.

Водночас посадовець визнає, що в регіонах із складнішою безпековою ситуацією впровадження реформи може бути проблемнішим. Проте, на його думку, у Львові умови навчання загалом не відрізняються від тих, які були до повномасштабного вторгнення РФ.

Більше про реформи освіти у межах Львівської області цьогоріч ми розповідали тут. Зокрема, ще йдеться про шкільне харчування, яке буде безкоштовним для усіх школярів.