«Майже сто мільйонів для бізнесу»: які є програми підтримки у Львові та які сфери затребувані

Про те, які нині у Львові діють програми підтримки для підприємців та які сфери найбільш затребувані, для ІА Дивись.info розповіла Інна Свистун — директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

Які сфери є пріоритетними

Зі слів Інни Свистун, нині у Львові діють дві основні програми підтримки бізнесу — загальна ваучерна програма та програма фінансової підтримки галузі мілтех (тобто military-tech — сфера оборонних технологій). Обидві передбачають надання ваучерів для розвитку підприємництва в громаді.

Посадовиця розповідає, що загальні умови участі є простими. Претендувати на підтримку можуть суб’єкти господарювання, зареєстровані у Львові та такі, що сплачують податки до бюджету громади. Йдеться про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, кластери та соціальні підприємства.

Винятком є ваучер для постраждалого бізнесу. У цьому випадку допомогу можуть отримати підприємства, зареєстровані поза межами громади, але ті, що сплачують податки до міського бюджету. Також підтримка можлива для бізнесу, зареєстрованого у Львові, якщо його виробництво або майно розташовані за межами громади, але податки надходять до міста.

Зі слів Інни Свистун, обсяги фінансової підтримки бізнесу у Львові є значними. Минулого року громада надала гранти 230 суб’єктам підприємницької діяльності на 96,5 мільйона гривень.

Найбільшу частку серед отримувачів становлять підприємства мілтех-сфери. На другому місці — бізнес, що постраждав унаслідок ракетних атак. Третім за обсягами підтримки є ветеранський бізнес.

«Ветеранський бізнес міг би бути на другому місці. Але завдяки співпраці з донорами дві третини суми покривали партнери. Місто профінансувало близько 10 мільйонів гривень. Якби ми фінансували повністю самостійно, це було б понад 30 мільйонів», — додає фахівчиня.

Мілтех — у пріоритеті

Інна Свистун розповідає, що у Львові мілтех-сфера є пріоритетною. Вона передбачає чотири види ваучерів. Програму розробляють і коригують у співпраці з IRON Cluster — кластером оборонних технологій, що базується у Львові.

«Програму ми і розробляємо, і пропрацьовуємо в разі якихось змін у співпраці з нашим мілтех-кластером у Львові. Компанії-виробники, які користуються можливостями грантової підтримки міста, є учасниками кластеру. Ми, маючи намір цільово допомагати галузі, щоб вона зростала і посилювала обороноздатність країни, розуміємо, що маємо працювати безпосередньо з кінцевим споживачем», — пояснює директорка департаменту.

Серед чотирьох ваучерів у межах мілтех-програми передбачений грант на інноваційну розробку. Його розмір становить 2 млн грн. Отримати кошти можуть компанії-виробники, які мають розробки з рівнем готовності не нижче п’ятого за оцінкою платформи Brave1.

«Рівень готовності 5 — це коли прототип уже пройшов перші тестування і має потенціал для подальшого розвитку. Для таких виробників ми можемо надавати гранти на інноваційну розробку. Нам важливо допомагати в подальшому рості тих розробок, які вже мають потенціал», — зазначила посадовиця.

Представник платформи Brave1 входить до складу комісії, яка розглядає заявки на отримання грантів. За словами Інни Свистун, у 2025 році гранти на інноваційну розробку отримали 16 компаній.

Другим напрямом програми є грант на виробництво безпілотних літальних апаратів та іншого обладнання для потреб війська. Його максимальний розмір — до 1 млн грн.

«Це ми надаємо компаніям, які виробляють обладнання. Воно може бути не сертифіковане і не кодифіковане, але є запит військової частини саме на це обладнання. Коли наш виробник, умовно, виготовив дрони чи РЕБи і вже передав їх військовій частині, ми маємо акт прийому-передачі. І тоді місто компенсує кошти за це передане обладнання», — пояснює Інна Свистун.

Перед передачею продукції виробники проходять кваліфікацію. Спеціальна комісія перевіряє компанії, а також аналізує наявність запиту та потреби від військових частин.

За словами посадовиці, у 2025 році такі гранти отримали 37 бізнесів. Загальна сума компенсацій становила майже 20 млн грн.

Третій інструмент підтримки мілтех-галузі — грант на проєкти подвійного призначення. Він спрямований на компанії, що виготовляють продукцію, яку можна використовувати як у цивільній, так і у військовій сфері.

«Це грант для масштабування компаній, які виготовляють продукцію подвійного призначення. Ми надаємо кошти, зокрема, на закупівлю обладнання, щоб компанії могли зростати і нарощувати виробництво», — пояснює Інна Свистун.

У 2025 році підтримку в межах цього напряму отримали 12 компаній на загальну суму 6 млн грн. Максимальний розмір гранту збільшили з 300 до 500 тис. грн, і його надають на конкурсній основі.

Серед отримувачів гранту — Tech StartUp School від Національного університету «Львівська політехніка», яка працює над розробкою кровоспинних бинтів. «Це такі бинти, які просто накладати, і вони можуть швидко зупиняти кров та фіксувати поранення. Вони дуже помічні в критичних ситуаціях, де потрібно швидко реагувати. Наші лікарні вже пробували їх у використанні», — зазначає фахівчиня.

Останнім інструментом у блоці підтримки оборонної галузі є грант для мілтех-стартапів. Його у Львові запровадили торік. Зі слів Інни Свистун, цей грант орієнтований на початківців у галузі — компанії або команди, які лише розпочинають роботу над власними розробками і ще не дійшли до рівня готовності, необхідного для участі в інших програмах підтримки. Запровадження цього гранту у міськраді пов’язують зі стрімким зростанням оборонної галузі в Україні.

«Ми аналізували дослідження, яке робив Український інститут майбутнього. Він аналізував оборонну галузь як галузь з дуже потужним потенціалом росту. Лише за останній квартал 2025 року в Україні ця галузь зросла у 2,5 разів. При цьому виробничі потужності реально завантажені лише на 30–50 відсотків», — зазначає посадовиця.

Вона також звертає увагу, що відкриття експортних можливостей для української оборонної продукції може ще більше посилити розвиток галузі та надходження до місцевих бюджетів.

«Коли в Україні відкриється експортний ринок української зброї, і, як зазначив президент, до кінця 2026 року створять 10 центрів керованого експорту, ця галузь і Львів отримають більше податків. Уже минулого року мілтех був на другому місці серед галузей промисловості за зростанням ПДФО — надходження зросли на 37 мільйонів гривень», — зазначає фахівчиня.

За словами посадовиці, у 2024 році надходження ПДФО від мілтех-галузі становили 158 млн грн, а у 2025 році ця сума збільшилася ще на 37 млн грн, що свідчить про стабільне зростання сектору.

Конкурс для мілтех-стартапів торік провели спільно з Defence Cluster (Львівський оборонний кластер). За його результатами визначили трьох переможців.

«У нас було три призові місця: 300 тисяч, 200 тисяч і 150 тисяч гривень. Були дуже цікаві ідеї — не РЕБи, не дрони. Наприклад, проєкт реактивного двигуна, такого прискорювача для ракет, який посилює їхні можливості. Для оборонної промисловості ракетна тематика є важливою, тому конкурсна комісія обрала цей проєкт переможцем», — розповіла Інна Свистун.

Загалом у 2025 році на ваучерну підтримку мілтех-галузі місто спрямувало 57,8 млн грн. Фінансову допомогу отримали 68 львівських бізнесів.

Підтримка ветеранського бізнесу

Друга ваучерна програма у Львові — це загальна програма підтримки бізнесу. Одним із її ключових напрямів є підтримка ветеранського підприємництва. Зі слів Інни Свистун, ветеранський бізнес є одним із пріоритетів міста, а підтримка ветеранів закладена у кількох комплексних програмах.

Однією з ключових програм у цьому напрямі стала «Відвага до бізнесу», яка передбачає комплексний підхід до підтримки ветеранських підприємств. За словами посадовиці, під час її формування місто опиралося на дослідження та аналітику.

«Ми проводили стратегічні сесії та аналізували дані Український ветеранський фонд. Згідно з їхнім опитуванням, 68 відсотків ветеранів у майбутньому хочуть займатися бізнесом. Коли ми робили стратегічні сесії на початку минулого року, ця цифра була трохи меншою — 63 відсотки», — зазначає фахівчиня.

За її словами, за прогнозами, після повернення з війни у Львові може проживати близько 100 тисяч ветеранів. Відповідно, потенційно йдеться про десятки тисяч нових підприємств.

«Якщо орієнтовно прогнозувати, що у Львові буде близько 100 тисяч ветеранів, то це може означати до 60 тисяч нових бізнесів. Для Львова це було б дуже потужне підсилення економіки. Для розуміння: 60 тисяч бізнесів — це приблизно стільки, скільки зараз у місті зареєстровано ФОПів», — пояснює посадовиця.

Вона наголошує, що ветеранське підприємництво є однією з ключових майбутніх складових економіки Львова. Водночас державне законодавство у цій сфері поки що не забезпечує дієвих інструментів підтримки.

«Держава прийняла закон про ветеранське підприємництво, але він більше формальний і паперовий. Норми, які там передбачені, не працюють як інструмент підтримки. Одне законодавство не коригується з іншим, і через це ці норми фактично не діють», — зазначила вона. За її словами, місто планує разом із ветеранською спільнотою напрацьовувати пропозиції змін до цього закону, щоб вони стали практичними і дієвими.

До слова, більше про проблему працевлаштування ветеранів ми розповідали тут.

Підтримку ветеранського бізнесу у Львові почали з прямих грантів. У середині 2023 року місто надавало ветеранам по 300 тис. грн на відкриття або розширення власної справи. Через рік, 2024 року міська рада провела низку стратегічних сесій із ветеранами, щоб краще зрозуміти їхні запити.

У результаті місто розширило формат підтримки і запровадило програму «Відвага до бізнесу». Вона включає навчальний блок із десяти модулів, який реалізує міський Центр підтримки підприємництва, а також грантовий конкурс.

«Ми почали співпрацю з донорами, і зараз одну третину суми надає місто, а дві третини — донор. Для нас це важливо, бо так ми можемо підтримати значно більше ветеранів», — пояснила вона.

За підсумками минулого року у Львові гранти отримали 91 ветеран, а понад 250 людей пройшли навчання в межах програми. Загальна сума наданих грантів становила 30,8 млн грн, з яких близько 10 млн грн профінансувало місто.

«Ми робимо багато різних кроків — це мапи ветеранського бізнесу, ярмарки, ознакування, інформаційна підтримка. Ми намагаємося дивитися на це комплексно і діяти так, щоб ветерани і ветеранські бізнеси зростали», — зазначає Інна Свистун.

За підсумками минулого року з 91 ветерана, який отримав грант у межах програми, 53 зареєстрували нові ФОПи. Крім того, вони створили 54 нові робочі місця.

Програма «Відвага до бізнесу» передбачає не лише навчання та фінансову підтримку, а й менторство та консультаційний супровід. Такий підхід, за словами Інни Свистун, привернув увагу міжнародних партнерів. Зокрема, ініціативу відзначила DW International — інститут міжнародного співробітництва Німеччини. Організація запропонувала напрацювати на основі львівської програми методичні рекомендації для інших громад.

Допомога для постраждалого бізнесу

У межах загальної ваучерної програми діє також підтримка постраждалого бізнесу. За словами посадовиці, за обсягами фінансування цей інструмент є одним із найбільших.

Інна Свистун нагадує, що минулого року у Львові зафіксували чотири ракетні атаки, внаслідок яких постраждали підприємства. Для таких випадків передбачено два види допомоги: ваучер на відновлення до 2 млн грн та компенсаційний ваучер до 500 тис. грн — для менш значних пошкоджень із простішою процедурою подачі документів.

У 2025 році місто спрямувало на підтримку постраждалого бізнесу 20,6 млн грн. Допомогу отримали 40 львівських бізнесів. Також торік програму розширили. Відтепер підтримку можуть отримати підприємства, зареєстровані у Львові та такі, що сплачують податки до міського бюджету, навіть якщо їхнє майно постраждало за межами громади.

Стимул для переробних підприємств

Інна Свистун зазначає, що у Львові також діє підтримка переробних підприємств: «Переробна галузь у нас є першою серед галузей за сплатою ПДФО. Це галузь, яка активно розвивається, і вона є пріоритетною не лише для міста, а й у державній політиці підтримки».

Держава реалізує окрему програму підтримки переробних підприємств, яку у Львові вирішили додатково дофінансовувати з міського бюджету. «За умовами державної програми бізнес може отримати, умовно, 8 мільйонів гривень і ще 8 мільйонів має додати власних коштів. І от з цієї частки, яку вкладає бізнес, Львів готовий компенсувати до 2 мільйонів гривень», — пояснює посадовиця.

У 2025 році таку підтримку у Львові отримали 12 компаній. Загальна сума міського співфінансування становила 5,8 млн грн. Програма також передбачає створення нових робочих місць. Інна Свистун додає, що це галузь, яка, за дослідженнями, спрямовує близько 57% своїх видатків на інновації.

Ваучер на проведення виставок

Серед інших інструментів загальної ваучерної програми — грошова підтримка на участь у міжнародних виставках. Він призначений для бізнесу, який презентує свою продукцію за кордоном.

Минулого року максимальний розмір такого ваучера збільшили до 200 тис. грн. Для фізичних осіб-підприємців сума компенсації становить до 100 тис. грн. Також у програмі розширили перелік витрат, які підлягають компенсації.

«Ми додали витрати на логістику, тому що компанії, які їздять на виставки, зазвичай перевозять продукцію, а це доволі значні кошти. Також компенсуються витрати на оренду виставкових площ і участь у ярмаркових заходах», — пояснює Інна Свистун.

У 2025 році такий ваучер отримали 13 компаній. За словами посадовиці, інструмент показав високу результативність. «Наприклад, компанії зі Львівського меблевого кластеру їздили на виставки у США і за їхніми результатами укладали міжнародні контракти на понад 8 мільйонів доларів. Це важливо для розвитку бізнесу, експорту і, відповідно, для міста», — зазначила вона.

Підтримка енергонезалежності

Окремо у 2026 році у Львові запустили ваучер на заходи з енергоощадності. Прийом заявок триває до кінця лютого.

«Це фінансова підтримка для бізнесів, які хочуть стати більш енергонезалежними: встановити альтернативні відновлювальні джерела енергії або інші рішення для енергетичної стійкості», — розповідає Інна Свистун.

Йдеться, зокрема, про встановлення сонячних панелей, когенераційних установок та інших систем, які дозволяють бізнесу працювати під час відключень електроенергії. Максимальний розмір такого ваучера становить до 300 тис. грн.

Коли можуть відмовити у гранті

Зі слів посадовиці, у межах ваучерних програм у Львові можливі й відмови — якщо заявник не відповідає визначеним критеріям або не проходить конкурсний відбір. Такі випадки траплялися, зокрема, на початку реалізації програм підтримки ветеранського бізнесу.

«Наприклад, у нас по ветеранській програмі був випадок, коли зверталася мама ветерана. А на той момент у нас ще не було передбачено, що програма поширюється на батьків. Тому ми були змушені відмовити», — розповідає Інна Свистун.

Після цього, за її словами, місто працювало над розширенням умов участі. «Ми внесли зміни, додали можливість участі для повнолітніх дітей ветеранів, щоб працювати з родиною загалом. Бо ветеран — це не одна людина, це вся сім’я», — зазначає фахівчиня.

Відмови можливі у межах конкурсних ваучерів, коли заявники не набирають достатньої кількості балів. «Якщо ваучер конкурсний, то може бути так, що хтось подав кращий бізнес-план чи пропозицію. Конкурсна комісія тоді надає перевагу тим, хто відповідає вимогам більше або набрав вищий бал», — пояснює посадовиця.

Які програми підтримки продовжуватимуть розвивати

Зі слів Інни Свистун , пріоритетом залишається підтримка оборонної галузі через високий попит. У планах — розширення програми на ремонтні роботи обладнання, яке військові частини передають львівським виробникам. Для цього місто планує підготувати додатковий ваучер і проситиме депутатів збільшити фінансування блоку мілтех-галузі з нинішніх 55 млн грн.

На інші програми у 2026 році передбачено 38 млн грн, зокрема для ветеранського бізнесу та переробних підприємств. Місто планує провести зустрічі з переробними компаніями, щоб представити можливості підтримки.

Також продовжує діяти ваучер на енергозбереження та запущено новий ваучер на сертифікацію і патентування, який покриває витрати на реєстрацію торгової марки чи патентування виробу. Минулого року навчання для підприємців проводив Офіс інтелектуальної власності, щоб допомогти їм зрозуміти процедуру.

Які є приклади успішного бізнесу та чому варто спробувати себе у підприємництві

«Багато успішних у мілтех-сфері, це, наприклад, розробки “Веприк”, “Шабля”, “Рись”, які підтримувало місто. Їх зараз використовують на озброєнні», — зазначає Інна Свистун.

Щодо ветеранського бізнесу, посадовиця наводить приклади різних успішних ініціатив: «Є багато таких, що роблять одяг, наприклад, бренд “Лелека”. Є проєкт перепелиної ферми — “Перепілка на дубовому листі”. Багато ветеранських кав’ярень, які започаткували власну справу. Є Андрій Рибак, який виробляє напівфабрикати, у нього вже кілька магазинів у місті. Цікаво, що на навчаннях він закомпонувався з пані Наталією, яка робить безглютенову продукцію, і тепер у його магазинах продаються ці вироби. Дуже гарно вийшла кооперація», — розповідає вона.

У сфері участі у виставках успішними стали також компанії, які представили продукцію на міжнародному рівні. «Наприклад, Milla Nova відкрила магазин у Нью-Йорку після участі у виставці. Також є “Картонно-паперова компанія”, яка у переробній промисловості отримала грант на купівлю додаткового обладнання», — додає фахівчиня.

«Для людей, які вагаються, але мають бажання почати, треба заходити і не боятися. Це дуже добре працює з ветеранами. На наших навчаннях ми запрошуємо менторів — ветеранів, які вже пройшли шлях. Наприклад, Андрій Рибак розповідає: “Я це зробив, у мене щось вийшло, щось ні, але пробуйте — і у вас вийде”. Це надихає інших», — зазначає Інна Свистун.

За її словами, місто готове підтримувати бізнес на всіх етапах: фінансово, консультаційно та через навчання. «Ми розуміємо, що влада має бути партнером для бізнесу. У нас у пріоритеті побудова партнерських відносин, коли місто реально допомагає бізнесу розвиватися і ставати сильнішим у нашій громаді», — підсумовує посадовиця.