«Зі Звенигорода — до Сантьяго», або Яким буде на Львівщині Шлях святого Якова

Про те, яким на Львівщині буде свій Шлях святого Якова, для ІА Дивись.info розповіла Мар'яна Кукса — очільниця управління туризму та курортів департаменту спорту, молоді та туризму Львівської обласної військової адміністрації.

Що таке шлях святого Якова

Зі слів Мар'яни Кукси, проєкт Camino Ruteno має відновити та переосмислити паломницькі і транзитні шляхи Галичини як складової загальноєвропейської мережі Шляху святого Якова — Camino de Santiago. Це мережа паломницьких маршрутів у Західній Європі, які ведуть до могили апостола Якова Великого у кафедральному соборі Сантьяго-де-Компостела в Галісії, що в Іспанії. Традиційно вважають, що саме тут зберігаються його мощі, що зробило місто центром християнського паломництва.

Зародження паломництва датується IX століттям, коли нібито відкрили могилу апостола. Уже у X–XI століттях паломництво набуло регулярного характеру: формували низку маршрутів через Іспанію, а також через Францію та інші країни Європи. Найвідомішим став Camino Francеs («Французький шлях»), який із XI століття мав найбільший попит. Паломництво до Сантьяго у середньовіччі було одним із трьох головних християнських паломницьких маршрутів поряд із Єрусалимом і Римом, яке офіційно визнав Папа Римський.

Шлях святого Якова має декілька основних маршрутів. Окрім Французького, це Camino Primitivo (Перший шлях), Camino de la Costa (Побережний шлях) та інші північні маршрути, які історично використовували європейські паломники. Усі вони формують єдину мережу, частини якої включені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

У 1987 році Camino de Santiago було проголосили першим культурним маршрутом Ради Європи. Сьогодні він залишається активним паломницьким та туристичним маршрутом, яким щороку проходять десятки тисяч людей із різних країн. До слова, торік шляхом святого Якова пройшло понад пів мільйона людей зі всього світу — це на 30 тисяч паломників більше, ніж роком раніше.

Чому на Львівщині хочуть сформувати такий шлях

Щодо Львівщини, то в області є певне підґрунтя для побудови свого маршруту. «Ідея сформувалася на основі археологічних, історичних і культурних досліджень, зокрема унікальних знахідок зі Звенигорода — мушель святого Якова XII–XIII століть, які підтверджують участь мешканців Галичини в міжнародних паломництвах до Сантьяго-де-Компостела», — пояснює Мар'яна Кукса. Одна з таких мушель зараз представлена в експозиції виставки «Міста князів» у музеї заповідника «Древній Звенигород».

Маршрут, який планують запровадити, заходить на Львівщину з Івано-Франківської області та проходить через території Бібрської, Давидівської, Підберізцівської та Львівської громад, поєднуючи сакральну, природну й історичну спадщину регіону.

Під час формування маршруту, за словами Мар’яни Кукси, враховували історичні пам’ятки, ландшафти, безпечність проходження та доступність базової туристичної інфраструктури.

«Маршрут пролягає переважно польовими дорогами та малолюдними вулицями, вздовж річок Любешка і Боберка, перетинає Головний Європейський вододіл (межу басейнів Чорного та Балтійського морів) і проходить через пагорби Гологірського пасма», — розповідає посадовиця.

Власне, окрему роль у проєкті відіграє Звенигород, де виявили вищезгадані унікальні для України археологічні знахідки — мушлі пілігрима, що безпосередньо пов’язують регіон із середньовічною європейською паломницькою мережею.

Camino Ruteno охоплює території Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей і його в перспективі проєкт розглядають як частину європейської мережі паломницьких маршрутів.

«В Україні Camino Ruteno є логічним продовженням Camino Podolico — культурно-пізнавального та паломницького шляху з Вінниці до Кам’янця-Подільського протяжністю 252 км, який у 2023 році одноголосно прийняли до Європейської федерації шляхів святого Якова в іспанському місті Потес. Також маршрут планують поєднати з Львівською дорогою святого Якова на Via Regia, яку створила та промаркувала кафедра туризму Львівського національного університету імені Івана Франка на ділянці від Львова до Шегинь».

Щодо Via Regia, то це історичний і культурний маршрут, який існує понад 2000 років та його вважають найстарішим і найдовшим сухопутним зв’язком між Східною та Західною Європою. Його загальна довжина становить близько 4500 км, і він проходив через такі сучасні країни, як Іспанія, Франція, Німеччина, Польща, Україна та інші. Був частиною мережі шляхів, якими мандрували купці, митці, студенти, війська і паломники. Цей давній шлях також нині визнали Культурним шляхом Ради Європи. І, власне, Львівська дорога святого Якова веде до польсько-українського кордону з подальшим з’єднанням із європейським маршрутом Via Regia.

Більше про Звенигород

Звенигород — давнє руське місто, яке заснував князь Володар з династії Рюриковичів, правнук Ярослава Мудрого. Його перша згадка з’являється у 1087 році у «Повісті временних літ» у контексті вбивства князя Ярополка Ізяславовича. Місто було на перехресті торговельних шляхів і швидко розвивалося, укріплене дерев’яним частоколом навколо княжого двору — дитинця з палацом і храмом.

Найбільшого розквіту Звенигород досяг за князя Володимирка, який зробив його столицею Звенигородського князівства. Площа укріпленого міста сягала майже 140 гектарів, там було дев’ять дерев’яних храмів і один кам’яний. Місто розкинулось серед боліт, що додатково захищало його від нападів. Бояри жили біля дитинця, а ремісники займалися ювелірною, гончарною, ковальською та іншою роботою.

У літописах Звенигород згадується 15 разів, зокрема у 1144 році під час битви князів біля річки Білки. Через три роки столицю перенесли до Галича, але місто залишалося важливим торговельним і військовим пунктом до монгольського нашестя.

Археологічні дослідження міста розпочалися у 1930-х роках, системні розкопки тривали з 1947 року. Серед знахідок — залишки центральної дороги, будинки, господарські споруди та берестяні грамоти XII століття. Органіка добре збереглася завдяки болотяному ґрунту. Дослідження проводили під керівництвом Ігоря Свєшнікова, а його учениця Віра Гупало описала планувальну структуру міста.

До слова, більше про розкопки у Звенигороді Віра Гупало розповідала у нашому інтерв'ю.

У 2010 році розкопки відновили, а у 2017–2020 роках створили історико-культурний заповідник «Древній Звенигород». Сьогодні це музей та інтерактивна віртуальна екскурсія, яка відтворює місто XII століття, його палаци, церкви та вулиці. Звенигород розташований за 20 км на південний схід від Львова, до нього курсує приміський транспорт.

Коли покажуть карту маршруту та про інші тонкощі проєкту

Кажучи про цілі проєкту, вона наголошує, що Camino Ruteno має значення не лише як туристичний маршрут, а як інструмент інтеграції регіону в європейський культурний простір. Йдеться про розвиток паломницького й активного туризму, популяризацію княжої спадщини Галичини та підвищення міжнародної впізнаваності Львівщини та формування якісного конкурентного туристичного продукту.

Очікуваний ефект для місцевих громад, за словами Мар’яни Кукси, передусім пов’язаний із пожвавленням внутрішнього туризму та залученням громад до міжнародного маршруту. Вона пояснює, що реалізація проєкту також може стимулювати розвиток малого бізнесу та внутрішнього туризму — йдеться про садиби для ночівлі, харчування для паломників із залученням локальних виробників.

Окремих досліджень потенційного попиту на цьому етапі не проводили, оскільки маршрут ще перебуває у стадії формування. Проєкт, за словами фахівчині, проходить фазу концептуальної розробки та тестування.

На початковому етапі реалізації Camino Ruteno не планують створювати нову інфраструктуру для ночівлі. Натомість передбачено використання вже наявних можливостей уздовж маршруту. Йдеться про садиби місцевих мешканців, народні доми, хостели при монастирях, готелі та бази відпочинку. «У перспективі передбачена співпраця з місцевими громадами та підприємцями щодо розвитку послуг ночівлі, харчування та супровідного сервісу для паломників і туристів», — додає посадовиця.

Питання маркування маршруту наразі залишається відкритим. «Наразі кошти на фізичне маркування не закладені. Маршрут буде протестовано, після чого плануємо оприлюднення треку у відкритому доступі. Питання встановлення стаціонарного маркування розглядатимуть на наступних етапах реалізації», — каже Мар'яна Кукса.

Наразі проєкт Camino Ruteno не має окремо залученого фінансування. За словами посадовиці, на цьому етапі ініціатива перебуває в концептуальній фазі, однак у майбутньому розглядають різні джерела підтримки — від бюджетних до партнерських.

Кажучи про можливі ризики реалізації маршруту, вона зазначає, що основними викликами можуть стати інфраструктурні обмеження та недостатня поінформованість потенційних учасників. Водночас підхід до їх мінімізації передбачає поетапну роботу та тісну взаємодію з громадами.

«Проєкт розглядали на засіданні експертної комісії з питань мережі шляхів активного туризму при Львівській ОВА. До розробки залучені історики, релігієзнавці, науковці та представники громад», — додає Мар'яна Кукса.

Що стосується термінів упровадження, ініціатива наразі перебуває на стадії розробки та тестування.
«Презентацію маршруту в Європейській федерації шляхів святого Якова заплановано на травень 2026 року. Подальші етапи реалізації залежатимуть від результатів тестування та залучення ресурсів», — підсумовує фахівчиня.