Український правопис затвердили як стандарт державної мови: що зміниться

pexels-pixabay-261719
Ілюстративне фото/ www.pexels.com

Першого березня Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила український правопис як стандарт державної мови. У його основі є доопрацьована редакція правопису 2019 року.

Детальніше про це — у матеріалі журналістки ІА Дивись.info.

Чому тільки тепер правопис став стандартом української мови

У 2019 році в Україні ухвалили нову редакцію правопису. У 2024 році закінчилися пʼять років, які були відведені на «плавний перехід» на цю редакцію правопису до повного його впровадження. А 22 травня 2024 року Верховний Суд підтвердив чинність і обов’язковість його застосування.

До цього правопис 2019 року вважався рекомендованим для використання в офіційних документах та публічних сферах життя, однак від 3 березня 2026 року набув офіційного юридичного статусу.

Таким рішенням комісія виконала постанову Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.

Як зазначають у Національній комісії, перед цим, третього квітня 2025 року, скликали спеціальну робочу групу, яка спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови опрацювала текст українського правопису. Зокрема, до робочої групи увійшли провідні науковці:

  • Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України,
  • Інституту української мови НАН України,
  • Українського мовно-інформаційного фонду НАН України,
  • Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара,
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
  • Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Крім того, робоча група отримала й опрацювала листи з відгуками та пропозиціями від громадськості, 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ, як-от: Львівського національного університету імені Івана Франка; Українського інституту національної пам’яті;  Інституту української мови Національної академії наук України;  Київського національного університету імені Тараса Шевченка тощо.

«Загалом надійшло 1400 пропозицій змін до тексту Українського правопису. Частину пропозицій ураховано, щодо частини зроблено висновок про їх розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку», — зазначають на сайті комісії.

Читай також: Що впливає на грамотність та як її покращити

Український правопис затвердили як стандарт державної мови: що зміниться - 1
Ілюстративне фото/ www.pexels.com

Що зміниться в українському правописі

Під час того, як розглянули правопис, вдосконалили його структуру, зокрема зробили редакційні та технічні виправлення. Як підкреслює комісія, в ілюстративній частині забрали приклади, що стосувалися держави-агресора Росії. 

Водночас фахівці наголошують, що такі зміни не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів.

Текст українського правопису набере чинності й буду опублікований на офіційному вебсайті комісії одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України.

Крім того, у комісії розповідають, що у майбутньому ця редакція правопису може бути ще удосконалена, зокрема будуть вирішені проблемні питання.

Український правопис затвердили як стандарт державної мови: що зміниться - 2
Ілюстративне фото/ www.pexels.com

Які основні особливості правопису 2019 року

Редакція правопису 2019 року містить як уставлені зміни в написанні деяких слів, так і два варіанти в написанні. Подаємо деякі з них.

Так, змінилися правила написання наступних слів у єдиноможливому варіанті:

  • разом пишемо компоненти веб-, поп-, прес-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- тощо. Наприклад: пресцентр, вебсайт, мінісукня,, експрезидент;
  • числівник пів у значенні «половина» пишемо з іменниками окремо. Наприклад: пів огірка, пів яблука, пів Європи. Як виняток, пишемо разом, коли йдеться про єдине поняття, як-от: півострів, півмісяць;
  • назви сайтів без родового поняття пишемо з малої літери: фейсбук;
  • назви чайтів з родовим словом пишемо з великої букви і в лапках: соцмережа «Фейсбук»;
  • слово священник пишемо з двома н;
  • слово Святвечір — з великої літери і разом;
  • з великої літери пишемо усі компоненти назв трьох свят: День Незалежности України, День Соборности України, День Конституції України.
  • пишемо є замість е у слові проєктор та похідних від нього;
  • кличний відміннок від слова Ігор буде Ігорю, а по батькові — Ігорьович.
  • слова Бекі, Дікенс, Текерей пишемо з однією к.

Зміни в правописі, які мають два варіанти написання:

  • у словах грецького походження, які мають сполуку th, в українській мові можемо передавати буквою т або ф: міфологія і мітологія, орфографія і ортографія, Марфа і Марта;
  • у словах давньогрецького й латинського походження з буквосполученняс au в українській мові можуть передавати з ав або ау: пауза і павза, фауна і фавна;
  • іменники третьої відміни на -ть після приголосного та слова кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -и: любови, осени, соли, Руси, крови, незалежности, гідности;
  • можна писати ірій і ирій, ірод і ирод;
  • за потреби (тобто не є уставленою вимогою) від назв звань, титулів, професій чоловічого роду можна утворювати фемінітиви за допомогою суфіксів -к-(а), -иц-(я), -ин-(я), -ес-(а): директорка, верстальниця, філологиня, поетеса тощо.

Детальніше про те, які зміни є в написанні слів за українським правописом 2019 року раніше ІА Дивись.info розповіла мовознавиця. Про це дивись тут.

Український правопис затвердили як стандарт державної мови: що зміниться - 3
Ілюстративне фото. Колаж/ ІА Дивись. info

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: