«Це не діагноз, а реакція організму», — львівська лікарка про метеочутливість та її протидію

Про те, чи справді існує метеочутливість та чи можливо їй запобігти, для ІА Дивись.info розповіла Христина Соловій — лікарка-терапевтка Центру терапії лікарні Князя Лева Другого медичного об'єднання Львова.

Чи взагалі існує метеочутливість

Зі слів лікарки, метеозалежність часто згадують у побуті, однак з медичної точки зору такого окремого діагнозу фактично не існує. Натомість медики говорять про метеочутливість — реакцію організму на зміни погодних умов.

Христина Соловій розповідає, що організм людини має спеціальні рецептори — барорецептори, які реагують на зміну атмосферного тиску, тому певні симптоми під час різких погодних коливань є природною фізіологічною реакцією.

«Зараз, наприклад, пацієнти приходять і скаржаться на головні болі, загальну слабкість. Це дуже відчутно саме в період зміни сезонів — коли ми переходимо із зими у весну. Цього року люди це можуть відчувати сильніше, тому що була дуже чітка межа між сезонами. Ми звикли до холодної зими, коли організм витрачав більше енергії, щоб зігрітися і зберегти тепло. А тепер умови різко змінилися — більше сонця, більше кисню в повітрі, хочеться більше рухатися і гуляти», — каже терапевтка.

За її словами, організму потрібен час, щоб адаптуватися до нових умов, тому короткочасне погіршення самопочуття у такі періоди може бути нормальним.

«Коли людина виходить на вулицю, організм повинен перелаштуватися під нові погодні умови. Особливо це можуть відчувати люди, які більшість часу проводять в офісах. Через зміну концентрації кисню в повітрі можуть виникати запаморочення або слабкість. Але зазвичай це короткий період адаптації — приблизно три-чотири дні, максимум до п’яти», — пояснює Христина Соловій.

У цей час, як додає лікарка, також можуть загострюватися хронічні захворювання, тому варто звертати увагу на профілактику та регулярні медичні огляди. Тому терапевтка рекомендує проходити профілактичні огляди. Це допомагає виявити можливі дефіцити і вчасно їх скоригувати.

Зміни самопочуття людини можуть бути пов’язані не лише з переходом між сезонами, а й з іншими погодними чинниками — зокрема коливаннями атмосферного тиску чи температури повітря. Саме ці зміни, за словами Христини Соловій, можуть пояснювати поширені скарги на головний біль або дискомфорт перед дощем.

«Це може бути не тільки біль голови: запаморочення, навіть певний дискомфорт. Голова може не боліти, але людина відчуває дискомфорт у скронях або в потилиці. Буває відчуття, ніби людина не до кінця виспалася, навіть якщо сон був достатній», — зазначає лікарка.

Зі слів Христини Соловій, люди також часто звертають увагу на посилене випадіння волосся саме у періоди зміни погоди, однак у багатьох випадках це може бути природним процесом. Медикиня пояснює, що волосся має власний цикл росту і оновлення, тому певна його втрата протягом року є фізіологічною нормою.

Лікарка додає, що сезонні зміни можуть впливати на цей процес, зокрема через коливання температури та зміну погодних умов. Саме тому люди можуть помічати, що у періоди переходу між сезонами волосся стає більш чутливим.

«Якщо ж волосся випадає активно протягом кількох місяців, пів року чи року, і це вже візуально видно — наприклад, з’являються ділянки алопеції, тоді потрібно звернутися до фахівців, щоб не запустити процес», — пояснює терапевтка.

Хто в зоні ризику метеочутливості

Метеочутливість може проявлятися у людей різного віку, хоча найчастіше її пов’язують зі старшими пацієнтами та людьми, які мають хронічні захворювання. Водночас, за словами Христини Соловій, реагувати на зміни погоди можуть і діти, і молоді люди.

У таких випадках, як додає терапевтка, лікарі намагаються не лише пов’язувати симптоми із погодою, а й перевірити можливі медичні причини. Зокрема, пацієнтам можуть призначати додаткові обстеження — перевірку гормонального фону та аналіз на феритин.

«Феритин — це наш запас заліза. А залізо бере участь у багатьох реакціях в організмі, у створенні різних речовин. Воно також входить до складу гемоглобіну», — каже лікарка.

Христина Соловій уточнює, що гемоглобін — це білок крові, який міститься в еритроцитах і відповідає за транспортування кисню та поживних речовин до тканин організму. Якщо його рівень знижується, організм починає відчувати нестачу кисню, що може призводити до різних порушень.

За її словами, симптоми такого стану можуть бути різними і часто неочевидними. Серед них — головний біль, загальна слабкість, напади серцебиття, ламкість або випадіння волосся. Саме тому лікарі рекомендують перевіряти рівень феритину, а також досліджувати гормони щитоподібної залози, які теж беруть участь у регуляції обміну речовин. Якщо результати аналізів показують відхилення, медики призначають відповідну корекцію.

Зокрема, якщо люди мають хронічні захворювання, у таких випадках важливо дотримуватися рекомендацій лікаря і регулярно контролювати стан здоров’я. «Потрібно контролювати артеріальний тиск, приймати ті ліки, які призначив лікар. Якщо людина бачить, що стан не коригується, варто звернутися на плановий огляд, щоб лікар міг за потреби змінити або скоригувати лікування», — пояснює терапевтка.

Якщо ж людина відчуває лише загальну слабкість або втому без серйозних симптомів, лікарка радить за можливості дати організму відпочинок.

Чи впливають магнітні бурі на самопочуття

Питання впливу магнітних бур на самопочуття людини залишається темою дискусій, однак, зі слів Христини Соловій, певний зв’язок між природними явищами та реакціями організму лікарі не виключають.

Лікарка пояснює, що науково доведеним є вплив змін атмосферного тиску та температури на організм людини, адже ці процеси пов’язані з роботою рецепторів, які реагують на зовнішні фізичні чинники. Натомість магнітні бурі мають іншу природу — вони виникають на Сонці.

«Я більше схиляюся до того, що значення має їхня інтенсивність. Якщо вони потужні, тоді можуть впливати сильніше. Відстань від Землі до Сонця дуже велика, тому залежно від потужності вони можуть проявлятися по-різному. Це все досліджують, вимірюють, фіксують дослідники. Вплив є однозначно», — зазначає терапевтка.

Більше про феномен та шкоду магнітних бурь ми розповідали тут.

Що ще впливає на метеочутливість

Водночас Христина Соловій наголошує, що на чутливість до змін погоди можуть впливати й інші чинники, зокрема стан самого організму. Серед них — стрес, недосипання або перевтома.

«Якщо організм ослаблений, він стає більш чутливим. Людина, яка не виспалася, зазвичай більш дратівлива. Організм має за ніч відпочити, щоб людина могла з новими силами почати наступний день», — каже лікарка.

Ще однією поширеною скаргою, яку люди часто пов’язують із погодними змінами, є біль або «крутіння» в ногах. За словами лікарки, у багатьох випадках це може бути пов’язано не стільки з погодою, скільки зі способом життя. «Багато людей мають сидячий спосіб життя. Особливо молоді. Ми багато сидимо, і через це можуть з’являтися болі в ногах», — пояснює терапевтка.

У таких випадках Христина Соловій радить більше рухатися та регулярно гуляти на свіжому повітрі. Якщо ж є травми або захворювання суглобів, особливо у старших людей, варто ставитися до цього обережно та звертатися до лікаря.

Повністю позбутися проявів метеочутливості, за словами лікарки, зазвичай неможливо, однак їх можна зменшити, якщо дотримуватися рекомендацій щодо способу життя та піклуватися про власне здоров’я.

Що робити, щоб послабити проявити чутливості до погоди

Водночас у період сезонних змін лікарка радить звертати увагу і на базові щоденні звички, які можуть допомогти організму легше адаптуватися до нових умов. Серед них — правильне харчування, дотримання водного балансу та регулярні прогулянки на свіжому повітрі.

Окремо вона згадує і про загартовування, однак наголошує, що робити це потрібно поступово і обережно.

«Загартовування може бути корисним, але я не рекомендую одразу в мінусову температуру і починати різкі процедури. Воно має бути поступовим. Температуру потрібно знижувати повільно. Це не має бути одразу крижана вода — спочатку кімнатна температура, і тільки потім поступово можна знижувати її до комфортної», — пояснює Христина Соловій.

Ще одним фактором, який може допомогти організму краще переносити сезонні зміни, є фізична активність. Втім, вона також має бути помірною та збалансованою. Зі слів терапевтки, вони допомагають підвищувати витривалість організму, сприяють збільшенню м’язової маси. Але все має бути збалансовано, з правильним харчуванням.

«Тут важлива робота спеціалістів — це можуть бути нутриціологи, лікарі, сертифіковані тренери, які мають хоча б частково медичну освіту. Тобто не варто просто прочитати щось в інтернеті і почати одразу застосовувати це на практиці», — каже фахівчиня.

Також у періоди зміни погоди терапевтка радить контролювати артеріальний тиск, провітрювати приміщення та дотримуватися достатнього питного режиму.

«В інтернеті є достатньо розрахункових формул і шкал — людина може ввести свою масу тіла, зріст, і система приблизно підрахує, яка кількість води їй необхідна. Не йдеться про те, щоб одразу почати пити по два-три чи чотири літри води на день, але варто поступово врівноважувати свій питний режим», — каже Христина Соловій. Водночас лікарка наголошує, що не йдеться про повну відмову від улюблених напоїв, до прикладу, кави, однак їх варто збалансовувати.

Вона додає, що реакція на погодні зміни у кожної людини може бути різною — від фізичних симптомів до змін емоційного стану. Лікарка радить у цей період більше уваги приділяти режиму дня, відпочинку та прогулянкам.

«Важливо відкоригувати режим сну, наскільки це можливо. Варто більше відпочивати, гуляти на свіжому повітрі. Корисними є спілкування з близькими, заняття улюбленою справою або хобі. Також важливими залишаються правильне харчування, режим дня і профілактичні огляди. Тобто метеочутливість — це не лише щось зовнішнє, вона багато в чому залежить і від того, як ми дбаємо про свій організм», — підсумовує вона.

Чи вітаміни можуть завжди покращити ситуацію

«Ніхто не заперечує вітаміни чи біологічно активні добавки, але їх потрібно приймати після консультації. Якщо є наявний дефіцит, який підтверджений лабораторно і клінічно, тоді лікар призначає — і людина може приймати», — пояснює Христина Соловій.

Водночас вона наголошує, що самостійний прийом таких препаратів може призвести до передозування, що також має негативні наслідки для організму.

До слова, нещодавно ми розповідали про те, чи існує авітаміноз