Авітаміноз навесні — міф чи реальність: розмова з педіатринею
Кожного року весною у багатьох людей є нестача вітамінів в організмі. Чи можна це назвати авітамінозом та що робити, аби цього дефіциту не було.
Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалась з педіаторкою Першого медичного об’єднання Львова Марією Дищаківською про авітаміноз, дефіцит мікроелементів в організмі та як правильно приймати вітаміни.
Що таке авітаміноз і чи існує взагалі
Педіатриня Марія Дищаківська пояснює, що насправді поняття як «авітаміноз» чи «весняний авітаміноз» не існує. «Весняний авітаміноз — це комбінований стан та може бути на тлі погіршення самопочуття людей».
«Гіповітаміноз — це помірний або незначний дефіцит вітаміну. Зараз такої проблеми, як авітаміноз, в медицині не існує. Скільки таких вже важких дефіцитів, їх дуже складно зараз отримати на фоні того, що в нас вже більше збалансоване харчування, ніж це було колись», — пояснює вона.
Марія Дищаківська розповідає, що раніше були серйозніші проблеми, наприклад, рахіт при важкому дефіциті вітаміну D, або цинга при важкому дефіциті вітаміну C. Цинга, за її словами, була дуже поширена серед моряків. Зараз, за її словами, досягти такого стану при сучасному харчуванні та доступі до продуктів дуже важко, тому переважно ставлять діагноз гіповітаміноз.
«Вітамін D якраз виробляється, коли ми гуляємо на свіжому повітрі, отримуємо сонячні промені. І, відповідно, після зими, часто весною, пацієнти можуть звертатися зі слабкістю та втомою. Тобто з такими ознаками, що можуть свідчити про можливий дефіцит вітаміну D. Але, знову ж таки, ці скарги є досить загальні, і їх варто допрацьовувати з іншими захворюваннями», — говорить фахівчиня.
Вона також додає, що весною відбувається адаптація організму до зміни температури тіла, світлового дня та атмосферного тиску. Можливе ще пригнічення настрою на тлі того, що також був коротший світловий день. Це все теж може впливати психологічно на людей.
Які аналізи варто здати при дефіциті вітамінів
«В першу чергу ми рекомендуємо таким пацієнтам здавати вітамін D, залізо, загальний аналіз крові, феритин. Це є найбільш поширені стани. Ми також визначаємо, чи є анемія пацієнта: загальне самопочуття, слабкість, втома, ламкість нігтів, випадіння волосся тощо. Це може бути ознаками залізодефіциту. Це найчастіші випадки», — розповідає Марія.
Педіатриня пояснила, що якщо включати анемію в загальний чек, то зі стандартного переліку також здають вітамін D і дивляться на його рівень. Аналізи на інші вітаміни здають рідше, тобто лише за наявності специфічних симптомів.
Аналізи на вітамін C або вітаміни групи пацієнтам практично не рекомендується здавати. За її словами, основними є вітамін D та залізо. Якщо у пацієнта виявляється анемія, потрібно виключити інші її причини.
«У такому випадку пацієнти можуть здавати вітамін B12 і фолієву кислоту, щоб виключити, зокрема, макроцитарну анемію. Однак, це буде видно вже на загальному аналізі крові», — додає Марія Дищаківська.
Що має бути в раціоні для достатньої кількості мікроелементів в організмі
Педіатриня рекомендує орієнтуватись на харчову тарілку від Міністерства охорони здоров’я. «У раціоні повинні бути нормальні співвідношення білків, жирів, вуглеводів, достатній рівень клітковини».
Наша співрозмовниця каже, що вуглеводи бажано вживати складні. Наприклад, цільнозернові каші, крупи, а якщо макарони, то з твердих сортів пшениці.
Щодо білка, вона пояснила, що це насамперед залізо та білки-альбуміни крові, тобто основний будівельний матеріал організму.
Половину ж тарілки, за її словами, мають складати овочі, фрукти та клітковина. Також мають бути присутні жири, які повинні складати приблизно до 15 відсотків добового раціону.
«І це повинні бути саме корисні жири. Тобто є пацієнти, які думають, що вони повинні худнути, тож повністю відмовляються від жирів. Це абсолютно неправильно», — додає вона.
Скільки триває відновлення дефіциту
«Все залежить від того, який саме дефіцит ми коригуємо. Це залежить і від важкості дефіциту, і від вітаміну. Якщо ми говоримо, наприклад, про вітамін D, то це може займати місяць-два. Якщо про залізо, то це мінімум два місяці. Раніше ніж два місяці немає сенсу його перездавати. Залізо ми коригуємо, дивлячись на рівень феритину», — пояснює педіатриня Марія Дищаківська.
Як правильно приймати вітаміни
Педіаторка каже, що важливо повідомляти пацієнтів про правильність прийому вітамінів, тому що кожен вітамін п'ється по-різному.
Лікарка навела кілька прикладів. Вона каже, що вітамін D необхідно приймати з їжею, обов'язково з жирами, оскільки більшість вітамінів є жиророзчинними і саме тому мають прийматися разом з їжею та жирами.
Водночас із залізом все навпаки: при корекції дефіциту його бажано приймати натще, приблизно за півгодини до сніданку.
«Досить часто пацієнти можуть його приймати так зранку, але потім десь запити кавою або чаєм. Варто пояснювати людям, що є певні продукти, з якими важливо не приймати вітаміни», — додає Марія Дищаківська.
Вона також розповіла про те, чи варто вживати вітаміни для профілактики: «Зараз профілактичні дози рекомендуються більше людям старшого віку, пенсійного віку, вагітним і дітям. Тобто загалом зрілим людям профілактичні дози не рекомендуються. Вітамін D призначається тільки за результатами аналізів, якщо є на це покази. Тобто, якщо у вас є нормальний рівень вітаміну D, то його приймати не потрібно. Тому що гіпервітаміноз — це також не є добре».
