Від трагедії у Грибовичах до переробки відходів: чому Львів досі без сміттєпереробного заводу

ІА Дивись.info розповідає про передумови та історію будівництва сміттєпереробного заводу у Львові та чому з ним виникли проблеми.

Трагедія у Грибовичах

Полігон твердих побутових відходів у селі Великі Грибовичі функціонував із 1956 року. За час експлуатації на ньому накопичилося близько 8 мільйонів тонн побутового сміття та ще орієнтовно 2 мільйони тонн токсичних відходів. Неподалік звалища розташовані населені пункти Великі та Малі Грибовичі, Малехів, Збиранка і Дубляни. Щоденно сюди звозили приблизно 600–650 тонн відходів зі Львова, а також частково з інших районів Львівщини.

Ще у 2003 році головний державний санітарний лікар Львівської області видав постанову про закриття полігону, однак це так і не реалізували. Фактично його роботу припинили лише після подій травня 2016 року.

28 травня 2016 року на території сміттєзвалища виникла масштабна пожежа. Дим від горіння поширився на значні відстані, через що мешканцям Львова рекомендували обмежити провітрювання приміщень через ризик потрапляння токсичних речовин. Наступного дня, 29 травня, жителі прилеглих сіл перекрили під’їзди до полігону для сміттєвозів.

30 травня пожежу локалізували. Проте під час завершення робіт стався зсув сміття. Під завалами опинилися четверо людей: начальник ДПРП-48 м. Рава-Руська Юрій Рудий, начальник караулу ДПРЧ-17 м. Жовква Андрій Вненкевич, пожежник Богдан Юнко та інженер-еколог ЛКП «Збиранка» Олександр Бутін.

Пошуково-рятувальні роботи розпочали одразу після інциденту. 31 травня рятувальники виявили тіла трьох загиблих. Інженера-еколога Олександра Бутіна знайти не вдалося; тривалий час він вважався зниклим безвісти. У листопаді 2017 року Личаківський районний суд Львова визнав його померлим.

За висновками слідства, причиною пожежі став незадовільний технічний стан полігону, який не відповідав нормативним вимогам. Зокрема, не робили дегазацію та пересипання відходів. Версію навмисного підпалу офіційно не підтвердили.

Через загибель людей правоохоронці відкрили два кримінальні провадження. Підозри за статтями 236 та частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України оголосили трьом посадовцям ЛКП «Збиранка» — директору Богдану Горбалю, його заступнику Борису Плашенку та керівнику полігону Олександру Купричу. Окремо за частиною другою статті 367 ККУ повідомили про підозру начальнику управління житлового господарства Львівської міської ради Юрію Гольцю — за неналежний контроль за діяльністю підприємства.

Після трагедії директора ЛКП «Збиранка» Богдана Горбаля та його заступника Бориса Плашенка взяли під варту, однак згодом їх звільнили під заставу, яка перевищувала 110 тисяч гривень для кожного.

У грудні 2020 року Галицький районний суд Львова визнав Юрія Гольця невинним у справі щодо загибелі людей.

У 2021 році Верховний Суд України визнав протиправною бездіяльність Львівської міської ради, яка не забезпечила закриття полігону, не провела його рекультивацію, не визначила земельну ділянку для нового сміттєзвалища та не реалізувала будівництво сміттєпереробного заводу.

Закриття полігону і сміттєва криза

Після трагедії у травні 2016 року полігон твердих побутових відходів у Великих Грибовичах закрили. Відтоді Львів почав вивозити сміття на полігони в інших регіонах України. Таке рішення дозволило тимчасово уникнути накопичення відходів у місті, однак спричинило суттєві логістичні та фінансові ускладнення. Зросли витрати на транспортування, а також виникли труднощі з пошуком приймаючих полігонів, бо багато з них відмовлялися приймати відходи зі Львова.

У червні–липні 2016 року частину сміття утилізували на київському сміттєспалювальному заводі «Енергія», який приймав близько 200 тонн щодня. Втім, у серпні підприємство зупинили на плановий ремонт, після чого відходи почали вивозити до інших регіонів, зокрема у центральні та південні області — Миколаївську та Дніпропетровську. Це викликало спротив місцевих громад, а також стало підставою для відкриття кримінальних проваджень щодо організації перевезень.

Упродовж наступного періоду львівські відходи виявляли у різних областях України, зокрема на несанкціонованих звалищах. Інформація про такі випадки регулярно з’являлася у публічному просторі.

Паралельно у самому Львові загострювалася ситуація з накопиченням сміття. Станом на червень 2017 року в окремих районах обсяги відходів досягали місячного рівня, а загалом у місті накопичилося близько 9 тисяч тонн. За результатами лабораторних досліджень ґрунтів поблизу одного зі сміттєвих майданчиків зафіксували підвищене бактеріальне забруднення.

На тлі кризи між органами місцевої та центральної влади виникла публічна дискусія щодо причин ситуації. Міський голова Львова Андрій Садовий заявляв про перешкоди у вивезенні відходів і політичний тиск з боку центральної влади. Натомість представники державної влади заперечували такі звинувачення, вказуючи на управлінські проблеми на рівні міста.

За інформацією Львівської міської ради, органи місцевого самоврядування в різних регіонах України надали 229 відмов на 495 звернень із проханням прийняти львівські відходи. Конфлікт загострився також на рівні області — між міською владою та Львівською обласною державною адміністрацією, яку очолював Олег Синютка.

Влітку 2017 року сторони досягли домовленості: Львівська міська рада передала повноваження з вивезення та захоронення твердих побутових відходів Львівській обласній державній адміністрації терміном на два роки. Місто погодилося фінансувати ці послуги, витративши на це кошти з бюджету. За період з 1 липня 2017 по 31 грудня 2017 зі Львова вивезли 119 тис тонн сміття (33% — в межах області, 67% — за межі області).

До 1 липня 2019 року організацією поводження з відходами у Львові займалася обласна влада. Після цього міська рада відновила практику укладання прямих договорів із перевізниками.

Згодом між органами влади підписали так званий «сміттєвий меморандум», після чого ситуацію з вивезенням відходів поступово стабілізували.

Рекультивація полігону

Рекультивація Грибовицького полігону триває з 2020 року і передбачає поетапне перетворення території колишнього сміттєзвалища на екологічно безпечну зону.

Полігон, який функціонував із 1957 до 2016 року, після зсуву сміття обсягом близько 100 тис. кубометрів закрили та включили до комплексного проєкту рекультивації. Його площа становить понад 38 гектарів, а загальний обсяг накопичених відходів — близько 14,3 мільйона тонн.

Активні роботи стартували у вересні 2020 року. Проєкт поділили на дві фази — технічну та біологічну. Перша, вартістю 17,8 млн євро, реалізовувалася за підтримки міжнародних фінансових інституцій та міського бюджету.

Під час технічного етапу, який тривав близько чотирьох років, на полігоні виконали комплекс інженерних робіт: перепрофілювали маси відходів, вирівняли тіло полігону, облаштували захисний екран, що запобігає проникненню опадів і утворенню фільтрату, а також створили системи дегазації та збору поверхневих вод. Крім того, запустили станцію очищення фільтрату та осушили старі відстійники.

Станом на початок 2025 року перший етап робіт завершили. До жовтня 2024 року підрядники також стабілізували схили полігону, очистили ділянки після зсуву 2016 року та запустили систему збору й утилізації полігонного газу з виробництвом електроенергії.

Другий етап — біологічна рекультивація — передбачає накриття полігону шарами ґрунту, озеленення та висадку рослин. Його вартість оцінюють у 8,4 млн євро. У 2025 році на полігоні розпочали озеленення: купол засипали ґрунтом і травою, а згодом висадили дерева.

Щодо термінів завершення робіт, Андрій Садовий наприкінці минулого року зазначав, що наступний рік має бути фінальним. «Коли ви приїдете сюди навесні, ви побачите зелену траву — і нічого не нагадуватиме, що тут колись був великий полігон і 14 мільйонів тонн сміття всередині», — казав він.

За його словами, у майбутньому це буде місце для відпочинку львів’ян і гостей міста. Гольфове поле стане насамперед простором для ветеранів, які реабілітуються у Львові.

Що із заводом

Питання будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові порушували ще до техногенної катастрофи. Ще у червні 2012 року міський голова Андрій Садовий публічно запевняв, що до кінця року місто завершить розробку проєкту рекультивації Грибовицького полігону. Попри ці заяви, протягом наступних чотирьох років реальних кроків у напрямку будівництва заводу зроблено не було, що згодом експерти та опоненти мерії трактували як бездіяльність, що призвела до трагедії.

Після зсуву на сміттєзвалищі 30 травня 2016 року, що забрав життя чотирьох людей, Львів опинився в екологічній ізоляції. Головною проблемою була відсутність земельної ділянки. Тодішній голова Львівської ОДА Олег Синютка пропонував місту варіанти в районах області, проте кожна пропозиція супроводжувалася протестами місцевих мешканців, яких підтримували громадські активісти та науковці. Через неможливість домовитися з громадами області, міська рада прийняла рішення будувати завод на вулиці Пластовій, 13 — території, що належить місту, поблизу очисних споруд. Це рішення також викликало спротив частини львів'ян, які побоювалися погіршення екологічного стану в межах міста.

Для реалізації проєкту Львів залучив фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Фінансова конструкція є такою: кредит на 13 років у розмірі 25 мільйонів євро. З них 20 мільйонів надав ЄБРР під 6% річних, а ще 5 мільйонів — Фонд чистих технологій під 0,75% річних. Погашення основної суми кредиту мало розпочатися у 2021 році після завершення трирічного пільгового періоду. Важливою складовою став безповоротний грант у 10 мільйонів євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P). Міжнародний аудит та жорсткі правила тендерів ЄБРР стали гарантом того, що технологія заводу відповідатиме європейським нормам.

«На території області треба збудувати як мінімум 3 заводи, максимум 5. Місто послідовне у своїх намірах співпраці з міжнародними інституціями, які вигідно дають кошти. Європейський банк дав своє чітке твердження наміру профінансувати перші частини по рекультивації полігону та перші частини по сортуванню сміття», — казав Андрій Садовий.

У вересні 2017 року Андрій Садовий прогнозував: «Думаю, вкінці року ми повинні почати роботи і за 2 роки збудувати завод».

Проте процедура відбору підрядника затягнулася. Участь у конкурсі щодо будівництва заводу взяли 11 компаній. Лише у жовтні 2020 року було оголошено переможця тендеру — польську компанію Control Process S.A. Тоді ж затвердили проєкт будівництва заводу. 21 лютого 2022 року представники Комісії фінансів та планування бюджету Львівської міськради заявили, відкриття заводу відбудеться 10 серпня 2023-го року.

Роботи стартували у 2021 році, але повномасштабне вторгнення 2022 року внесло значні корективи в терміни через логістичні труднощі та мобілізацію працівників.

«Цей завод є дуже важливим об’єктом для нашого міста. Передбачаємо, що запуск в роботу може бути наприкінці цього – на початку наступного року. Потужність заводу становитиме 250 тис. тонн відходів на рік. Однак, оскільки він прийматиме на переробку лише змішані відходи, то паралельно з будівництвом заводу важливо також акцентувати увагу мешканців на важливості сортування, щоб кінцево кількість змішаних відходів зменшувалася, а ми активно впроваджували культуру відсортовування у місті», — казав влітку 2024 року Андрій Москаленко, перший заступник міського голови. 

Реалізацію проєкту розтягнули на кілька років. Підготовчий етап включав погодження документації, пошук фінансування та визначення підрядника. Безпосередньо до будівництва перейшли після укладення контракту з польською компанією Control Process S.A., яка стала генеральним підрядником.

Будівельні роботи тривали упродовж кількох років, однак від самого початку супроводжувалися затримками. Як повідомляли у Львівській міській раді, відповідно до контракту завод мав бути завершений і введений в експлуатацію раніше, однак ці строки не були дотримані. Станом на січень 2026 року минуло понад 100 днів від запланованої дати завершення, але об’єкт залишався недобудованим.

На той момент на будівельному майданчику залишалися незавершені конструкції, зокрема подекуди не було покрівлі, а частину технологічного обладнання не змонтували.

Міська влада публічно заявляла про системне відставання від графіка та порушення умов контракту з боку підрядника. Зокрема, у ЛКП «Зелене місто» повідомляли про відсутність повного пакета проєктної документації, що ускладнювало виконання окремих етапів робіт.

Підрядник, своєю чергою, пояснював затримки зовнішніми обставинами, зокрема впливом повітряних тривог. Водночас у міській раді зазначали, що за офіційними даними тривалість тривог у робочий час була значно меншою, ніж заявляла компанія.

«Так, тривоги у нас є, але сумарно вони тривають не таку кількість часу, щоб зупинити процес вже більше, ніж на пів року. Але саме стільки ми фіксуємо фактичне призупинення робіт.
Місто повністю виконує фінансові зобов'язання. 100% коштів, необхідних для завершення, передбачено. Та реальність на майданчику виглядає так: периметр досі не завершений, покрівля теж. Ворота в камери біосушіння не встановлені. Монтаж обладнання взагалі відбувається з порушеннями. Кількість людей на об’єкті — мінімальна», — зазначав голова тимчасової контрольної комісії ЛКП «Зелене місто» Назарій Бербека.

Підряднику надали термін для усунення порушень, однак він цього не зробив. У зв’язку з цим інспекція видала припис про зупинення будівництва та вимогу привести об’єкт у відповідність до проєктної документації.

Паралельно загострився конфлікт між замовником і підрядником. Сторони звинувачували одна одну у зриві термінів і невиконанні зобов’язань. З боку міста йшлося про системні порушення контракту, з боку компанії — про перешкоди в роботі.

У березні 2026 року Львівська міська рада офіційно оголосила про розірвання контракту з компанією Control Process S.A. Рішення пояснили систематичним невиконанням підрядником своїх зобов’язань.

Серед причин називали, зокрема: невиготовлення та непередачу проєктної документації, недопоставку обладнання, відмову виконувати частину передбачених робіт, а також недопуск інших підрядників до об’єкта. Також, за даними мерії, підрядник намагався перешкодити Львову отримати банківську гарантію, яку витребувало «Зелене місто». Зрештою кошти таки виплатили 5 березня. Йдеться про 3 млн 664 тис. євро.

За умовами договору, розірвання контракту має набути чинності 6 квітня 2026 року.

Нещодавно також стало відомо, що Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) повторно виявила порушення на будівництві сміттєпереробного заводу. «ДІАМ провів перевірку в листопаді 2025 року і виявив численні порушення законодавства, основне — що підрядник виконував роботи не згідно з проєктом… Підрядник мав час до 12 січня 2026 року, щоб увідповіднити свою діяльність із законом… [але] цього не зробив», — йдеться у повідомленні.

Станом на кінець березня 2026 року будівництво сміттєпереробного заводу у Львові фактично зупинене. Проєкт, який розглядали як ключовий для вирішення проблеми відходів після кризи 2016 року, залишається незавершеним і потребує нового рішення щодо подальшої реалізації. Тепер місто шукатиме нового підрядника.

А більше про те, куди у Львові відвозять сміття, ми розповідали у нашому подксті: