«Пацієнт отримає все в одному місці»: на якому етапі ремонт поліклінік у Львові та як на це вплинула реформа
У Львові модернізують поліклініки та змінюють підхід до надання медичних послуг — від оновлення просторів до запровадження нової логістики для пацієнтів.
Як працює ця система вже зараз, що зміниться для пацієнтів і з якими викликами зіштовхуються медзаклади, для ІА Дивись.info розповіла Марта Матюшко — начальниця управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Які поліклініки ремонтують у Львові
Марта Матюшко каже, що у Львові поліклініки ремонтують за єдиним підходом — не вибірково, а в межах загальної програми трансформації медичних закладів у клініко-діагностичні центри. Місто не визначало окремі установи як пріоритетні, натомість вирішило поступово оновлювати всі поліклініки. Почали з так званих «місць першого контакту» — перших поверхів і вхідних груп, де пацієнт вперше потрапляє до медзакладу.
У 2025 році капітальні ремонти перших поверхів і вхідних груп розпочали у всіх п’яти міських поліклініках. Першою завершила оновлення поліклініка на Сихові — її новий простір працює вже близько п’яти місяців. Інші заклади наразі на завершальному етапі робіт.
Зокрема, за словами посадовиці, третя поліклініка на вулиці Повітряній, 99, та п’ята поліклініка на вулиці Виговського вже на завершальному етапі, і скоро також буде офіційне відкриття їхніх перших поверхів.
Що зміниться в поліклініках
«Вже всі ремонти роблять з врахуванням всіх вимог сучасності. А це насамперед облаштування доступності для того, щоб пацієнтам, які потребують більш зручного заходу чи заїзду, маломобільним групам населення, було комфортно зайти в заклад охорони здоров’я. Було, де матерям залишити візочки, щоб простір був світлий, сучасний», — пояснює Марта Матюшко.
Також облаштовані простори, де пацієнти можуть посидіти, почекати на візит до лікаря або відпочити після процедур. Там ще працюватимуть кафе.
Окрім цього, змінюється організація простору на перших поверхах. Замість закритих реєстратур облаштовують відкриті рецепції без бар’єрів між пацієнтом і працівником. Відтепер на рецепціях працюватиме більше людей.
«Проаналізували пропускну спроможність кожних поліклінік, щоб рівномірно розподілити навантаження на працівників і скоротити час очікування пацієнта до реєстратури, щоб не було довгих черг. Для того ми швидко реагуємо — адміністрація кожного закладу завжди підсилює рецепції кількістю персоналу», — пояснює фахівчиня.
Паралельно з цим у медзакладах розвивають альтернативні способи запису та отримання інформації — зокрема через кол-центри. Людина може в телефонному режимі записатися на послугу, отримати консультацію — чи надають певну послугу в закладі, на який найближчий час можна записатися.
«Тобто ця послуга доступна і офлайн, і також онлайн — або через телефонний зв’язок, або через мобільні застосунки. Пацієнт може отримати максимальну кількість інформації і також записатися на прийом до того чи іншого спеціаліста», — каже посадовиця.
У межах оновлення поліклінік ще частково оновлюють обладнання та функціональне наповнення закладів.
«Кабінети невідкладної допомоги були і раніше, просто ми їх зараз осучаснили. Але, окрім того, як нововведення, то в кожній поліклініці на першому поверсі ще також відкриємо кабінети ветеранів. Тобто наші ветерани, захисники зможуть прийти в кабінет, і фактично консультант, який буде в тому кабінеті, буде максимально сприяти, щоб наш ветеран отримав цю послугу невідкладно, якісно, доступно», — зазначає Марта Матюшко.
За потреби, як додає посадовиця, лікарі з інших поверхів зможуть спускатися до такого кабінету, аби надати допомогу маломобільним пацієнтам безпосередньо на місці.
Водночас ремонт перших поверхів — лише частина ширшої модернізації. Паралельно у поліклініках проводять інші капітальні роботи та оновлюють окремі відділення. Зокрема, у поліклініці на вулиці Виговського триває капітальний ремонт блоку, де розміщені травмпункт та амбулаторна реабілітація. Роботи вже викоали приблизно на 80%. Крім того, у цій же поліклініці вже завершили ремонт відділення амбулаторної реабілітації.
Окремі оновлення відбуваються і в інших закладах. Наприклад, у четвертій міській поліклініці на Сихові минулого року відремонтували восьмий поверх для створення діагностичного відділення. Там в основному буде променева діагностика — рентгенографія, мамографія, інші види променевої діагностики.
Чи тепер поліклініки — це мінілікарні
Зі слів Марти Матюшко, реформа поліклінік у Львові передбачає їх трансформацію у клініко-діагностичні центри, де пацієнти зможуть отримати широкий спектр амбулаторних послуг. Водночас можливість розширення функцій до рівня частково стаціонарної допомоги розглядають лише на наступних етапах змін.
«Якщо буде прийняте рішення і деякі клініко-діагностичні центри будуть перетворені в лікувально-діагностичні центри, тоді можливо буде отримати в цьому ж приміщенні мінімально доступні стаціонарні послуги, наприклад, хірургію одного дня», — пояснює фахівчиня.
Втім, такі зміни можливі лише після завершення іншої реформи — створення територіальних медичних об’єднань, до структури яких мають увійти поліклініки. За словами посадовиці, рішення про розширення функцій закладів залежатиме від низки чинників, зокрема ліцензійних вимог і співпраці з Національною службою здоров’я України.
Окремим напрямком розвитку є створення реабілітаційних відділень у поліклініках, тобто щоб людина — чи цивільна, чи військовий — могла отримати реабілітаційну допомогу максимально близько до місця проживання або перебування.
«Ми бачимо, що потреба в стаціонарній реабілітації з кожним днем зростає, і реабілітаційний центр “Анброкен” працює з перенавантаженням. Є дуже багато охочих пройти як стаціонарну, так і амбулаторну реабілітацію. Тому таку послугу будемо поширювати і по інших закладах, розвивати їх, створювати реабілітаційні команди, навчати і максимально розширювати доступ до цієї допомоги», — каже Марта Матюшко.
Допомога за 24 години
«Ми мали такий амбітний виклик, і кожен заклад з цим викликом впорався. Консультації, прийом в лікаря, базові інструментальні обстеження — ультразвукова діагностика, рентгенографія — для пацієнта в разі, якщо за медичними показами необхідно це зробити, наші заклади організовують упродовж 24 годин від моменту звернення», — каже посадовиця.
При цьому йдеться не про цілодобову роботу поліклінік. Фахівичиня каже, що якщо пацієнт звернувся сьогодні і йому необхідна така послуга, то або сьогодні, або завтра впродовж робочого дня він її отримує.
«На такий результат вплинув комплекс заходів. Він був стандартний для всіх поліклінік, але кожна поліклініка могла собі по-різному його організовувати. Перш за все, поліклініки продовжили час роботи своїх закладів на годину — тепер вони працюють з 8:00 до 20:00. Також збльшили кількість пунктів забору крові, щоб всі, хто отримав скерування, могли здати аналізи в той самий день», — пояснює Марта Матюшко.
Зокрема, зміни стосуються і роботи поліклінік у вихідні дні. «Попередньо працювали поліклініки також і в суботу, неділю. Але це було лише на первинній ланці — сімейні лікарі. А з початком цієї реформи в суботу також до 15:00 працюють і вузькі спеціалісти — ті напрямки, на які є особливий попит», — зазначає посадовиця.
Йдеться, зокрема, про кардіологів, неврологів, офтальмологів, а за потреби — і хірургів. При цьому кожна поліклініка самостійно визначає, яких саме спеціалістів залучати до роботи у вихідні, залежно від попиту пацієнтів. Фахівчиня каже, що такий підхід дозволив частково розвантажити поліклініки у будні дні та розширити можливості для пацієнтів, які не можуть звернутися по допомогу у робочий час.
Окрім цього, у закладах створили чергові кабінети для надання невідкладних консультацій — хірургічного та терапевтичного профілю, де лікарі надають консультації, якщо пацієнт має потребу отримати її сьогодні або в крайньому випадку завтра навіть якщо немає вільних місць для попереднього запису.
За словами посадовиці, частково зміни торкнулися і розподілу навантаження медиків, а також системи мотивації персоналу. «Збільшили навантаження лікарів на безкоштовні послуги та зменшився час, який був відведений на надання платних послуг. Водночас платні послуги не закрили — пацієнт, який не має скерування або бажає пройти обстеження за оплату, може скористатися такою можливістю», — розповідає вона.
Враховуючи реформи, як каже Марта Матюшко, передбачили додаткову винагороду для працівників реєстратур і кол-центрів за більш інтенсивну працю. Також окремі вузькі спеціалісти, які працювали з більшим навантаженням, за результатами березня отримали додаткові виплати. Таку ініціативу хочуть продовжити і надалі.
За словами посадовиці, критичного дефіциту медичних кадрів у поліклініках немає, однак деякі поліклініки відчувають потребу в окремих спеціалістах, але це не є критично для забезпечення надання послуг. Найбільша потреба — у дитячих вузьких спеціалістах: дитячих дерматологах, дитячих неврологах.
Чи зʼявились нові процедури внаслідок реформ
«Нових процедур не з’явилося. Нові послуги ми планово відкриваємо залежно від потреби і можливостей кожного закладу. Просто основні базові послуги стали доступнішими і швидшими», — каже Марта Матюшко.
Найбільший попит, за її словами, мають лабораторні дослідження, ультразвукова діагностика та рентгенографія. Проте ще й нові напрямки, які з’явилися в окремих поліклініках раніше, зокрема дерматологічні послуги із застосуванням фототерапії.
«Наприкінці минулого року ми купили дві камери фототерапії і відкрилася нова дерматологічна послуга для людей, які мають псоріаз, хворобу вітіліго. Це консультація дерматолога і, відповідно, процедури фототерапії, які дуже позитивно впливають на стримування розвитку хвороби», — каже фахівичня.
Такі послуги наразі доступні у двох поліклініках міста — у четвертій на проспекті Червоної Калини, 68 та у п’ятій міській поліклініці на вулиці Виговського, 32.
Як зміниться маршрут пацієнта після реогранізації
Марта Матюшко розповідає, що після реорганізації поліклінік змінюється й підхід до маршруту пацієнта — він стає більш цілісним і інтегрованим у межах одного медичного закладу. Йдеться про так званий «закритий цикл» надання допомоги, коли пацієнт може пройти всі етапи лікування — від первинної консультації до спеціалізованої допомоги — в межах однієї юридичної структури.
«Буде простіше пацієнту, тому що буде єдина медична інформаційна система в межах самого закладу. Не потрібно буде пацієнту вже видруковувати медичні записи, історію хвороби. Лікар, якщо працює в межах одного закладу, бачить всю інформацію, і пацієнт переходить від одного лікаря до іншого без додаткових бар’єрів», — пояснює фахівчиня.
За її словами, це дозволить медикам швидше отримувати повну інформацію про стан пацієнта, перебіг хвороби та вже надані послуги, що впливатиме на оперативність і якість лікування.
«Місця надання послуг водночас залишаються тими, які були і до реформи, але в межах однієї юридичної особи буде комплекс. Тобто пацієнт, звернувшись до одного лікаря, може отримати ще інші консультації, інструментальні та лабораторні обстеження», — додає посадовиця.
Що буде після ремонту холів
«Ми розглядали не тільки перший поверх — а ще модернізацію, зміну логістики по кожній поліклініці. Йдеться про те, щоб переформатувати відділення, розміщення відділень, погрупувати їх за видами надання медичних послуг, щоб пацієнту максимально зручно було отримати послугу», — каже Марта Матюшко.
Зокрема, планують об’єднати профільні підрозділи у межах окремих зон або поверхів, аби спростити навігацію для пацієнтів. Якщо це діагностичні обстеження — щоб діагностичні відділення були сконцентровані на одному поверсі. До прикладу, якщо це променева діагностика — також щоб ці підрозділи були разом. Тобто щоб пацієнт не мусив переміщатися між різними поверхами, а міг отримати послугу в одному місці.
Окремим напрямком є створення спеціалізованих просторів, зокрема центрів жіночого здоров’я, щоб в одному просторі була консультація гінекологів і можливість пройти інструментальні обстеження, зокрема мамографію.
Проблеми у фінансуванні
«Питання фінансування завжди актуальне. Особливо зараз, в час повномасштабної війни. Немає того обсягу фінансування, який би хотілося. Тому що всі наші задуми можна було б реалізувати значно швидше, якби було більше коштів», — розповідає Марта Матюшко.
Ще одним викликом, з її слів, є складність із пошуком підрядників для виконання ремонту у стислі терміни. Посадовиця пояснює, що знайти підрядну організацію, яка могла б оперативно провести ремонти, непросто, зокрема через те, що в будівельній галузі переважно працюють чоловіки, значна частина яких нині перебуває на фронті.
Проте, як каже, фахівчиня, місто максимально застосовує всі можливі джерела фінансування. Якщо є можливість отримати кошти донорів — то це використовують. Львову допомагають неурядові організації, багато залучають партнерів, які працюють у сфері енергозбереження.
Більше про розвиток медицини у Львові ми розповідали у нашому подкасті «Слухай Місто»:
