Не лише після школи: хто і навіщо йде в профтехи Львова
У Львові профтехи стають відкритішими: сюди приходять і дорослі — спробувати професію або швидко опанувати конкретну навичку.
Про це у новому випуску «Слухай Місто» розповів начальник відділу професійної освіти Львова Богдан Іванусь.
Хто і як вступає до профтеху у Львові
Богдан Іванусь каже, що нині у львівських закладах профтехосвіти намагаються змінити підхід до залучення абітурієнтів. Відтак, профтехи дедалі частіше запрошують дітей разом із батьками ще з середніх класів (інколи навіть з п’ятого) на дні відкритих дверей або ознайомчі візити. Такі зустрічі проводять регулярно, інколи щотижня, щоб дати можливість побачити навчання зсередини та сформувати довіру.
Він пояснює, що раніше профорієнтація будувалася інакше — викладачі приїжджали до шкіл і намагалися переконати учнів вступати, однак такий підхід не завжди давав результат.
«Я завжди кажу, що двері профтеху відкриті для кожного. Особливість профтеху — це освіта впродовж життя. Неважливо, скільки тобі років, якої ти статі, національності чи з яким досвідом — ти можеш прийти і здобути професію», — каже Богдан Іванусь.
За його словами, основна частина вступників після 9 класу — це учні з області та населених пунктів поблизу Львова. Орієнтовно йдеться про співвідношення 60% з області і 40% зі Львова. Водночас після 11 класу ситуація інша: більшість вступників — львів’яни, приблизно 70% проти 30% з області. Частина з них — це випускники, які не вступили до вишів або вирішили обрати практичну професію пізніше.
Окремо він відзначає вплив повномасштабної війни: у профтехах навчається більше молоді з інших регіонів, які переїхали до Львова як вимушені переселенці.
Чому люди не охоче вступають
Богдан Іванусь також наголошує, що профтехи відкриті для дорослих, однак ця можливість поки що не надто популярна. «Наше суспільство не звикло вчитися кілька разів. Хтось здобув одну освіту — і вважає, що цього достатньо. Хоча часто це не їхній свідомий вибір, а рішення, яке колись прийняли батьки або обставини», — додає сіпкер.
Він додає, що через це багато людей працюють не за фахом. Як приклад наводить сферу готельно-ресторанного бізнесу, де значна частина працівників має вищу освіту з інших галузей, хоча необхідні практичні навички можна було б отримати в профтехосвіті за коротший час.
Окремою проблемою залишаються стереотипи щодо робітничих професій. За словами Богдана Івануся, саме батьки часто стримують дітей від вступу до профтехів, орієнтуючи їх на вищу освіту. Водночас він вважає, що ситуація поступово змінюється, і ставлення до таких професій поволі трансформується.
«Ми не бачимо в нас в країні офіціанта, якому 40 років, хоча це нормальна професія. Насправді кожна робітнича професія — це нормальна професія», — каже фахівець.
Він також зауважує, що в Україні багато людей працюють без відповідної освіти або неофіційно, що впливає на якість послуг і довіру клієнтів. На його думку, легалізація праці та професійна підготовка могли б змінити ситуацію.
Як дорослим «спробувати» профтех
У львівських закладах профтехосвіти нині є можливість проходити короткі практичні курси під конкретний запит. Як пояснює Богдан Іванусь, механізм участі максимально простий: людина звертається безпосередньо до закладу, озвучує, яку навичку хоче опанувати, після чого їй пропонують відповідний формат навчання та розраховують вартість.
За його словами, такі курси формують індивідуально під потребу — від базових побутових навичок до більш складних технічних умінь. Оплата відбувається за принципом, подібним до вищої освіти, а сам процес не потребує складних процедур чи тривалої підготовки.
Окрім навчання, профтехи також надають широкий перелік платних послуг для мешканців міста. Йдеться про роботи, які виконують учні під керівництвом майстрів: від ремонту автомобілів і шиномонтажу до виготовлення різних виробів чи кейтерингу.
Богдан Іванусь наводить приклад, коли цьогоріч у Львові частина таких послуг мала благодійну мету. Зокрема, шиномонтаж у профтехах працював на підтримку збору коштів для хлопчика Марка Гладиша, який має спінальну м’язову атрофію. Усі виручені кошти передавали на його лікування. Про історію цього хлопчика ми розповідали тут.
Більше про зміни, які вже діють у профтехах Львова, дивіться у нашому подкасті:
