Які зміни несе за собою новий Цивільний кодекс: пояснюють адвокати та активістки
Законопроєкт про новий Цивільний кодекс України ухвалили 28 квітня цього року у першому слуханні. Після чого кодекс розкритикували громадські організації.
Журналістка ІА Дивись.info поспілкувалася з незалежною активісткою Дарією Когутяк та активісткою громадської організації «Феміністичної майстерні» Анною Захаренковою про зміни та проблеми законопроєкту про новий Цивільний кодекс. А також дізналась у працівника адвокатського об’єднання «Енергія права» Максима Боднарчука про те, як з юридичної точки зору кодекс може вплинути на людей.
Питання заручин та шлюбу
«Однією з резонансних змін є запровадження інституту заручин. Хоча заручини не створюють юридичного обов’язку вступу в шлюб, вони можуть мати майнові наслідки: особа, яка відмовилася від укладення шлюбу, зобов’язана відшкодувати іншій стороні витрати на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду», — пояснює Максим Боднарчук.
Водночас незалежна активістка Дарія Когутяк каже, що прочитавши джерела експертів на цю тему, зрозуміла, як саме вплине новий кодекс на питання шлюбу. Йдеться про норму, що якщо жінка вагітна, народила дитину та якщо вона віком до року, то ця жінка не може розлучитися зі своїм чоловіком. Як говорить активістка, норму вже забрали у 2023 році, проте зараз намагаються знову повернути.
«Цю норму забрали, бо лише нещодавно я цікавилася цим процесом і її знову вводять в цивільний кодекс. Тобто, в той цивільний кодекс, який прийняли зараз в першому читанні, якщо не змінять його і не внесуть поправки, то якщо ти маєш дитину до року, ти не зможеш розлучитися з чоловіком. Власне, це мене найбільше обурює», — додає вона.
Примирення і процедура розірвання шлюбу
«Далі те, що мене обурює також в питаннях шлюбу, це примирення. Тепер треба буде 6 місяців, аби примиритися з твоїм кривдником. Дуже цікава логіка», — ділиться своєю думкою активістка Дарія Когутяк.
Суттєво змінюється і підхід до наслідків розірвання шлюбу. В адвокатському обʼєднанні «Енергія права» говорять, що запроваджується можливість розірвання шлюбу через нотаріуса або орган державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя, яке має дітей, за умови укладення договору про батьківську відповідальність.
«Таке положення викликає питання щодо відповідності міжнародним стандартам, зокрема щодо забезпечення права дитини бути вислуханою», — каже Максим Боднарчук.
ЛГБТІК+ і правові наслідки
«Кодекс зачепить всі шлюби, які вже є, всіх гетеросексуальних людей, але також окрема історія про те, як це вплине на громадську спільноту. Зокрема, люди, які вже є в шлюбах наразі, коли одна людина змінила змінила гендерний маркер в паспорті. У нас в Україні досі не дозволені одностатеві шлюби, відповідно, якщо в нас є пара, яка зареєструвала шлюб. Наприклад, вона була як гетеросексуальна, але з часом одна людина змінила гендерний маркер і змінила паспорт», — говорить активістка «Феміністичної майстерні» Анна Захаренкова.
На думку активістки, якщо приймуть ці поправки у Цивільному кодексі, то такий шлюб автоматично анулюється. Не треба буде жодного рішення суду чи розлучення. «І це просто абсолютно абсурдний процес, якого просто немає бути».
Працівник адвокатського обʼєднання додає: «Нормативне закріплення "фактичного сімейного союзу" у проєкті нового Цивільного кодексу України спричинило значну кількість дискусій».
Він також пояснив, що згідно з проєктом, правові наслідки фактичного сімейного союзу значною мірою прирівнюються до наслідків зареєстрованого шлюбу, однак із відмінностями, зокрема у сфері спадкування.
Поняття «доброзвичайність»
Активістка Дарія Когутяк каже, що доброзвичайність може використовуватися проти жінок, ЛГБТІК+ спільноти та різних вразливих груп населення. За її словами, тепер в судах на повній програмі будуть використовувати доброзвичайність як певні загальні уявлення у суспільстві. «Наприклад, от б'є, значить любить. І це може використовуватися, як аргумент у судах».
«І тут, як на мене найбільше ризиків, бо доброзвичайність — це, буквально, вони додали як механізм, який можуть використовувати судді, і це дуже небезпечно», — додає Дарія.
В «Енергії права» говорять, що з юридичної точки зору це своєрідний нормативний «фільтр» приватної автономії: свобода договору та інші прояви автономії волі не можуть суперечити усталеним уявленням суспільства про моральність. Водночас адвокати, як і активісти, пояснюють, що це може призвести до надмірного розсуду судів.
Права дітей і підхід до батьківства
«Проєкт Кодексу також впроваджує концепцію дитиноцентризму, замінюючи термін «батьківські права» категорією «батьківська відповідальність». Це означає, що акцент зміщується з прав батьків на їхні обов’язки щодо дитини», — пояснює Максим Боднарчук.
Крім того, проєкт передбачає можливість для дитини з 14 років самостійно звертатися до суду за захистом своїх інтересів.
В адвокатському об’єднанні також говорять про те, що вперше детально врегульовуються відносини, пов’язані з допоміжними репродуктивними технологіями та сурогатним материнством. Зокрема, проєкт вводить поняття «заповіту про розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом».
Водночас, щодо цього питання активістка «Феміністичної майстерні» Анна Захаренкова каже: «У моєму розумінні, підставою для розірвання шлюбу має бути просто небажання людей бути в цьому шлюбі. Не менше, і не більше. А тепер, якщо законною підставою буде те що, я не можу народити дитину, то це, знову ж таки, просто бачення жінок, як об'єктів та інкубаторів, що є не по-людськи».
Аліменти та майнові питання
«Також стосовно прав жінок, що є у проєкті — це, наприклад, про аліменти. Це теж дуже мене обурює, бо там змінюють норму, що якщо чоловік не сплачував аліменти роками, то тепер пеня буде нараховуватися не за весь період, а тільки за рік», — розповідає активістка Дарія Когутяк.
Вона говорить, що ця норма дуже вплине на права жінок і дітей. І захищає тих, хто не сплачує аліменти роками.
З юридичної точки зору, Максим Боднарчук пояснює ще деякі деталі на тему майна у новому Цивільному кодексі: «Якщо один із подружжя уклав кредитний договір без згоди іншого, то відповідальність покладається лише на його особисте майно та частку у спільному майні після її виділення».
Системні зміни та ризики
«Для мене важливо ще, чому я долучаюсь до акцій, тому що у Цивільному кодексі дуже багато питань до тих норм, які там прописані, і ці питання не тільки в частині шлюбу, але і в частині власності, і в частині інших сфер життя. І також, що важливо, нова версія цивільного кодексу, вона дуже впливає на прозорість і створює корупційні ризики», — ділиться Дарія.
«Найбільш резонансною зміною є трансформація самої архітектури приватного права, адже пропонується повернення до єдиного кодифікованого акта, який регулює як майнові, так і особисті немайнові відносини», — каже працівник адвокатського об’єднання «Енергія права».
Однієї із змін у кодексі також є закріплення «права на забуття», яке як пояснює Максим Боднарчук, дозволяє фізичній особі вимагати вилучення інформації про себе із загальнодоступних джерел. Наприклад, медіа або пошукових систем. «Це стосується випадків, коли інформація є недостовірною, застарілою або її подальша обробка більше не має законних підстав і шкодить особистим правам».
Раніше ми розповідали про акцію проти нового Цивільного кодексу, яка відбулась сьомого травня у центрі Львова.
