Вознесіння Господнє: що означає свято, які є традиції, молитви та заборони
Сьогодні, 21 травня, українці відзначають Вознесіння Господнє — одне з найбільших християнських свят, яке символізує вознесіння Ісуса Христа на небо після воскресіння.
ІА Дивись.info розповідає про історію цього свята, його традиції та забобони.
Що означає Вознесіння Господнє
Вознесіння Господнє — одне з найбільших християнських свят, яке віряни відзначають на 40-й день після Великодня. Воно присвячене події, описаній у Святому Письмі, коли Ісус Христос після свого воскресіння завершив земне служіння та вознісся на небо перед учнями. Про цю подію йдеться, зокрема, в Євангеліях від Луки та Марка, а також у книзі Діянь апостолів.
Вознесіння належить до дванадцяти найбільших християнських свят, які присвячені ключовим подіям земного життя Ісуса Христа та Богородиці. Також його відносять до так званих Господніх свят — тих, що безпосередньо пов’язані з постаттю Ісуса Христа.
Дата свята не є сталою, бо напряму залежить від Великодня (цьогоріч він був 12 квітня). Вознесіння завжди припадає на четвер шостого тижня після Пасхи — тобто рівно через 40 днів після Воскресіння Христового. У християнській традиції це число має особливе символічне значення. У Біблії число 40 неодноразово пов’язане з періодами випробувань, підготовки та духовного оновлення. Саме 40 днів тривав піст Ісуса в пустелі, 40 років ізраїльський народ мандрував пустелею, а після воскресіння Христос протягом 40 днів перебував зі своїми учнями.

Згідно зі Святим Письмом, після воскресіння Ісус не одразу залишив своїх учнів. Протягом сорока днів він являвся апостолам, розмовляв із ними, зміцнював їхню віру та давав останні настанови. У християнському вченні згадано, що ці зустрічі були не символічними чи уявними. Апостоли бачили живого Вчителя після його воскресіння, що мало стати підтвердженням перемоги життя над смертю та зміцнити їхню віру перед майбутньою проповіддю християнства.
Ці події також стали підготовкою до П’ятдесятниці — одного з ключових християнських свят, яке відзначають через десять днів після Вознесіння. Саме тоді, згідно з церковним вченням, на апостолів зійшов Святий Дух, після чого вони почали поширювати християнське вчення у світі.
Після сорока днів від Воскресіння Христос разом з учнями прийшов до околиць Єрусалима — у Віфанію, біля Оливної або Єлеонської гори. Там він востаннє звернувся до апостолів, благословив їх та вознісся на небо.
У книзі Діянь апостолів зазначено, що під час Вознесіння Ісуса приховала хмара, після чого перед учнями з’явилися два ангели у світлому одязі. Вони сповістили, що Христос повернеться так само, як апостоли бачили його Вознесіння. Після цього учні повернулися до Єрусалима, де через кілька днів відбулася ще одна важлива подія для християнської традиції — зішестя Святого Духа.
У християнському вченні Вознесіння Господнє має особливе значення. Свято символізує завершення земної місії Ісуса Христа після його воскресіння та повернення до Небесного Отця. У богословській традиції цю подію також пов’язують із надією на спасіння та вічне життя.
Окремо святкувати Вознесіння почали не відразу. До IV століття Вознесіння та П’ятдесятниця фактично становили єдиний святковий період після Великодня. Лише згодом П’ятдесятниця стала окремим святом, а разом із цим окремо закріпилося й святкування Вознесіння Господнього. Перші згадки про це містяться у працях ранньохристиянських богословів, зокрема святителя Григорія Ніського та Івана Золотоустого.

Які традиції є в цей день
Основною традицією цього дня є відвідування храму. Віряни приходять на святкову літургію, моляться та згадують подію Вознесіння. У церквах читають уривки зі Святого Письма, які розповідають про останні дні перебування Ісуса Христа серед учнів перед вознесінням на небо.
В Україні це свято мало ще й народне значення. Наші предки пов’язували цей день із завершенням весни та початком літнього періоду. Люди вірили, що після Вознесіння природа остаточно переходить до літа, тому цей день часто пов’язували з польовими роботами та майбутнім урожаєм.
У деяких регіонах України існувала традиція випікати особливе печиво або хлібці у формі драбинки. Таку випічку ще називали «драбинки» або «сходинки». Вважалося, що вони символізують шлях Ісуса Христа до неба. Подекуди таку випічку освячували в церкві, а потім залишали вдома або пригощали рідних і дітей.
Існували й народні прикмети. Люди звертали увагу на погоду у день Вознесіння та намагалися передбачити, яким буде літо чи врожай. Наприклад, в окремих місцевостях вважали, що дощ на Вознесіння може свідчити про вологе літо та хороший урожай.

Молитви на Вознесіння Христове
Господи Ісусе Христе, Боже наш, що зійшов із Небесних висот спасіння нашого заради нас духовною радістю у святі й пресвітлі дні Воскресіння Твого, і поки що після звершення земного служіння Твого від нас на небо зі славою праворуч Бога й Отця! У цей ясний і весь світлий день Божественного на небеса сходження Твого земля святкує й радіє, радіє й небо Вознесінням днесь Творця тварюки, люди вихваляють невпинно, бачачи піднесене й занепале єство своє на Твоє, Спасе, здіймемо і на небеса кажучи: Хто то такий, що прийшов у славі, сильний у бою, Сей воістину Цар Слави?! Сподоби і нам немічним, земна ще мудрствующая і плотоугодництво творити невпинні, схід Твій на небо страшний помишляю ще й проголошуючи, плотська і життєва відкласти піклування і з Апостолами Твоїми на небо нині зразки всім серцем своїм і всіма помилковими своїми, згадуючи, бо там на небі гору перебування наше є, тут же на землі ми мандрівники і приходьки, що відійшли з дому батька в країну далеко гріха. Тому старанно просимо Тебе, преславним Вознесінням Твоїм, Господи, оживи нашу совість, її ж треба ніщо є у світі, виведи нас із полону цього гріховної плоті та світу і сотвори нас нагірно мудрствувати, а не земно, бо й не до того собі догоджати будемо та жити, а Тобі, Господи, Богові нашому, служити будемо та працюватимемо, доки, зрекшись плоті й пройшовши беззахисно повітряні митарства, досягнемо небесних панів Твоїх, а там, що по правицю величі Твоєї, з Архангелами й Ангелами та всіма святими прославляти будемо Вселенське ім'я Твоє з Безначальним твоїм Отцем, і Пресвятим, і Єдиносущністю, і Животворящим твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Всемогутній Боже, Син Твій Єдинородний, наш Господь Ісус Христос, вознісся на небеса. Дай, щоб ми також возносилися в серці й розумі та постійно перебували там із Ним, Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Боже, Твій Син сьогодні на очах апостолів вознісся на небо. Зроби, щоб ми, згідно з обітницею, удостоїлися Його присутності з нами на землі та життя вічного з Ним у небі. Який з тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Боже, на віки віків. Амінь.

Чого не можна робити у свято Вознесіння
Що, за народними традиціями, не рекомендували робити на Вознесіння Господнє:
- Не сваритися та не конфліктувати.
- Не відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.
- Не займатися важкою фізичною працею, якщо це можливо.
- Не приділяти весь день лише побутовим справам.
- Не влаштовувати гучних розваг або надмірних святкувань.
- Не поширювати образи чи негатив.
- Не нехтувати відвідуванням храму, якщо людина має таку можливість.