«Смертність до 30%»: що таке хантавірус, як від нього вберегтися і чи циркулює на Львівщині

Про те, чим небезпечний хантавірус та чи можливо від нього вберегтися, для ІА Дивись.info розповіла Наталія Іванченко — генеральна директорка Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України».

Чому про хантавірус знову почали говорити

Про хантавірус останнім часом активно заговорили через спалах на круїзному лайнері MV Hondius. Це судно подорожувало Південною Атлантикою. На борту виявили випадки хантавірусу. Кілька людей померли, а пасажири були з різних країн. Саме тому ситуацією зайнялися міжнародні організації та медики.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у травні 2026 року на лайнері зафіксували кластер тяжких респіраторних захворювань. Згодом лабораторно підтвердили, що йдеться про Andes virus — це один із різновидів хантавірусу. Станом на середину травня повідомляли про 11 випадків, пов’язаних із судном, і три смерті.

Лайнер MV Hondius вийшов з аргентинського міста Ушуая 1 квітня 2026 року. На борту були понад сто пасажирів. Частина людей зійшла з судна ще до того, як діагноз підтвердили. Через це медикам і епідеміологам довелося відстежувати, де перебувають пасажири, з ким вони контактували і чи не з’явилися в них симптоми.

Чим небезпечний хантавірус

Наталія Іванченко пояснює, що хантавірус — це давно відомий вірус, який переносять різні види гризунів. Він може спричиняти два типи захворювань.

Один із них — геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Саме такі випадки, зокрема, реєструють на Львівщині. Цьогоріч в області їх було два. Торік захворювання не фіксували, а позаторік — виявляли.

«Це не є щось нове, він циркулює на наших теренах. Людина, хвора на хантавірусну геморагічну гарячку з нирковим синдромом, не становить загрози для оточуючих. Симптоми хвороби дуже нагадують лептоспіроз: це підвищення температури тіла, біль у м’язах, можуть бути різноманітного характеру крововиливи, зменшується кількість виділеної сечі, і людина потребує лікування», — пояснила Наталія Іванченко.

Крім цього, у хворих можуть з’являтися головний біль, нудота, біль у попереку або животі, слабкість, порушення роботи нирок. У важчих випадках можлива гостра ниркова недостатність, а іноді пацієнт потребує лікування у реанімації чи гемодіалізу.

Медикиня каже, що специфічного лікування проти цього вірусу немає. Наразі не існує препаратів, які б безпосередньо його знищували, як це можливо при деяких інших інфекціях. Медична допомога спрямована на полегшення симптомів, запобігання серйозним змінам в організмі або усунення порушень, які вже виникли через хворобу.

Саме тому при підозрі на хантавірусну інфекцію важливо не займатися самолікуванням, а звертатися до лікарів. Захворювання може розвиватися по-різному: в одних людей перебіг легший, а в інших стан швидко ускладнюється через ураження нирок або легень.

Інший різновид хантавірусу спричиняє легеневий, або пульмонарний, синдром. Його також переносять гризуни, однак ідеться про інші види тварин, яких в Україні немає. Саме цей тип вірусу, за словами медикині, виявили на лайнері, де захворіли люди та були зареєстровані летальні випадки.

«Той різновид вірусу може передаватися від людини до людини, але при тривалому тісному контакті. Тобто не так, як грип: сказав “добрий день”, кашлянув — і людина інфікувалася. Треба тривалий час перебувати в одному закритому приміщенні. Зокрема, лайнер і був таким закритим приміщенням, у якому людина могла інфікуватися», — пояснює лікарка.

Власне, хантавірус з пульмонарним синдромом може мати важчий перебіг. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на які посилається фахівчиня, летальність може становити до 30%.

На початку хантавірусний легеневий синдром може нагадувати грип або застуду: з’являються гарячка, озноб, біль у тілі, нудота, блювання, діарея або біль у животі. Проте за кілька днів стан може різко погіршитися: виникає задишка, порушення дихання, ураження легень, зниження тиску. Саме через таке стрімке погіршення цей синдром вважають особливо небезпечним.

Ще для хантавірусної інфекції характерний інкубаційний період — час від потрапляння збудника в організм до появи перших симптомів. Він може бути досить тривалим. У матеріалах ВООЗ, на які посилається фахівчиня, ідеться про 42 дні, а в окремих джерелах — про 52 дні.

Перші прояви хантавірусного легеневого синдрому зазвичай виникають через 1–6 тижнів після зараження, але в окремих випадках цей період може бути довшим. Саме тому люди, які контактували з хворими на пульмонарний синдром, потребують ізоляції. Це потрібно, щоб переконатися, що вони не становлять небезпеки для інших.

Водночас такі обмеження не стосуються тієї форми захворювання, яку фіксують на Львівщині. Людина з геморагічною гарячкою з нирковим синдромом не потребує ізоляції, бо не є небезпечною для оточення.

«Немає такого характерного симптому, який би почався, і сказали: “О, це точно хантавірус”. Це група симптомів, яка притаманна для досить багатьох інфекційних хвороб. І лабораторна діагностика дає можливість з’ясувати, що саме викликало захворювання», — зазначає медикиня.

Зокрема, Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб має вірусологічну лабораторію, яка може діагностувати хантавірус методом полімеразної ланцюгової реакції.

Як може передаватися цей вірус

Наталія Іванченко каже, що хантавірус може передаватися людині через виділення гризунів — зокрема слину, сечу та фекалії.

Сеча інфікованих гризунів може потрапити на продукти харчування або у воду. У такому разі людина може заразитися, якщо споживатиме забруднені продукти чи питиме таку воду. Ще один шлях інфікування пов’язаний із фекаліями гризунів.

«Фекалії мають таку особливість, що вони висихають. І якщо це приміщення, де вони є у великих кількостях, то навіть коли людина прибирає віником — сухим способом, виникає пилова завіса. Таким чином може відбутися інфікування», — пояснює спікерка.

Рідше зараження може статися через укус або подряпину від гризуна. Також вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, якщо людина контактувала із забрудненими поверхнями або предметами.

Найбільший ризик пов’язаний із ситуаціями, коли людина контактує з місцями, де можуть бути гризуни: підвали, склади, господарські приміщення, дачні будинки, зерносховища, хліви або погано провітрювані кімнати. Також ризик може зростати під час польових робіт, прибирання занедбаних приміщень, роботи в лісі чи проживання у будівлях, де є сліди мишей або полівок.

Наталія Іванченко зазначає, що керівники підприємств, установ і організацій, а також голови територіальних громад мають дбати про заходи з дератизації двічі на рік. Вони передбачають боротьбу зі щурами та іншими гризунами.

Чи можливо вберегтися від хантавірусу

Якщо людина контактувала з гризунами, але не має симптомів, звертатися до медиків не обов’язково. Водночас, як зазначає лікарка, важливо дотримуватися правил гігієни, особливо влітку, коли люди частіше працюють на городах або прибудинкових ділянках.

«Дуже важливо, коли люди працюють на городах, на прибудинкових ділянках: якщо побачили щурика, то перш ніж його кудись викинути на утилізацію, варто скористатися рукавичкою, не чіпати голими руками. І добре вимити руки. Ще раз наголошую: овочі, фрукти. Після того, як ми почистили картоплю, руки варто абсолютно ретельно мити, тому що якщо на них потрапили виділення гризунів, то може бути хвороба», — пояснює спікерка.

Той різновид хантавірусу, який циркулює в Україні, не спричиняє масових спалахів. Як каже Наталія Іванченко, він був, є і надалі його будуть фіксувати на наших територіях.

Скільки випадків хантавірусу фіксують в інших країнах

За даними Європейського центру з профілактики та контролю захворювань, у 2023 році 28 країн ЄС/ЄЕЗ повідомили про 1885 випадків хантавірусної інфекції. Показник становив 0,4 випадків на 100 тисяч населення. Найбільше повідомлень надійшло з Фінляндії та Німеччини — разом на ці дві країни припало понад 60% усіх випадків у Європейському союзі та Європейській економічній зоні.

У Сполучених Штатах хантавірусні захворювання трапляються рідко. За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США, від початку нагляду у 1993 році й до кінця 2023 року в країні зареєстрували 890 лабораторно підтверджених випадків.

За даними ВООЗ, у країнах Південної та Центральної Америки у 2025 році зареєстрували 229 випадків хантавірусного легеневого синдрому та 59 смертей. Летальність становила 25,7%. Випадки повідомляли Аргентина, Бразилія, Болівія, Чилі, Панама, Парагвай, США та Уругвай.