Онкоскринінг у Львові: де обстежитися і кому це варто зробити

Що таке онкоскринінг і для чого він потрібен

Скринінг — це обстеження людей, які не мають симптомів хвороби. Його проводять, щоб виявити захворювання або передракові зміни ще до появи скарг. Якщо ж у людини вже є симптоми, йдеться про діагностику, а не звичайний профілактичний скринінг.

З 1 січня 2025 року в Україні діє окремий порядок скринінгу та ранньої діагностики раку молочної залози, шийки матки та колоректального раку. Він також передбачає окреме спостереження за людьми, які мають підвищені ризики розвитку цих захворювань.

Яка ситуація з онкозахворюваннями на Львівщині

За підсумками 2025 року у Львівському онкологічному центрі на облік взяли 7976 пацієнтів, у яких діагностували онкологічне захворювання. Це було на 4,9% більше, ніж у 2024 році. Загалом на обліку в онкоцентрі перебували понад 88 тисяч людей.

За даними онкоцентру, найчастіше на Львівщині виявляли рак шкіри. Другим був рак молочної залози, далі — рак передміхурової залози, кишківника та легень. У 1778 пацієнтів, або 22,3% випадків, захворювання у 2025 році виявили вже на третій або четвертій стадії.

За перше півріччя 2026 року на Львівщині зареєстрували 3654 нові випадки онкологічних захворювань. Із них 739 випадків були занедбаними. Крім того, частка захворювань, які виявляли під час профілактичних оглядів, зменшилася з 14,8% до 10,4%.

Керівник Львівського онкоцентру Олег Дуда тоді пояснював, що скринінг призначений саме для людей, які вважають себе здоровими. За його словами, не варто чекати появи болю, кровотечі чи інших скарг, оскільки на той момент захворювання вже могло певний час розвиватися.

Де у Львові можна пройти обстеження

Одне з основних місць — Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр на вул. Ярослава Гашека, 2а. Тут проводять мамографію, УЗД, лабораторні дослідження, біопсію, КТ, МРТ та інші дослідження, а також консультації онкологів. У центрі працює й ендоскопічний напрям, де проводять, зокрема, гастроскопію та колоноскопію.

У вересні 2026 року саме тут відкрили новий окремий простір для скринінгу. У ньому проводять мамографію, УЗД, цитологічну діагностику, тестування на ВПЛ, цифрову дерматоскопію, а також консультації мамолога та гінеколога.

Пройти окремі дослідження можна також у Львівському обласному клінічному діагностичному центрі на вул. Пекарській, 69Б. Тут доступні лабораторні дослідження, УЗД, рентген, мамографія, ПАП-тест і консультації спеціалістів. Частину послуг можна отримати безкоштовно за скеруванням сімейного лікаря або в межах державних програм.

У ЛДЦ «Виговського» на вул. Виговського, 32 проводять, зокрема, обстеження молочних залоз та ПАП-тести. У вересні 2026 року тут також організували безкоштовну мамографію. Для цього потрібні електронне скерування від сімейного лікаря та попередній запис. Про актуальний графік ми розповідали тут.

Також мамографію проводять у 5-й лікарні на вул. Генерала Чупринки, 43. Для обстеження необхідно попередньо записатися та мати електронне скерування.

У Лікарні святого Пантелеймона на вул. Миколайчука, 9 мамографію у вересні проводять щосуботи з 09:00 до 14:00. Там також доступні УЗД, рентген, КТ, МРТ, лабораторні та ендоскопічні дослідження. Частину послуг надають безкоштовно за скеруванням.

Ще одне місце — Львівський обласний клінічний перинатальний центр на вул. Джорджа Вашингтона, 6. Там працює напрям діагностики патологій молочних залоз. Проводять клінічний огляд, УЗД, мамографію, а за необхідності — пункційну біопсію.

Що можна пройти безкоштовно

В Україні низку досліджень для раннього виявлення онкологічних захворювань оплачує держава в межах Програми медичних гарантій.

До них належать, зокрема, мамографія, колоноскопія, гастроскопія, гістероскопія, цистоскопія та бронхоскопія. Якщо людина має медичні показання, лікар може виписати електронне скерування, а дослідження можна пройти безкоштовно у закладі, який має відповідний договір з НСЗУ.

Як пояснював керівник Львівського онкоцентру Олег Дуда, почати можна із сімейного лікаря. Він визначає, до якої скринінгової групи належить людина, які обстеження їй потрібні та оформлює електронне скерування. Це дозволяє пройти потрібні дослідження в межах Програми медичних гарантій.

Як проводять різні обстеження

Для раннього виявлення раку молочної залози основним скринінговим методом є мамографія.

За чинним порядком раннього виявлення раку жінкам віком 50–69 років рекомендовано проходити огляд молочних залоз та мамографію раз на два роки. Лікар може змінити частоту або вид обстеження, якщо є додаткові фактори ризику чи скарги. За наявності підвищеного ризику мамографію можуть рекомендувати з 40 років.

Для раннього виявлення раку шийки матки використовують ПАП-тест, який досліджує клітини шийки матки, та тестування на вірус папіломи людини.

За рекомендаціями МОЗ, ПАП-тест у віці 21–65 років можна проходити раз на три роки. ВПЛ-тест у віці 35–65 років — раз на десять років. Ще один варіант — одночасний ПАП-тест і тест на ВПЛ у віці 25–65 років раз на п’ять років.

Для людей з підвищеним ризиком графік може бути іншим. Наприклад, через ВПЛ, ВІЛ та інші імунодефіцитні стани, випадки раку шийки матки у родині та попереднє лікування дисплазії шийки матки.

У Львові ПАП-тест можна пройти, зокрема, у Львівському обласному клінічному діагностичному центрі та в окремих міських лікувально-діагностичних центрах. Цитологічну діагностику і тестування на ВПЛ також проводять у новому просторі Львівського онкоцентру.

Вірус папіломи людини пов’язаний із розвитком низки онкологічних захворювань, зокрема раку шийки матки.

З 1 січня 2026 року в Україні до Національного календаря профілактичних щеплень включили безкоштовну вакцинацію проти ВПЛ для дівчат віком від 12 років до 13 років 11 місяців 29 днів.

Про зміни та місця, де можна отримати нові вакцини у Львові, ми детально розповідали тут.

Для раннього виявлення колоректального раку використовують, зокрема, тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест — ФІТ.

Людей старше 40 років під час профілактичних оглядів мають опитувати щодо факторів ризику та симптомів колоректального раку раз на два роки, а за наявності факторів ризику — щорічно.

Людям віком 50–75 років рекомендують проходити тест на приховану кров або ФІТ раз на два роки, а за наявності факторів ризику — щороку. Якщо результат позитивний, лікар має скерувати людину на колоноскопію та консультацію профільного спеціаліста.

Серед факторів ризику можуть бути випадки колоректального раку в родині, запальні захворювання кишківника, зокрема хворобу Крона та виразковий коліт, а також ожиріння.

У Львівському онкоцентрі проводять колоноскопії та інші ендоскопічні дослідження. За словами керівника закладу Олега Дуди, в місті також працює сучасний ендоскопічний центр, де такі обстеження можуть проводити під знеболенням.

Читайте також: «Запобігти дитячому раку неможливо», — львівський лікар-онколог Роман Кізима.

Зокрема, на Львівщині рак шкіри є одним із найчастіше виявлених онкологічних захворювань. За підсумками 2025 року саме він був на першому місці серед зареєстрованих онкологічних захворювань у регіоні.

Для детального огляду родимок та інших утворень використовують дерматоскопію. Цифрову дерматоскопію відтепер проводять і в новому скринінговому просторі Львівського онкоцентру. Єдиного інтервалу дерматоскопії для всіх людей немає. Необхідність та частоту оглядів визначають залежно від факторів ризику та стану шкіри.

Кому можуть знадобитися обстеження раніше

Загальні вікові межі скринінгу стосуються насамперед людей без симптомів та без підвищеного ризику.

Якщо у близьких родичів був певний вид раку, людина має передракові стани, хронічні захворювання або інші фактори ризику, лікар може рекомендувати почати обстеження раніше або проходити його частіше.

Наприклад, для раку молочної залози лікар може змінювати частоту мамографії залежно від факторів ризику. Для колоректального раку до групи ризику належать люди, у родичів яких був такий рак, а також пацієнти із запальними захворюваннями кишківника. Для раку шийки матки окремо враховують ВПЛ, імунодефіцитні стани та попередні патологічні зміни шийки матки.

Плановий скринінг не потрібно чекати, якщо у людини вже з’явилися скарги. Наприклад, при захворюваннях молочних залоз приводом звернутися до лікаря можуть бути нове ущільнення, зміна форми або розміру грудей, втягнення соска, зміни шкіри чи незвичні виділення.

При раку шийки матки серед можливих симптомів є нетипові кров’янисті виділення, зокрема після статевого акту або після менопаузи, зміни звичних виділень, біль під час статевого акту та незрозумілий біль у ділянці таза або попереку.

При проблемах із кишківником приводом для звернення до лікаря можуть бути кров у випорожненнях, тривалі зміни характеру випорожнень, різке схуднення, анемія чи інші тривалі симптоми.

Проте наявність таких ознак сама по собі не означає онкологічне захворювання. Для встановлення причини потрібне обстеження.

Що відбувається, якщо під час скринінгу виявили недугу

Підозрілий або позитивний результат скринінгу ще не означає, що у людини підтвердили рак.

Наприклад, якщо тест на приховану кров у калі або ФІТ позитивний, пацієнта скеровують на колоноскопію та консультацію профільного лікаря. Якщо під час обстеження молочних залоз виявили підозрілі зміни, можуть знадобитися додаткові дослідження та консультація онколога або хірурга-онколога.

Для остаточного підтвердження злоякісного процесу можуть знадобитися додаткові інструментальні дослідження та біопсія.

З чого почати

Почати можна зі звернення до сімейного лікаря. Лікар має оцінити вік людини, її скарги, попередні захворювання та фактори ризику, зокрема сімейну історію. Після цього він визначає, яке обстеження потрібне, та за необхідності створює електронне скерування.

Зі слів керівника Львівського онкоцентру Олега Дуди, сімейний лікар допомагає визначити, чи потрібно вже звертатися до онкоцентру, чи спочатку достатньо пройти відповідні обстеження. Якщо ж у людини вже є незвичні або тривалі симптоми, чекати віку для планового скринінгу не потрібно — у такому випадку лікар визначає подальший маршрут діагностики.