Яким має бути доступний заклад і куди скаржитися на порушення: як це працює у Львові

Про те, чи є львівські заклади доступними та які вимоги діють, для ІА Дивись.info розповіла Ірина Маруняк — заступниця міського голови з питань доступності.

Львів посів перше місце серед 24 громад за індексом безбар’єрності

Ірина Маруняк каже, що за результатами моніторингу Міністерства розвитку громад та територій, Львів посів перше місце за індексом безбар’єрності серед 24 громад із населенням понад 100 тисяч людей. Попри високий результат, у місті ще залишається багато об’єктів, які потрібно зробити доступнішими.

«Звичайно, роботи є ще багато. Доступність облаштовується щодня, і ми приділяємо цьому особливу увагу, ставимо перед собою певні виклики та реалізовуємо їх. Якщо говоримо про підприємства, кафе, ресторани, магазини й аптеки, то у Львові є онлайн-карта «Доступне місто», яка об’єднує понад 130 безбар’єрних об’єктів», — зазначає посадовиця.

На карті позначені заклади харчування, готелі, музеї, театри, медичні установи та інші доступні об’єкти. За її допомогою мешканці й туристи можуть дізнатися, де можна поїсти, зупинитися на ночівлю або відвідати культурний захід. У деяких готелях є доступні номери та вбиральні, пристосовані для людей, які пересуваються на колісних кріслах.

Що обов’язково має бути у доступному закладі

Однією з головних вимог до доступності закладу є облаштована вхідна група. За словами Ірини Маруняк, якщо перед входом є сходи, власники мають передбачити пандус, підйомник або інше рішення, яке дозволить людині безперешкодно потрапити всередину.

Скляні двері мають бути помітно промарковані, щоб їх могли побачити люди з порушеннями зору. На дверях також повинна бути зручна ручка-скоба, якою може скористатися людина, що має порушення роботи рук.

У закладах харчування важливим є і правильне розміщення меблів. Відстань між столиками має становити щонайменше 90 сантиметрів, щоб між ними могла проїхати людина на кріслі колісному. Також у закладі має бути доступна вбиральня.

«Якщо людина розвертається у вбиральні на кріслі колісному, має бути вільний простір діаметром півтора метра. Біля унітаза та умивальника повинні бути поручні. Умивальник має бути встановлений на висоті 80 сантиметрів, а дзеркало повинно бути рухомим, щоб ним могли користуватися люди різного зросту», — додає посадовиця.

У доступній вбиральні також має бути кнопка виклику персоналу. Вона потрібна на випадок, якщо людині стане погано або їй буде необхідна допомога. Після натискання кнопки до приміщення має прийти працівник закладу.

Поруч з унітазом потрібно залишити щонайменше 90 сантиметрів вільного простору, щоб людина могла поставити поруч крісло колісне та пересісти. У вбиральні також повинні бути гачки для одягу та місце, де можна залишити милиці. Таке обладнання потрібно розміщувати на доступній висоті — близько 80 сантиметрів.

У великих закладах харчування, супермаркетах і медичних установах також має бути пеленальний столик, на якому батьки зможуть переодягнути дитину.

Ще однією обов’язковою вимогою є зрозуміла навігація. У великому супермаркеті, лікарні, поліклініці чи ресторані відвідувачі мають легко знайти вхід, вихід, вбиральню та інші необхідні приміщення. Для цього у закладі повинні бути помітні та зрозумілі вказівники.

Важливо правильно облаштувати й сходи перед входом. Перед першою сходинкою та після останньої має бути тактильна плитка. Її потрібно встановлювати на відстані від 20 до 40 сантиметрів від краю сходів.

«Нижня і верхня сходинки мають бути промарковані контрастним кольором. Це не обов’язково має бути жовтий. Якщо сходинка світло-сіра, маркування може бути темно-сірим. Головне, щоб колір був контрастним і людина могла побачити початок та кінець сходів», — пояснює Ірина Маруняк.

Вона додає, що окремі вимоги діють також для пандусів, підйомників та інших елементів вхідної групи. Усі ці рішення мають відповідати нормам доступності.

До слова, раніше ми розповідали, як у Львові встановити пандус або підйомник.

«Люди, які починають облаштовувати бізнес, мають розуміти, яке приміщення вони купують або беруть в оренду. Воно обов’язково має бути доступним. Якщо про це відразу не подумати й обрати приміщення з великою кількістю сходинок, то потім складно облаштувати пандус чи знайти інше рішення. Це створює труднощі для власників, орендарів і проєктантів, особливо якщо будівля є пам’яткою архітектури», — зазначає фахівчиня.

Перед купівлею або орендою приміщення підприємці можуть звернутися до міського управління доступності. Його працівники можуть надати консультацію, виїхати на місце та порадити, як облаштувати вхід і внутрішній простір.

За потреби до обстеження долучають представників департаменту архітектури та Офісу охорони культурної спадщини. Це потрібно тоді, коли доступність необхідно облаштувати у складній будівлі або в пам’ятці архітектури.

«Ми приїжджаємо на різні локації, надаємо рекомендації та поради. Після цього складаємо протокол, у якому вже є відповідні рекомендації. Маючи цей документ, людина може правильно облаштовувати доступність», — додає Ірина Маруняк.

Чи є доступними літні майданчики

У Львові управління доступності спільно з Адміністративно-технічним управлінням перевіряє літні майданчики біля закладів харчування. Нині фахівці обстежили вже понад 100 таких об’єктів.

Спікерка каже, що за результатами перевірок 86 майданчиків визнали доступними або частково доступними, а 12 — недоступними. Водночас щодо одного об’єкта власники поки не подали документи на його облаштування.

«Більшість літніх майданчиків є доступними, але є ще такі, над якими потрібно попрацювати, щоб вони стали повністю доступними для людей, які пересуваються на кріслах колісних», — каже Ірина Маруняк.

Так, літній майданчик біля ресторану чи кафе має бути облаштований безпосередньо на асфальті або бруківці. На ньому мають бути лише столи та стільці. Встановлювати подіуми, металеві огорожі або перетворювати літній майданчик на капітальну споруду не можна.

Детальніше щодо цих правил для літніх майданчиків та як подати скаргу на порушення ми розповідали тут.

Сезонні майданчики можуть працювати з 1 квітня до кінця жовтня. До 1 листопада їх мають демонтувати.

Перевірки проводять спільно з департаментом архітектури та Офісом охорони культурної спадщини. Фахівці звертають увагу на доступність майданчика, його розмір, розташування та відповідність паспорту, який погодили міські служби.

Якщо під час перевірки виявляють порушення, Адміністративно-технічне управління видає власнику вимогу усунути їх упродовж 14 днів. Якщо цього не зроблять, інформацію передають до департаменту архітектури та просторового розвитку, після чого можуть скасувати паспорт літнього майданчика та демонтувати його.

«Спочатку потрібно отримати паспорт літнього майданчика, а вже потім облаштовувати його відповідно до цього документа. Під час перевірок фахівці дивляться на розмір майданчика, дотримання норм і вимог, а також на те, чи відповідає він паспорту, який видали відповідні служби. Якщо порушення не усувають, Адміністративно-технічне управління може демонтувати майданчик», — розповідає Ірина Маруняк.

Як у Львові перевіряють доступність закладів

Фахівчиня з доступності каже, що у Львові заклади системно перевіряють на доступність. Зараз спеціалісти, зокрема, обстежують державні установи.

До перевірки долучаються представники управління доступності, районної адміністрації та департаменту архітектури. Якщо заклад працює у будівлі, яка є пам’яткою архітектури, до обстеження також залучають представника Офісу охорони культурної спадщини.

Під час виїзду фахівці визначають, чи є об’єкт повністю доступним, частково доступним або недоступним. До перевірки запрошують керівника закладу, якому на місці пояснюють, які проблеми виявили та що потрібно змінити.

У протоколі фіксують виявлені недоліки та рекомендації щодо їх усунення. Після цього визначають термін, упродовж якого керівництво закладу має виконати необхідні роботи.

Під час перевірки шкіл, лікарень, поліклінік та інших установ фахівці оцінюють доступність входу, фоє, вбиралень, їдалень та інших приміщень. Також звертають увагу на те, чи можуть люди безперешкодно пересуватися всередині будівлі та користуватися її послугами.

У державних і комунальних установах перевіряють не лише доступність для відвідувачів, а й умови для працівників. За словами Ірини Маруняк, у таких закладах можуть працювати люди, які пересуваються на кріслах колісних, користуються протезами або мають інші порушення мобільності. Тому доступними мають бути як приміщення, так і робочі місця.

Більше про те, де на Львівщині можуть працевлаштуватись люди з інвалідністю, читайте тут.

Спікерка додає, що вимоги доступності стосуються державних і комунальних установ, підприємств та приватного бізнесу. Люди мають мати можливість безперешкодно потрапити до лікарні, школи, дитячого садка, кінотеатру, театру, кафе та інших закладів.

Чи карають підприємців за недоступність закладів

«У зв’язку з тим, що зараз діє воєнний стан, ми стараємося приходити до підприємців, перевіряти їхні об’єкти, спілкуватися з ними і шляхом переконання пояснювати, що заклад має бути доступним. Штрафні санкції зараз не діють. Ми приходимо один раз, другий, третій і все-таки намагаємося достукатися до власників, щоб вони облаштували доступність», — каже Ірина Маруняк.

За її словами, доступний простір може бути вигідним і для самого бізнесу. Люди, які пересуваються на кріслах колісних, можуть рекомендувати зручний заклад своїм знайомим. Це стосується також військовослужбовців, ветеранів та інших мешканців, яким важливо без перешкод потрапляти до кафе, ресторанів, магазинів чи інших установ.

«Коли я спілкувалася з військовими і запитала, чого вони зараз хочуть найбільше, вони відповіли: "Ми хочемо бути такими, як усі". Тобто мати доступ до будь-якої точки Львова, щоб не бути в чомусь обмеженими. Людина має комфортно почуватися в суспільстві», — розповідає посадовиця.

Водночас у Львові залишаються заклади, власники яких поки не виконали рекомендацій щодо доступності. Зі слів фахівчині, представники міста планують повторно відвідати ці об’єкти та продовжити спілкування з підприємцями.

Як у Львові навчають бізнес працювати без бар’єрів

У Львові регулярно проводять навчання з доступності для підприємців, працівників закладів та інших груп. Йдеться про правильне спілкування з людьми з інвалідністю, ветеранами та відвідувачами, які мають порушення мобільності.

«Управління доступності постійно спілкується з різними категоріями людей. Нещодавно ми зустрічалися з власниками аптечних мереж. Близько 12 разів проводили навчання для водіїв, щоб вони знали, як правильно поводитися з людьми, які пересуваються на кріслах колісних», — каже Ірина Маруняк.

До навчань також долучають молодь, яка бере участь у програмі «Перший кар’єрний крок», учнів десятих класів, військових, їхніх дружин та інших членів родин, які планують розпочати власну справу. Їм пояснюють, що таке безбар’єрність, як правильно обрати приміщення та облаштувати доступний бізнес.

Окремі навчальні програми діють у туристичній сфері та сфері гостинності. Навчання для бізнесу вже пройшли близько 3800 людей.

«Управління туризму спільно з експертами розробило спеціальне онлайн-навчання та посібник "Гостинність без бар’єрів". У ньому пояснюють, як правильно спілкуватися та обслуговувати відвідувачів з інвалідністю і ветеранів. Також у місті регулярно проводять тематичні тренінги для людей, які працюють у закладах харчування. Вони можуть тривати один або кілька днів», — зазначає фахівчиня.

Навчальні модулі для підприємців також проводить бізнес-школа Центру підтримки підприємництва. Під час таких занять експерти з комунікації пояснюють, як запроваджувати інклюзивні практики та правильно взаємодіяти з відвідувачами.

Крім міських програм, підприємці можуть скористатися всеукраїнськими онлайн-платформами для самоосвіти. На них є курси про започаткування власної справи, інклюзивність бізнесу та етику спілкування.

Серед міських ініціатив Ірина Маруняк також називає програму «Відвага до бізнесу». За її словами, завдяки таким програмам учасники отримують необхідні знання, відкривають власну справу, а згодом можуть розширювати її та створювати нові заклади.

Більше про те, як у Львові можна заснувати свій бізнес, читайте за посиланням.

Куди повідомляти про недоступний або небезпечний об’єкт

Якщо мешканці помітили недоступний заклад, небезпечний пандус або літній майданчик, який перекриває тротуар, вони можуть звернутися на «Гарячу лінію» міста, у Центр надання адміністративних послуг або безпосередньо в управління доступності в кабінеті №406.

Також мешканці можуть записатися на особистий прийом до Ірини Маруняк, який відбувається у перший вівторок кожного місяця з 14:00 до 17:00.

Після звернення фахівці мають перевірити об’єкт, оцінити його доступність та надати власнику рекомендації щодо усунення порушень.

Фахівчиня наголошує, що доступність потрібна не лише людям з інвалідністю. До маломобільних груп належать також люди старшого віку, діти до шести років, люди, які потребують сторонньої допомоги, а також ті, хто тимчасово має травму чи погано почувається.

Зі слів Ірини Маруняк, у Львові є близько 220 тисяч маломобільних людей. Це становить 22% від загальної кількості мешканців міста, яка сягає близько одного мільйона.

«Ми не повинні бути байдужими до людей, які потребують допомоги. Місто має бути доступним для всіх мешканців. Тому важливо, щоб підприємці, керівники установ та організацій робили більше для того, щоб Львів ставав доступнішим», — додає спікерка.

Які заклади у Львові є прикладами доступності

Серед закладів харчування, які мають належно облаштовану доступність, Ірина Маруняк називає KREDENS CAFE, MAD Bars House, «Копальню кави», «Львівські круасани» та кримськотатарський ресторан «Селям».

«У MAD Bars House є доступність у нуль і дуже добре зроблений ліфт. Перед входом є лише одна сходинка, але заклад має апарелі. Ми вже заходили туди разом із людьми, які пересуваються на кріслах колісних, і ці апарелі добре працюють, щоб подолати одну сходинку», — наводить приклад спікерка.

Доступними вона також називає вищезгадані заклади «Львівські круасани» на вулиці Стрийській, 30 та вулиці Гетьмана Мазепи, 1-Б. Серед інших прикладів — ресторан «Реберня» у районі перехрестя вулиць Стрийської та Наукової.

Серед готелів і комерційних просторів Ірина Маруняк називає Ibis, City Inn Lviv, Tulip Residences Lviv, Leopolis Hotel та !FEST Hotel. «Не в усіх готелях є доступні номери та інклюзивні вбиральні. У «Леополісі» такі номери облаштовані, а також є загальна вбиральня для людей, які пересуваються на кріслах колісних. !FEST Hotel теж добре облаштований у частині доступності», — додає Ірина Маруняк.

«Коли ми приходимо до закладу, складаємо протокол, надаємо рекомендації та передаємо один примірник власнику. Через два-три місяці повертаємося і бачимо, що робота триває: облаштовують інклюзивну вбиральню або вхідну групу. Водночас підприємці консультуються з нами, і це дуже важливо», — розповідає посадовиця.

Водночас підприємців закликають не встановлювати пандуси, підйомники та інші конструкції самовільно. Особливо це стосується будівель, які мають статус пам’яток архітектури. Такі роботи потрібно погоджувати з управлінням доступності, департаментом архітектури та Офісом охорони історичного середовища.

Якщо йдеться про капітальний ремонт або реконструкцію, потрібно підготувати проєктну документацію та подати її на погодження до департаменту архітектури та просторового розвитку. Документи перевіряють на відповідність державним будівельним нормам щодо доступності.

Якою є загалом ситуація з доступністю

Взагалі роботу над доступністю міського простору у Львові системно розпочали у 2018 році. Ірина Маруняк розповідає, що відтоді й до кінця травня 2026 року в місті облаштували 3631 пониження та підвищення на пішохідних переходах. Також у Львові облаштували 1112 паркомісць для людей з інвалідністю. Вони розташовані біля житлових будинків і на міських паркувальних майданчиках — їх має бути не менше 10% від загальної кількості.

Також у місті працюють над освітленням пішохідних переходів. Станом на травень 2026 року освітлення облаштували на 673 переходах.

«Коли у 2018 році ми почали облаштовувати підсвітку пішохідних переходів, кількість ДТП зменшилася втричі. Це інформація поліції. Це дуже хороший показник, тому що на неосвітленому переході водій може не побачити людину в темному одязі, особливо ввечері. Зараз таких ДТП стало втричі менше», — каже Ірина Маруняк.

У громадському транспорті Львова також встановлюють системи внутрішнього та зовнішнього озвучення. Внутрішнє оголошення зупинок уже працює у 630 автобусах, а зовнішнє озвучення облаштували у 261 автобусі. Так, внутрішні оголошення допомагають пасажирам із порушеннями зору зрозуміти, до якої зупинки наближається транспорт. Зовнішнє озвучення дає змогу дізнатися номер і напрямок маршруту ще до посадки в автобус.

Зокрема, на світлофорних об’єктах Львова встановили 558 пристроїв звукової сигналізації. Вони повідомляють незрячим людям про зелений сигнал світлофора та можливість безпечно перейти дорогу.

Доступними у місті також є 222 зупинки громадського транспорту. За словами Ірини Маруняк, у 2026 році місто планує продовжити облаштування доступних зупинок. Крім того, у Львові встановили 143 підйомники та 141 пандус.

У 2024 році у Львівській міській територіальній громаді затвердили Стратегію безбар’єрності. Наприкінці квітня 2026 року міська рада також затвердила перелік заходів для її реалізації упродовж цього року. Подібний план діяв і у 2025 році.

«Я завжди говорю, що доступність — це любити серцем. Треба любити людей і облаштовувати доступність у місті», — додає Ірина Маруняк.