«Одна донація може врятувати життя»: де у Львові здати кров і які міфи про донорство не є правдою

Про те, де стати донором крові у Львові та чому це корисно для здоровʼя, для ІА Дивись.info розповів Ігор Горбаль — заступник директора Львівського обласного центру служби крові. Також про особливості мобільного донорства розповів Чолач Марʼян — менеджер з рекрутингу донорів Першого медичного обʼєднання Львова.

Чому донорська кров потрібна та для кого її використовують

Зі слів Ігоря Горбаля, донорська кров потрібна для лікування пацієнтів із різними захворюваннями та травмами. Після початку повномасштабної війни потреба в ній зросла у декілька разів, бо компоненти крові використовують, зокрема, для порятунку поранених військових.

«Станом на сьогодні ситуацію вдалося стабілізувати, і в нас є достатня кількість усіх груп крові. Однак іноді може не вистачати груп із негативним резус-фактором, особливо першої негативної. Її можуть використовувати у випадках, коли немає одногрупної крові, тому потреба в ній завжди найбільша», — пояснює лікар.

Донорську кров та її компоненти найчастіше використовують під час лікування людей із важкими травмами. Йдеться, зокрема, про постраждалих у дорожньо-транспортних пригодах і людей із вогнепальними пораненнями. Крім цього, компоненти крові застосовують у дитячій медицині, зокрема для порятунку новонароджених і дітей різного віку, а також у пологовій практиці. Вони потрібні пацієнтам з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями.

Перші спроби переливання крові почали проводити у XVII столітті. У 1665 році англійський лікар Річард Ловер здійснив успішне переливання крові між двома собаками. Пізніше медики намагалися переливати людям кров тварин, однак такі процедури часто завершувалися смертю пацієнтів. Перші успішні переливання людської крові почав проводити англійський лікар Джеймс Бланделл у першій половині XIX століття. Він використовував цей метод для допомоги жінкам, які втрачали багато крові після пологів.

Безпечнішим переливання стало на початку XX століття після відкриття груп крові системи АВО. До цього кров могли переливати без урахування сумісності, що призводило до тяжких реакцій і смертей. Пізніше медики також відкрили резус-фактор та розробили речовини, які не давали крові згортатися під час зберігання.

Хто може стати донором і скільки крові беруть за одну донацію

Донором крові може стати повнолітня людина, стан здоров’я якої дозволяє пройти процедуру без ризику для себе та пацієнта. Зазвичай до донорства допускають людей віком від 18 до 60 років. Водночас після огляду лікарі центру крові можуть дозволити донацію і людям старшого віку.

«Водночас у документах передбачено, що за рішенням лікарів центру крові ми можемо допускати до донорства і людей після 60 років. Усе залежить від стану здоров’я конкретної людини, тому чіткого обмеження, що після 60 років здавати кров уже не можна, немає», — пояснює Ігор Горбаль.

Під час допуску до донації медики також враховують вагу людини. У центрі крові рекомендують, щоб вона становила близько 55 кілограмів або більше. За словами медика, це допомагає зменшити ризик погіршення самопочуття після здавання крові.

Донорами не можуть бути люди, які хворіли на інфекції, що можуть передаватися через кров. Серед них — ВІЛ, гепатити B і C та сифіліс. Обмеження також можуть стосуватися людей із важкими захворюваннями серцево-судинної системи або відсутністю окремих органів.

Відсторонення від донорства може бути постійним або тимчасовим. Постійні обмеження встановлюють, зокрема, за наявності серйозних серцево-судинних, гематологічних, неврологічних, ниркових, дихальних та інших хронічних захворювань. У кожному випадку стан людини оцінює медик.

Перед процедурою лікарі з’ясовують, які препарати приймала людина. Після завершення курсу антибіотиків потрібно зачекати щонайменше десять днів. Інші випадки, зокрема приймання психостимулювальних препаратів, лікарі розглядають окремо.

«Ми вивчаємо кожну ситуацію: які препарати людина приймає, з якої причини та як це може вплинути на її стан і безпеку компонентів крові. Після цього лікар дозволяє донацію або тимчасово відмовляє. Водночас частка відмов зараз невелика — близько 2–2,5%. Ми намагаємося допустити людину до здавання крові, але лише за умови, що це не зашкодить ні донору, ні пацієнту», — каже Ігор Горбаль.

Стандартна доза крові під час однієї донації становить 450 мілілітрів. У деяких випадках, зокрема коли кров уперше здає молода людина з вагою близько 55 кілограмів, медики можуть зменшити об’єм до 350 мілілітрів. У тих, хто здає кров уже вдруге або втретє, процедура зазвичай проходить нормально і без негативних наслідків.

Як підготуватися до здавання крові та що робити після донації

Ігор Горбаль розповідає, що перед донацією важливо добре виспатися. За дві-три години до процедури потрібно легко поснідати та випити воду, солодкий чай або узвар. Якщо людина відчуває слабкість, головний біль, озноб чи запаморочення, здачу крові краще перенести.

Напередодні здавання крові донору радять відмовитися від жирної та смаженої їжі. Зокрема, не варто їсти, до прикладу, відбивні, масло, банани, сметану та інші продукти з високим вмістом жиру. За словами Ігоря Горбаля, через неправильне харчування частину заготовленої крові доводиться утилізувати, оскільки її плазма має високу жирність.

Алкоголь не можна вживати щонайменше за 48 годин до здавання крові. Напередодні також радять обмежити продукти, які можуть впливати на колір або якість плазми, зокрема буряк.

«Ми завжди наголошуємо, що вранці потрібен сніданок. Це може бути чай, печиво, хліб або будь-яка каша, але без масла і молока. Деякі люди помилково думають, що кров потрібно здавати натщесерце, однак цього робити не варто», — каже лікар.

Якщо у центрі немає великої черги, від реєстрації до завершення донації проходить не більше 35 хвилин. У дні, коли приходить, наприклад, понад 80 донорів, перебування у центрі може тривати до півтори години.

Після здавання крові медики радять протягом дня уникати важких фізичних навантажень. Зокрема, варто відмовитися від тренувань у спортивному залі та плавання. Упродовж щонайменше двох годин після донації не радять керувати автомобілем, велосипедом або самокатом. Також протягом двох-трьох годин не варто піднімати важкі речі рукою, з якої брали кров.

Об’єм крові в організмі зазвичай відновлюється протягом однієї-двох діб, а запаси заліза — приблизно за 21 день. У цей час варто їсти продукти, багаті на залізо, зокрема м’ясо, печінку, крупи, зелений горошок, броколі та шпинат. Продукти з вітаміном C допомагають організму засвоювати залізо.

Ігор Горбаль зазначає, у день медичного обстеження та здавання крові працівника звільняють від роботи зі збереженням середнього заробітку. Після донації йому також надають ще один оплачуваний день відпочинку. За бажанням цей день можна використати одразу після здавання крові або приєднати до щорічної відпустки. Такі гарантії діють для працівників підприємств та організацій незалежно від форми власності.

Перед донацією працівникові потрібно не пізніше ніж за один робочий день повідомити керівника та подати заяву у довільній формі. У ній можна зазначити дату здавання крові й те, коли людина планує використати додатковий день відпочинку. Підставою для надання цих гарантій є документ із Центру крові, який підтверджує проходження медичного обстеження або донації.

Як часто можна здавати кров та чим відрізняються її компоненти

Медик розповідає, що цільну кров можна здавати до шести разів на рік — приблизно один раз на два місяці. Водночас окремі компоненти крові дозволено здавати частіше. Наприклад, тромбоконцентрат можна здавати кожні 14 днів.

У державних центрах крові заготовляють цільну кров, з якої надалі отримують еритроцити та плазму. Також окремо заготовляють тромбоконцентрат. За словами Ігоря Горбаля, потреба в ньому зростає, оскільки його використовують під час лікування онкологічних та онкогематологічних захворювань, а також у пологовій практиці. Плазму ж можуть заготовляти методом плазмаферезу. У приватних закладах за її здавання іноді передбачена грошова компенсація.

Під час аферезу спеціальний апарат відокремлює потрібний компонент крові, а решту повертає донору. Так можна окремо заготовляти плазму, тромбоцити або еритроцити. Перед донацією тромбоцитів у людини додатково перевіряють їхню кількість, а перед регулярним плазмаферезом контролюють рівень загального білка та його окремих фракцій.

«Державні центри крові не надають грошової компенсації за здавання крові чи її компонентів. Водночас відповідно до законодавства донор отримує талон на харчування. Наразі його вартість становить 103 гривні», — зазначає Ігор Горбаль.

Чи корисне донорство для здоров’я

«Після донації організм виробляє нові клітини крові — еритроцити, лімфоцити й тромбоцити. Еритроцити переносять кисень, лімфоцити захищають організм від інфекційних захворювань, а тромбоцити беруть участь у згортанні крові», — розповідає Ігор Горбаль.

На Львівщині є понад 2,5 тисячі людей, які отримали звання «Почесний донор України». Його присвоюють тим, хто безоплатно здав 40 разових максимально допустимих доз крові або відповідну кількість її компонентів. Ще троє донорів мають звання «Заслужений донор України» — для цього потрібно здати кров щонайменше 100 разів.

«Серед наших почесних донорів є люди, які здавали кров 40, 60 і більше разів. Ми не спостерігаємо в них відхилень у стані здоров’я, пов’язаних із донорством. Вони залишаються активними та продовжують приходити здавати кров», — зазначає медик.

Регулярні донори також проходять перевірку основних показників перед кожною процедурою. Їм вимірюють артеріальний тиск, визначають рівень гемоглобіну, перевіряють кров на інфекції та за потреби надають рекомендації щодо харчування. Водночас перевірка перед донацією не замінює повного медичного огляду. Вона потрібна насамперед для того, щоб визначити, чи може людина безпечно здати кров у конкретний день та чи можна використати заготовлені компоненти для переливання.

Які міфи про донорство крові поширені

Один із поширених міфів полягає в тому, що після здавання крові організм сильно слабшає. За словами Ігоря Горбаля, стандартна доза крові не має спричиняти тривале погіршення самопочуття. Водночас під час першої донації важливим є психологічний стан людини, бо страх перед процедурою може посилювати відчуття слабкості або тривоги.

«Доза, яку забирають у донора, фізіологічно не може призвести до значного ослаблення організму. Іноді це може бути пов’язано з психологічним настроєм: людина думає, що здала кров і тепер їй обов’язково має бути погано. Особливо велике значення це має під час першої донації. Наші терапевти бачать, як людина заходить, розмовляють із нею та пояснюють, що нічого страшного в процедурі немає», — розповідає Ігор Горбаль.

Він також заперечує ризик інфікування під час здавання крові в Центрі. За його словами, для кожного донора використовують одноразові голки, рукавички та інші матеріали.

Ще один міф стосується нібито збільшення ваги після регулярного здавання крові. Медик пояснює, що сама донація не впливає на обмін речовин, апетит або масу тіла. Вага людини залежить від її харчування, фізичної активності та способу життя.

«Під час кожної донації ми зважуємо людину, і ці дані зберігаються в комп’ютерній базі. За ними можна простежити, що протягом років сама здача крові не призводить до зміни ваги. Вона не впливає на метаболічні процеси», — пояснює лікар.

Під час процедури донор може відчути короткий біль у момент введення голки. За словами фахівця, найбільше хвилювання зазвичай виникає перед першою донацією, коли людина ще не знає, чого очікувати. Під час наступних процедур донори вже розуміють, що неприємні відчуття тривають лише кілька секунд. Медичні працівники намагаються заспокоїти людей і відвернути їхню увагу від процедури. У залах для здавання крові донори можуть дивитися телевізор або слухати музику.

Також неправильно вважати, що центрам крові потрібні лише рідкісні групи. «Сьогодні нам потрібні всі групи крові. Через бойові дії, масові травми та поранення вся заготовлена кров надходить до лікувальних установ. Не може бути так, що кров певної групи не використовують або списують через відсутність потреби. Усі групи зараз затребувані», — наголошує медик.

Ігор Горбаль також заперечує твердження, що регулярне донорство спричиняє фізичне звикання. Частина людей здає кров по чотири-п’ять разів на рік, тоді як інші можуть зробити перерву на кілька років без будь-яких наслідків.

Чому досі не вдалося створити штучну кров

Повністю замінити донорську кров штучним препаратом досі не вдалося. Кров складається з різних компонентів: плазми, еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Вони виконують різні функції, тому один препарат не може одночасно замінити всі складові крові.

Препарати, які часто називають «штучною кров’ю», насправді розробляють переважно для перенесення кисню. Вони мають тимчасово виконувати одну з основних функцій еритроцитів, але не замінюють плазму, тромбоцити або лейкоцити. Науковці досліджують два основні види таких засобів: препарати на основі гемоглобіну та перфторвуглеців.

Один із напрямів — створення переносників кисню на основі гемоглобіну. У звичайній крові гемоглобін міститься всередині еритроцитів. За даними управління з контролю за продуктами й ліками США, гемоглобін без оболонки еритроцита може бути токсичним. Він може спричиняти підвищення артеріального тиску, виходити за межі судин і пошкоджувати нирки та інші органи.

Розроблені раніше препарати на основі гемоглобіну проходили випробування на людях, однак не показали необхідного рівня безпеки. Досліджені препарати не пройшли клінічні випробування через токсичність. Науковці продовжують вивчати їхні властивості, щоб зрозуміти, як створити безпечніший переносник кисню.

Інший напрям — препарати на основі перфторвуглеців. Ці речовини можуть розчиняти та переносити кисень. Однак вони також не відтворюють усіх функцій крові, а їхнє застосування потребує додаткового кисню та контролю можливих побічних реакцій.

Науковці також розробляють штучні еритроцити, у яких гемоглобін поміщають у спеціальну оболонку. Вона має захистити організм від токсичної дії вільного гемоглобіну. У Японії вже провели першу фазу випробування гемоглобінових везикул на людях. Дослідження стосувалося насамперед безпеки препарату. Тепер дослідники мають перевірити безпеку, переносимість і поведінку препарату в організмі. Це означає, що технологія ще перебуває на стадії клінічних досліджень і поки не може замінити донорську кров у звичайній медичній практиці.

Де у Львові можна здати кров і які документи потрібні

У Львові кров приймають у Львівському обласному центрі служби крові на вулиці Пекарській, 65. Це основний регіональний центр, у якому заготовляють найбільше донорської крові. Також донації проводять у Першому медичному об’єднанні Львова на Миколайчука, 9 та у Центрі крові Збройних Сил України на вул. Чупринки, 65 (проте цей центр приймає донорів в обмеженій кількості та заготовляє кров переважно для власних потреб).

Львівський обласний центр служби крові приймає донорів у будні з 08:30 до 13:30. Також він працює в першу суботу кожного місяця. Попередньо реєструватися не потрібно — людей приймають у порядку живої черги.

Для реєстрації донор має показати документ, який посвідчує особу. Це може бути паспорт, військовий квиток або електронний документ у застосунку «Дія».

Здати кров можна і для конкретного пацієнта, який потребує операції або лікування. У такому разі донор має повідомити ім’я людини, назву лікарні та відділення. Ці дані вносять до бази та зазначають у довідці, яку видають після донації.

Що робити людині, яка вперше здає кров і боїться

Людині, яка хвилюється перед першою донацією, радять розповісти про це терапевту під час медичного огляду. Працівники центру пояснять, як відбувається процедура, допоможуть підготуватися та за потреби супроводжуватимуть донора під час здавання крові.

«Якщо людина має побоювання, про них потрібно чітко сказати медичному працівнику. Ми намагаємося допомогти, усе пояснити та супроводити донора. Розуміємо, що від першої донації залежить, чи захоче людина прийти повторно. Тому первинних донорів ми прагнемо максимально заспокоїти й зробити так, щоб після процедури в них не залишилося страху», — каже Ігор Горбаль.

Якщо під час процедури з’являються нудота, запаморочення, відчуття жару або слабкість, потрібно одразу повідомити медика. Для зменшення ризику переднепритомного стану донору можуть порадити напружувати м’язи ніг і живота на кілька секунд, а потім розслабляти їх. Така техніка допомагає підтримувати артеріальний тиск.

Після завершення донації не потрібно одразу залишати центр. Донору варто трохи відпочити, випити напій і перекусити.

Як здати кров ще швидше

Ініціатива «Твоя кров. Моє життя. Наша перемога» діє у Львові з 2024 року. Її організували Перше територіальне медичне об’єднання Львова, «Ветеран Медіа», «Народна самооборона Львівщини» та мережа медичних лабораторій «Ескулаб». У межах проєкту мобільний центр крові приїжджає у різні райони міста, тому донорам не потрібно окремо їхати до стаціонарного пункту.

«Суть цієї ініціативи в тому, що не донор іде до центру крові, а мобільний центр крові приїжджає до донора. Автобус курсує районами Львова. Це доволі зручно, болюдині не потрібно чекати в черзі. Донори попередньо реєструються та вибирають годину, коли їм зручно прийти», — розповідає Мар’ян Чолач, менеджер з рекрутингу донорів.

Перед процедурою донори отримують солодкий чай із печивом. Сам забір крові триває близько 10–15 хвилин. Після донації людина може залишити автобус і продовжити займатися своїми справами.

Мобільний центр зазвичай виїжджає щочетверга. Інформацію про наступні локації та реєстрацію публікують на сторінках «Ветеран Медіа». Найближчу донацію запланували на 18 червня у просторі «Відкриті» на вулиці Єфремова, де працює Українська волонтерська служба.

Зібрана кров надійде для військових, які лікуються у Першому територіальному медичному об’єднанні Львова, а також для інших пацієнтів, які її потребують.

Стати донором може громадянин України віком від 18 років, який важить понад 50 кілограмів і добре почувається. Перед процедурою медики перевіряють стан людини та з’ясовують, чи немає протипоказань.

Постійними протипоказаннями є вищезгадані захворювання, які можуть передаватися через кров, зокрема ВІЛ та вірусні гепатити. Також існують тимчасові обмеження. Після вірусного захворювання або складного стоматологічного лікування має минути близько двох тижнів, а після операції — пів року.

Під час донації в мобільному центрі перевіряють рівень гемоглобіну. Людина також може дізнатися свою групу крові та резус-фактор. Після забору кров додатково обстежують у центрі на ВІЛ та гепатити.

Крім здавання крові, під час виїзних акцій проводять навчання з домедичної допомоги. Учасникам показують, як тампонувати рану та накладати турнікет. Для людей, які приходять із дітьми, партнери ініціативи організовують окремі активності.