«90% забруднення повітря у Львові спричиняє автотранспорт», — розповіла дослідниця
Повітря у Львові найбільше забруднює автотранспорт — на нього припадає близько 90% усіх шкідливих викидів. Водночас у місті є ще одна проблема, яка зберігається ще з часів заснування, а саме — утворення пилу.
Про це у подксті «Слухай місто» від ІА Дивись.info розповіла дослідниця, урбаністка та викладачка Харківської школи архітектури Олександра Сладкова.
Проблема пилу у Львові існує вже давно
За словами дослідниці, пил у Львові є давньою проблемою, яка існує ще 1256 року. Водночас джерела цього пилу в різні історичні періоди змінювалися.
«У ХІХ столітті Високий Замок був не такий зеленим і красивим, а був фактично піщаною горою, з якої постійно здувало пилюку. Відповідно тоді львів’яни знали, якщо вітер дув з цього боку, то краще було не виходити на вулицю», — зазначила вона.
Олександра Сладкова додає, що ситуація змінилася лише наприкінці ХІХ століття, коли схили Високого Замку озеленили. Після цього, як каже урбаністка, проблема пилу з цього боку міста практично зникла.
Як зимове прибирання може створювати пил
Ще одним джерелом пилу, за словами Олександри Сладкової, стала система зимового утримання вулиць. Вона пояснила, що через вимоги максимально очищати дороги комунальні служби змушені використовувати великі обсяги солі та піску. Сіль пошкоджує очисні споруди, а пісок засмічує дощоприймачі, шкодить рослинам і після висихання перетворюється на пил.
«Потім, коли це все висихає, ми маємо пилові бурі по півтора-два місяці», — наголошує дослідниця.
Водночас вона позитивно оцінила роботу львівських комунальників цієї весни, зауваживши, що цього року місто значно краще прибрало залишки піску після зими.
На думку урбаністки, вирішити проблему пилу лише ручним прибиранням неможливо, тому потрібна механізована техніка: «Уявіть, що ви викинули з дому пилосос і залишили лише віник. Через якийсь час пилу стане стільки, що в хаті буде важко жити. Приблизно так само працює і місто».
Підкреслимо, що у червні нинішнього року Львів придбав 30 одиниць сучасної техніки, яка допоможе прибирати вулиці та тротуари міста взимку та протягом року.
За словами дослідниці, великі дорожні пилососи очищають лише проїжджу частину, тоді як тротуари часто прибирають вручну. Вона навела приклад Харкова, де після закупівлі сучасної прибиральної техніки мешканці навіть помічали покращення самопочуття.
«Мій друг, який тоді жив у Харкові, сказав, що після появи такої техніки в нього зникли весняні алергії», — розповіла дослідниця.
Читайте також: Львів'яни щодня використовують 120 тисяч м³ води: які проблеми з каналізацією
Вигорілі газони також стають джерелом пилу
Ще однією причиною запиленості міста урбаністка назвала вигорілі газони: «Вигорілий газон розігріває повітря і пилючить навіть більше, як асфальт чи бетон».
За її словами, під час ремонтів зелені зони нерідко використовують як місце для складування будівельного сміття, після чого засипають тонким шаром ґрунту. Через це трава не приживається, а вигорілий ґрунт у спеку пилить.
Як приклад якісного підходу вона навела газони на проспекті Свободи у Львові.
«Здавалося, що там ніколи нічого рости не буде, але зараз — ідеальні газони. Вони ще мають штучний полив, їх правильно стрижуть. Люди навіть ходять по них, а вони все одно вони працюють», — поділилася дослідниця.
Більше про міську інфраструктуу, екологію та енергетику — дивись у нашому подкасті з Олександрою Сладковою:
