Дві печі та 125 мільйонів: коли у Львові відкриють крематорій

На якому етапі будівництво крематорію

У Львівському комунальному підприємстві «Муніципальна обрядова служба» для ІА Дивись.info розповіли, що будівництво крематорію у Львові перебуває на завершальному етапі. Конструктивну частину будівлі повністю звели ще станом на липень 2026 року. Після цього завершили фасад та внутрішнє штукатурення стін.

Саме будівництво на території Голосківського цвинтаря розпочали 2 січня 2025 року, коли там заклали символічну капсулу. Перед основними роботами на ділянці розчистили територію, демонтували старі споруди та підготували котловани під фундаменти. У червні 2025 року проєкт отримав експертний висновок, а в липні уклали договір з підрядником на 159 млн грн.

Зараз основні роботи тривають усередині будівлі. Зокрема, завершують монтаж систем опалення та електропостачання, облицювання поверхонь плиткою, облаштування теплої та фінішної підлоги. Також виконують чистові малярні роботи, встановлюють внутрішні двері, світильники, датчики, вимикачі та інші елементи інженерних систем.

Після цього мають завершити благоустрій території біля крематорію. Проєкт передбачає облаштування доріжок, зовнішнього освітлення та інших елементів.

Ще в листопаді 2025 року готовність крематорію оцінювали приблизно у 60%. Тоді на об’єкті завершували монолітні роботи, а будівельні матеріали були закуплені майже повністю. У липні 2026 року в міському департаменті житлового господарства та інфраструктури повідомляли, що загальнобудівельні роботи вже виконали повністю, а готовність робіт усередині будівлі становила близько 70%.

Коли запустять кремаційні печі

У крематорії вже встановили дві кремаційні печі. Їхні пусконалагоджувальні роботи планують провести орієнтовно від кінця жовтня до середини листопада 2026 року. Під час цього етапу обладнання перевірять, налаштують та визначать його готовність до експлуатації.

Печі для львівського крематорію привезли з Іспанії. Разом вони дозволятимуть проводити до 25 кремацій на добу. Але у підприємстві наголошують, що пусконалагодження печей ще не означатиме початку кремацій.

«Використання обладнання безпосередньо для надання послуг стане можливим лише після завершення всього комплексу передбачених проєктом робіт, проходження необхідних процедур та введення закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Зокрема, для початку надання послуг кремації необхідно завершити весь передбачений для функціонування об’єкта комплекс будівельних, оздоблювальних, інженерних та пусконалагоджувальних робіт, виконати передбачений проєктом благоустрій, завершити необхідні процедури та ввести закінчений будівництвом об’єкт в експлуатацію. Лише після цього можливий початок надання послуг кремації», — пояснили фахівці.

За актуальним графіком завершити будівництво, пройти необхідні процедури та ввести крематорій в експлуатацію планують до кінця 2026 року. Після цього установа зможе розпочати роботу та надавати послуги кремації.

Чому проєкт крематорію довелося коригувати

Під час будівництва виникла необхідність змінити проєктну документацію. Частину додаткових робіт і технічних рішень визначили вже безпосередньо під час виконання робіт, тому вони не були повністю враховані у початковому проєкті.

Зокрема, знадобилася додаткова гідроізоляція бетонних конструкцій. Також для будівництва склепіння-арки довелося виготовляти індивідуальну опалубку. Окремо уточнювали рішення щодо оздоблення фасаду цеглою, щоб вони відповідали вимогам виробника до монтажу, матеріалів і сумішей.

Найскладнішим етапом, за інформацією підприємства, стало саме будівництво склепіння. Воно потребувало окремих технічних рішень та більше часу. На строки вплинуло й те, що частину цих робіт виконували взимку. Через це графік змістився приблизно на півтора місяця. Ще орієнтовно на такий самий термін строки змінилися через коригування проєктної документації. Зараз будівництво продовжують за оновленим графіком.

Складність проєкту була ще й до початку основного будівництва. Архітектор Маркіян Максимюк раніше розповідав, що робота над проєктом із містом та комунальним підприємством фактично тривала від архітектурного конкурсу 2021 року до початку 2025-го. Серед проблем він називав нестачу вихідних даних, зокрема тривалий час на ділянці не було підведено води.

За його словами, проєктна документація крематорію на той час складалася з 21 тому. Над різними її частинами працювали п'ять-шість організацій та загалом понад 20 фахівців. Окремою складністю були технологія кремації, санітарні вимоги та інженерні рішення для об'єкта, яких в Україні реалізовували небагато.

Скільки вже витратили на будівництво

Станом на початок жовтня за виконані та прийняті роботи на будівництві крематорію заплатили 125 мільйонів гривень. Остаточної вартості об’єкта наразі немає. Остаточну кошторисну вартість визначать після завершення коригування та проходження експертизи проєктної документації.

Що кажуть у міській владі про кримінальне провадження

Кримінальне провадження щодо можливого службового недбальства правоохоронці відкрили 30 липня 2026 року. Слідство перевіряє роботи на території Голосківського цвинтаря, зокрема пов'язані з підготовкою ділянки до будівництва крематорію.

У центрі уваги слідства — договір №118 від 30 грудня 2024 року на підготовчі роботи для нового комплексу крематорію. За ним мали знести наявні споруди, розчистити територію та підготувати будівельний майданчик. Правоохоронці запросили документи щодо вартості та обсягів виконаних робіт, акти їх приймання, бухгалтерські й платіжні документи та інші матеріали, пов'язані з виконанням договору. Личаківський районний суд дозволив слідчим отримати тимчасовий доступ до цих документів із можливістю їх вилучення. Матеріали потрібні, зокрема, для проведення експертиз у межах досудового розслідування.

Слідчі також перевіряють документи щодо інших робіт на Голосківському цвинтарі — благоустрою території у 2023 році та ремонту пошкодженого покриття у 2025 році.

В «Муніципальній обрядовій службі» зазначили, що готові передавати слідству документи та інформацію, необхідні для встановлення обставин справи.

«За наявною у нас інформацією, на сьогодні немає встановлених у передбаченому законом порядку фактів, які б підтверджували завдання збитків або неналежне використання коштів у зв’язку з обставинами, що перевіряються в межах згаданого кримінального провадження. Більш предметно коментувати юридичну оцінку відповідних дій коректно після завершення необхідних процесуальних дій та отримання результатів досудового розслідування», — повідомили у

Проте відкриття кримінального провадження саме по собі не означає встановлення факту кримінального правопорушення або вини конкретної людини. Наразі правоохоронці проводять досудове розслідування та перевіряють відповідні обставини.

Яким планували крематорій

У липні 2021 року місто оголосило Всеукраїнський архітектурний конкурс, щоб обрати проєкт комплексу на території Голосківського цвинтаря. Він мав поєднати сам крематорій, колумбарій і ритуальну залу. Однією з умов було створення споруди без конкретного релігійного наповнення.

Переможцями конкурсу стали архітектори з Маріуполя Павло Заботін, Любов Копейкіна, Віктор Копейкін та Олена Кобець, які працюють у Берліні. Пізніше до реалізації проєкту долучилася львівська студія ZMIST.

Площа будівлі становитиме близько 1600 квадратних метрів. Її умовно поділили на дві частини. У технологічній передбачили приймальне відділення, холодильне обладнання, приміщення для обмивання, кремаційну залу з печами та технічні приміщення. Ця частина буде закритою для відвідувачів.

З іншого боку розмістять приміщення для родичів та відвідувачів: рецепцію й адміністративну частину, зал очікування, церемоніальну залу, кімнату останнього прощання та пункт видачі урн. Церемоніальну залу проєктували нейтральною, щоб не прив'язувати її до певної конфесії.

Одним із центральних архітектурних елементів стане світлий прохід, який розділяє будівлю. У ньому передбачили водойму, яка також має виконувати функцію накопичувача дощової води. Основний об'єм будівлі, навпаки, виконаний із темної цегли. Перед крематорієм запроєктували відкритий простір із колумбаріями.

Також передбачили кімнату останнього прощання зі скляною перегородкою та шторою. За бажанням родичі зможуть бути присутніми під час моменту завантаження труни до печі. Архітектори пояснювали, що таке рішення запозичили з практики крематоріїв інших країн.

Сам проєкт розрахований і на подальше розширення. У кремаційній залі передбачили місця для двох печей та можливість у майбутньому встановити третю. Ще можна буде збільшувати кількість колумбаріїв. Проєкт передбачає рекупераційне обладнання для акумулювання тепла, яке утворюватиметься під час роботи печей.

Біля крематорію також мають облаштувати паркувальний майданчик і поле колумбарних поховань. До речі, місця для поховання урн із прахом планують облаштовувати на всіх міських цвинтарях. Прах також можна буде поховати в землю або в наявному місці родинного поховання.

Для чого Львову крематорій і скільки коштуватиме кремація

Однією з причин будівництва крематорію є нестача місця на міських кладовищах. На площі, необхідній для одного традиційного поховання, можна розмістити до 20 урн із прахом.

Попит на таку послугу у Львові є. Архітектор крематорію Маркіян Максимюк розповідав, що кремацію, зокрема, частіше обирають люди, які жили за кордоном і звикли до такої практики. Зараз для львів'ян кремація означає додаткові витрати на перевезення тіла, а також більше часу на організацію поховання.

Орієнтовна вартість самої кремації у Львові, за попередніми даними, становитиме 4–5 тисяч гривень. Остаточний тариф мають визначити після тестового запуску обладнання. За словами міського голови Андрія Садового, кремація разом із супровідними послугами може бути приблизно на 30% дешевшою за традиційне поховання.

Які крематорії ще працюють в Україні

Зараз в Україні є три діючі крематорії — у Києві, Харкові та Одесі. Львівський після відкриття має стати четвертим. Усі три наявні крематорії збудували ще в радянський період, тому одна з їхніх проблем — вік будівель та обладнання.

Київський крематорій працює біля Байкового кладовища з 1975 року. Він впізнаваний за білими залами прощання округлої форми. Вони є частиною «Парку пам'яті», окремі елементи якого мають статус об'єктів культурної спадщини. Крематорій має шість печей і три зали прощання.

Харківський крематорій також працює вже кілька десятиліть. Одна з його нинішніх проблем — стан обладнання. Восени 2025 року там розпочали капітальний ремонт однієї з кремаційних печей, через що тимчасово обмежували приймання замовлень на кремацію.

Одеський крематорій є наймолодшим із трьох діючих в Україні — його відкрили наприкінці 1980-х років. Під час повномасштабної війни для крематорію придбали окремий генератор, щоб він міг працювати під час відключень електроенергії.