Ваучери, перекваліфікація і компенсації: як бізнесу на Львівщині знайти працівників

Хто може отримати ваучер на навчання

Начальниця правління реалізації програм зайнятості Львівського обласного центру зайнятості Руслана Палій для ІА Дивись.info розповіла, що для для окремих категорій мешканців діє можливість отримати ваучер на навчання. Йдеться про застрахованих осіб, які мають освіту не нижче за професійно-технічну. Скористатися такою підтримкою можуть люди віком від 45 років, ветерани, вимушено переміщені особи, люди з інвалідністю, особи, які отримали поранення внаслідок військової агресії, а також звільнені з полону.

Ваучер покриває навчання коштом держави. Його вартість становить 33 280 гривень. За ці кошти можна пройти навчання за однією зі 161 професії або спеціальності. Серед прикладів професій — водій автотранспортних засобів, водій навантажувача, електрогазозварник, кухар, кондитер, кравець, електромонтер з ремонту та обслуговування сонячних електроустановок, майстер з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики, монтажник будівельний, нянька, машиніст насосних установок і оператор лінії у виробництві харчової продукції. Повний перелік професій – тут.

Упродовж першого півріччя 2026 року на Львівщині видали 244 ваучери на навчання. З них 138 отримали люди віком 45+, 41 — люди з інвалідністю, 42 — учасники бойових дій, 18 — внутрішньо переміщені особи, ще 5 — люди, які під час воєнного стану отримали поранення, захворювання внаслідок військової агресії.

Найчастіше мешканці Львівщини обирали психологію, медсестринство, дошкільну, середню та початкову освіту. Серед робітничих професій популярними були машиніст-тракторист сільськогосподарського виробництва, водій автотранспортних засобів, водій навантажувача, кухар та оператор котельні.

Які компенсації можуть отримати роботодавці

«У період війни Львівська обласна служба зайнятості реалізовує декілька компенсаційних програм, відшкодовуючи працедавцям витрати за забезпечення роботою вимушено переміщених осіб, молоді, людей передпенсійного віку, учасників бойових дій чи людей з інвалідністю. Завдяки такій фінансовій підтримці суб’єкти господарювання мають змогу не тільки укомплектувати вакансії потрібним персоналом, а й зекономити власні кошти. Для прикладу, торік через компенсаційні інструменти працедавцям, які прийняли на роботу 2696 працівників, відшкодовані кошти на загальну суму 61,7 млн грн», — каже Руслана Палій.

За її словами, роботодавець може отримати компенсацію за працевлаштування людей з інвалідністю, які ще не досягли пенсійного віку, а також людей, яким до виходу на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років. У такому разі компенсують 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної зарплати — до 8647 гривень. Таку допомогу надають за умови, що безробітного працевлаштовують щонайменше на один рік. Загальна тривалість виплати впродовж року становить шість місяців — через місяць.

Більше про те, де на Львівщині людям з інвалідністю шукати роботу, ми розповідали тут.

Окрема компенсація передбачена за працевлаштування учасників бойових дій. З 2026 року роботодавець може отримати відшкодування фактичних витрат на оплату праці в розмірі не більше ніж півтори мінімальні зарплати — до 12970,5 гривні. Її також надають за умови працевлаштування людини щонайменше на рік, а загальна тривалість виплати становить шість місяців упродовж року.

Роботодавці, які беруть на роботу вимушених переселенців, можуть отримати 8647 гривень за місяць роботи такої людини. Цю компенсацію виплачують щомісяця впродовж трьох місяців, а якщо йдеться про переселенців з інвалідністю — впродовж шести місяців.

Ще одна програма стосується працевлаштування зареєстрованих безробітних з-поміж внутрішньо переміщених осіб за направленням служби зайнятості. У такому випадку роботодавець може отримати до двох мінімальних зарплат — до 17294 гривень. Компенсацію надають за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів, а загальна тривалість виплати впродовж року становить шість місяців — через місяць.

Компенсації також доступні для роботодавців, які працевлаштовують молодь. Йдеться про зареєстрованих безробітних віком до 25 років, людей до 35 років на перше робоче місце, а також осіб, звільнених зі строкової військової служби. У такому разі роботодавцю відшкодовують 50% розміру мінімальної зарплати — 4323,5 гривні. Таку компенсацію надають за умови працевлаштування безробітної молоді щонайменше на один рік. Виплата триває шість місяців упродовж року — через місяць.

Крім цього, роботодавцям можуть компенсувати витрати на облаштування робочих місць для працевлаштованих людей з інвалідністю I та II групи. Граничний розмір компенсації за створення безбар’єрних умов праці для людей з інвалідністю І групи становить до 129705 гривень, а для людей з інвалідністю ІІ групи — до 86470 гривень.

Компенсацію за облаштування робочого місця можна використати, зокрема, на спеціалізовані меблі, поручні, допоміжні засоби для роботи за комп’ютером, комп’ютери, ноутбуки, телефони, навушники та інші засоби, які допомагають людині з інвалідністю працювати.

Детальніше про компенсаційні механізми можна дізнатися у підрозділах обласної служби зайнятості, на сайті Державної служби зайнятості, за телефоном гарячої лінії 0800219722 або в офісах «Зроблено в Україні».

До речі, нещодавно ми розповідали, як в області за грант заснувати власну справу.

Чи може служба зайнятості оплатити навчання працівників

Руслана Палій пояснює, що служба зайнятості може організовувати професійне навчання безробітних на замовлення конкретного роботодавця.

«Досить поширеною практикою є організація навчання під конкретне замовлення роботодавця. У цьому випадку підприємство повідомляє службі зайнятості про потребу у працівниках, а центр зайнятості організовує професійну підготовку, перепідготовку або перекваліфікацію претендентів на робочі місця за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Однак таке навчання є безкоштовним для роботодавця і шукача роботи лише у випадку, якщо претендент на вакансію зареєстрований у службі зайнятості та має статус безробітного», — каже вона.

Таке навчання можуть проводити у закладах освіти, центрах професійно-технічної освіти служби зайнятості або безпосередньо у роботодавців. Після завершення навчання людина може отримати свідоцтво державного зразка, посвідчення або сертифікат про підвищення кваліфікації.

Більше про міфи щодо профтефів у Львові та як дорослі можуть там здобути професію, ми розповідали у нашому подкасті:

Зі слів фахівчині, служба зайнятості також може фінансувати навчання жінок на замовлення роботодавців у межах експериментального проєкту. Йдеться про підготовку для роботи у сферах, де жінки традиційно були менш представлені. У межах цієї програми можна опанувати 31 професію.

Більше про програми перекваліфікаціії для жінок ми розповідали тут.

Крім цього, люди віком 50+ можуть долучитися до програми «Досвід має значення». Вона передбачає короткотермінове навчання для подальшого працевлаштування. Зокрема, станом на початок червня, на Львівщині роботодавці заявили майже 200 вакансій для кандидатів віком 50+. Найчастіше таких працівників готові брати у торгівлю, промисловість, освіту, науку та будівельну сферу. Серед вакансій — продавці-консультанти, продавці продовольчих товарів, адміністратори, касири, кухарі та пекарі.

У межах програми «Досвід має значення» на Львівщині вже працевлаштували 46 людей віком 50+, а 79 учасників проходили стажування на підприємствах та в організаціях області. Найчастіше учасники погоджувалися працювати продавцями-консультантами, кухарями, адміністраторами, водіями автонавантажувачів, водіями автотранспортних засобів і верстатниками деревообробних верстатів.

Які напрями бізнесу розвиваються поза Львовом

«Якщо говорити про території Львівщини поза обласним центром, то сьогодні ми спостерігаємо стійке зростання інтересу до виробництва, туризму (сфери гостинності, зеленого туризму), крафтового ремесла та сфери послуг. Помітною є тенденція до розвитку переробної промисловості. Підприємці інвестують у виробництво меблів, швейну галузь та інші види діяльності. Такі проєкти потребують більших інвестицій, проте водночас забезпечують більше робочих місць і мають довгостроковий економічний ефект для громад», — пояснює начальниця відділу аналітики та оцінки ефективності програм зайнятості Оксана Шолудько.

Розвиток туризму поза Львовом видно за надходженнями туристичного збору. За даними Львівської ОВА, у першому півріччі 2026 року громади області отримали майже 34 млн грн туристичного збору — на 28% більше, ніж торік. Найбільші надходження, крім Львова, дали Східницька, Трускавецька, Славська та Сокільницька громади.

Зі слів фахівчині, у невеликих містах і громадах також зростає кількість бізнесів у сфері послуг. Йдеться про ремонт техніки й автомобілів, медичні, освітні та побутові сервіси. Такі напрями важливі для громад, бо дозволяють мешканцям отримувати потрібні послуги на місці, без поїздок до більших міст.

«Окремо варто відзначити креативні індустрії. Після запровадження спеціальної підтримки для цього сектору дедалі більше підприємців подають проєкти у сферах дизайну (всіх сфер), реклами, фотографії, культурних та освітніх послуг», — додає Оксана Шолудько.

Яких працівників бракує на Львівщині

Зі слів Оксани Шолудько, у січні-травні цього року до Львівської обласної служби зайнятості надійшла інформація про 25,2 тисячі вакансій у регіоні. Найбільше пропозицій роботи було на підприємствах переробної промисловості, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспорту й мотоциклів, а також в освіті, охороні здоров’я та соціальній сфері.

«На початку червня в області налічувалося 9,3 тис. пропозицій працевлаштування, а роботу за посередництва служби зайнятості шукали 3,9 тис. безробітних. Гостра нестача кадрів спостерігалася на продавців (596 одиниць), водіїв автотранспортних засобів (412), швачок (393), підсобних робітників (274), кухарів (247), укладальників-пакувальників (233), прибиральників території (175), вантажників (166), касирів торговельного залу (133) тощо», — зазначає фахівчиня.