Чи завантажені дитячі садочки у Львові та скільки платять батьки

Про те, навіщо у Львові обʼєднали садочки, як записати дитину у дошкільний заклад та чому там бракує працівників, — далі у матеріалі ІА Дивись.info.

Скільки дітей відвідують садочки Львівської громади та де є вільні місця

Завідувачка сектору дошкільної освіти міського управління розвитку освіти Львівської міськради Наталія Клочко розповіла, що станом на липень у Львівській громаді працюють 109 комунальних закладів дошкільної освіти та 12 дошкільних відділень при школах. Їх відвідують понад 20 тисяч дітей. Порівняно з минулим роком кількість вихованців зменшилася приблизно на 500 дітей.

«У групи для найменших дітей, віком до трьох років, ми не можемо набирати багато вихованців. Зазвичай у списку є 23–24 дитини. У старших групах кількість уже залежить від мікрорайону: десь є 20 дітей, а десь — 27–30. Водночас середня відвідуваність становить близько 60%. Ми щодня проводимо моніторинг, і кожен садок звітує про те, скільки дітей фактично прийшли», — каже посадовиця.

Найбільш завантаженими залишаються садочки у Брюховичах, Винниках, Рясному та Рудному. Це пов’язано, зокрема, з великою кількістю сімей із дітьми у цих районах. Водночас вільні місця є у частині закладів Личаківського, Франківського та Шевченківського районів, а також на Сихові.

На другу хвилю зарахування у садочках Львівської громади залишилося понад півтори тисячі вільних місць. Інформацію про заклади, які ще добиратимуть дітей, мають оприлюднити до 20 липня на сайті електронної реєстрації. Після цього батьки зможуть зайти у свій електронний кабінет, переглянути відкриті списки та змінити обраний садок на той, де ще є місця.

Батькам не потрібно особисто обходити садочки та запитувати про вільні місця. Це все можна дізнатися на сайті. Якщо у найближчому до дому садочку місць немає, управління освіти може запропонувати заклад у сусідньому мікрорайоні.

Окремо до управління освіти можуть звертатися сім’ї, які нещодавно переїхали до Львівської громади. Йдеться, зокрема, про внутрішньо переміщених осіб і родини військових, які змінили місце проживання або роботи. У таких випадках працівники управління разом із батьками визначають найбільш зручний садок, де є вільне місце, та скеровують туди дитину.

Скільки дітей зарахували до садочків і для якого віку бракує місць

Цього року до садочків Львівської громади зарахували понад 6,5 тисячі дітей. Ще приблизно 600 заявок не вдалося задовольнити під час першої хвилі зарахування. Ці заявки автоматично переходять на другу хвилю.

«Групи раннього віку найбільш затребувані. Ми вже почали пілотний проєкт із відкриття груп для дітей від 12 місяців, але багато дітей у них набирати не можемо. Кількість залежить від приміщення та території садочка, тому зазвичай це від восьми до дванадцяти дітей. Батькам ця ініціатива сподобалася, тому для нас цей напрям залишається пріоритетним», — розповідає Наталія Клочко.

Зокрема, з вересня у Львівській громаді вдвічі збільшать кількість груп раннього догляду для дітей від одного року. Торік такі групи працювали в 11 закладах, а цього року їх відкриють уже у 22 комунальних садочках — тобто приблизно в кожному п’ятому. Електронна реєстрація до цих груп триватиме до 31 липня.

Групи раннього догляду працюватимуть у садочках №92, №48, №55, №153, №51, №170, №127, №5, №154, №129, №12, №75, №21, №166, №109, №155, №43, №44, а також у закладах «Дзвіночок», «Вільні», «Левомрій» та «Веселка».

Щодо великої завантаженості, то обмежена кількість місць є також у ясельних групах для дітей віком від двох до трьох років. У них зазвичай можуть зарахувати до 20 вихованців, бо маленькі діти потребують більше уваги та відповідних умов.

У міському управлінні освіти також працюють над можливістю створення нових дошкільних закладів у районах, де садочки найбільш завантажені. Конкретних термінів будівництва нових закладів наразі немає.

Чому у львівських садочках бракує працівників

«Нам не вистачає і педагогічних працівників, і обслуговуючого персоналу, і людей, які працюють на кухні та харчоблоках. Ми постійно шукаємо працівників, у нас є вакансії. Навіть коли батьки звертаються, щоб влаштувати дитину до садочка, я запитую, чи, можливо, вони самі хотіли б там працювати. Потреба у працівниках справді велика», — каже Наталія Клочко.

З її слів, найгостріша потреба зараз — у вихователях та асистентах вихователів, які працюють в інклюзивних групах. Також окремі заклади шукають кухонних працівників.

Потреба в асистентах вихователів зростає через відкриття нових інклюзивних груп. Їх створюють відповідно до висновків інклюзивно-ресурсних центрів, які батьки подають для зарахування дітей. Станом на зараз у дошкільних закладах Львівської громади є близько 400 вакансій.

З міського бюджету садочкам виділяють додаткові кошти на зарплати як педагогічним працівникам, так і обслуговуючому персоналу. Також у закладах діють премії та конкурси, учасники яких можуть отримати грошові винагороди. У частині садочків завдяки цьому вдалося заповнити штат, однак загалом нестача працівників залишається.

За словами посадовиці, на кадрову ситуацію також вплинула війна та виїзд частини мешканців за кордон. Через це стало менше людей, які можуть і хочуть працювати у дошкільних закладах. Водночас робота з маленькими дітьми потребує відповідної освіти, навичок і готовності працювати у цій сфері.

Управління освіти співпрацює з університетами та педагогічним коледжем. Студенти проходять практику у львівських садочках, а заклади намагаються заохотити їх залишитися працювати після завершення навчання. Збільшити кількість молодих спеціалістів, за словами Наталії Клочко, могло б подальше підвищення зарплат на державному рівні.

Що змінилося у львівських садочках у Рік дошкілля

У 2026 році, який офіційно оголосили Роком дошкілля, у садочках Львівської громади запланували більше ремонтів, освітніх проєктів і навчань для працівників. Посадовиця каже, що у частині закладів проводять капітальні ремонти, облаштовують ресурсні кімнати, куточки для відпочинку та кабінети, де логопеди зможуть працювати з дітьми, які потребують додаткової підтримки.

Також місто продовжує реалізовувати Концепцію розвитку дошкільної освіти до 2030 року, яка передбачає збільшення кількості ясельних груп, розвиток білінгвальної освіти та щорічне підвищення кваліфікації педагогів.

Зокрема, у громаді відкривають нові інклюзивні групи. Для вихователів і помічників вихователів проводять навчання про роботу з дітьми з особливими освітніми потребами, дії у кризових ситуаціях і запобігання професійному вигоранню. Загальні навчання відбуваються щомісяця, а в межах окремих проєктів працівники проходять додаткові практичні заняття.

Найбільш помітні роботи цього року проводять у кількох закладах. У садочку №167 завершують благоустрій території. У садочку №159 розпочали капітальний ремонт приміщення, де планують створити центр батьківської підтримки. У садочку №69 проводять роботи для покращення доступності, а в садочку №80 також триває капітальний ремонт. Крім цього, у кожному закладі проводять поточні роботи залежно від його потреб. Окрім ремонтів, садочки поступово отримують нові меблі, обладнання та навчальні матеріали, необхідні для впровадження нових освітніх програм і сучасних методик роботи з дітьми.

Серед нових освітніх напрямів Наталія Клочко називає проєкт «Майданчик змін», білінгвальну освіту (навчання українською та англійською) та програму, спрямовану на розвиток емпатії. Для вихователів, які працюють або працюватимуть у білінгвальних групах із дітьми від трьох років, організували спеціальне навчання у Центрі професійного розвитку педагогічних працівників.

«Минулого року до проєкту білінгвальної освіти долучилися десять садочків. До вересня плануємо підготувати до участі ще 50 закладів, а до кінця 2026 року — наступні 50. Спочатку вихователі мають пройти навчання і практику. Після цього ми будемо оцінювати результати, за потреби коригувати програму та розвивати її далі», — пояснює Наталія Клочко.

За її словами, цього року на роботу і розвиток дошкільних закладів виділили додаткові кошти. Їх спрямовують насамперед на ремонти, облаштування приміщень, покращення доступності та створення кращих умов для дітей і працівників. Крім міських програм, у 2026 році громади також можуть залучати державну субвенцію на облаштування безпечних умов у закладах дошкільної освіти, зокрема на будівництво та реконструкцію укриттів.

Додамо, що від минулого року у комунальних садочках Львова діє програма, завдяки якій діти вчаться системно чистити зуби. Про це і важливість дитячої гігієни зубів ми розповідали у нашому подкасті:

Що передбачає проєкт «Садки майбутнього»

Проєкт «Садки майбутнього» у Львівській громаді розпочали у 2024 році та продовжили у 2026-му. Його мета — осучаснити дошкільні заклади та змінити підходи до навчання і виховання дітей за ізраїльською методикою. Перед запуском проєкту вихователі та керівники садочків проходили майстерки, онлайн-семінари й навчання, щоб адаптувати міжнародний досвід до української системи дошкільної освіти.

Посадовиця каже, що у таких садочках більше уваги приділяють самостійності дітей, їхній здатності спілкуватися, розуміти власні емоції та взаємодіяти з іншими. Вихователі також навчають дітей мирно розв’язувати конфлікти, домовлятися між собою та розуміти почуття інших.

«Ми розвиваємо самостійність дітей, навчаємо їх спілкуватися та поводитися одне з одним. Значну увагу приділяємо розвитку емпатії й емоцій: дитина має розуміти, що вона відчуває, як упоратися з певною ситуацією та як не переходити до бійки чи іншої неприйнятної поведінки», — зазначає Наталія Клочко.

Проєкт охоплює сім основних напрямів: розкриття творчого потенціалу, можливість вибору для дитини, формування самостійності, заохочення цікавості, розвиток емпатії, створення природного двомовного середовища та роботу з колективом садочка. У міжнародній концепції вони відповідають навичкам, які допомагають дітям краще адаптуватися до сучасного світу: співпрацювати, мислити творчо, бути відкритими до змін і відповідально ухвалювати рішення.

Нині до проєкту «Садки майбутнього» долучилися 15 дошкільних закладів Львівської громади. У вересні до нього планують приєднати ще декілька садочків.

Як у садочках планують зменшувати кількість дітей у групах

Фахівчиня розповідає, що на найбільш завантажених садочках Львівської громади велика кількість дітей переважно у старших групах. Місто намагається створювати додаткові групи у приміщеннях, які раніше використовували лише як спальні. Менша кількість дітей у групах дає змогу вихователям приділяти більше уваги кожній дитині та покращує умови для навчання й розвитку.

Окрема спальня у садочку може бути зайнята дітьми лише близько півтори години на день. Водночас це приміщення потрібно постійно прибирати та обслуговувати. Тому в частині закладів закуповують мобільні ліжка, які можна складати або переміщувати після денного сну. Завдяки цьому спальню можна використовувати для занять та ігор упродовж решти дня.

«Якщо спальня має близько 50 квадратних метрів, її можна використовувати для навчальної та ігрової діяльності. Ми закуповуємо мобільні меблі й ліжка, які можна скласти або переставити. Завдяки цьому вивільняємо приміщення і можемо з одного групового блоку зробити дві окремі групи», — пояснює Наталія Клочко.

Такий підхід у львівських садочках застосовують уже кілька років. Водночас відкрити додаткову групу можна не в кожному закладі, бо для цього потрібні кошти на меблі та облаштування приміщень. Крім того, необхідно збільшувати штат і наймати додаткових педагогічних працівників. Кожен випадок розглядають окремо, залежно від кількості дітей, площі приміщень і можливостей конкретного садочка.

Навіщо у Львові об’єднують дошкільні заклади

Цього року у Львові почали обʼєднувати окремі дошкільні заклади. Як пояснює Наталія Клочко, це пов'язано зі змінами у законодавстві. Відтепер кожен дошкільний заклад має працювати як окрема юридична особа зі своєю бухгалтерією, юристом та адміністративним персоналом. Для невеликих садочків із двома або трьома групами це практично неможливо через недостатню кількість штатного персоналу.

Зокрема, у травні Львівська міська рада ухвалила рішення про реорганізацію трьох невеликих закладів. Садочок №7 на вулиці Туган-Барановського, 6 приєднують до садочка №9 на вулиці Рильського, 9. Садочок №26 на вулиці Гушалевича, 5 — до садочка компенсуючого типу №23 на вулиці Вернигори, 7. Заклад «Веселка» на вулиці Китайській, 6а приєднують до садочка №89 на вулиці Ярошинської, 15.

Саме тому невеликі садочки об'єднують із більшими, якщо вони розташовані поруч. «Йдеться лише про адміністративні зміни. Усі садочки залишаються працювати, діти й надалі відвідують ті самі заклади. Змінюється лише керівництво — замість двох директорів працює один», — пояснює посадовиця.

За словами фахівчині, після об'єднання збільшується загальний штат закладу, що дозволяє створити додаткові робочі місця та забезпечити необхідних спеціалістів.

Відтак спільне управління також має зменшити адміністративні витрати. Попередньо йшлося приблизно про два мільйони гривень. Ці кошти планували залишити у сфері дошкілля та спрямувати на ремонти, оновлення кухонь, облаштування безпечних просторів і відкриття додаткових груп. Зокрема, у садочку №89 планують відремонтувати кухню та створити групи для наймолодших дітей.

Окремо у Львові готуються до створення нового дошкільного закладу «Простір дитинства». Він з'явиться у Рясному-1. Це також пов'язано зі змінами законодавства, згідно з якими ліцеї більше не можуть мати у своєму складі дошкільні відділення. Тому такі відділення виводять зі структури ліцеїв і переводять до окремих комунальних дитячих садочків. Першими до нового закладу мають перейти дошкільні групи, які зараз працюють при ліцеях №94 та №38.

Це працює, до прикладу, так: якщо навчальний заклад став ліцеєм і тепер там навчатимуться тільки старшокласники, то окрему будівлю або приміщення, де розміщувалася молодша школа, передають у користування дошкільному закладу.

Більше про те, яких змін чекати з цього року львівським школярам у реорганізації навчальних закладів, ми розповідали тут.

Як у Львові розвивають інклюзивне дошкілля

Наталія Клочко зазначає, що у комунальних садочках Львівської громади працює понад 600 інклюзивних груп, які відвідують понад 900 дітей. Зараз у закладах працюють 336 асистентів вихователів, однак цього недостатньо, тому саме ці спеціалісти залишаються одними з найбільш затребуваних.

Інклюзивну групу створюють за потреби конкретної дитини. Для цього батьки мають звернутися до інклюзивно-ресурсного центру, пройти комплексну оцінку розвитку та подати висновок разом із заявою до садочка. Якщо заклад отримав такий висновок, він має організувати для дитини необхідну підтримку.

Асистент вихователя не працює лише з однією дитиною. Він допомагає вихователю організувати заняття для всієї групи, адаптувати матеріали та врахувати потреби дітей з особливими освітніми потребами. Для кожної такої дитини також складають індивідуальну програму розвитку, до підготовки якої залучають вихователів, психолога, логопеда, інших фахівців і батьків.

«Ми працюємо відповідно до положення про інклюзивні групи та співпрацюємо з нашими центрами. Цього року проводили навчання за програмою KORP (європейська діагностична методика, що дозволяє оцінювати розвиток дітей від 1 місяця до 9 років — ред.) для вчителів, логопедів, практичних психологів і асистентів вихователів. Попереду також великі навчання щодо роботи з дітьми з розладами аутистичного спектра та іншими особливими освітніми потребами», — каже посадовиця.

Більше про те, як зрозуміти, що в дитини може бути РАС, ми розповідали тут.

Окремим напрямом є підтримка батьків. У межах міської концепції розвитку дошкільної освіти у Львові створюють осередки відповідального батьківства, де сім’ї можуть отримувати консультації та навчатися краще розуміти потреби дітей. Торік у громаді створили шість таких осередків.

Скільки батькам потрібно платити

Щодо вибору між комунальними та приватними садочками, Наталія Клочко наголошує, що це рішення кожна сім'я ухвалює самостійно. Вона рекомендує батькам ознайомитися з роботою різних закладів, поспілкуватися з іншими батьками та вже після цього обирати той варіант, який найбільше підходить дитині.

У комунальних садочках батьки оплачують лише частину вартості харчування дітей. Зараз родини сплачують 60% його вартості — це приблизно 70 гривень на день, тоді як решту 40% компенсує місто. Перебування дитини в садочку та освітній процес є безкоштовними.

Додатково батьки можуть записати дітей на гуртки, які працюють у садочках. Такі заняття проводять сторонні фахівці (ФОПи) або громадські організації, а оплатити послуги можна безпосередньо за укладеними договорами. Інформацію про гуртки можна отримати у своєму дошкільному закладі.