«Львівщина може стати прикладом для інших областей»: де облаштують перші кемпінги
На Львівщині почнуть створювати кемпінги. Перші локації планують облаштувати в урочищі Дубравка у «Сколівських Бескидах» та в Уричі поблизу «Тустані».
Перший кемпінг облаштують у «Сколівських Бескидах»
Проєкт «Кемпінги Львівщини» перейшов до практичної реалізації. Як розповідає Мар’яна Кукса, заступниця департаменту спорту, молоді та туризму Львівської обласної військової адміністрації, перший кемпінг починають облаштовувати в урочищі Дубравка на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди».
Для облаштування цієї рекреаційної ділянки вже провели тендер. Наступним етапом стане виконання передбачених проєктом робіт. Паралельно готують створення кемпінгу в Уричі поблизу Тустані, де зараз триває процес оголошення закупівлі.
Згідно з даними публічної закупівлі, тендер на облаштування Дубравки оголосили 16 червня 2026 року. Очікувана вартість робіт становить 9 мільйонів 984 тисячі 626 гривень. На торги подався один учасник — ПП «КОМФОРТ-СКОЛЕ», яке запропонувало виконати роботи за 9 мільйонів 981 тисячу 170 гривень. Нині закупівля перебуває на етапі кваліфікації переможця. Роботи мають виконати до кінця 2028 року.
Дубравка вже функціонує як рекреаційна ділянка та є початковою точкою туристичного маршруту зі Сколе на гору Парашку. Там розташовані інформаційно-екологічний пункт, альтанка, розрахована на 50 людей, мангал і паркування. Поблизу також є природне джерело питної води.
«Тустань в процесі оголошення закупівлі, «Сколівські Бескиди» тендер на облаштування простору в урочищі Дубравка вже провели, наступним етапом є виконання передбачених робіт. Точний термін, коли кемпінг зможе приймати туристів, залежатиме від графіка виконання робіт і готовності всієї необхідної інфраструктури», — розповідає посадовиця.
Які кемпінги найшвидше реалізують
Під час опрацювання проєкту «Кемпінги Львівщини» перелік локацій змінили. На це вплинули особливості окремих територій, можливість облаштувати там необхідну інфраструктуру, фінансування та організаційні питання.
Найближчими до реалізації зараз є згадане урочище Дубравка на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди» та Урич поблизу «Тустані». У Дубравці вже провели тендер на облаштування рекреаційного простору, а локація в Уричі залишається серед пріоритетних.
Урич уже є відомою туристичною локацією. У 2024 році село разом із Ворохтою увійшло до переліку 55 найкращих туристичних сіл за версією ООН Туризм. Українські села обрали серед понад 260 претендентів із більш ніж 60 країн.
Крім того, в межах оновленої концепції проєкту розглядають території у Стрілківській громаді та поблизу Свірзького замку.
«Наразі ми не говоримо про те, що щодо якихось конкретних локацій проєкт остаточно зупинений. Проєкт розвивається поетапно, а перелік локацій у процесі опрацювання може змінюватися. На вибір конкретної території впливають її готовність до реалізації, наявність або можливість створення інженерної інфраструктури, питання землекористування, природоохоронні обмеження, можливості співфінансування та подальшого утримання кемпінгу. Тому наразі першочергово реалізуються дві найбільш підготовлені локації», — каже Мар’яна Кукса.
Що буде доступно у кемпінгах
Зі слів посадовиці, кемпінги в межах проєкту мають бути облаштованими територіями для комфортного та безпечного відпочинку. Перелік об’єктів на кожній локації відрізнятиметься залежно від особливостей території та її природоохоронного статусу.
Проєкт розрахований і на сімейний та освітній туризм. На територіях національних парків також планують створювати елементи «тихої рекреації», які відповідатимуть природоохоронному статусу цих місць.
Зокрема, на території кемпінгів можуть облаштувати під’їзд і в’їзд, місця для паркування автомобілів, майданчики для наметів, кемперів та автодомів. Також передбачають санітарні блоки з туалетами й душовими, питну воду, електропостачання, місця для миття посуду та приготування їжі.
Крім цього, на локаціях планують створити зони відпочинку, встановити освітлення та інформаційну навігацію, а також організувати збір відходів. Місця для вогнищ або мангальні зони облаштовуватимуть лише там, де це дозволятимуть правила безпеки та природоохоронні обмеження.
На першій локації в урочищі Дубравка частина рекреаційної інфраструктури вже є. Там розташований інформаційно-екологічний пункт, облаштована альтанка, яка може одночасно вмістити до 50 людей, є мангал, паркування та природне джерело питної води. З Дубравки також починається туристичний маршрут на гору Парашку.
«Одним із ключових принципів проєкту є безбар’єрність та доступність кемпінгової інфраструктури. Йдеться про те, щоб людина могла не лише потрапити на територію кемпінгу, а й повноцінно користуватися його основними об’єктами — місцями відпочинку, санітарними приміщеннями та іншою інфраструктурою. Це особливо важливо для ветеранів і людей після поранень, зокрема тих, хто має порушення мобільності, а також для родин із дітьми», — зазначає Марʼяна Кукса.
До слова, нещодавно ми розповідали, як ветерани та їхні сімʼї можуть долучитися до безкоштовних мандрівок в області.
Проєктну документацію для облаштування Дубравки розробили ще у 2024 році. На території рекреаційної ділянки також встановили інформаційний стенд із картою та QR-кодом, де відвідувачі можуть дізнатися про туристичні маршрути, місця відпочинку, природу й пам’ятки регіону.
Що з фінансуванням
Єдиної вартості облаштування одного кемпінгу на Львівщині немає. Для кожної локації готуватимуть окремий кошторис залежно від її площі, стану наявної інфраструктури та обсягу запланованих робіт.
На ціну впливатиме необхідність будівництва або реконструкції санітарних приміщень, підведення води й електроенергії, облаштування під’їздів, паркувальних місць та самої території. Тому остаточну вартість кожного кемпінгу визначатимуть відповідно до окремого проєкту.
Цього року на реалізацію проєкту в обласному бюджеті передбачили 3 мільйони гривень. За словами Мар’яни Кукси, це початкове фінансування, яке за потреби можуть збільшити. Кошти планують спрямувати на роботи з облаштування кемпінгової інфраструктури.
«3 млн грн — це початкове фінансування проєкту з обласного бюджету. За потреби та залежно від темпів реалізації проєкту обсяг фінансування з обласного бюджету може бути збільшений. Водночас проєкт реалізується за моделлю співфінансування. Зокрема, кемпінг у Дубравці співфінансується обласним бюджетом та НПП «Сколівські Бескиди». Щодо локації в Уричі передбачаємо участь обласного бюджету та заповідника «Тустань». Щодо інших локацій, джерела та обсяги фінансування ще визначаємо. Кошти обласного бюджету планують спрямовувати на реалізацію передбачених проєктом робіт з облаштування кемпінгової інфраструктури. Тому 3 млн грн не є остаточною сумою фінансування проєкту з боку області. Це початковий ресурс, який може бути доповнений у процесі реалізації проєкту», — розповіла Мар’яна.
Для інших кемпінгів джерела та суми фінансування ще визначають. Крім коштів обласного бюджету, до проєкту планують залучати громади, установи, на території яких створюватимуть локації, а також грантові й інші партнерські ресурси.
До розвитку кемпінгової інфраструктури також планують залучити Франкфуртське зоологічне товариство. Ця організація раніше спрямувала понад 500 тисяч євро на різні проєкти у «Сколівських Бескидах», зокрема на екоосвітній простір, 3D-тур парком і реконструкцію даху палацу Гредлів. Представники товариства заявили про готовність долучитися до створення кемпінгів, однак конкретної суми, яку можуть спрямувати саме на цей проєкт, наразі публічно не називали.
Кемпінги мають стати частиною місцевої туристичної інфраструктури
Під час реалізації проєкту орієнтуються на сучасну модель організованого кемпінгу. Вона має поєднувати відпочинок на природі з базовим комфортом, безпекою, доступністю та дотриманням екологічних вимог.
Кемпінги планують створювати як повноцінні туристичні об’єкти із санітарною, інженерною та рекреаційною інфраструктурою. Водночас цю модель мають адаптувати до природних умов Львівщини, щоб не створювати масштабних об’єктів і не допускати надмірного втручання у довкілля.
До роботи кемпінгів також планують залучати місцевий бізнес. Туристи зможуть користуватися послугами гідів і перевізників, орендувати спорядження, відвідувати заклади харчування, купувати локальні продукти та замовляти екскурсії.
Зокрема, в Уричі вже працює низка об’єктів і послуг, які можуть доповнювати роботу майбутнього кемпінгу. До прикладу, Тустанські скелі, музей, культурний центр «Хата у Глубокім», мотузковий парк, кав’ярня, місцева торговиця та транспортне сполучення. На території також проводять фестивалі.
«Кемпінг має бути частиною туристичної екосистеми конкретної території. Турист, який приїжджає в кемпінг, користується не лише самим місцем для ночівлі. Він може замовляти екскурсії, користуватися послугами гідів, брати спорядження напрокат, відвідувати місцеві заклади харчування, купувати локальні продукти чи користуватися послугами перевізників. Тому розвиток кемпінгів може створити додатковий попит на послуги місцевого бізнесу», — розповідає Мар’яна Кукса.
Хто утримуватиме кемпінги після відкриття, визначатимуть окремо для кожної території. За локацію в урочищі Дубравка має відповідати Національний природний парк «Сколівські Бескиди», на території якого створюють об’єкт. Для кемпінгу в Уричі відповідну модель роботи має забезпечити заповідник «Тустань».
Якщо кемпінги облаштовуватимуть на території громад, їхнє утримання можуть доручити самій громаді або визначеному нею оператору. До відкриття кожної локації мають визначити відповідального за щоденне обслуговування, прибирання та належний стан інфраструктури.
Вартість користування кемпінгами визначатимуть окремо
Чи буде користування кемпінгами платним, визначатимуть окремо для кожної локації. Єдиної вартості наразі не називають, бо вона залежатиме від формату кемпінгу, переліку доступних послуг та установи або оператора, який відповідатиме за його роботу.
«Якщо користування кемпінгом буде платним, отримані кошти мають спрямовуватися на утримання, прибирання, обслуговування та подальший розвиток інфраструктури», — додає Мар’яна Кукса.
Під час облаштування кемпінгів також мають враховувати природоохоронні обмеження. Йдеться про створення визначених зон для відпочинку, щоб туристи не встановлювали намети хаотично на природних територіях.
Організований кемпінг передбачає санітарну інфраструктуру, місця для збору відходів і чіткі правила перебування. Це має допомогти зменшити неконтрольоване використання територій та стихійне облаштування місць для ночівлі.
На територіях природно-заповідного фонду адміністрація може обмежувати час відвідування та кількість туристів, якщо надмірне навантаження шкодить природним комплексам. Також можуть запроваджувати попереднє бронювання послуг або квитків. Оператори кемпінгів мають дотримуватися санітарних і протипожежних норм, не допускати засмічення території, пошкодження рослинності та розведення вогнищ у необлаштованих місцях.
«Основний принцип — організувати туристичне навантаження, а не допустити його хаотичного розосередження природною територією. Облаштований кемпінг дає можливість визначити конкретну рекреаційну зону, створити санітарну інфраструктуру, організувати поводження з відходами та встановити зрозумілі правила перебування. Це дозволяє зменшити стихійне встановлення наметів і неконтрольоване використання природних територій. У національних природних парках усі рішення щодо облаштування мають відповідати природоохоронному статусу території та чинним обмеженням», — каже посадовиця.
В області планують створити ширшу мережу кемпінгів
Спікерка зазначає, що на Львівщині поки немає розвиненої мережі сучасних кемпінгів. Водночас область має сприятливі умови для такого виду відпочинку завдяки природним територіям, туристичним маршрутам і великій кількості культурних та природних пам’яток.
Про зростання загальної туристичної активності в області свідчать надходження туристичного збору. Упродовж січня–червня 2026 року до місцевих бюджетів Львівщини надійшло 33,96 мільйона гривень туристичного збору. Це на 28% більше, ніж за такий самий період торік.
Наразі в області вже працюють окремі приватні кемпінги. Серед успішних прикладів Мар’яна Кукса називає Gotar та «Малу Річку». Також цікавими прикладами є креативна резиденція МС6 у Славську, Stodola Camping у Долинівці, «Медовий блюз» у Луб’яній та Sirka camp.
«Ці об’єкти демонструють, що кемпінговий формат має попит і може бути самостійним туристичним продуктом. Наступний крок — створення ширшої мережі облаштованих кемпінгів у різних частинах області. Якщо цей проєкт буде успішним, Львівщина справді може стати прикладом для інших областей саме в частині системного розвитку кемпінгової інфраструктури, а не лише створення окремих приватних об’єктів», — розповідає фахівчиня.
У межах обласного проєкту зараз опрацьовують п’ять локацій. Перші кемпінги планують створювати біля одних із найбільш відвідуваних туристичних місць області. У першому півріччі 2026 року Національний природний парк «Сколівські Бескиди» відвідали понад 90 тисяч людей, а історико-культурний заповідник «Тустань» — понад 70 тисяч. За відвідуваністю ці об’єкти посіли відповідно перше та друге місця серед туристичних локацій Львівщини.
Надалі нові кемпінги можуть з’являтися й в інших туристично привабливих місцях Львівщини. Під час вибору територій враховуватимуть їхній природний або культурний потенціал, готовність громади чи відповідної установи долучитися до проєкту, а також можливість надалі утримувати й обслуговувати кемпінг.
Де в Україні найбільше розвинені кемпінги
Однією з найбільш розвинених є Івано-Франківська область, зокрема Верховинський район, Дземброня, Ворохта та території біля Дністровського каньйону. Тут кемпінг поєднують із походами в гори, сплавами, прокатом спорядження, послугами гідів і харчуванням. Наприклад, у Дземброні працює кемп «Білий Слон», а на березі Дністра — кемпи «Білий Бізон». На Прикарпатті також поширюються комфортні глемпінги з окремими санвузлами, кухнями та іншими готельними зручностями.
У Волинській області є Шацькі озера, де краще розвинений саме формат автокемпінгів. Навколо Світязя працює кілька майданчиків для наметів і кемперів. Там є вода, електрика, туалети, душові, місця для вогнищ та спортивні зони. Серед відомих об’єктів є «Пульмо на Світязі», Nezabudka, Like Svityaz і Silver.
Біля Пулемецького озера працює CaravanCampUa — приклад кемпінгу, орієнтованого саме на каравани та автодоми. Він має підключення до електроенергії, душі з гарячою водою, свердловину, місця для миття посуду, а також злив для технічної води тощо.
На Закарпатті найбільше розвивається глемпінговий і караванний формат. Облаштовані місця для автодомів є у Квасах та поблизу Національного природного парку «Синевир». На Драгобраті працює глемпінг «Перлина Карпат», а в селі Річка — купольний комплекс Mandra Hills.
