Музей Шухевича у Львові вже збудований на 50%: коли запрацює простір (фото)
У Львові відбудовують музей Романа Шухевича, в який 1 січня 2024 року влучив російський дрон. Восени простір будуть вже наповнювати експозицією.
Будівлю музею відновили на 50%
Як розповів під час брифінгу керуючий справами виконкому Львівської міськради Євген Бойко, проєкт складається з трьох пов’язаних частин. Йдеться про відновлення самої будівлі музею, облаштування громадського простору навколо неї та приєднання сусідньої території, де зараз розташований приватний будинок.
Місто пройшло необхідні процедури, щоб запропонувати мешканцям цього будинку інше житло у Львові. Після цього земельну ділянку планують включити до єдиного громадського простору біля музею. Відповідні рішення мають розглянути депутати під час найближчої сесії міської ради.
За словами Євгена Бойка, основні конструкції будівлі музею вже звели. Наступними етапами стануть роботи над допоміжною будівлею, дахом та внутрішніми приміщеннями.
«Що стосується самої будівлі музею, то станом на сьогодні виконана вже половина всіх робіт. Є збудована сама будівля музею, є каркасне накриття. Зараз ми переходимо до етапу будівництва допоміжної будівлі. Уже підготували основу і розпочинаємо заливання її конструкцій бетоном. Наступного тижня плануємо перейти до накриття самої будівлі, а після цього — до виконання внутрішніх робіт.
Паралельно колеги з департаменту культури та історичного музею працюють над ідеями, пов’язаними з майбутньою експозицією. Це питання ще окремо обговорюватимуть і презентуватимуть громадськості».
Роботи у громадському просторі хочуть почати восени
Простір біля музею планують зробити відкритим для відвідувачів. Тут можна буде проводити церемоніальні та громадські заходи, а також відпочивати. Проєкт передбачає відновлення водойми, облаштування дитячого майданчика, прогулянкових зон і території біля пам’ятника Романові Шухевичу.
Сам проєкт громадського простору вже підготували. Наразі тривають юридичні процедури, експертиза та підготовка до проведення тендеру і визначення підрядника. Почати будівельні роботи планують на початку жовтня.
«Це буде відкритий простір, наповнений сенсами. Тут можна буде проводити різні суспільні події — від церемоніальних заходів до зустрічей громади. Водночас це буде місце для відпочинку людей, які приходитимуть до музею. Тут відновлять водойму, облаштують громадський простір і дитячий майданчик. Сподіваємося, що це місце отримає нове життя і стане точкою притягання для більшої кількості людей», — зазначив Євген Бойко.
Над адаптацією проєкту громадського простору працює Інститут просторового розвитку. Як розповіла заступниця директора з архітектурних питань Христина Чорноус, основою стала концепція, яку обрали під час всеукраїнського архітектурного конкурсу на відновлення музейного комплексу. Переможцями тоді стали архітектори з компанії Guess Line Architects, але згодом вийшли з проєкту через незгоди.
За проєктом біля музею облаштують вхідну зону, невелику площу для проведення заходів, місця для спокійного відпочинку та дитячий майданчик. Усі частини простору мають бути доступними для різних груп відвідувачів.
«Основна ідея полягає у створенні цілісного комплексу, який буде частиною музею і водночас стане місцем єднання громади та вшанування пам’яті національних постатей. Ця територія є важливою не лише для історії Львова, а й для історії всієї України. Це простір національної пам’яті, тому в проєкті ми намагаємося врахувати особливе значення цього місця», — пояснила Христина Чорноус.
Окремою частиною проєкту є відновлення водойми та її включення до загальної композиції простору. Також біля музею планують встановити меморіальну стелу на честь мешканців Білогорщі, які загинули під час війни.
Водночас представлене на візуалізації рішення ще не є остаточним. Його мають доопрацьовувати разом із родинами полеглих військових.
Депутат Львівської міськради Антон Борковський розповів, що під час найближчої сесії міської ради депутати мають розглянути два питання, пов’язані з відновленням музею. Перше стосується обміну сусіднього приватного будинку на інше житло для його мешканців. Друге — створення тимчасової контрольної депутатської комісії, яка стежитиме за реалізацією проєкту.
Про руйнацію музею Романа Шухевича
У ніч на 1 січня 2024 року російська атака дронами повністю зруйнувала музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича на Білогорщі. Музей працював із 2001 року в будинку, де була остання штаб-квартира головного командира УПА і де він загинув 5 березня 1950 року. Після удару на території виникла пожежа, будівлю було втрачено. Частину автентичних елементів, зокрема дерев’яні сходи, фортепіано, столярку та інші предмети, вдалося витягти з-під завалів і передати на зберігання.
Уже 27 лютого 2024 року у Львові оголосили Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на проєкт відновлення музею. Учасникам запропонували продумати нову експозицію, доступність приміщень та простір навколо музею. До проєкту мали включити територію біля пам’ятника Романові Шухевичу, водойму та майбутній меморіальний сквер. Перед конкурсом місто зібрало документи, фотографії та інші матеріали про вигляд музею й експозиції до руйнування.
Після продовження термінів для участі в конкурсі зареєструвалися 13 команд архітекторів. До завершального етапу учасники подали сім проєктних пропозицій. Їх оцінювало журі, до якого увійшли архітектори, музейники, реставратори, а також представники міської та обласної влади. Під час оцінювання враховували збереження історичного вигляду будинку, роботу з автентичними деталями, доступність та можливість створити сучасний музейний простір.
Переможця конкурсу представили 30 червня 2024 року, у день народження Романа Шухевича. Журі одноголосно обрало проєкт команди архітектора Андрія Лесюка, яка раніше створила Меморіал пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. Проєкт передбачав максимальне відтворення історичної форми будинку, збереження вцілілих деталей та чітке відокремлення автентичних елементів від нових. Одним із головних об’єктів музею має залишитися криївка, де переховувався Роман Шухевич.
Після конкурсу концепцію обговорили з родиною Романа Шухевича, працівниками музею, членами робочої групи та дорадчої ради. Автори мали врахувати їхні зауваження під час підготовки детального проєкту. Зокрема, йшлося про відновлення дерев’яних сходів, облаштування дублюючого безпечного підйому на другий поверх, безбар’єрний доступ до музею та подальшу роботу над експозицією.
Більше візуалізації майбутнього простору — нижче:
