Як просувати українську літературу за кордоном і чому досі впливова російська культура — львівська видавчиня
Українські книжки дедалі частіше виходять за кордоном, але інтерес іноземних видавців залишається недостатнім.
Чому російська культура досі зберігає вплив за кордоном
У новому випуску «Слухай Місто» львівська письменниця, головна редакторка та співзасновниця Видавництва Старого Лева Марʼяна Савка розповіла, що українські письменники, митці та інші представники країни, які беруть участь у міжнародних подіях, допомагають посилювати присутність України у світі. Тут йдеться не лише про культуру. Подібне значення мають виступи українців у спорті, на фестивалях, конференціях та інших закордонних майданчиках.
Водночас Мар’яна Савка звертає увагу, що представників Росії поступово повертають до міжнародного культурного та спортивного середовища.
«Просто у світі зміщені акценти. І зараз жертвою постає росіянин, який був змушений поїхати з країни через свої політичні погляди. Його треба “підтримувати”, бо він жертва цієї ситуації. Так сталося, ну що ж зробити, він народився в цій країні, був змушений поїхати», — пояснює Мар’яна Савка.
На думку видавчині, за впливовістю російської культури стоїть не тільки діяльність окремих митців за кордоном. Росія протягом тривалого часу розбудовувала мережу культурного впливу через діаспору, університетські кафедри, переклади, літературу та просування власних авторів як частини світового культурного канону.
«Це стратегії кафедри росистики у більшості університетів світу. Це стратегії впливу через російські наративи і російську літературу на мозок і вподобання в більшості авторів, зокрема іноземних. Це ви в будь-якій літературі знайдете масу книг, де чомусь головний автор має процитувати якогось російського класика з якоїсь рації.
Видно тільки Анну Карініну, всі її читають. Насправді вони розуміли, що вони роблять. Тому що це дуже красива картинка впливу імперії через власну культуру на цілий світ», — розповідає видавчиня.
За словами письменниці, наслідки тривалої російської культурної політики помітні й тепер. Під час розмов про культуру за кордоном іноземці нерідко наполягають, що російська література та мистецтво мають залишатися присутніми й зберігати провідне становище. Мар’яна Савка вважає це продовженням імперського підходу, який десятиліттями формував сприйняття Східної Європи у світі.
Змінити ситуацію, за її словами, можна завдяки системному поверненню українських письменників до світового літературного контексту. Для цього потрібно перекладати і сучасних авторів, і українську класику, видавати ці твори різними мовами та послідовно представляти їх закордонній аудиторії.
«Це той самий імперський наратив, який формував свідомість цілого світу. Його треба просто змінити, відновивши справедливість. Нам треба повернути всі українські імена в літературу. Це можна зробити тільки через якісні переклади. Наша класика теж має бути перекладена різними мовами світу. Ми всі маємо працювати цю довгу перспективу, у нас немає інших варіантів», — каже Мар’яна Савка.
Читайте також: Які книжки взяти із собою у відпустку: тексти української літератури для літнього читання.
Як підтримувати інтерес іноземних видавців до українських книжок
«Я не бачу такого бажання [в іноземних видавців — ред.] зараз взяти і перекласти всю українську літературу. Та ми маємо збирати по одній людині, яка готова щось робити для нас, леліяти цю людину [іноземного видавця — ред.], давати їй так само такий добрий, з нашого боку, хороший відгук. І будувати так свою стратегію розвитку наших культурних проєктів, щоб ці люди були зацікавлені, бачили нас у своїх очах як надійного і вдячного партнера», — говорить видавчиня.
Мар’яна Савка наголошує, що співпраця також залежить від комунікації, взаємної поваги та вдячності людям, які підтримують українські культурні проєкти. На її думку, від ставлення української сторони залежить, чи захочуть іноземні партнери продовжувати цю роботу.
До речі, у першому півріччі 2025 року українські видавництва уклали понад 160 угод про продаж прав за кордон. Цей показник перевищив результат за весь 2023 рік. Найчастіше іноземні видавці купували права на дитячі книжки, ілюстровані видання та пізнавальну літературу, водночас поступово зростав інтерес і до художніх творів для дорослих.
«Коли десь на другому році війни почався такий доволі сплеск продажу прав на українських авторів за кордон, було багато продано прав на твори і про війну, і про такі документальні речі. І другою хвилею вже було те, що ми отримували відгук, що цього вже їм забагато, їм не треба так багато про наші проблеми», — додає Мар’яна Савка.
Все ж кількість перекладів продовжує збільшуватися завдяки спеціальним програмам. За шість років роботи Translate Ukraine українські книжки переклали 34 мовами, а програмою скористалися видавці з 47 країн. У 2026 році Український інститут книги підтримав переклад 100 українських видань. Найбільше книжок мають вийти польською, англійською, сербською, чеською та німецькою мовами.
Більше про те, як зацікавити іноземних видавців перекладати українські видання та чому українці почали більше читати книги, — дивіться у нашому подкасті:
