Церква vs психологія: чому егоїзм корисний і як не сплутати жертву з маніпуляцією
Де закінчується здорова любов до себе — і починається егоїзм? Чому в Україні сказати «я себе люблю» досі звучить майже як образа, тоді як на Заході образою є протилежне? І як не переплутати справжню жертву заради ближнього з прихованою маніпуляцією, якою можна зруйнувати і стосунки, і власних дітей?
У новому випуску подкасту каналу «Дивись інфо» «Перехресні думки» психологиня Евелія Більська та пастор Дмитро Колесник пояснюють межу між любов'ю до себе і любов'ю до ближнього.
Розібрали, що люди насправді вкладають у поняття "любов до себе" і де вона перетворюється на егоцентризм, чим здоровий егоїзм відрізняється від егоцентризму, і чому без турботи про себе ми не маємо ресурсу допомагати іншим.
Поговорили про домовленості в сім'ї, про те, чому ми бунтуємо, коли на нас тиснуть, і де проходить межа, за якою «боротьба за власні кордони» перетворюється на байдужість до близьких.
Ви дізнаєтеся, чому кохання неможливо змусити, що таке «любов агапе» як вибір, а не лише почуття, чому жертва часто буває формою маніпуляції — і чому любов, яка все вирішує за іншого, не рятує, а паралізує.
Ця розмова — не про правильні відповіді з книжки, а про внутрішню свободу, взаємоповагу, віру і право кожної людини бути вартою любові просто тому, що вона жива.
Дивись тут: