«50% тепломереж потребують заміни»: як Львів готується до опалювального сезону

Як у Львові готуються до опалювального сезону

«У нас є два режими підготовки. Звичайний, який ми робимо щороку. І також додатковий — це ті проєкти, які реалізовуються для підвищення стійкості підприємства для проходження опалювального сезону в умовах можливих атак на енергетичну та іншу інфраструктуру. По всіх напрямках підготовки зараз готовність підприємства складає приблизно 84–85%», — розповідає Олександр Одинець.

Підготовка «Львівтеплоенерго» є частиною загального Плану стійкості Львова. Він налічує 96 проєктів, які стосуються захисту критичної інфраструктури, ремонту мереж, резервного живлення та додаткової генерації. Станом на 25 серпня у міськраді повідомляли, що план виконали на 59%.

На початку літа підприємство провело гідравлічні випробування теплових мереж. Зараз готують котельні, центральні та індивідуальні теплові пункти, а також ремонтують і замінюють ділянки тепломереж.

Загалом до нового опалювального сезону у Львові планують підготувати 190 котелень, 169 центральних теплових пунктів та понад 564 кілометри теплових мереж.

До початку опалювального сезону ще мають завершити основну частину запланованих ремонтів. Зокрема, цього року «Львівтеплоенерго» планує замінити близько 15 кілометрів теплових мереж. Також триває реконструкція кількох котелень. Ці роботи планують завершити до початку опалювального сезону.

Який стан тепломереж після гідравлічних випробувань

За результатами цьогорічних гідравлічних випробувань стан теплових мереж суттєво не змінився порівняно з минулим роком. За словами Олександра Одинця, цього року на магістральних тепломережах виявили понад 100 поривів і недоліків — приблизно стільки ж, як і торік. Водночас серйозних пошкоджень, які могли б суттєво вплинути на роботу системи, було небагато.

Цьогоріч гідравлічні випробування у Львові розпочали 11 травня. Спочатку перевіряли магістральні мережі, які забезпечують Сихівський, Франківський, Шевченківський, частину Личаківського та Галицького районів. Йшлося, зокрема, про мережі від ТЕЦ-1 і теплоцентралі «Північна». У Залізничному районі випробування проводили окремо — у другій половині червня, щоб одночасно не залишати без гарячої води більшу частину міста.

Сама перевірка мереж під підвищеним тиском займає близько трьох днів. Значно більше часу може потребувати усунення поривів, які виявляють під час випробувань, та заміна пошкоджених ділянок. Проте частині львів'ян гарячу воду після гідравліки цього року вдалося повернути раніше від початкового графіка.

Під час гідравлічних випробувань підприємство усунуло всі витоки, які впливали на гаряче водопостачання, після чого його відновили. Водночас у деяких районах гарячу воду зараз можуть тимчасово вимикати через подальші ремонтні роботи. Посадовець пояснює, що всі необхідні заміни мереж неможливо провести лише протягом періоду гідравлічних випробувань, тому частина робіт триває і після їх завершення.

Загалом, за словами Олександра Одинця, стан мереж потребує подальшого покращення, а для цього необхідно збільшувати обсяги заміни трубопроводів. Цього року підприємство планує виконати більше робіт саме на магістральних мережах великого діаметра, ніж у попередні роки.

Найскладнішими для ремонту залишаються окремі мережі Сихівського та Франківського районів. Там прокладені магістральні труби великих діаметрів — 400, 600 і 700 міліметрів, а подекуди й метрові. Через їхній розмір ремонт потребує більше часу та матеріалів.

Скільки тепломереж уже замінили

«Фактично на сьогодні ми замінили близько 6 кілометрів, але в нас в активній роботі багато ділянок і по Сихівському району, і по Франківському району, по Шевченківському району. У нас частина цього плану буде реалізована вже після старту опалювального сезону. У нас є такі ділянки, які не впливають на подачу теплоносія: це ми будемо робити після старту опалювального сезону», — зазначає директор підприємства.

В окремих випадках під час переключень можливі короткочасні обмеження — орієнтовно на пів дня або день.

Один із найбільших ремонтів цього літа триває на вулиці Науковій. Там замінюють понад кілометр магістральної тепломережі на п'яти ділянках. Стару мережу проклали ще 1973 року, а під час цьогорічних гідравлічних випробувань на ній виявили пошкодження. Нині роботи ще тривають, а їхнє повне завершення може зміститися на один-два дні від попередньо запланованого терміну — 29 серпня.

Де ще планують міняти тепломережі

За словами Олександра Одинця, близько 50% теплових мереж підприємства вже вичерпали нормативний ресурс і потребують поступової заміни. Водночас це не означає, що всі ці ділянки перебувають у критичному стані. На старих мережах можуть виникати витоки, які підприємство оперативно усуває. Після гідравлічних випробувань мережі готові до опалювального сезону.

Замінити всі зношені мережі за одне міжсезоння неможливо, тому роботи проводять поетапно. Цього року підприємство планує завершити роботи на ділянках, які визначило найбільш проблемними. Інші заміни вже планують на наступний рік. Директор підприємства каже, що критичних ділянок, які залишаться без необхідних робіт перед початком опалювального сезону, не має бути.

Восени «Львівтеплоенерго» також планує продовжити заміну труб на кількох великих ділянках. Зокрема, роботи передбачені на вулиці Пулюя, де йдеться про мережі великого діаметра, на Бойківській, а також на Сихові — на вулицях Трильовського та Сихівській. Посадовець каже, що ці ремонти не повинні впливати на подачу гарячої води та тепла.

Скільки коштів планують витратити на оновлення тепломереж

На заміну теплових мереж цього року «Львівтеплоенерго» передбачило близько 70 млн грн. Зі слів Олександра Одинця, це кошти підприємства, закладені в інвестиційній програмі та плані робіт. Їх спрямовують на закупівлю труб і необхідних комплектуючих, тоді як самі роботи підприємство виконує власними працівниками. Підприємство зараз готує звіт про виконання інвестиційної програми.

Загалом інвестиційна програма «Львівтеплоенерго» на цей рік становить близько 170 млн грн. Вона охоплює не лише заміну тепломереж, а й реконструкцію котелень та інші роботи з оновлення основних засобів. Це кошти, які підприємство отримує від споживачів у складі тарифу та спрямовує на модернізацію.

Водночас на рівні всього міста суми на підготовку до зими значно більші. За даними міськради, для реалізації заходів Плану стійкості Львову потрібно понад 3 млрд грн. Крім того, у червні місто погодило залучення кредитів на 1,78 млрд грн, з яких близько 920 млн грн передбачили на стійкість і критичну інфраструктуру. Серед напрямів — модернізація теплопостачання, заміна зношених мереж, встановлення модульних котелень та розвиток розподіленої генерації.

Нагадаємо, що Львів взяв мільярдний кредит. Про це та інші міські проблеми ми розповідали у нашому подкасті:

Що найбільше ускладнює підготовку до зими

Однією з головних проблем під час підготовки до опалювального сезону Олександр Одинець називає нестачу працівників. За його словами, для тепловиків складність також полягає у короткому періоді між опалювальними сезонами, коли можна проводити масштабну заміну мереж. Водночас підприємство виконує такі роботи переважно власними бригадами, тому кількість фахівців безпосередньо впливає на обсяги ремонтів. Серед фахівців, яких бракує «Львівтеплоенерго», є оператори котелень, газозварювальники, електрики і слюсарі.

На підприємстві також розглядали залучення більшої кількості жінок на окремі технічні посади як один зі способів частково компенсувати відтік працівників через мобілізацію та низькі зарплати.

Читайте також: «Головне питання — вижити», — директор «Львівтеплоенерго» про труднощі критичної інфраструктури під час війни.

Дефіцит технічних працівників характерний і для ринку праці Львівщини загалом. Станом на літо 2026 року серед професій, де роботодавцям складно знайти людей, залишалися слюсарі, електромонтери, ремонтники, оператори обладнання та інші робітничі спеціальності. Водночас кількість вакансій в області суттєво перевищувала кількість офіційно зареєстрованих безробітних.

Ще однією причиною відтоку працівників він називає умови бронювання військовозобов'язаних. Зі слів посадовця, «Львівтеплоенерго» може бронювати 75% таких працівників, тоді як окремі державні та приватні компанії енергетичного сектору мають можливість бронювати весь необхідний персонал. Особливо помітною ця проблема стала цього року, коли частина кваліфікованих фахівців підприємства почала переходити в інші компанії.

«Тому в нас відбувається відтік кадрів, яких ми не маємо можливості забронювати і дати високу зарплату.... І цей відтік є досить масовим якраз цього року. Цього року ми побачили, що дуже багато кваліфікованих працівників йдуть від нас і влаштовуються в ті компанії. Тому ми зараз порушуємо питання про надання можливості нам 100% бронювання, тому що ми вважаємо, що важливість тих послуг, які надає «Львівтеплоенерго», і важливість підтримання наших фахівців у нас, є критичною для забезпечення життєдіяльності міста», — зазначає спікер.

Водночас також залишаються і фінансові проблеми. Олександр Одинець розповідає, що міський бюджет допомагає підприємству розраховуватися за газ, електроенергію, розподіл і транспортування газу. Це дозволяє спрямовувати частину власних коштів на інвестиційну програму та поступово збільшувати обсяги заміни мереж.

Окремою проблемою залишається різниця між чинним тарифом на тепло для населення та фактичними витратами підприємства. «Це та різниця в тарифах, яку ми з 2021 року нарахували і яку перевірили державні органи. Це заборгованість держави, яка виникає у зв'язку з невідповідністю нашого тарифу ринковим умовам, тому що наш тариф встановлений на рівні кінця 2018 року. Зрозуміло, що всі складові, які закладені в той час — і заробітна плата, і паливо, і вартість запчастин, матеріалів, і електроенергія — вона не відповідає сучасному стану», — пояснює посадовець.

Через цю різницю доходів підприємства недостатньо, щоб повністю покривати поточні витрати. Частину фінансового навантаження бере на себе міський бюджет. Водночас згідно із законодавством різницю в тарифах мала б компенсувати держава, однак ця заборгованість продовжує зростати. Якщо торік вона становила близько 2,4 млрд грн, а станом на зараз перевищує 3 млрд грн. Олександр Одинець додає, що така проблема стосується не лише Львова, а й інших теплопостачальних підприємств України.

Підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду для населення зараз заборонено законодавчо. Мораторій запровадили у 2022 році, і він діє протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця, в якому воєнний стан припинять або скасують. Водночас витрати теплопостачальних підприємств на електроенергію, паливо, матеріали та ремонт за цей час зростали.

«Не може держава виконувати свої функції за рахунок міст, так само за рахунок міських бюджетів. Тобто якщо встановлений мораторій, то тоді держава має знайти компенсаторний механізм, і він має бути справедливий. Хоча, на мій погляд, ми все одно рано чи пізно прийдемо до ринкових умов, і це поступово варто було б робити», — зазначає фахівець.

Більше про те, як у Львові змінились ціни на комунальні послуги, ми розповідали тут.

Як «Львівтеплоенерго» готується до можливих відключень світла

«Ми готові. У нас є достатня кількість резервних джерел живлення. Цього року ми наростили наші потужності в резервних джерелах. Система теплопостачання негативно реагує на відключення. Ми так працювали минулої зими, коли у нас були пікові морози. Якраз були атаки ворога на енергетичну інфраструктуру. У нас були відключення світла по 6–7 годин, тож працювали на генераторах, організовували логістику підвезення палива», — розповідає Олександр Одинець.

За його словами, підприємство готується працювати в такому режимі і цієї зими. Окрім резервних джерел живлення, важливим є стан самих тепломереж. Під час знеструмлення насосне обладнання може зупинятися, після чого його роботу відновлюють від резервного джерела. Такі зупинки та повторні запуски створюють додаткове навантаження на систему. Якщо мережа зношена, перепади можуть спричиняти гідроудари та нові витоки.

Резервне живлення є одним із напрямів міського Плану стійкості. Для об'єктів тепло- та водопостачання передбачені когенераційні установки, модульні твердопаливні та газові котельні, додаткові генератори та інше обладнання. Ці заходи мають допомогти критичній інфраструктурі працювати під час перебоїв з електроенергією.

Які сценарії розглядають на цю зиму

«Я взагалі оптиміст, я вважаю, що в нас має бути все. Ми пройдемо цю зиму однозначно і переживемо. Сценарій відсутності електроенергії ми переживемо, тому що ми до цього готові», — каже Олександр Одинець.

Найгіршими сценаріями він називає фізичне руйнування об'єктів теплопостачання або тривалу відсутність газу. Основним паливом для системи теплопостачання Львова залишається природний газ, тому в разі припинення його подачі основні джерела тепла не зможуть працювати.

За словами посадовця, за роки повномасштабного вторгнення у Львові не було перебоїв із газопостачанням, які б критично вплинули на роботу підприємства. Водночас ще одним ризиком залишаються удари по об'єктах теплогенерації, бо російські війська атакують енергетичну та теплову інфраструктуру. У «Львівтеплоенерго» також готуються до такого сценарію.

Читайте також: Як утеплити будинок у Львові та отримати компенсацію: усі доступні програми.