«Дуже багато обмежень»: які зміни можна робити у будинках історичного центру Львова
Історичні будинки Львова мають різний статус, від якого залежать ремонт, перепланування та зміни фасадів. Власники пам’яток не можуть самовільно проводити роботи без погоджень, а за порушення вимог можуть отримати штраф або навіть зіткнутися з кримінальною відповідальністю.
Що можна робити у квартирах історичного центру Львова
Історичний центр Львова складається з будинків із різним статусом. Це пам'ятки місцевого та національного значення, а також є звичайні будівлі, які не мають такої помітки. Тому, як пояснює заступник директора офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради Святослав Кіндратів, правила проведення ремонтних чи будівельних робіт у них відрізняються.
«Що стосується пам'яток, як і місцевого, так і національного значення, в них заборонено проводити будь-які роботи, в тому числі і реставраційний ремонт, без отримання відповідних дозвільних документів», — розповідає Святослав Кіндратів.
Тобто у такій пам'ятці можна робити ремонт лише у випадку, коли є чіткий проєкт реставрації, який є погодженим відповідними органами охорони культурної спадщини. Якщо йдеться про пам'ятки місцевого значення, то цим займається департамент архітектури і містобудування Львівської обласної державної адміністрації, щодо пам'яток національного значення — Міністерство культури України.
«Навіть, якщо такі роботи не потребують якихось втручань в пам'ятку, все одно має бути погодження», — додає заступник директора офісу охорони культурної спадщини.
Щодо інших будинків, які не є пам'ятками, в них можна проводити навіть перепланування без отримання документу дозволу. Як каже Святослав Кіндратів, якщо будинок не є пам'яткою та не є якоюсь цінною історичною забудовою, то мешканці можуть на власний розсуд змінювати планування та переміщати перегородки.
Як отримати дозвіл на роботи в будинку-пам'ятці
За словами представника офісу культурної спадщини, документи подаються через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ).
«Такі зміни були прийняті в вересні минулого року. Всі погодження відбуваються у ЄДЕССБ, туди завантажується проєктна документація, яка потім погоджується, після чого надається дозвіл», — пояснює Святослав Кіндратів.
Він додає, що всім власникам, користувачам пам'ятки необхідно розуміти, що у випадку коли є необхідність проведення якихось таких робіт, то вони мусять звернутися до сертифікованого архітектора, який може зробити відповідну документацію і завантажити її в ЄДЕССБ. «Передують таким роботам, звичайно, й висновки офісу охорони культурної спадщини».
Які зміни заборонені без спеціальних дозволів
Навіть, якщо будинок не має статусу пам'ятки, власники не можуть самовільно змінювати несучі та огороджувальні конструкції. Одним із найпоширеніших прикладів у центральній частині міста є зміна фасадів перших поверхів.
«Це дуже важливе зауваження, тому що є державні будівельні норми, які містять певні обмеження. Наприклад, щодо мінімальних розмірів, які можуть бути у деяких приміщеннях. Зокрема, і житлових кімнат, і санвузлів, і також щодо розміщення нежитлових приміщень. Це також необхідно враховувати. Тобто обмежень насправді дуже багато», — говорить Святослав Кіндратів.
В Офісі охорони культурної спадщини Львова пояснюють, що без спеціальних дозволів заборонено будь-яке втручання в несучі та фасадні стіни. У техпаспорті приміщення їх легко розпізнати за жирними лініями. Натомість внутрішні перегородки, позначені тонкими лініями, змінювати дозволено.
Найпоширеніше порушення у центрі міста — це перероблення вікон перших поверхів на двері під нові входи. У пам'ятках архітектури це суворо заборонено, крім випадків реставрації: якщо вхід був там історично і є відповідні погодження, його дозволять відновити.
Балкони, ліпнина та фасадні елементи
Окремим питанням є відновлення історичних елементів будівель. Тут важливим є не лише сам факт проведення робіт, а й статус будинку та тип втручання.
Якщо будівля є пам’яткою архітектури, будь-які роботи з балконами, ліпниною чи фасадним декором вважаються реставрацією. Святослав Кіндратів каже, що у такому разі спочатку обов’язково проводять дослідження та обстеження, щоб визначити тип робіт, і лише після отримання всіх офіційних дозволів беруться до справи.
Якщо ж будинок не має охоронного статусу, спеціальні дозволи для відновлення фасадних елементів не потрібні. Ремонтувати чи відновлювати їх можна вільно, головне не чіпати та не пошкоджувати несучі конструкції.
Яка відповідальність передбачена за незаконні зміни
За порушення вимог законодавства щодо пам'яток передбачена відповідальність як для фізичних, так і для юридичних осіб.
Заступник директора офісу охорони культурної спадщини розповідає, що що станом на сьогодні фізичні особи несуть відповідальність у вигляді штрафу. Такий штраф на фізичні особи становить від 850 гривень до 1700 гривень, а щодо юридичної особи — від 17 тисяч гривень до 170 тисяч гривень.
«Відповідно, якщо такі роботи нанесли шкоду пам'ятці або є загроза її знищенням від таких робіт, то Кримінальний кодекс передбачає також кримінальну відповідальність за такі роботи на пам'ятках. Тому тут варто бути дуже обачними», — додає він.
Скільки офіс охорони культурної спадщини видає приписів і за що
За даними офісу охорони культурної спадщини, у 2025 році вони видали 136 приписів за рік, а у 2026 — 72 приписи. Ці документи вимагають або негайно зупинити самовільні роботи у пам’ятках, або усунути порушення памяткоохоронного законодавства.
Частина приписів стосується технічних елементів на фасадах: кондиціонерів, супутникових тарілок та антен. Святослав Кіндратів говорить, що за останні роки таких порушень стало менше.
Контроль за виконанням розподіляється залежно від порушення: питання технічних елементів передають районним адміністраціям, а дотримання вимог під час будівельних чи реставраційних робіт контролює сам офіс охорони культурної спадщини. Якщо порушники ігнорують вимоги, фахівці скеровують позови до суду.
Реальні випадки: балкони, суди та охоронні договори
«Дедлайни за багатьма приписами 2026 року ще не минули. Реставрація памʼяток — це дорого, а через війну фахівців бракує. Якщо ми бачимо, що власник сумлінно працює над проблемою: готує документацію чи підписує договори, то ми охоче продовжуємо терміни, аби лише це не шкодило будівлі», — говорить заступник директора офісу охорони культурної спадщини.
Водночас у випадках, коли вимоги не виконують, фахівці офісу охорони культурної спадщини можуть звертатися до суду. Один із таких прикладів стосується будинку на вулиці Личаківській, 3.
Там власники незаконно розширили балкони та провели перепланування пам'ятки, завдавши їй шкоди. За цим фактом відкрили кримінальне провадження, і суд першої інстанції вже зобов’язав порушників повернути будівлі автентичний вигляд.
Ще одна поширена проблема — це відсутність охоронних договорів у власників та користувачів памʼяток. Через це офіс охорони культурної спадщини спільно з прокуратурою регулярно подає судові позови, аби змусити порушників їх укласти. За словами Святослава Кіндратіва, кількість таких судових справ лише зростатиме. Охоронний договір є ключовим документом, адже він чітко визначає обов’язки власника щодо належного утримання історичної будівлі та проведення необхідних робіт.
Ми також розповідали про те, що на Львівщині відреставрують аварійний костел XVII століття.
