Розвиток села чи колапс для міста: що нині відбувається між Львовом та Сокільниками
Щодо нового генплану та розширення Сокільників між ними та Львовом ось уже півтора року точаться суперечки. З одного боку — село, яке заявляє, що хоче розвиватися незалежно від впливового центру поруч. З іншого — місто, яке переконує, що йому може загрожувати колапс. У цьому матеріалі розповідаємо, з чого почався конфлікт, що відбувається нині та якою є позиція Львова та Сокільників.
Хронологія подій
Грудень 2024 року. Сокільницька сільська рада затверджує зміни до свого генерального плану рішенням №1370. Незадовго до цього документ рекомендували до затвердження у Львівській обласній військовій адміністрації, однак наголосили: варто врахувати деякі зауваження. Зокрема, розв'язати питання транспорту, розташування надземних і підземних переходів та інженерних споруд шумозахисту тощо. Після рекомендацій ЛОВА та рішення Сокільників фінальне рішення мала ухвалити Львівська районна рада.
Квітень 2025-го. У день голосування в районній раді заступник мера Львова з містобудування Любомир Зубач закликає депутатів не підтримувати це рішення. За його словами, новий генплан передбачає житлову забудову на 158 гектарах землі впритул до Львова. Таким чином населення села має зрости з 8 тисяч до 50 тисяч за наступні 20 років. Де-факто Сокільники можуть перетворитися на місто.
«Усі люди, які оселяться у збудованих на цих гектарах багатоповерхівках, поїдуть до Львова на роботу, у школи і садки, лікуватися, на закупи. Це буде колапс», — каже Зубач. Також він додає: документ ухвалили з порушеннями.
Згодом земельна комісія районної ради таки не погоджує розширення Сокільників. А оскільки його планували впритул до аеропорту «Львів», із заявою виходить і керівництво летовища. Там пояснюють: нове житло може завадити роботі.
Липень 2025-го. Районна рада вкотре збирається на засідання, однак не голосує за сокільницький генплан та переносить це питання. Водночас Львівська міська рада подає на Сокільники до суду, наполягаючи, що розширення є протиправним.
Серпень 2025-го. У міськраді проводять засідання робочої групи та окреслюють основні ризики. На думку міста, через розширення Сокільників кількість авто у Львові може зрости на 25 тисяч. Також серед недоліків називають відсутність шумозахисних заходів біля аеропорту та потенційні підтоплення.
Січень 2026-го. Суди першої та апеляційної інстанцій не відкрили провадження. Причина — спори між органами місцевого самоврядування не розглядають в адміністративному суді. Тож за справу береться Верховний суд, який таки відкриває провадження у справі.
Квітень 2026-го. За кілька місяців Верховний суд задовольняє касаційну скаргу ЛМР та відправляє справу на повторний розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Водночас Львів пропонує своє бачення розвитку території біля летовища: ділова зона, 10 тисяч робочих місць, розвиток євроколії, ритейл, outlet-містечко, спортивна та культурна інфраструктура тощо.
Та за якихось три тижні ЛОВА, Сокільники та аеропорт «Львів» підписують меморандум. Документ передбачає підготовку передпроєктних рішень розвитку аеропорту, які має розробити саме летовище. «Конфлікт на межі вирішення. Ба більше, ця ситуація дала прецедент для розвитку і відновлення аеропорту. Сьогодні є питання про відновлення як пасажирських, так і вантажних перевезень», — запевняє директорка аеропорту Тетяна Романовська.
У той же день мер Львова Андрій Садовий називає рішення «одним із найбільших злочинів проти громади міста».
Червень 2026-го. Ситуацію вперше коментує Міністерство оборони. Як зазначають у міськраді, в офіційному листі МОУ заявляє, що виступає проти житла біля аеропорту. Цього ж місяця навколо летовища визначають допустимі межі забудови. Відповідні документи надсилають до Державної авіаційної служби України.
Вересень 2026-го. Заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Кирило Фесик заявляє, що масштабні забудови, як-от у Сокільниках, мають планувати на державному рівні. Наприклад, через те, що системи водопостачання часто проходять через території кількох громад. Відповідно, такі питання потрібно планувати стратегічно та узгоджувати їх з містобудівним законодавством.
У цьому ж контексті директор «Львівводоканалу» Дмитро Ванькович запевняє, що Львів немає стільки води, скільки потребуватимуть після розширення Сокільників. Згодом підприємство також подає до суду щодо нового генплану.
Паралельно на «РБК-Україна» виходить інтерв'ю із головою села Тарасом Сулимком. Він запевняє, що за генпланом, усі мешканці селища мають отримати, серед іншого, центральне водопостачання і каналізацію, безліч садочків і шкіл та якісні дороги. Також передбачена нова електростанція та індустріальний парк.
«Це буде точно на користь всьому Львівському району... але якщо такий генеральний план можна заблокувати ззовні — завтра так само можна заблокувати розвиток будь-якої громади», — вважає голова громади.
«Не може одна громада розказувати іншій як жити»: позиція Сокільників
У коментарі для ІА Дивись.info Тарас Сулимко наполягає: генплан ухвалювали згідно із законом, а зауважень до нього з боку області чи районів не було. Проблеми, за його словами, розпочалися вже після того, як за документ проголосували у стінах сільради.
«Це чомусь не подобається міській раді. Бо якщо це пропустити, то виглядатиме, ніби жодна громада нічого [без Львова] не може зробити... Все, що забудовано на межі з Сокільниками, з нами не погоджували, тому питання генерального плану, напевно, другорядне. Першорядне — чи мають громади можливості розвиватися так, як вони хочуть», — каже Сулимко.
Щоб генплан набув чинності, за нього має проголосувати районна рада, однак цього вже довгий не відбувається. Тарас Сулимко вважає, що на заваді цьому — політичні питання: «Усі юридичні, робочі питання, все вже узгоджене й перевірене десятки разів. Залишилося тільки політичне питання».
Стосовно укладеного меморандуму, сільський голова зазначає, що інтереси аеропорту враховані. Тож коли летовище плануватиме розвиватися, землі поблизу забудованими не будуть: «Ми не збираємося там нічого будувати чи робити щось стратегічне».
Оскільки ЛМР, на думку голови Сокільницької громади, нормально не комунікує та не шукає шляхів для вирішення, усі крапки над «і» має розставити Верховний суд.
«Суди ставили крапку вже двічі, будемо бачити, що вирішить Верховний суд. Але не може одна громада керувати в іншій громаді і розказувати, як та має жити», — підсумовує Тарас Сулимко.
«Якщо дозволити забудову — про аеропорт можна забути»: що кажуть у мерії
У четвер, 24 вересня, заступник мера Львова з містобудування Любомир Зубач заявив, що за п'ять днів районна рада готується провести засідання. Питання Сокільників до порядку денного не вносили, однак його, за словами посадовця, нібито можуть включити «з голосу».
«Позитивне голосування Львівської райради потрібне, щоб Сокільницька сільська рада (читай — забудовники) могли процедурно рухатися вперед. Уперед до знищення Львівського аеропорту та перетворення села Сокільники на будівельне Ельдорадо... Якщо дозволити масштабну забудову — можете забути про аеропорт на Львівщині», — вважає Зубач.
На його думку, будівництво нового летовища (наприклад, у Радехові) — неможливе, оскільки коштуватиме близько одного мільярда доларів. Також посадовець додає: нові будинки, які можуть збудувати у Сокільниках, опиняться у межах найбільшого шумового навантаження від літаків.
Серед інших проблем заступник мера називає водопостачання, затори й брак інфраструктури: «Сокільники не мають і не матимуть змоги фізично організувати водопостачання та водовідведення в найближче десятиліття. Станом на зараз більшість сокільницьких відходів стікає просто в поля... Навіть не буду починати про транспорт — у корках дорогою із Сокільників на Кульпарківську хто стоїть, той знає. І про школи та садки не буду писати — всі сокільничани знають, хто і куди возить дітей на навчання. Лікарні — те саме».
Свої аргументи Зубач підкріпив дослідженнями британського Департаменту з питань бізнесу та торгівлі. За словами посадовця, іноземні фахівці визнали територію Сокільників біля аеропорту стратегічно важливою та пропонують там економічний хаб, а не житло.
