Про вбивство Ірини Фаріон знімають документальний фільм

Режисерами стрічки стали Юрій Двіжон та Каріна Пустовалова. У фільмі розповідатимуть про обставини вбивства Ірини Фаріон, судовий процес та цифрові сліди у справі. Окрему увагу автори приділять мові та значенню слів.

Частину матеріалів зняли ще за життя Ірини Фаріон у 2022 році. Тоді Юрій Двіжон провів із нею шість знімальних днів під час роботи над короткометражною стрічкою «Діва українського націоналізму».

Загалом збереглося близько 13 годин інтерв’ю та інших матеріалів з Іриною Фаріон і її родиною. Більшість із них раніше не публікували.

Після вбивства мовознавиці у липні 2024 року команда продовжила зйомки. Автори фільмували похорон у Львові, перебіг судового процесу та життя родини Фаріон після її загибелі. До стрічки також увійдуть кадри з відкриття вулиці, названої на її честь.

Проєкт «Її три дієслова» став одним із переможців державного конкурсу «Тисячовесна». Дату прем’єри фільму наразі не оголосили.

Ким була Ірина Фаріон

Ірина Фаріон народилася 29 квітня 1964 року у Львові. Вона була мовознавицею, докторкою філологічних наук, професоркою, громадською та політичною діячкою. Понад 30 років працювала у «Львівській політехніці», досліджувала українську мову, її історію та мовну політику.

Фаріон також займалася політикою. Вона була депутаткою Львівської обласної ради, а у 2012–2014 роках — народною депутаткою України від ВО «Свобода».

Мовознавиця була відома своєю публічною позицією щодо української мови. Її окремі висловлювання спричиняли суспільні дискусії та критику. У 2023 році «Львівська політехніка» звільнила її після резонансу навколо висловлювань про російськомовних українських військових. У травні 2024 року суд скасував наказ про звільнення та поновив її на посаді.

Більше про життєпис мовознавиці можна дізнатись тут.

Що відомо про справу у вбивстві Фаріон

Увечері 19 липня 2024 року біля будинку Ірини Фаріон на вулиці Масарика у Львові в неї вистрілили. Мовознавицю з вогнепальним пораненням голови доправили до лікарні Святого Пантелеймона, де її прооперували. Того ж вечора Фаріон померла. Правоохоронці розпочали розслідування умисного вбивства.

Через шість днів, 25 липня, у Дніпрі затримали 18-річного В’ячеслава Зінченка. Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави. Сам Зінченко свою причетність до вбивства заперечував.

Під час досудового розслідування правоохоронці провели понад 60 експертиз, допитали більш ніж 1500 людей та опрацювали записи з камер відеоспостереження. Наприкінці грудня 2024 року розслідування завершили, а 26 грудня обвинувальний акт передали до суду. Справу почав розглядати Шевченківський районний суд Львова.

Зінченку інкримінували умисне вбивство людини у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку, вчинене з мотивів національної нетерпимості, а також незаконне поводження зі зброєю. Йдеться про пункти 8 і 14 частини 2 статті 115 та частину 1 статті 263 Кримінального кодексу України. За цими статтями йому могло загрожувати довічне позбавлення волі.

Розгляд справи по суті розпочався у січні 2025 року. Донька Ірини Фаріон Софія Особа подала цивільний позов і заявила про 15 мільйонів гривень моральної шкоди. Упродовж наступних засідань суд допитував свідків та досліджував докази, зокрема відео з камер спостереження, матеріали слідчих експериментів і результати експертиз.

У серпні 2025 року в суді також оприлюднили записи розмов Зінченка зі співкамерниками, під час яких він говорив про мотив убивства. У вересні суд допитував доньку Ірини Фаріон Софію Особу, а в грудні — інших свідків, серед яких була жінка, яка бачила підозрілу людину біля будинку Фаріон, кінолог та судовий експерт.

Навесні 2026 року суд завершив дослідження основної частини доказів і перейшов до дебатів. 24 квітня прокурори попросили суд визнати Зінченка винним та призначити йому довічне позбавлення волі. Таку позицію підтримали Софія Особа та її представниця. За позицією обвинувачення, провину підтверджує сукупність відеозаписів, експертиз, телефонних даних, листування, речових доказів та показів свідків. Зінченко вини не визнає.

Подальший розгляд затягнувся через зміни у захисті Зінченка та перенесення засідань. Він відмовився від адвокатів Ігоря Сулими та Володимира Вороняка. У липні суд призначив йому державну захисницю. У вересні кілька засідань поспіль не відбулися через відсутність адвокатки Діани Кари.

1 жовтня судовий процес продовжили. Через два роки після вбивства Шевченківський районний суд Львова визнав його винним та призначив довічне позбавлення волі. Під час судового розгляду Зінченко вини не визнавав.

Також суд частково задовольнив цивільний позов доньки Ірини Фаріон Софії Особи та присудив їй 5 млн грн компенсації замість 15 млн грн, які вона вимагала.