Як «Золотий Лев» став «Добробутом»: історія ринку, судів та планів на новий парк

Що було на місці «Добробуту» до появи ринку

Історія цієї території починається задовго до першої письмової згадки про Львів у 1256 році. Археологічні дослідження свідчать, що люди жили тут ще у V столітті нашої ери. Найбільше відомостей про минуле місцевості отримали у 1992 році, коли на ділянці майбутнього готелю «Золотий Лев» провели масштабні розкопки під керівництвом археолога Володимира Петегирича. Дослідили близько тисячі квадратних метрів території, де виявили залишки споруд та предмети побуту різних історичних періодів — від V до XVIII століття. У деяких місцях товщина культурних нашарувань сягала 7,5 метра.

Серед найдавніших знахідок були залишки поселення черняхівської культури V століття. Археологи виявили житлову споруду, керамічний посуд та великі посудини для зберігання зерна й рідин. Поблизу знайшли ще одне житло, яке належало до празької культури V–VII століть. Це була прямокутна споруда з кам'яною піччю, яку свого часу знищила пожежа. Усередині збереглися три глиняні посудини. Також дослідники знайшли предмети VIII–IX століть, які свідчать про заселення цієї місцевості задовго до виникнення середньовічного Львова.

У XII–XIV століттях територія сучасного «Добробуту» була частиною княжого передмістя Львова. Тут розташовувалися житлові будинки, господарські споруди та ремісничі майстерні. Під час розкопок археологи виявили залишки дерев'яної забудови, зокрема двоярусні споруди, частини мостової та дворів, вистелених деревом. Знайшли також залишки двох майстерень, де працювали з бронзою, форми для лиття металу, прикраси, вироби зі скла, кераміки та шкіри. Серед знахідок була й сопілка княжої доби.

Тодішній Львів мав іншу структуру, ніж сьогодні. Його найдавніші осередки розташовувалися поблизу сучасних площ Старий Ринок і Святого Теодора. Територія теперішньої площі Ярослава Осмомисла була пов'язана з давніми торговими шляхами. Освоєння середмістя починалося з північної частини, найближчої до давнього торговища на місці сучасної площі Ярослава Осмомисла.

У XV–XVI століттях ця частина Львова продовжувала розвиватися. Археологи знайшли залишки дерев'яних житлових будинків, господарських приміщень, майстерень, вулиць, провулків та огорож. У деяких помешканнях збереглися предмети повсякденного життя. Наприклад, в одному зі знищених пожежею будинків виявили лежак, накритий рядном — покривалом із домотканого полотна. Також знайшли багато криниць і водозбірників.

Після формування нового середмістя Львова та спорудження оборонних мурів територія сучасного «Добробуту» опинилася за межами укріпленої частини міста. Вона належала до Краківського передмістя. Поблизу розташовувалася Краківська брама, через яку проходив шлях у напрямку Кракова. Неподалік починався також Волинський шлях, що пролягав у напрямку сучасної вулиці Богдана Хмельницького. Розташування поблизу важливих доріг сприяло розвитку торгівлі. Тут сформувалося передміське торговище, а площа отримала назву Краківська. Згодом ринок став одним із відомих торговельних місць Львова. У народі цю територію називали «Кракідали».

Краківський ринок був тісно пов'язаний із життям передмістя, де мешкала значна єврейська громада Львова. Тут продавали продукти харчування, одяг, побутові речі та інші товари. Архітектор і дослідник історії Львова Вітольд Шольґіня у своїх спогадах описував Краківський ринок як місце постійної торгівлі, яке нагадувало східні базари та європейські блошині ринки.

У другій половині XVIII століття Львів увійшов до складу володінь Габсбургів. Упродовж наступного століття місто поступово змінювалося: розбирали старі укріплення, впорядковували вулиці та розвивали торговельну інфраструктуру. У другій половині XIX століття зміни торкнулися і Краківського ринку. На площі спорудили новий торговельний павільйон, який виготовила віденська фірма «Енд та Горн». Будівля мала металеву конструкцію та вентиляційну систему. Попри перебудову, площа залишалася місцем щоденної торгівлі.

Упродовж XX століття територія зазнала змін, пов'язаних із війнами, зміною державної влади та перебудовою міста. Змінився вигляд колишнього Краківського передмістя після Другої світової війни. Частина історичної забудови була втрачена, а окремі території отримали інше призначення. У радянський період частину простору поблизу сучасної площі Ярослава Осмомисла використовували як озеленену територію.

Від готелю «Золотий Лев» до ринку «Добробут»

На початку 1990-х років на території, де згодом з'явився ринок «Добробут», планували збудувати п'ятизірковий готель «Золотий Лев». Ідея виникла ще у 1990 році, коли Львівська міська рада разом з австрійськими інвесторами вирішила створити великий готельний комплекс у центрі міста. Для цього заснували спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», яке мало займатися реалізацією проєкту. Одним із його засновників була Львівська міська рада, іншим — австрійська компанія ABV. Будівництво планували на тодішній площі 300-річчя Возз'єднання, поблизу сучасної площі Князя Ярослава Осмомисла.

Проєкт був масштабним. Готель мав налічувати п'ять поверхів і 256 номерів. Біля нього планували облаштувати під'їзди та автомобільні стоянки. Майбутній комплекс отримав назву «Золотий Лев». У публікаціях початку 1990-х років його представляли як готель міжнародного класу, який мав стати одним із найбільших у Львові. Для реалізації задуму австрійська сторона зобов'язалася забезпечити фінансування та будівельну техніку, а міська рада — надати земельну ділянку, підготувати територію та вирішити питання з будинками, які перешкоджали будівництву.

У червні 1990 року міська влада ухвалила рішення №262 про надання «Галінвесту» дозволу на тимчасове використання земельних ділянок для забезпечення будівництва готельного комплексу. У грудні 1991 року погодили скориговану проєктну документацію готелю «Золотий Лев».

Для будівництва потрібно було звільнити частину території від старої забудови. Місто взяло на себе зобов'язання відселити мешканців будинків, які стояли на місці майбутнього комплексу. Тоді міська рада відселила мешканців чотирьох будинків, надавши їм загалом 28 квартир. Крім того, підприємству виділяли інші земельні ділянки для забезпечення будівельних робіт, зокрема на вулиці Земельній. На початку 1994 року площу основної ділянки, яку передавали у постійне користування українсько-австрійському підприємству, визначили на рівні 0,66 гектара.

Перед спорудженням готелю на цій території провели археологічні дослідження. У 1992 році Рятівна археологічна служба організувала масштабні розкопки, які стали одними з найбільших у Львові на той час. Дослідження були пов'язані безпосередньо з підготовкою ділянки до будівництва. Археологи вивчали культурні шари, які могли бути знищені під час земляних робіт, і фіксували залишки стародавньої забудови. Як зазначає Рятівна археологічна служба у своїй історії, ці роботи досі належать до наймасштабніших археологічних досліджень, які проводили у Львові. Попри значну кількість знахідок, згодом на ділянці розпочали будівництво готельного комплексу.

Втім реалізувати початковий задум не вдалося. Будівельники встигли спорудити лише фундамент і частину цокольного поверху майбутнього готелю. У 1997 році роботи остаточно зупинилися. Серед причин були економічні труднощі 1990-х років. Водночас між учасниками «Галінвесту» виникли фінансові суперечності. Згодом підприємство накопичило значні борги, а питання його майна та участі міста стало предметом тривалих судових процесів.

Фінансові проблеми підприємства поглиблювалися. У 1999 році щодо «Галінвесту» розпочали процедуру банкрутства, а у 2002 році — процедуру санації, тобто відновлення платоспроможності підприємства. Сам готель на той час так і не збудували. На земельній ділянці залишилися незавершені конструкції, а проєкт, заради якого створювали українсько-австрійське підприємство, не реалізували.

Після зупинки будівництва територію вирішили тимчасово використовувати для торгівлі. У 1999 році Львівська міська рада дозволила пристосувати незавершену споруду готелю на вулиці Старій під промислово-продовольчий торговий центр. Пізніше того самого року затвердили акт державної технічної комісії про готовність торгового центру до експлуатації.

Так на місці незбудованого готелю з'явився ринок «Добробут». Його облаштували на основі конструкцій, які залишилися від готельного проєкту. Торговельний простір планували використовувати лише тимчасово — до появи інвестора, який зміг би відновити будівництво готелю. Згідно з умовами, тимчасовий торговий центр мав працювати не довше трьох років.

Відтак, на території розмістили торговельні павільйони та ятки, де продавали продовольчі й промислові товари. З часом ринок став звичним місцем торгівлі в центральній частині Львова.

У 2004 році сталася ще одна подія в історії підприємства. Львівську міську раду виключили зі складу засновників «Галінвесту». До цього місто володіло 55% товариства, тоді як інші учасники разом мали 45%. Виключення пояснювали боргами підприємства та переходом його активів до інших учасників. Міська рада не погоджувалася з втратою своєї частки, через що виникли судові суперечки. Водночас ринок продовжував працювати, а питання будівництва готелю залишалося невирішеним.

До ідеї звести «Золотий Лев» повернулися у 2008 році, коли Львів готувався до проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Тоді перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Валерій П'ятак повідомив, що готель можуть добудувати до початку чемпіонату. За його словами, майбутній комплекс за рівнем мав відповідати готелям міжнародної мережі Hilton. Посадовець також зазначав, що є інвестор, готовий вкладати кошти в будівництво, однак для реалізації проєкту потрібно узгодити майнові та юридичні питання.

Того ж року представники Львівської міської ради підтверджували зацікавленість у відновленні будівництва. Йшлося про можливість використати старий проєкт із певними змінами. Водночас посадовці визнавали, що питання власності та судових процесів залишалися невирішеними. Попри ці плани, до Євро-2012 готель так і не збудували.

Під час обговорення можливого відновлення будівництва знову порушували питання археологічних знахідок. Зокрема, у 2008 році археолог Олег Осаульчук розповідав, що під час досліджень на початку 1990-х років на цій території знайшли добре збережені дерев'яні споруди та інші історичні предмети. За його словами, австрійські інвестори свого часу розглядали можливість збереження та музейного представлення археологічних залишків. Але через гіперінфляцію та економічні труднощі ці плани не реалізували.

У наступні роки ринок «Добробут» продовжував працювати як торговельний простір. У 2011 році міський голова Львова Андрій Садовий заявляв про намір ліквідувати ринок і повернутися до будівництва готелю. У подальшому використання ділянки передбачали для завершення готельного комплексу. Проте ці наміри також не реалізували.

У 2014 році прокуратура Галицького району Львова розслідувала кримінальну справу щодо ймовірного самовільного зайняття земельної ділянки службовими особами ЗАТ «Інвестиційно-торгівельна мережа». У відповіді міської ради від січня 2015 року також згадувалося, що цокольний поверх майбутнього готелю спорудили за кошти міського бюджету.

Пізніше почали з'являтися пропозиції щодо іншого використання території. Зокрема, у 2020 році під час Днів їдишу та міжкультурного діалогу обговорювали можливість облаштувати на місці ринку громадський простір.

Як розпочалася суперечка за землю «Добробуту»

У грудні 2020 року державний реєстратор Солонківської сільської ради зареєстрував за ТОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» право постійного користування земельною ділянкою площею 0,66 гектара в центрі Львова. Згодом також оформили право власності підприємства на промислово-продовольчий торговий центр на вулиці Старій, 3. У Львівській міській раді заявили, що ці реєстраційні дії були незаконними, бо ділянка належить до комунальної власності міста. Саме оформлення прав на землю та нерухомість стало причиною нового судового спору.

Позиція міської ради полягала в тому, що «Галінвест» отримав землю ще у 1990-х роках для будівництва готелю «Золотий Лев», однак цей проєкт так і не завершили. Крім того, юристи мерії поставили під сумнів законність державного акта на право постійного користування землею, датованого 24 липня 1993 року. На думку міста, документ видали з порушенням тодішнього законодавства, а орган, який його оформив, не мав відповідних повноважень. Також у міськраді звертали увагу на невідповідності в реєстраційних документах. Зокрема, у матеріалах судової справи згадується, що дата видачі державного акта припала на суботу, а номер його реєстрації збігався з номером іншого документа. Ці обставини місто використовувало як аргументи для оскарження прав підприємства на ділянку.

Сам «Галінвест» із такими звинуваченнями не погоджувався. Підприємство наполягало, що отримало право користування землею на законних підставах, згідно з документами, які видавали органи місцевої влади у 1990-х роках. У компанії пояснювали, що реєстрація прав у 2020–2022 роках була лише внесенням раніше оформлених документів до сучасних державних реєстрів. Представники підприємства також звинувачували міську владу в тиску на бізнес та спробах перешкодити роботі торговельного центру. Зі свого боку, у мерії заявляли, що намагаються захистити комунальну землю та повернути її громаді.

У цей період змінилася і робота самого ринку. Більшість підприємців залишили «Добробут» ще у 2021 році, зокрема через труднощі, пов'язані з пандемією COVID-19. Торгівля переважно збереглася по периметру території. У 2022 році міськрада повідомила, що «Галінвест» розпочав будівельні роботи та шукає нових орендарів. У мерії назвали такі дії незаконними та застерегли підприємців від укладання нових договорів. Також міська рада повідомила про кримінальне провадження щодо можливого підроблення документів і зловживання повноваженнями, а на земельну ділянку та майно наклали арешт.

У лютому 2022 року Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області. Вона вимагала скасувати державний акт на право постійного користування землею, відповідні реєстраційні записи та державну реєстрацію права власності «Галінвесту» на торговельний центр. Але 2 березня 2023 року суд першої інстанції відмовив місту в задоволенні позову. У міськраді заявили, що не погоджуються з рішенням та оскаржуватимуть його. У серпні того ж року апеляційний суд залишив рішення без змін.

Втім наприкінці 2023 року ситуація змінилася. 12 грудня Верховний Суд скасував попередні судові рішення та направив справу на новий розгляд. Суд вказав, що попередні інстанції недостатньо перевірили обставини оформлення земельної ділянки у 1990-х роках, зокрема повноваження органів влади, які ухвалювали відповідні рішення, та суперечності в державному акті.

Протягом 2024 року судовий розгляд тривав. Сторони знову подавали документи, докази та пояснення щодо оформлення земельної ділянки. Зокрема, міськрада наполягала на перевірці державного акта 1993 року та документів, на підставі яких «Галінвест» отримав право користування землею. Підприємство, своєю чергою, продовжувало відстоювати законність своїх прав.

19 серпня 2025 року Господарський суд Львівської області після повторного розгляду знову відмовив Львівській міській раді в задоволенні позову. Заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач повідомив, що міська рада оскаржуватиме це рішення. Водночас «Галінвест» продовжував наполягати, що користується ділянкою відповідно до документів, оформлених ще на початку 1990-х років.

Яким хочуть зробити громадський простір на місці «Добробуту»

На місці колишнього ринку «Добробут» у Львові планують облаштувати громадський простір із зеленими зонами, місцями для відпочинку та пішохідними доріжками. Йдеться і про саму територію ринку, і про прилеглі вулиці та сквери поблизу площі Князя Ярослава Осмомисла. Ще у лютому 2025 року міська рада повідомляла про намір створити тут рекреаційно-паркову зону. У лютому 2026 року для цієї території оголосили архітектурний конкурс, за результатами якого обрали концепцію майбутнього простору.

Переможцем конкурсу стала львівська архітектурна команда Urbanideas під керівництвом Ольги Криворучко. Їхній проєкт передбачає створення великої озелененої території, яка має з'єднати наявні сквери навколо історичного центру Львова. Загалом концепція охоплює понад два гектари. Тут планують висадити 245 дерев, облаштувати зручні пішохідні маршрути та місця для відпочинку. Простір має бути безбар'єрним.

Окрім озеленення, проєкт передбачає підземний паркінг приблизно на 85 автомобілів та укриття площею 2,5 тисячі квадратних метрів. Для цього розглядають можливість використання частини вже наявних конструкцій, зокрема бетонної споруди, де був розташований супермаркет «Арсен». Також архітектори пропонують облаштувати зелені ділянки зі спеціальними заглибленнями для збору дощової води.

Архітектори також передбачили позначення місць, де раніше розташовувалися синагоги Хасидим Шуль та Бет га-Мідраш. За словами Ольги Криворучко, під час розробки проєкту команда враховувала історичну забудову та маршрути, якими люди пересуваються цією територією.

Реалізувати проєкт планують у два етапи. Спочатку хочуть оновити площу Князя Ярослава Осмомисла, зокрема територію біля зупинок громадського транспорту та торговельних кіосків. Після цього планують перейти до території колишнього ринку «Добробут», вулиці Сянської та прилеглих скверів. Вартість робіт поки не визначили — її мають розрахувати після підготовки проєктно-кошторисної документації.

Що відбувається зі справою «Добробуту» 2026 року

У 2026 році місто досі намагається скасувати зареєстровані права підприємства на земельну ділянку площею 0,66 гектара та торговельний центр. Натомість «Галінвест» наполягає на законності своїх документів.

У лютому 2026 року Львівська міська рада подала скаргу до Вищої ради правосуддя на суддю Господарського суду Львівської області, яка розглядала справу. У мерії вважали, що суддя неналежно оцінила докази та не врахувала вказівок Верховного Суду, який раніше повернув справу на повторний розгляд. Йдеться про рішення від серпня 2025 року, коли суд першої інстанції знову відмовив місту в задоволенні позову. Після цього міська рада продовжила оскаржувати рішення в апеляції.

У травні 2026 року правоохоронці повідомили про підозру державній реєстраторці, яка, за версією слідства, у 2020 році незаконно внесла відомості щодо земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Загалом у межах кримінального провадження двом державним реєстраторкам оголосили підозри. Також правоохоронці перевіряють можливе підроблення державного акта на право постійного користування землею.

Чергове судове засідання відбулося 2 вересня. Тоді розглядали процесуальні питання, зокрема прохання міської ради долучити документи, отримані під час кримінального розслідування. На засіданні був присутній міський голова Андрій Садовий. Він заявив, що через ситуацію з ділянкою громада Львова зазнала збитків на понад 500 мільйонів гривень. За його словами, перевірки Міністерства аграрної політики та Міністерства юстиції виявили порушення в діях реєстраторів. Крім того, земельно-технічна експертиза встановила невідповідності в документації.

Крайнє судове засідання відбулося 13 жовтня у Західному апеляційному господарському суді. Цього разу суд перейшов до розгляду справи по суті. Сторони представили свої аргументи щодо законності оформлення прав на землю та нерухомість, а судді почали ставити запитання. Загалом матеріали справи налічують 11 томів документів.

Під час засідання суддя запропонував сторонам розглянути можливість компромісу. Зокрема, він запитав представників «Галінвесту», чи готові вони повернути місту частину земельної ділянки, залишивши за підприємством наявний об'єкт нерухомості.

«Ми в такому вакуумі можемо ще існувати десятки років. Ви ніколи не розглядали питання дійсно якогось компромісу?» — звернувся суддя до представників підприємства.

Йдеться про можливість залишити підприємству його нерухомість, а частину землі, на якій так і не збудували готель, передати місту. Суддя запропонував сторонам обговорити можливість мирової угоди.

Адвокат «Галінвесту» Андрій Потинський заявив, що підприємство раніше намагалося домовитися з містом і готове обговорювати використання частини землі для громадських потреб. Проте компанія не погоджується зі скасуванням своїх прав на ділянку та нерухомість.

Представник міськради Євген Бойко наголосив, що місто вважає реєстрацію цих прав незаконною, тому не погоджується на поділ ділянки. Щодо наявної споруди, то її подальшу долю міськрада планує вирішувати після завершення судового спору.

Наступне засідання призначили на 3 листопада.

«Суди йдуть вже по другому колу. Ми у Верховному Суді виграли цю справу, а зараз вона в апеляційній інстанції. Ми сподіваємось, що вже буде рішення і суд стане на користь громади. Ті всі незаконні речі будуть поскасовані. І це насправді нам відкриє руки для того, щоб реалізовувати результати архітектурного конкурсу», — зазначив Любомир Зубач у подкасті ІА Дивись.info «Слухай місто».

Посадовець також пояснив, чому питання впорядкування території не вдалося вирішити раніше. За його словами, коли на цьому місці ще працював ринок, там було багато підприємців, які орендували торговельні місця. Щоразу, коли міська рада порушувала питання змін на цій території, виникали протести торговців. Власники підприємства використовували невдоволення людей для протидії планам міста. Водночас міська влада пропонувала підприємцям альтернативні місця для торгівлі.

«Тут будуть доріжки, озеленення, невеликий фонтанчик, а також певне ознакування, яке буде відображати старий ринок в рамках історичної дільниці «Кракідали», яка тут була. Оцей фундамент, де працював супермаркет, коли стане міським через суди, можна перетворити у фактично підземний паркінг, і там зможе бути від 50 до 100 машин паркуватися», — пояснив посадовець.

Водночас судові процеси залишаються головною перешкодою для початку робіт. Окрім справи з «Галінвестом», місто намагається вирішити питання з окремими торговельними павільйонами, які досі залишаються на території. Частину тимчасових споруд уже демонтували, однак на деякі підприємці зареєстрували право власності. У міській раді вважають, що такі реєстрації незаконні, тому оскаржують їх у судах.

«Не вся територія є предметом судових спорів, однак проєкт комплексний, і всі його частини взаємопов’язані. Ми розраховували, що після завершення архітектурного конкурсу судові питання вже будуть вирішені й ми зможемо розпочати роботи. Але судові процеси досі тривають. Тому зараз працюємо над тим, щоб розділити проєкт на кілька етапів і визначити, що можна реалізувати вже найближчим часом. Плануємо незабаром завершити цю роботу, розпочати підготовку робочих креслень для першого етапу, щоб уже наступного року його реалізувати», — розповів Любомир Зубач.

Більше про судові тяганини зі львівськими забудовниками ми розповідали у нашому подкасті: