Повітряна тривога в дорозі та вдома: як діяти і підготуватися до зими мешканцям Львівщини

Що робити, якщо повітряна тривога застала в транспорті чи автомобілі

Якщо сигнал повітряної тривоги пролунав під час поїздки громадським транспортом, передусім потрібно зберігати спокій і виконувати вказівки водія, розповідає ІА Дивись.info директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської обласної військової адміністрації Андрій П'ясецький. За його словами, пасажирам і пасажиркам необхідно вийти на найближчій зупинці та якнайшвидше попрямувати до найближчого доступного укриття.

Водіям і водійкам автомобілів також не варто продовжувати рух під час повітряної тривоги. Потрібно оцінити дорожню ситуацію, безпечно зупинити транспортний засіб, не створюючи перешкод для інших учасників і учасниць руху, залишити автомобіль і перейти до укриття.

«Не слід зупинятися посеред проїзної частини, на перехресті чи в іншому місці, де автомобіль може перешкоджати руху екстрених служб або створювати аварійну ситуацію», — наголошує Андрій П'ясецький.

Якщо спеціально облаштоване укриття розташоване далеко, варто шукати найближче придатне захисне місце. Це може бути підземний перехід, підземне або цокольне приміщення чи інша відповідна споруда. Крім того, якщо немає поряд таких місць, і ви перебуваєте на відкритій місцевості, тоді можна використати природне заглиблення (яма, канава або яр), якщо воно розташоване поруч і до нього можна безпечно дістатися.

«Не варто продовжувати рух відкритою місцевістю на значну відстань у пошуках віддаленого укриття, особливо якщо чути вибухи або є ознаки безпосередньої небезпеки. Пріоритетом має бути негайне використання найближчого доступного захисту. Залишатися в транспортному засобі замість переходу до доступного укриття не рекомендується», — підкреслює очільник департаменту.

Повітряна тривога застала на вулиці: де шукати укриття

Якщо сигнал тривоги пролунав, коли людина перебуває на вулиці, потрібно якнайшвидше перейти до найближчого укриття. Однак не завжди є така можливість або ж немає облаштованого сховища поблизу. У такому разі також можна скористатися підземним переходом, підземним або цокольним приміщенням доступної будівлі чи іншою придатною спорудою.

Читайте також: Як у Львові працюватиме програма ремонту укриттів

Андрій П'ясецький радить триматися якомога далі від потенційно небезпечних об'єктів, військової та критичної інфраструктури, не залишатися біля вікон, скляних фасадів і нестійких конструкцій.

«Якщо чути вибухи, необхідно негайно скористатися доступним захистом і не намагатися перетнути значну відкриту ділянку заради віддаленого укриття», — зазначає він.

Залишати укриття рекомендують лише після офіційного повідомлення про відбій повітряної тривоги, якщо немає інших безпосередніх загроз або вказівок екстрених служб.

Нагадаємо, що у Львові можна скористатися спеціальною картою укриттів та додатком MISTO. Також найближче укриття можна знайти у чатботі CityHelper: чатбот у Viber та чатбот у Telegram.

Детальніше про укриття у Львові: скільки є, які ремонтують та що робити, якщо вони зачинені під час тривог — дивись тут.

Як діяти після ракетної чи дронової атаки, якщо помітили уламки

Після обстрілу важливо насамперед подбати про власну безпеку та не наражати на небезпеку інших, зазначає Андрій П'ясецький. За його словами, не можна самостійно заходити до пошкоджених будівель, якщо є загроза обвалення, пожежі або наявності вибухонебезпечних предметів. Повертатися до таких приміщень можна лише після дозволу відповідальних служб.

Окрему небезпеку становлять уламки ракет і безпілотників, а також підозрілі предмети, які можуть залишатися на місці атаки. У разі їх виявлення Андрій П'ясецький рекомендує:

• не наближатися до предмета та не торкатися його;
• не переміщувати, не розбирати й не намагатися самостійно оглянути знахідку;
• відійти на безпечну відстань тим самим шляхом, яким ви підійшли до небезпечного об'єкта, якщо це можливо;
• попередити людей поблизу про небезпеку, не наражаючи себе на ризик;
• повідомити про знахідку екстрені служби, вказавши точне місце та зовнішні ознаки предмета.

Особливо уважними потрібно бути взимку. Як пояснює очільник департаменту, у цей період уламки та вибухонебезпечні предмети можуть бути частково приховані снігом, льодом або опалим листям, через що їх складніше помітити.

Куди телефонувати, якщо є постраждалі або руйнування

Якщо внаслідок ракетної чи дронової атаки є постраждалі, виникла пожежа або пошкоджено будівлі, необхідно негайно повідомити відповідні екстрені служби.

Основні номери для виклику допомоги:

• 101 — пожежно-рятувальна служба ДСНС;
• 102 — поліція;
• 103 — екстрена медична допомога;
• 112 — єдиний номер екстреної допомоги.

Під час дзвінка важливо чітко пояснити оператору, що сталося (пожежа, руйнування, наявність постраждалих або підозрілих вибухонебезпечних предметів), та зазначити точну адресу або найближчі орієнтири. Якщо відомо, варто також назвати кількість постраждалих, описати їхній стан і повідомити про можливу загрозу повторного обстрілу, пожежі чи обвалення. Крім того, можна вказати своє ім'я та контактний номер телефону, якщо оператор запитує ці відомості.

За словами Андрія П'ясецького, під час розмови з диспетчером потрібно відповідати на всі запитання, виконувати його інструкції та не завершувати дзвінок без потреби.

«Допомагати постраждалим можна лише тоді, коли це не створює загрози для власного життя. Не слід заходити до пошкоджених будівель або наближатися до уламків боєприпасів заради порятунку без оцінки небезпеки. Потрібно дочекатися прибуття відповідних служб і повідомити їм усю відому інформацію», — розповідає він.

Що покласти в тривожний рюкзак

Щоб бути готовими до повітряної тривоги, зокрема в нічний час, варто заздалегідь зібрати тривожний рюкзак і зберігати його у доступному місці.

Андрій П'ясецький звертає увагу, що в темний час доби особливо важливо мати засоби освітлення, заряджений телефон і теплий одяг.

До основного набору рекомендують покласти:

• документи та їхні копії, готівку й банківські картки;
• мобільний телефон, зарядний пристрій і заряджений павербанк;
• ліхтарик із запасними батарейками;
• питну воду та продукти тривалого зберігання;
• аптечку, необхідні особисті ліки та інформацію про їх застосування;
• сезонний одяг, теплі шкарпетки, шапку, рукавички й зручне взуття;
• засоби особистої гігієни, вологі серветки та індивідуальні засоби догляду;
• список важливих контактів на папері;
• за можливості — радіоприймач із батарейками.

Читайте також: Як підготувати організм до зими: вітаміни, домашня аптечка та профілактика застуди

Якщо в родині є діти, люди старшого віку або люди з інвалідністю, потрібно врахувати їхні індивідуальні потреби. Для дітей варто передбачити додатковий комплект одягу, необхідне харчування та записку з контактами батьків або опікунів.

Водночас зібрати рюкзак один раз недостатньо. Його вміст потрібно регулярно перевіряти:

• термін придатності продуктів і медикаментів,
• справність ліхтарика,
• заряд павербанка,
• наявність документів, ключів і контактів,
• запаси води та їжі, а використані або прострочені речі вчасно замінювати.

Окремо очільник департаменту радить перед сном перевіряти заряд телефону, тримати необхідні речі й одяг у доступному місці та заздалегідь знати маршрут до найближчого укриття.

Як підготуватися до зими: поради мешканцям Львівщини

Напередодні зимового періоду мешканцям області варто врахувати не лише загрози ракетних і дронових атак, а й можливі перебої з електропостачанням, опаленням та водою, а також ускладнення погодних умов.

Читайте також: Як в Україні готуються до зими та про що варто подбати мешканцям Львівщини.

За словами Андрія П'ясецького, насамперед потрібно підготувати оселю до можливих відключень електроенергії та опалення. Для цього варто перевірити справність систем опалення, підготувати теплий одяг, ковдри, ліхтарики, запасні батарейки та заряджені павербанки. Також доцільно мати запас питної води й продуктів тривалого зберігання.

Не менш важливо заздалегідь визначити найближче укриття. Кожен член родини повинен знати, куди прямувати під час повітряної тривоги, яким маршрутом туди дістатися та де зустрітися з рідними, якщо зникне зв'язок.

Окрему увагу потрібно приділити безпечному використанню альтернативних джерел живлення й обігріву.

«Генератори необхідно встановлювати лише на відкритому повітрі, на безпечній відстані від вікон і дверей, відповідно до інструкції виробника. Не можна використовувати генератори, мангали та пристрої, що спалюють паливо, у житлових приміщеннях через ризик отруєння чадним газом і виникнення пожежі», — наголошує директор департаменту.

Також не варто перевантажувати електромережу або користуватися пошкодженими електроприладами.

Ще одна рекомендація — подбати про альтернативні способи отримання інформації. За можливості варто мати радіоприймач на батарейках, стежити за офіційними повідомленнями органів влади та ДСНС і не покладатися виключно на мобільний інтернет.

Важливо також заздалегідь домовитися із сусідами та рідними про взаємодопомогу. Зокрема, варто визначити, хто допоможе людям старшого віку, людям з інвалідністю та родинам із маленькими дітьми дістатися до укриття або отримати необхідні речі в разі надзвичайної ситуації.

«Підготовка до зимового періоду — це насамперед завчасне планування, перевірка необхідних речей і відповідальне ставлення до власної безпеки та безпеки близьких. Просимо мешканців Львівщини не нехтувати рекомендаціями фахівців, користуватися лише офіційними джерелами інформації та бути готовими до можливих надзвичайних ситуацій», — підсумовує директор департаменту цивільного захисту Львівської ОВА.

Підкреслимо, що на Львівщині у разі потреби зможуть розгорнути 673 Пункти незламност

Як дізнатися про повітряну тривогу, якщо не працює застосунок

У Мінцифрі розповіли, якщо застосунок «Повітряна тривога» не працює або з перебоями, то про повітряну тривогу можна дізнатися декількома способами:

Наприклад, на смартфонах можна увімкнути екстрені сповіщення про небезпеку. Вони можуть надходити навіть тоді, коли телефон перебуває в беззвучному режимі. Для цього потрібно:

• На iPhone: відкрити «Параметри» → «Сповіщення», прокрутити вниз і ввімкнути доступні екстрені оповіщення.
• На Android: відкрити «Налаштування» → «Безпека та екстрені ситуації» → «Екстрені сповіщення» та активувати їх. На деяких телефонах ці налаштування розташовані в інших розділах.

До того ж, сирени та інші системи оповіщення продовжують працювати на вулиці. Якщо ви почули сигнал тривоги, потрібно перейти до найближчого укриття та залишатися там до офіційного відбою.

Також інформацію про повітряні загрози можна перевіряти в офіційних каналах Повітряних сил ЗСУ: Telegram; WhatsApp; Viber.

Нагадаємо, що вночі першого листопада в роботі застосунку «Повітряна тривога» стався збій. Через це користувачі та користувачки не могли отримувати актуальні сповіщення про повітряні загрози.

Раніше ми розповідали, що означають нові рівні повітряної тривоги на Львівщині.