Небанальні локації Львова для осінніх прогулянок, які радить гідеса Гандзуня Гошко
Львів має чимало місць для прогулянок, які залишаються поза звичними туристичними маршрутами. Це не лише популярні парки та історичний центр, а й старовинні вілли, маловідомі водойми, зелені пагорби та вулиці з цікавою історією.
Гідеса та екскурсоводка Гандзуня Гошко порадила ІА Дивись.info декілька локацій у Львові, які варто відвідати восени.
Палац Туркулів-Комелло
Палац Туркулів-Комелло розташований на вулиці Пекарській, 50а. Це пам’ятка архітектури першої половини XIX століття, яку вважають одним із найцікавіших зразків ранньої неоготики у Львові. Будівлю звели приблизно у 1840–1843 роках на замовлення графа Генрика Северина Дідушицького. Авторство проєкту найчастіше приписують архітектору Фридерику Бауману.
Архітектура палацу вирізняється рисами венеційської готики: стрілчастими вікнами, декоративними елементами та фасадом, який нагадує середньовічні європейські споруди. Згодом маєток перейшов у власність графині Феліції Комелло з родини Туркулів, від прізвищ яких і походить сучасна назва будівлі.
Нині палац використовують як навчальний корпус Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. Восени сюди можна завітати, щоб роздивитися незвичну для Львова архітектуру та прогулятися територією довкола історичної споруди.
Церква Матері Божої Неустанної Помочі у лісопарку «Погулянка»
Церква Матері Божої Неустанної Помочі розташована на території лісопарку «Погулянка» у Личаківському районі Львова. Храм розташований у відокремленій частині парку, неподалік невеликого колишнього хутору. Це одна з менш відомих сакральних споруд міста, яка вирізняється своїм розташуванням серед зелених насаджень.
Спочатку будівлю звели як костел вірменських бенедиктинок на місці дерев'яного храму, який існував тут з 1768 року. За радянських часів споруду використовували як склад будівельних матеріалів. У 1997 році храм відреставрували та передали Українській греко-католицькій церкві. Відтоді він має назву церкви Матері Божої Неустанної Помочі.
Читайте також: Попри арешти й псевдособори: як УГКЦ понад 30 років тому змогла вийти з підпілля.
Регіональний ландшафтний парк «Знесіння»
Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» є природоохоронною територією з пагорбами, лісовими ділянками, луками, водоймами та оглядовими точками. Парк має найвищу точку, яка сягає 377 метрів над рівнем моря. Звідси можна побачити панораму міста.
На території парку розташовані гори Лева, Стефана, Баба та Хомець. Місцевість має не лише природну, а й історичну цінність: археологічні дослідження виявили тут залишки слов’янського городища дохристиянських часів. Також на окремих ділянках можна побачити відслонення пісковиків і вапняків зі скам'янілими рештками морської фауни.
Окремою частиною цієї території є Кайзервальд, назва якого перекладається як «цісарський ліс». У XVIII столітті ці землі належали львівському бургомістру Францішеку Лонгшампу де Бер'є. У 1780 році його маєток відвідав імператор Йосиф II, після чого місцевість і почали називати Кайзервальдом. На початку XX століття тут діяв перший в Україні луна-парк з атракціонами, рестораном і літнім майданчиком.
У 1991–1993 роках територія отримала статус регіонального ландшафтного парку.
Вулиця Барвінських
Вулиця Барвінських розташована неподалік Високого Замку та парку «Знесіння». Вона з'єднує вулицю Довбуша з територією поблизу дитячої лікарні «Охматдит». Це невелика вулиця зі старою забудовою, де можна побачити вілли та житлові будинки кінця XIX — першої половини XX століття.
Історія вулиці почалася у другій половині 1840-х років. Спочатку вона мала назву Святого Войцеха бічна, а згодом — Собєщизна, оскільки ці землі раніше належали родині Собєських. У різні періоди вулиця також називалася Фюрстенґрунд та Верховинська. Сучасну назву вона отримала у 1993 році на честь родини Барвінських, представники якої були відомими культурними та громадськими діячами Галичини.
Вулиця забудована переважно сецесійними віллами та будинками в неоготичному стилі. На початку XX століття тут мешкали представники львівської інтелігенції та урядовці. Зокрема, український композитор і піаніст Василь Барвінський.
Озеро Стосика
Озеро Стосика розташоване у Шевченківського району Львова, неподалік вулиці Замарстинівської. Це невелика водойма площею близько 0,69 гектара, яка живиться природними джерелами. Вона позначена ще на мапі Львова кінця XVIII століття, створеній австрійським військовим картографом Фрідріхом фон Міґом у 1779–1783 роках.
Назву озеро отримало на честь Йосипа Стосика, який після Другої світової війни власноруч упорядкував його береги. Водойма має історію, пов'язану з промисловістю Львова. У 1920-х роках неподалік працювала лікеро-горілчана фабрика родини Бачевських, для виробництва якої використовували воду з голосківських озер.
Також в озері водяться риби, зокрема короп і щука. Крім цього, можна побачити болотяних черепах та качок.
Читайте також: «Закінчуєш роботу на цвинтарі і йдеш працювати гідом по місту»: розмова з Гандзунею Гошко про туризм у Львові і не тільки.
