Що почитати та подивитися восени: радить редакція ІА Дивись.info
Осінь — час, коли хочеться трохи сповільнитися, більше читати, дивитися фільми та знаходити затишок у простих речах. У кожного ця пора року викликає свої асоціації: для когось це атмосферні серіали й улюблені книжки, для інших — нагода відкрити нові історії та замислитися над важливим. Редакція ІА Дивись.info поділилася власними літературними та кінорекомендаціями, які є актуальними для них цієї пори.
Мар'яна Коваленко
Осінь у мене асоціюється із затишком: все, чого хочеться — це огортатись теплим коцом, пити чорний чай та читати книги. Цього року пора відчувається як «Нормальні люди» Саллі Руні. Серед фільмів чи серіалів виокремила би «Друзів»: щороку після школи дивилась їх, поки обідала.
А ще є речі, без яких не існує моєї осені, це: аромасвічки, гірлянди та ранковий туман — усе це для мене про затишок.
Ольга Бомко
Цієї осені зі мною книжка «Життя на межі: Україна, культура та війна» Володимира Єрмоленка та Тетяни Огаркової. Якраз довгими вечорами такі репортажі хочеться читати поволі, закутатися в ковдру та зануритися у власні роздуми. Таке читання по-своєму особливе восени: коли хочеться трошки сповільнитися, спостерігати, як падає дощ за вікном чи політує жовтогаряче листя з дерев. А ці тексти не тільки про суворі реалії війни, але й про любов, культуру, час, турботу, добро, надію і світло, яке ледь інколи пробивається в похмурості, однак від цього й зігріває...
У жовтні подивилася фільм «Довженко. Перший погляд» і його хочу порекомендувати для перегляду. Адже це і про українське кіно і про нашу історію й культуру. Про важкість цього життя і про легкість, яка допомагає повірити у свої мрії.
Також у своєму переліку фільмів, які я переглянула восени, є «Маленький ліс» (2018 р.). Стрічка про втрату та пошуки себе, пошуки чогось справжнього та спроб зупинитися у щоденній метушні.
Ярослав Валько
«Ти — космос» (реж. Павло Остріков, 2024 рік). Мабуть, асоціюю цей фільм з осінню саме тому, що вперше переглянув його восени торік. Насамперед, звісно ж, подобається гумор, але поза цим хоч-не-хоч задумуєшся про скінченість всього і приміряєш на себе приреченість головного героя. Словом, чудовий фільм для того, аби уявляти себе останньою людиною у Всесвіті під звуки осіннього дощу за вікном.
Іван Франко «Перехресні стежки». Коли, як не восени, найкраще згадувати (а, може, й зустрічати) привидів зі свого минулого, як це робив Євгеній Рафалович? Поруч з меланхолійною історією його кохання Франко представляє головного героя як людину, віддану принципам та готову до служіння своєму народові. Гріх такому не повчитися.
Анастасія Бабенко
В осінній період я раніше часто любила дивитися серіали або ж передивлятися серії фільмів типу «Сутінок», проте цієї осені я подивилась декілька фільмів з різними сюжетами.
Одним з них був «Найгірша людина в світі». Це норвезька стрічка про те, як дівчина шукає себе та робить дещо імпульсивні вчинки через кризу в житті. Також через кадри цього фільму можна подивитися на місто Осло, яке мені здалося досить затишним.
Другий фільм, який я б радила — це «Праймтайм». На нього я ходила в кіно, знаючи лише що це буде стрічка про ведучого, який викривав сексуальних злочинців у своїй телепрограмі.
Обидва фільми не мають як такої осінньої атмосфери, проте змушують задуматися над різними питаннями...
Анна Ілечко
Цієї осені замість книжок хочу поділитися своїми рекомендаціями фільмів і серіалів. На жаль, поки не трапилося такої книжки, яка б мене справді надихнула чи запам’яталася і яку хотілося б порадити саме для осіннього настрою.
Натомість зараз я дуже активно дивлюся різні серіали, здебільшого детективи. Зокрема, зараз переглядаю британський серіал «Кульгаві коні» (Slow Horses). Це історія про британських таємних агентів, які потрапляють у різні небезпечні ситуації та розслідують заплутані справи. Серіал справді цікавий, а ще має таку похмуру атмосферу, яка дуже пасує до осені.
Якщо ж говорити про фільми, то восени мені особливо хочеться переглядати класичні американські стрічки. Серед тих, які можу порадити, — «Коли Гаррі зустрів Саллі», «Вам лист», «Осінь у Нью-Йорку» та «Товариство мертвих поетів». Це фільми, які мають особливу атмосферу і добре підходять для затишних осінніх вечорів.
Загалом осінь — дуже чарівна пора року, хоча, на жаль, і не моя улюблена. Але вона теж має свій особливий настрій. Коли надворі сонечко, хочеться побільше гуляти, насолоджуватися гарними краєвидами та останніми теплими днями. А коли холодно й похмуро — побільше часу проводити вдома, у затишному оточенні близьких, за переглядом якогось файного фільму чи серіалу.
До слова, раніше ми розповідали, яку поезію читає редакція ІА Дивись.info: добірка.
