Народний депутат України

Чи можливі в Україні вибори під час війни

вибори дивись
Ілюстративне фото/архів ІА Дивись.info

Хочу повернути вас до вчорашніх публікацій Financial Times про те, що нібито хтось планує в Україні вибори. І пояснити, що відбувається.

Згадаймо 24 лютого 2022 року. Чому ми тоді вистояли? Було три фактори, про які ми часом забуваємо. Перш за все — це український народ, який піднявся зі зброєю, почав мобілізуватися добровольцями, посилив Збройні сили, вийшов на вулиці, зупиняючи окупанта. Друге — це міжнародна єдність. І США, і Європа не поділилися, як на це тоді сподівався окупант, а підтримали Україну.І третє — це органи влади України: президент, парламент, які не злякалися, продовжили працювати і працюють досі.

На цих трьох пунктах тримається сьогодні наша оборона. Головний з них — Збройні сили України.

Що відбувається зараз? Росія намагається в різний спосіб (через перемовини, через тиск, через Америку, через ультраправих у Європі) розірвати і європейську єдність, і трансатлантичну єдність. І це велика та серйозна небезпека.

Нас намагаються затягнути у вибори, щоб визнати їх нелегітимними. Бо провести легітимні вибори під час війни неможливо. І таким чином довести, що ми — fail state, поділити нас і посіяти розбрат всередині.

А тим часом Збройні сили України сьогодні у важкій ситуації. Нам надзвичайно потрібна єдність. Але яка єдність? Очевидно, всі ми незадоволені тим, що когось хапають на вулиці незаконно. Будь-які незаконні дії викликають обурення у правовій державі.

Коли всі в унісон говорять про бусифікацію як про найбільше зло, але мовчать про те, що в Збройних силах України не вистачає людей, що хлопців не можна забрати на ротацію з позицій біля фронту протягом місяця, що бракує навіть елементарного забезпечення — тоді ми діємо на руку ворогу. Коли ми разом не говоримо про це, ми послаблюємо себе.

Наша єдність має полягати в тому, що ми повинні говорити про єдність з Європейським Союзом і країнами НАТО, про збереження трансатлантичної єдності, про підтримку всередині всіх гілок влади і співпрацю між владою та опозицією. А найголовніше – про армію.

Я сподіваюся, що ми будемо закликати людей захищати країну, а не тікати за кордон, критикуючи нашу армію.


Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Погляди
Якщо ми вистоїмо цей рік, Росія почне сипатись

Цей рік буде переломним не лише для України, а й для світового порядку загалом. Обіцянки про те, що вже навесні ми проведемо президентські вибори й затвердимо на референдумі перемир’я, виглядають радше політичними бажаннями, ніж реальними сценаріями. З одного боку — адміністрації Дональда Трампа, з іншого — Володимира Путіна.

Читати далі
Війна не закінчиться переговорами

Ті, хто запевняють, що достатньо віддати Донеччину, переодягнути ТЦК у іншу форму, провести завтра вибори і перемога у нас в кишені — популісти, які або бездумно так рвуться до влади або працюють на ворога. В одному я з ними згоден — влада неефективна. Але у владі «за порєбріком», у біснуватому путіні, значно більше зло.

Читати далі
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: