Від виснаження до опори: що допомагає жінкам із родин військових у тривалій напрузі
Тривала напруга виснажує не лише емоційно. Вона впливає на сон, увагу, пам’ять, тіло, здатність відчувати радість і навіть на відчуття безпеки. Коли людина довго живе в режимі напруження, нервова система може ніби не «вимикати тривогу» навіть тоді, коли безпосередньої небезпеки поруч немає. Це не слабкість і не перебільшення. Це природна реакція організму на надмірне навантаження.
Саме про такі стани часто говорять жінки з родин військовослужбовців під час груп підтримки ГО «Громадський рух “Жіноча Сила України”». Із початку повномасштабного вторгнення організація системно підтримує дружин, наречених, партнерок, сестер і матерів військових, зокрема у форматі груп, де можна говорити про переживання, втому, тривогу й пошук внутрішньої опори.
Ми безпосередньо чуємо, як тривала невизначеність через службу рідного воїна, очікування та відповідальність за родину впливають на стани жінок.
Як проявляється тривала напруга
Такий стан може проявлятися по-різному: дратівливістю, тривожністю, виснаженням, труднощами з концентрацією, порушеннями сну, м’язовою напругою, головним болем, змінами апетиту або загостренням хронічних станів. Часто людині стає важко не лише відпочити, а й відчути, що відпочинок узагалі допомагає.
Що допомагає відновлюватися
Відновлення не починається з поради «просто відпочинь». Найчастіше нервовій системі допомагають прості, регулярні та буденні речі: більш-менш стабільний сон, їжа, водний питний баланс, рух, дихальні або заземлювальні практики, менше вантаження, контакт із людьми, поруч із якими безпечніше, і фокус не на тому, щоб швидко «повернутися до норми», а на маленьких кроках, які повертають стійкість.
Саме тому для багатьох жінок важливими стають групи підтримки. Тут значення має не лише зміст зустрічей, а й можливість бути серед тих, хто розуміє без зайвих пояснень, поділитися своїм станом, почути досвід інших і не залишатися з виснаженням наодинці.
«Тут є підтримка. І розуміння, що ти не одна в цьому досвіді», — поділилася анонімно одна з учасниць. «Тут тебе точно зрозуміють і почують, а ще ти краще зрозумієш сама себе», — говорить інша дружина військовослужбовця.
Психологиня наголошує: не все варто намагатися перетерпіти або «перемогти силою волі». Якщо симптоми не минають, посилюються або вже заважають жити, працювати, спати, бути в контакті з близькими, варто звернутися по фахову допомогу. Особливо, якщо є постійне відчуття небезпеки, сильні порушення сну, панічні реакції, флешбеки, оніміння, втрата інтересу до життя або відчуття, що самостійно впоратися вже не виходить.
Відновлення після тривалої напруги не завжди швидке. Але воно можливе. І часто починається з малого: помітити свій стан, зменшити вимоги до себе, повернути базову турботу про тіло й не ізолюватися повністю.
Що можна зробити вже сьогодні
Маленькі кроки щодня. Такі рекомендації дають ВООЗ і NIMH: короткі щоденні практики, рутини, реалістичні цілі, підтримка і турбота про базові потреби.
• вирівняти хоча б 1–2 опори дня: сон, їжа, вода, короткий рух;
• зменшити інформаційне навантаження хоча б на кілька годин;
• повернути увагу в тіло: повільне дихання, відчуття опори під ногами, розслаблення плечей;
• не ізолюватися: написати або подзвонити людині, з якою спокійніше;
• ставити невеликі, реалістичні задачі на день;
• спробувати додати легку руханку /прогулянку;
• озвучити три вдячності собі за день;
• щоденник почуттів та/або важливих подій.
Говоріть про свої почуття
Діліться переживаннями з тими, кому довіряєте: з близькими, з друзями, з родичами інших військових. Можна долучитися до груп підтримки — там можна знайти тих, хто вас справді зрозуміє. Такі зустрічі у колі своїх та супроводі психологів можуть стати безпечним простором, щоб поділитися своїми переживаннями, а також відчути підтримку та опору.
Онлайн-групи підтримки дають можливість долучитися з будь-якого безпечного місця, незалежно від міста чи країни. Це спосіб отримати фахову підтримку, побути серед жінок зі схожим досвідом, поділитися тим, що болить, і знайти нові способи триматися. Можна зберігати регулярність зустрічей і відчуття стабільності, що особливо важливо в умовах тривалої напруги.
За словами учасниць, після участі в групах із у повсякденному житті з ними залишаються нові способи, які допомагають відновлювати ресурс, більше уваги до свого стану, досвід інших жінок і їхні способи справлятися, менше відчуття самотності й важливий досвід підтримки. Для багатьох це також спосіб краще зрозуміти, як підтримати не лише себе, а й рідну людину, яка служить. Жінки відзначають, що такі зустрічі корисні для дружин, наречених, партнерок чи матерів військовослужбовців.
ГО «Громадський рух “Жіноча Сила України» працює, щоб така підтримка була доступною і офлайн — у громадах, щоб жінки, які потребують опори, могли знайти її поруч, там, де вони живуть, працюють і тримають щоденне навантаження.
Якщо у вас поки немає можливості долучитися до групи підтримки офлайн у громаді, можна приєднатися до онлайн-зустрічей — і отримати підтримку в безпечному для себе форматі.
Зараз ця робота відбувається в межах проєкту «Жіноча сила для відновлення громад: психосоціальна підтримка та розвиток ресурсності жінок із родин військовослужбовців», що реалізується у рамках проєкту «Фенікс: Сила спільнот» Фонду Східна Європа за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут, та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
