дивись.info

Львівщина готується до зими без російського газу

Львівщина готується до зими без російського газу

20 серпня 2014 року Львові відбувся круглий стіл «Житлово-комунальний сектор Львівщини готується до зими без російського газу: результати моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ».

Учасники круглого обговорили основні тенденції балансу, розподілу, використання енергетичних ресурсів в Європі, Україні та Львівщині; підсумки громадського моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ; питання альтернативних джерел отримання енергії а також сценарні варіанти підготовки Львівщини до опалювального сезону 2014-2015 рр. в умовах обмеження постачання енергоносіїв.

Як зазначив, голова Спілки консультантів «Експерт-група» Андріан Фітьо, наслідком агресивних дій Росії стала загроза для подальшого оптимального функціонування енергетичної галузі в Україні. З трьох ключових сировинних енергетичних ресурсів (нафта, газ, вугілля) Україна в достатній мірі забезпечена лише вугільною сировиною. Понад 75 % вугілля для енергетичних потреб теплові електростанції отримують з східного регіону, де зараз проходить активна фаза АТО. Інфраструктура видобутку вугілля зруйнована терористами та російськими найманцями. Запаси вугілля на рівні 30 % від потреби. Видобуток скоротився на 50 %. Постачання газу з території Російської Федерації наймовірніше буде на мінімальних рівнях, або припиниться взагалі. В Європі сьогодні також відчувається певний дефіцит газу, а відтак сподівання на значні реверсні поставки можуть виявитись марними.

У важких умовах може опинитись все населення України, особливо міське. Є підстави прогнозувати, що взимку ми можемо залишитись не лише без газу, але частково і без електроенергії, більше половини якої виробляють електростанції, що працюють на вугіллі та газі.

В цьому контексті особливої ваги набувають питання енергозбереження, вирішення яких допоможе вижити житлово-комунальному-сектору в цих надзвичайних умовах.

Голова постійної комісії з питань палива та енергетики Львівської обласної ради Тарас Федак наголосив, що Львівщина споживає біля 2-х мільярдів кубометрів природного газу, половина з яких припадає на потреби житлово-комунального сектору.

Економія енергоресурсів в сучасних умовах має три складники: впровадження системи енергозбереження, власний видобуток природного газу та залучення інвесторів до впровадження проектів відновлювальної енергетики. Впровадження останніх значною мірою залежить від діяльності органів місцевого самоврядування. Наприклад, успішний проект із побудови котельні на твердому паливі сьогодні реалізується в Раві-Руській.

Також важливим в цьому напрямку є створення максимально сприятливих регулятивних умов для залучення приватного та іноземного капіталу в енергозберігаючі проекти. Час їх погодження, кількість дозволів в сьогоднішній надзвичайній ситуації має бути мінімальною.

Зеновій Бермес, голова Громадської ради при Львівській ОДА, президент асоціації роботодавців Львівської області, розповів про інноваційну технологію із вироблення синтетичного газу із вугілля. Експериментальна установка, що працює на зазначеній технології вже встановлена на заводі «Іскра» у Львові, з нею ознайомились представники уряду, Львівської міської ради. Міністерство палива те енергетики України включило впровадження зазначеної технології в урядові пріоритети. Поставивши такі установки біля шахт у Львівській області, можна отримувати синтетичний газ вартістю 185 американських доларів за кубометр.

Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика» в партнерстві з ГО «Спілка консультантів «Експерт група» здійснили моніторингове дослідження в рамках проекту «Громадський моніторинг діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ у Львівській області та підтримка громадських ініціатив з вирішення проблем енергозбереження в ЖКГ» в межах грантової програми, що адмініструється Творчим Центром ТЦК За підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних прав Данії.

Цільовою аудиторією для отримання інформації про здійснення заходів з енергозбереження у сфері ЖКГ було визначено: міські ради районних центрів, міста обласного значення та мсто Львів; районні державні адміністрації; обласну державну адміністрацію.

До органів влади та місцевого самоврядування наслано 46 інформаційних запитів, на які отримано 25 відповідей.

Проведений моніторинг дав змогу визначити, що у Львівській області докорінно відсутні такі поняття як енергетична політика та енергетична «дорожна карта». Це призводить до безсистемних дій органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Цілком конкретно можна вести мову про тотальну енергетичну безграмотність та енергетичну відсталість, як населення так і відповідальних осіб, в тому числі найвищого рівня, починаючи від голови ЛОДА, закінчуючи головами рад міст та районів.

Програми, заходи та дії з енергозбереження як правило надзвичайно «звужені» і в своїй більшості носять точково-локальний характер з надзвичайно малим результуючим ефектом і більшості своїй зводяться до наступної схеми – виділення бюджетних коштів на реалізацію конкретного заходу. Наприклад, як от заміна (ущільнення) вікон, заміна (утеплення) труб, встановлення приладів обліку. Звичайно, це також необхідні кроки, але вини можуть бути лише певної проміжною ланкою в цілісних заходах з енергозбереження.

Енергетичні обстеження практично не плануються і не проводяться, тому розрахунок і підтвердження економічного ефекту від енергозбереження важко здійснити. Переважно якщо і робиться економічний аналіз в конкретному регіоні, то робиться дуже наближеним оціночним методом. Таким чином сума зекономлених коштів здебільшого виявляється значною загадкою. Великою проблемою у сфері енергозбереження є відсутність набору чітких уніфікованих індикаторів.

Аналіз програм показав, що заплановані заходи з енергозбереження в ЖКГ в своїй більшості носять безсистемний і навіть подекуди хаотичний характер. Це можна пояснити такими ключовими факторами, як:

  • відсутність кваліфікованих фахівців у самих структурах органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;
  • відсутність взаємодії з науковими установами;
  • відсутність взаємодії з суб`єктами підприємницької діяльності;
  • низький рівень освідомленності пересічних громадян про доцільність енергозбереження;
  • перекоси в тарифній політиці та ціноутворенні у сфері ЖКГ, що робить невигідним самі проекти з енергозбереження.

В рамках здійсненого дослідження було визначено рейтинг діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ.

Як підсумок проведеного в рамках моніторингу аналітичного дослідження та фокус-груп було відпрацьовано напрямки, які доцільно розвивати та формалізовано «дорожну карту» підготовки цілісної системи програм з  енергозбереження та енергоефективності в ЖКГ. Серед необхідних для впровадження заходів визначено:

  • поглиблений аналіз потенціалу з енергозбереження області.
  • удосконалення механізму фінансування розробок та впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання.
  • організація наукового супроводу реалізації пілотних проектів з енергозбереження.
  • енергетична паспортизація всіх будівель підприємств, організацій і установ що належать до сфери житлово-комунального господарства незалежно від форм власності.
  • робота з населенням, формування суспільно думки, проведення популяризації енергозбереження в засобах масової інформації.
  • організація системи консультацій з питань енергозбереження.
  • створення регіональної інформаційної системи енергозбереження.
  • організація науково-технічної експертизи енергозберігаючих проектів та технологій, що пропонуються для реалізації.
  • формування економічного обґрунтованого, прогнозу енергетичного балансу Львівської області та районів.
  • збільшення видобутку і використання  кам’яного і бурого вугілля на шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейну.
  • збільшення видобутку природного газу.
  • розробка пропозицій стосовно видобутку метану вугільних шахт.
  • розвиток альтернативної енергетики, зокрема гідро-, вітро-, сонячної, геотермальної та спалювання біомаси для виробництва електричної і теплової енергії.
  • розробка пропозицій стосовно створення мережі ТЕЦ малої потужності для отримання електричної і теплової енергії при спалюванні низькосортного палива, менілітових сланців та відходів вуглезбагачення.
  • провадження посад енергоменеджерів.

З огляду на надзвичайні умови, ситуацію в сфері потрібно виправляти вже зараз. Потрібно терміново на усіх рівнях, починаючи з обласної адміністрації та обласної ради, закінчуючи сільською радою, здійснювати організаційно-системні загоди з підготовки до осінньо-зимового періоду 2014-2015 рр

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама