Україна опустилася на 21 позицію в рейтингу бюджетної прозорості, – експерт

3

Громадськість не залучають до формування бюджету. Її тільки ставлять перед фактом напередодні прийняття цього документу. І потім мінімально дозволяють втручатися в процес контролю та перерозподілу впродовж року.

Про це сьогодні, 15 грудня, під час прес-конференції на тему: «Бюджетний процес у Львівській області. Чи стане прозорішим з новими місцевими радами?», яка відбулася у Львівському прес-клубі, заявив депутат Львівської обласної ради, голова постійної комісії з питань бюджету Львівської обласної ради 6 скликання, голова робочої групи з підготовки проекту бюджетного регламенту Львівської обласної ради Ярослав Качмарик.

За його словами, торік обласний і місцеві бюджети коригували щонайменше шість разів. Хоча бюджетний кодекс каже, що уточнювати можна, виходячи з результатів виконання за 9 місяців.

– Але причина була в тому, що загальнодержавний бюджет приймався з макропоказниками, які відображали один рівень інфляції, а потім індекс інфляції перевищив у чотири рази запланований.

Такий же підхід є і цього року, коли нам кажуть, що інфляція буде 12%, то ніхто вже в це не вірить. І ніхто не відповів, що був прийнятий бюджет, який перевиконали на сорок відсотків. Це погано, коли планові показники є такі, які перевиконують,  тому що це означає, що завідомо занижено частину доходів і потім в ручному режимі відбувається перерозподіл ресурсу. І тут – важлива думка громадськості, – каже він.

Власне для цього у 2014 році низка громадських організацій створила національну коаліцію за прозорість використання бюджетних коштів.

–  Одним із завдань якої було впровадження моніторингової системи «Громадський бюджет».  Це – набір програмного забезпечення, сайт, який висвітлює одержання та використання громадських коштів. Окремим компонентом є бюджетний регламент, – каже експерт ГО «Центр громадської адвокатури» Іванна Фединчук.

За словами голови ГО «Центр громадської адвокатури» Тетяни Яцків, активісти ставили перед собою завдання – залучити активних громадян до участі в бюджетному процесі.

– Якщо ми подивимося на бюджет, на інформацію, яку виставляють, то це набір якихось певних незрозумілих таблиць. Ми їх завантажуємо, ми їх дивимося і нічого не розуміємо. Навіть фахівцям важко читати і розуміти скільки видатків йде на освіту, скільки на охорону здоров’я, які проблеми бюджету, які є бюджетні програми. А що вже казати про пересічного громадянина, – каже вона.

Тому, за її словами, владі запропонували зробити візуалізацію даних за допомогою готового програмного забезпечення, яке можна використати і в більш-менш доступній формі показати певну бюджетну інформацію.

За словами головного спеціаліста управління міжвідомчої координації Львівської міської ради Івана Коржова, програма складена так, щоби бюджет міста був зрозумілим навіть для одинадцятикласника. В майбутньому ж її планують доопрацювати, так, аби мешканець міста отримував не загальну інформацію про видатки на якусь галузь, а міг в пошуковій формі вписати свою вулицю чи район і побачити де і за скільки ремонтують дорогу чи тротуар, де школа або лікарня.

Як повідомила експерт ГО «Центр громадської адвокатури» Іванна Фединчук, в рейтингу бюджетної прозорості, який проводить всесвітня організація «International Budget», Україна перебуває на 56 місці зі 102 країн, які беруть участь в цьому моніторингу. Порівнянно з 2013-им роком Україна опустилася на 21 позицію. Одним із критеріїв моніторингу є залучення громадськості до процесу бюджетотворення. За цим показником Україна набирає лише 23 бали зі ста.

– Що стосується Львівської обласної ради, то порівняно з 2012-2013 роками, можна сказати, що робота облради є відкритішою. Сайт Львівської облради перебуває на першому місці серед тих сайтів які є найвідкритішими, – каже вона.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама