Скільки українці заплатили за казки про дешевий газ

165
Скільки українці заплатили за казки про дешевий газ

Наприкінці квітня уряд зрівняв тарифи на газ і тепер його вартість для всіх складає 6,879 за кубометр. А перед приїздом місії МВФ до України, НКРЕКП схвалила проекти чергового підняття тарифів.

За попередніми планами, вартість тарифів на тепло та центральне опалення мали б зрости на 75-90% вже з 1 липня цього року. Проте, через кілька днів посадовці уточнили,  що озвучені плани – лише проекти, які були висунуті для обговорення громадськості. Деякі політичні партії та громадські діячі впевнені, що в такий важкий і кризовий період економіки не варто обрікати населення на нові витрати. Проте, багато експертів переконують, що підняттям тарифів, уряд встановлює реальну ціну на газ, перетворюючи його на товар. Якщо ж Україні вдасться створити ринок газу, то держава нарешті встане на європейські рейки розвитку.

man-1Чому варто підвищувати тарифи ІА Дивись.info розповідає аналітик DIXI Group Тарас Ткачук.

– Чи справді цей «болісний» крок зараз такий необхідний?

– Такий крок справді необхідний, особливо зараз, коли зворотного шляху просто не залишилося, адже реформа енергоринку для України – життєво необхідна!

Піднімати тарифи треба було набагато раніше. І, якби це почали робити кілька років тому, а не підтримувати казки про дешевий  газ, зберігаючи фінансування різниці в тарифах «Нафтогазу» за державний кошт, це можна було б зробити не так болісно, а м’якше і поступово.

Але час минув, і зараз підвищувати тарифи треба одноразово та швидко. До того ж, проекти рішень приймалися в світлі приїзду місії МВФ. Вони показують, що новий уряд готовий до реформ і навіть непопулярних дій. Варто наголосити, що таке рішення треба прийняти, яким би важким воно не було. Багато країн Східної Європи переживали подібні реформи. До прикладу, Польща та країни Балтії. До слова, Польща переживала реформу ще «болючіше», адже в них не було 40 мільярдів гривень субсидій. Тому, в нас ще не все так погано, як здається на перший погляд.

– Тобто таке рішення було погоджено з МВФ?

–       Не правильно вживати слово «погоджено», хоча проекти були озвучені перед приїздом місії МВФ. Річ у тім, що для МВФ важливим є «Нафтогаз» без дефіциту бюджету. А це можливо тільки за тих умов, коли ціна газу буде ринковою. А отже «Укргазвидобування», яке є дочірньою компанією «Нафтогазу», отримуватиме прибуток і може цей прибуток інвестувати в реконструкцію своїх виробничих потужностей та геологічні дослідження нових свердловин. Тим паче, що зараз задекларовано збільшення видобутку, яке стане можливим тільки при наявності коштів. Тому новий уряд просто показав, що готовий до тих реформ, які МВФ вже роками вимагав від України.

Новий уряд просто показав, що готовий до тих реформ, які МВФ вже роками вимагав від України.

Субсидії – тимчасові

– Це все не призведе до збільшення субсидій і «дірки» в бюджеті?

– Звичайно, кількість звернень по субсидії виросте, адже пенсіонери та малозабезпечені верстви населення не зможуть платити за такими тарифами, тож субсидії для них треба передбачити обов’язково. Хоча вже зараз можемо порівняти видатки держави на такі заходи з попередніми роками. Якщо раніше дотування «Нафтогазу» проходило на рівні 100 мільярдів гривень, то цього року видатки на субсидії скоротилися майже вдвічі – до 40 мільярдів гривень.

Річ у тім, що раніше через низькі тарифи фактично дотувалося усе населення держави, а тепер допомога надходить тільки тим, хто дійсно цього потребує.

Через низькі тарифи склалася ситуація, коли нічого не стимулювало населення скоротити витрати енергоресурсу і споживати менше.

Таким чином, Україні доводилось йти на значні поступки Росії аби забезпечити населення дешевим газом.

Стимул є, грошей – немає

– Тепер є стимул для економії і впровадження енергоощадних технологій, але ж грошей на це більшість населення держави не має. Можливо субсидії краще було б виділяти людям грошима, які за них могли б, до прикладу, утеплити будинок?

– Звичайно, реформування енергоринку просто не може ґрунтуватися тільки на підвищені тарифів. І запровадження енергозберігаючих програм – обов’язкова умова. Проте, навряд монетизація субсидій призведе до енергоощадності, адже пенсіонер, отримавши кошти, використає їх на необхідні ліки чи продукти, а не стане утеплювати будинок. Тож, у такий спосіб питання заборгованості можна вирішити лише частково.

Навряд монетизація субсидій призведе до енергоощадності, адже пенсіонер, отримавши кошти, використає їх на необхідні ліки чи продукти, а не стане утеплювати будинок

–А як же ж працездатне населення? Не таємниця, що подібна економія обійдеться в копійку.

–       Є багато програм, спрямованих на кредитування енергоощадних технологій. Серед них і програми ЄБРР, Світового банку та GIZ, державних і приватних банків, а також багатьох іноземних банків, які зараз заходять на ринок. Кредити окупляться, адже вони дадуть можливість зменшити суму комунальних послуг. Більше того, такі заходи просто необхідно робити і на державному рівні. Це єдиний важіль, який зможе зробити Україну енергоефективною. Наразі рівень споживання газу та оплати за нього допомагають вирішувати субсидії, але цей механізм не вирішує самої суті проблеми: Україна використовує занадто багато дорогого газу.

До того ж, в Україні дуже великі втрати тепла через застарілі комунікації. Сподіваємось, що це питання допоможе вирішити програма з встановлення лічильників. Так люди платитимуть за тепло, яке реально отримали, а не за втрати, які були в мережах. З одного боку це стимулюватиме постачальника реконструювати мережі і на це в нього будуть кошти, з іншого – люди будуть зацікавлені і в тому, щоб економити газ не лише в своїй квартирі, а й в усьому будинку (під’їзди, горища, комори). І до таких заходів треба готуватись.

Як крізь пальці

– Готуватись?

– Так. Незважаючи на підвищення тарифів, в Україні газ і далі залишається найдешевшим в Європі, тож підвищення ціни – це питання часу.

В Європі до газу вже давно ставляться, як до товару, а отже ті клієнти, які купують його оптом, платять за нього менше, ніж ті, що купують у роздріб.

Іншими словами підприємства (оптовики) за газ платять менше, ніж населення (купують у роздріб).

Якщо в Україні дійсно буде створений прозорий енергоринок, ми побачимо суттєве зростання економіки. Найперше, що ми вже можемо спостерігати: гроші із застарілої схеми дотацій «Нафтогазу», які раніше розподілялися непрозоро, тепер можуть бути використанні на цілком зрозумілі програми.

– Тепер ми бачимо як розподіляються дотації?

– Для «Нафтогазу» дотацій вже не буде. Ми маємо ринкову ціну, підприємство виходить на ринок як самостійний гравець і отримує прибуток. А отже різниці в ціні і тарифах нема, тож не треба закладати кошти в держбюджет на непрозоре дотування.

– Чому «Нафтогаз» і «Укргазвидобування» не розвивалися за схемою субсидіювання, якщо держава тими ж субсидіями і дотаціями вирівнювала ціну на газ?

– Річ у тім, що всі компенсовані кошти надходили до «Нафтогазу», який самостійно вирішував, як розпоряджатися грошима. Питання використання коштів від субсидій кілька разів піднімалося попередніми урядами, але якихось результатів так і не було. В теорії, можна було б говорити про неефективне використання коштів, бо ж ми бачимо: величезні втрати при транспортуванні, георозвідка без копійки… Але, конкретно говорити, на що використовувалися кошти, ми не можемо, адже жодних документів не бачили.

Другу частину інтерв’ю читайте на сайті ІА Дивись.info завтра.

Розмовляла Христина ІНЖУВАТОВА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама