Львів’ян зганяють в ОСББ, як колись заганяли в колгоспи, — експерт

933
Львів’ян зганяють в ОСББ, як колись заганяли в колгоспи, — експерт

Наближається той час, коли всі будинки перейдуть в управління мешканців.

Згідно з Законом вже 1 липня цього року кожен будинок у Львові буде обслуговуватись ОСББ, чи управителем, обраним мешканцями будинку або ж управителем, якого призначить  міськвиконкомом.

Саме такі три варіанти передбачає Закон «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках». ОСББ має дві форми. Одна з них  – це юридична особа, а не просто об’єднання мешканців, і інша – це просто об’єднання співвласників. Зрештою ОСББ може самостійно здійснювати господарську діяльність, а об’єднання зобов’язане найняти для обслуговування будинку управителя. Ті ж мешканці, які вирішили не об’єднуватися, отримають управителя від виконавчого органу місцевого самоврядування.

Насправді, українська влада вже не вперше намагається залучити людей до створення ОСББ. Але цього разу, схоже, влада вирішила організувати процес добровільно-примусовим.

«Немає принципової різниці між ЖЕКами, КП чи ОСББ. В 2004 році був прийнятий новий закон «Про житлово-комунальні послуги», в якому ЖЕК перейменували в «комунальні підприємства», — розповідає громадський активіст Віктор Чарномський. — Змінили тоді не лише назву, а й статут, але функції залишились ті ж самі. Навіть директори залишились попередні. По-факту, підприємства послуг не надавали, а гроші за них отримували. Тож і не дивно, що ЛКП були прибутковими організаціями: важко бути збитковим, якщо отримувати кошти і не витрачати їх».

Обирати треба розумно

За словами громадського активіста, який роками в судах відстоює право мешканців отримувати належні послуги від ЛКП, у Львові вже є суперечливі випадки діяльності ОСББ.

«Ми маємо яскраві приклади вже створених ОСББ у Львові, на чолі яких стали непорядні люди чи групи людей, які вирішили покращити свій матеріальний стан за рахунок решти мешканців, — розповідає Віктор Чарномський. — При такому керівництві ОСББ люди опиняються в ще гіршому становищі, ніж коли їхній будинок обслуговувало ЛКП. До прикладу, є реальний випадок, де протистояння керівництва ОСББ і одної мешканки триває вже роками. Жінці нараховують неймовірні штрафи за порушення правил, які в ОСББ самі вигадали. Як от – неправильне паркування автівки. Мало того, що «правильність» чи «неправильність» паркування вирішує ОСББ. Так ще й суму штрафу за це власноруч прописує. В жінки вже більше двохсот тисяч гривень штрафів нарахували».

Цікаво, що Закон, який регулює діяльність ОСББ, не обмежує права  об’єднання на встановлення штрафів, хоча перелік штрафів визначений на законодавчому рівні в Кодексі України про адміністративні порушення. А отже своє право не платити вигадані штрафи людям доведеться відстоювати у судах. Ще реальні приклад зі Львова: ОСББ вирішило, що в їхньому будинку, в кожному під’їзді повинен бути охоронець. А в іншому ОСББ в кожному під’їзді захотіли вахтерів. До того ж, за словами активіста, вахтерами стали родичі мешканців, що наближені до голови ОСББ. Є будинки, де ОСББ встановили ціну квартплати по 3 гривень за один квадратний метр. Для порівняння: норма, встановлена ЛМР коливається від 1 гривні 10 копійок до 1 гривні 80 копійок, а в середньому становить 1 гривню 50 копійок.

Ціна для неугодних

Мало того, що ОСББ може встановлювати ціни на квартплату і різноманітні штрафи, так ще й має механізми, як людину виселити з її ж квартири
Віктор Чарномський

«Ось, до прикладу, є люди, що не мають змоги втридорога платити за утримання будинку, або ж ті, хто цього принципово робити не хоче. Їм накручують борги, а потім подають до суду, — пояснює пан Черномський. — Якщо через суд, боржник таки повертає кошти, то вони надходять на рахунок ОСББ, а якщо в людини коштів нема, то її квартиру продають, а гроші все одно підуть на оплату штучно створеного боргу. Звичайно, як це найчастіше трапляється, продають квартиру не за ринковою ціною, а «з молотка» по балансовій вартості за копійки. Куди має подітися колишній власник вже нікого не цікавить. В такий спосіб відкривається ціла низка схем «легального» виселення малозабезпечених сімей. Коли лобісти ОСББ стверджують, що малозабезпеченим сім’ям ОСББ може зробити знижку, чомусь при цьому не кажуть, що може і не зробити. Законних механізмів захисту від ОСББ немає. Можна сподіватися тільки на порядність людей, що його очолять».

Тут треба наголосити, що і комунальні підприємства, що обслуговують будинок, також можуть подати до суду на боржника. І суд може накласти арешт на квартиру, якщо сума боргу перевищує 10 мінімальних зарплат, тобто близько 14 тисячі гривень. Але, по-перше з КП судитися легше, бо ж вони найчастіше не виконують усіх потрібних робіт і цей факт можна довести в суді. У випадку ОСББ, довести щось дуже і дуже важко, бо ж все можна пояснити тим, що набір послуг затвердили мешканці самі собі. По-друге, квартплата в КП нижча, та й штрафів нема.

Звичайно, всі суперечливі приклади діяльності ОСББ почалися раніше, проте новий Закон аж ніяк не виправляє попередніх «недоліків». Річ у тім, що він не вносить нові корективи в діяльність ОСББ, а лише примусово «заганяє» всіх мешканців об’єднуватись, не зважаючи на те, що вони можуть бути справжніми ворогами.

«Закон, що регулює діяльність ОСББ був прийнятий ще в 2001 році. Тільки от тоді бажаючих об’єднуватись було не так багато, — продовжує Віктор Чарномський. — Та й не дарма, адже, люди що купували квартири в багатоповерхівках, з сусідами не знайомились, часто-густо мешканці одного будинку мають кардинально різні погляди на те чи інше питання. Як має виглядати співпраця чи хоча б компроміс? Ніяк, бо вирішуватимуть ті, хто керуватиме. До слова, первинна ідея створення ОСББ полягала в тому, що мешканці добровільно об’єднуються і дбають про свій будинок. А держава натомість таким ОСББ виділяє кошти на один капітальний ремонт будинку. Навіть закон такий видали, але зреалізувати його не змогли, бо грошей не стало. Сьогодні ж будинки — у ще гіршому стані, аніж п’ятнадцять років тому. Загально відомо, що КП робіт по ремонту практично не проводили. Тепер влада хоче все це «зіпхати» на мешканців».

Поцікавтесь стояками і дахами. Їх мали відремонтувати

У Львові, за словами правозахисника, більшість будинків, особливо в центральній частині міста, доведені до руйнації. Належні ремонти не проводилися десятиліттями. А проводитись вони мали б. До прикладу, наказом Держжитлокомнгоспу №76 від 2005 року чітко прописуються усі ремонтні роботи, які б мали проводитися в кожному будинку. Цікаво, що одним з пунктів є повна заміна стояків холодного водопостачання та водовідведення кожні 15 років. За все це мешканці платили в своїх комунальних послугах. Залишається риторичним питанням:«Хто тепер ці гроші компенсує?»

«Аналогічна ситуація і з дахами, — говорить Віктор Чарномський. — Ми у Львові мали комунальну програму, суть якої – капітальний ремонт дахів.

Ще кілька років тому, до інфляції, аби відремонтувати всі дахи міста, на програму треба було виділити сотні мільйонів гривень. Звичайно, цього не було зроблено, тож значна кількість дахів лишили без ремонту і без уваги
Віктор Чарномський

А після 1 липня 2016 вони остаточно «спадуть з голови» міської ради на плечі мешканців. Мовляв, тепер це ваше власність, от ви її і ремонтуйте».

Не менш «дорогим задоволенням» стане для людей оформлення прибудинкової території. Її, до слова, також мали б зробити ЛКП. Закон чітко вказує, що поняття «прибудинкова територія» визначається актом на право власності чи постійного землекористування. Але, як завжди, коштів на оформлення усіх документів прибуткові ЛКП не мали. Між іншим, поки ЛКП документів не оформляло з’явилися нові правила, і тепер серед необхідних документів є ще й супутникова зйомка.

«У Львові прибудинкову територію мають одиниці. І то, в більшості, це стосується новобудов, де її передбачив та зробив забудовник. До слова, за попередніми оцінками експертів, вироблення такої документації вартує в межах 5 тисяч доларів», — говорить  експерт.

Біда з балансом

За словами правозахисника, процедура приймання об’єкта на баланс міста має чіткий перелік документів. Зокрема, приймаючи будинки в старій частині міста на баланс, міська рада мала б мати акт прийому-передачі. Саме в ньому прописуються всі найважливіші технічні деталі стану будівлі: сходи, дах,водовідвід, система опалення, електропроводка…

«Більшість будинків, що були зведені ще за часів Польщі та Австро-Угорщини, не мають необхідної документації, — продовжує Віктор Чарномський. — А отже за Законом вони ніколи не стояли на балансі міста. Тому передавати такі будинки на баланс мешканців міська рада також не має права. Але, як мешканці про це знатимуть? В кращому випадку доведеться наймати юриста і архітектора аби достеменно знати, що ж саме міська рада передає їм на баланс. В гіршому, мешканці просто заберуть «папірець» з міської ради і всі майбутні проблеми з ремонтами разом з ним».

Скоріше віддати, поки не завалилось

Але всі ті «нюанси» бліднішають, в порівнянні з можливими проблемами мешканців радянських будинків.

Особливо важка ситуація з будинками, що були побудовані з ДБК. Всі вони були зроблені пришвидшеним методом і мали короткий строк експлуатації – не більше 50 років. Опісля такі будинки стають небезпечними для проживання, бо можуть просто впасти

«До прикладу на Сихові таким будинкам залишилось ще років 15 експлуатації, а ось подібні будови на Топольній чи Левандівці вже вичерпали свій ресурс», — наголошує пан Чарномський.

Управителі нам в поміч

Ті ж мешканці, які не хочуть створювати ОСББ (юридична особа), а організують об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (не має статусу юридичної особи) повинні будуть обрати для себе управляючу компанію. Управитель, зрештою, дістанеться і тим мешканцям багатоповерхівок, які вирішили не об’єднуватись і дозволити вирішувати свою долю міській владі. Таким будинкам управителя призначить виконком міської ради.

«Поняття управителів також досить суперечне, — говорить експерт. — Дуже важливим є той факт, що управитель не зобов’язаний звітувати перед мешканцями будинку. Лише раз в рік можуть заслухати звіт та, якщо потрібно, обрати іншого управителя. За рік часу управитель може взяти кредит в банку на ремонт будинку і не з ким не порадитись. А віддавати цей кредит будуть змушені мешканці. До слова, про управителів: якщо Кабмін таки пропише умови для учасників конкурсу, то вибір управителя значно звузиться. Тут відкривається можливість для корупції, адже на ринок знову вийдуть тільки «великі гравці», під яких, скоріш за все, і пишуть вимоги».

Христина ІНЖУВАТОВА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама