У Львові завершується просвітницький проект «Єврейські дні у Ратуші»

24

Цього тижня у Львові завершується просвітницький проект «Єврейські дні у Ратуші: середовища, спільноти і держави у спірних містах ХХ століття».

Організатори запрошують на лекції, темами яких стане пам’ять про Голокост у Львові, публічні інтелектуалки в культурі Їдиш та свідчення тих євреїв, які вижили в трагедії Шоа. Усі зустрічі відбуваються у приміщенні ресторану «Ратуша» (пл. Ринок, 1). Початок – о 19:00.

У понеділок, 1 серпня, відбудеться лекція літературознавчи ні Ірини Старовойт «Саме тут. Голокост у моєму місті», під час якої мова ітиме про пам’ять і спогади про Голокост, а також про ті трансформації, які відбуваються у цьому контексті. Що література може навчити нас про подібний досвід? Чи можна “стерти” пам’ять цілої спільноти? Як письменники та автобіографи опрацьовують травматичні спогади? Чи нова робота колективної пам’яті допомагає чи заважає глянути у вічі жаскому минулому? Відповідей все ще не маємо, але маємо щораз більш нюансовані питання.

У вівторок, 2 серпня, відбудеться лекція Кароліни Шиманяк «Рахель Ауербах: У пошуках жінок публічних інтелектуалок в міжвоєнній культурі їдиш». Рахель Ауербах найбільше відома як хроністка Варшавського ґетто, одна з трьох членів групи д-ра Ринґельблюма «Онеґ Шабат», які вижили. Розглядаючи її твори та есеї, літературну та соціальну критику, лекторка покаже, як Ауербах, яка сама зазнала соціального виключення та насильства, намагалася переглянути і розширити межі публічних дискусій та активності, щоб забезпечити більше включення і репрезентацію жінок як акторок процесу. Лекція відбудеться англійською мовою зі синхронним перекладом на українську.

А у середу, 3 серпня, організатори запрошують на лекцію професорки Наталії Алексюн «Опісля: Львів очима євреїв, які вижили». У своїх свідченнях для радянської спеціальної комісії, уродженець Львова Філіп Фрідман припускав, що дві тисячі євреїв ще жили в місті Львові, коли Радянська Армія зайняла його в липні 1944 р., тоді як перед німецькою окупацією тут було 150 тисяч євреїв. Його свідчення зосереджені на руйнуванні громади, але в них постають і питання про тих, хто дожив до осені-зими 1944 р. З погляду членів новоствореного єврейського комітету, який став магнітом для всіх львівських євреїв, євреї, що вижили, поділялися на три категорії – “арійці”, що вижили за т.зв. арійськими документами, “лісові люди”, які приєдналися до партизанів, і “щурів”, які переховувалися. Як всі вони намагалися перебудувати своє життя як особистості і як громада в радянському Львові? Якими були їхні пріоритети й дилеми? Ми розглянемо свідчення, щоденники, спогади та усні історії, щоб не тільки простежити перші кроки тих, хто вижив, а й подискутувати, яким вони пам’ятають. Лекція відбудеться англійською мовою зі синхронним перекладом на українську.

Завершаться «Єврейські дні» у форматі міських прогулянок, що їх готують студенти та студентки літньої школи з єврейської спадщини, яка триває у Центрі міської історії. Про час та маршрути прогулянок буде повідомлено додатково. Будь ласка, слідкуйте за новинами на сайті www.lvivcenter.org

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама