Дослідження: як змінилась якість життя у Львові за три роки (інфографіка)

695
Дослідження: як змінилась якість життя у Львові за три роки (інфографіка)

Інститут міста вдруге дослідив якість життя у Львові. Експерти опитали 1200 людей із 39 мікрорайонів. На основі їхніх суб’єктивних думок з’ясували як львів’яни оцінюють якість життя у місті. Перше таке комплексне аналітичне дослідження проводили у 2013 році. ІА Дивись.Info проаналізувала що змінилось за три роки.

Порівняно із 2013 роком населення Львова збідніло. 50% львів’ян мають дохід до 3000 грн. Витрачають свої гроші люди в основному на продукти харчування та оплату комунальних послуг. Так, на 3% збільшилось тих, хто змушений заощаджувати на харчуванні.

14075007_548486075351377_448703881_oВдвічі стало більше людей, що  заощаджують або позичають гроші на купівлю одягу та взуття. Свій матеріальний добробут львів’яни оцінюють найкритичніше з усіх складових, які становлять якість життя у місті – пояснює соціолог Олена Гунько: «Оцінка середньомісячного доходу поступово зростає. Сам вимір зростає, але задоволеність падає, очевидно це йде зі зростанням цін. Ми розуміємо, що середньомісячний дохід не задовольняє потреб мешканців.

 

Є 15% львів’ян, які хочуть виїхати з міста на заробітки. Цікаво, що це переважно не є безробітні, чи ті, які живуть за межею бідності – від нас йде креативний клас. Але є така думка, що наші спеціалісти зі своїми навиками можуть конкурувати на міжнародному рівні. Тобто не обов’язково це сприймати як те, що ми втрачаємо людей. Я маю живий приклад. Мій добрий друг 10 років жив за кордоном, він програміст, і зараз він повертається до Львова. Він бачить, що місто розвивається настільки, що професійну реалізацію він може знайти і тут. Звідси випливає, що нам потрібно створювати пропозиції для наших спеціалістів. Це один із викликів».dd

Найбільша частка населення Львова – пенсіонери

Добра новина для жінок – за три роки тривалість їхнього життя збільшилась, якщо у 2013 році це було 80 років, то вже тепер – 81 рік, натомість у чоловіків середня тривалість життя скоротилась – зараз вона становить 71 рік, а була 72. У процентному співвідношенні нічого не змінилось, у Львові, як і раніше, мешкає 53% жінок і 47% чоловіків.

Зберігається у місті і тенденція до старіння. Найбільшу частку населення сьогодні становлять пенсіонери, які не працюють. Їх у місті живе 19%. За ними йдуть фахівці технічного профілю з вищою та спеціальною освітою, далі – рівна кількість гуманітаріїв з вищою або середньою спеціальною освітою та робітників сфери обслуговування. На один відсоток за три роки знизилась у місті кількість підприємців – їх сьогодні 9%.

Такий розподіл населення кидає серйозний виклик перед адміністрацією міста – врахувати те, що найбільше у Львові живе старших людей, а їм потрібно забезпечити належні медичні та транспортні умови, а також соціальний захист.

cc

На одне місце у садочку претендує двоє дітей

Попри те, що прослідковується тенденція до старіння, у місті продовжує зростати і народжуваність. Це ще у 2013 році вказувало на проблему недостатньої кількості садочків у Львові.

14045181_548486025351382_1404285993_oДиректор департаменту Адміністрації міського голови Львівської міської ради – Олександр Кобзарев у розмові із журналістом Дивись.info переконує, що за три роки ситуація із садочками у місті суттєво покращилась: «Кількість нових груп за три роки просто десятками налічується. Ми орієнтуємось, що на рік 2019-2020 ми мали б стабілізувати цю ситуацію, догнати той рівень. Ведеться велика робота, щоб стимулювати створення приватних садочків. Те, що зараз платять батьки за комунальні садочки, воно нічого не перекриває, основне фінансування йде через державу, місцеве самоврядування, і через них у же в садочок. Ми хочемо пролобіювати таку ідею, щоб гроші йшли за дитиною, тобто де є дитина – туди і йдуть гроші. Незалежно від форми власності, чи це приватне, чи це муніципальне. І це буде стимулювати працювати садочки якісно, а з іншого боку буде стимулювати виникнення садочків різних форм власності».

Втім, як показали результати цьогорічного опитування, проблема зі садочками у місті і далі стоїть гостро, на одне місце у дошкільному закладі претендує 2 дитини.

Найпопулярніший транспорт – маршрутки

Інша вічна проблема львів’ян – громадський транспорт. У 2013 році 44% опитаних майже щодня добирались містом маршруткою. До найпопулярнішого громадського транспорту у 2013 році було і найбільше претензій. Саме від водіїв маршруток люди найчастіше чули прояви хамства, більше неповаги було лише від працівників медичних закладів, міліції та ДАІ. На сьогодні, маршрутки і далі залишаються найпопулярнішим транспортом у львів’ян, і рівень отриманого хамства від водіїв маршруток також перейшов на перше місце. Очевидно, що це також пов’язано із тим, що стару міліцію замінила поліція, роботою якої люди задоволені майже на 70%.

У 2013 році львів’яни просили врегулювати графік руху маршруток, провести профілактичні розмови з маршрутчиками, відремонтувати або замінити самі маршрутки, адже середній вік кожної з них 10 років.

Що з цього зроблено за три роки? – запитуємо в Олександра Кобзарева: «Місто зараз має чітку стратегію перейти на великі низькопідлогові автобуси замість маршруток. Так само ми постійно працюємо з перевізниками, щоб контролювати якість обслуговування, є гаряча лінія, на яку приймаються скарги мешканців. Я підтверджу, що сегмент маршруток є найбільш складним. Більшість з них – приватні перевізники. Вони є підприємствами. Для них є перше питання – заробіток. Це логічно. Ми їх стараємось переконати, що заробіток тісно пов’язаний із якістю обслуговування. На них буде впливати і поступова заміна на великі автобуси, тобто чим більше їх з’являтиметься –тим більше вони відчуватимуть конкуренцію і більше будуть слідкувати за собою. Вже з’явились автобуси «Електрон», електробуси, для нас це важливо перш за все тому що, це підвищує якість перевезень, а також це підтримка внутрішнього товаровиробника. До прикладу, Львівський автобусний завод не давав такої якості, то «Електрон» зараз робить все, щоб його транспортні засоби були якісними, екологічними, дуже нас зараз тішить ця співпраця».

sss

67% львів’ян задоволені вивезенням сміття

Щодо благоустрою міста, то у 2013 році рівень задоволеності ним сягнув позначки 2,97 за 5-ти бальною шкалою. За результатами цьогорічного дослідження мешканці оцінили благоустрій Львова значно вище – на 3,41 із 5 балів. Зокрема, 67% львів’ян задоволені вивезенням сміття.

Втім, опитування робилось у березні, а вже у кінці травня сталася трагедія на грибовицькому сміттєзвалищі. У розмові із директором департаменту Адміністрації міського голови ми припустили, що якби опитування робилось на два місяці пізніше, то львів’яни оцінювали б рівень вивозу сміття куди скептичніше. На що Олександр Кобзарев відповів: «Я хочу спростувати вашу гіпотезу. У нас є дані іншого дослідження. Коли ми опитували мешканців у червні, то суттєвих негативних оцінок не було. Ми не побачили суттєвої різниці. Треба розуміти, що медійний розголос, який стався, він стався більше через політичні причини, ніж через причини власне якості життя. Звичайно, відбулась страшна трагедія, звичайно ми це усвідомлюємо і робимо все, щоб допомогти тим сім’ям. Ми відповідальність за собою зберігаємо. Але подивіться на вивіз сміття – катастрофи не сталося. Звичайно ускладнився цей процес логістично. Але екологічна обстановка, попри нагнітання, теж в нормі».

Велосипедна інфраструктура розвивається – кількість велосипедистів зменшується

З того, що найбільше здивувало дослідників цього року – лише 3% львів’ян зазначили, що використовують велосипед як щоденний транспортний засіб, а це вдвічі менше, ніж було у 2013 році, і це при тому, що за три роки велосипедна інфраструктура міста суттєво розвинулась. Очікувалось, що цей показник зросте принаймні на половину. Бо суттєво покращилась інфраструктура, з’явились пункти прокату, паркувальні стійки. Поки серед припущень те, що опитування проводилось у березні, відповідно, чимало людей ще не пересіли на той час на велосипеди і можливо тому не вказали їх як щоденний транспорт.

Більше 70% вільного часу львів’яни витрачають на ТБ

Львів’яни, як і три роки тому, ведуть доволі розмірене життя. Якщо не враховувати час, який люди витрачають на сон, то 39% часу у них займає робота, 34%-хатні справи, 27%-дозвілля. Більшість опитаних, як і три роки тому, свій вільний час проводять перед телевізором – 72%. І це було ще одним, після велосипедів, сюрпризом для дослідників, адже вони очікували, що із зростанням кількості культурних заходів у Львові і збільшенням їхньої кількості поза центром міста люди більше часу будуть проводити на них, але телевізор таки переконливо залишається у пріоритеті. І ця тенденція, до речі, не залежить від заможності львів’ян.

Втім, пасивні практики вільного часу є зараз усюди, не лише у Львові – пояснює аналітик Олена Гунько: «Ми знайшли такий тренд, що зараз усі зусилля люди кидаються на роботу. Навіть не стільки часові, скільки психологічні. Тому лишається дуже мало енергії, люди хочуть її відновити, відповідно, актуальними стали пасивні практики вільного часу».

У Львові мешкає 190 тисяч поміркованих оптимістів

Загалом ж, кістяк жителів Львова становлять помірковані оптимісти – каже аналітик Олена Гунько. Поміркованих оптимістів, за її словами, у місті 25%, а це при загальному населенні у 758 тисяч – майже 190 тисяч людей. А кожен одинадцятий львів’янин є впевненим оптимістом, фатальних песимістів у Львові, за її словами, нема взагалі: «Портрет середньостатистичного львів’янина за три роки практично не помінявся. Більш-менш у львів’ян усе добре. Вони бачать зміни і, відповідно, поступових змін очікують і далі. Вони хочуть тут жити. Їм тут комфортно».

Попри те, що за три роки рівень злочинності у Львові зріс майже удвічі, 60% львів’ян відповіли, що задоволені безпекою у місті. А також, як і три роки тому, більшість опитаних вірять, що у найближчі 5 років життя у Львові стане якіснішим.

Марічка АЛЕКСЕВИЧ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама